Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Систематизація нормативно-правових актів, їх призначення, форми (способи) кодифікація, інкорпорація та консолідація.





Термін "законодавство" вживають у значеннях з різним обсягом охоплюваних ним нормативно-правових актів — у вузькому (буквальному) та у широкому розумінні. В першому випадку терміном "законодавство" охоплюють всі закони держави, тобто акти законодавчого рівня. У другому, широкому смислі — не тільки закони, а й підзаконні нормативні акти вищих та центральних органів держави: Президента, Кабінету Міністрів, міністерств, державних комітетів, відомств. Інколи поняття "законодавство" ще більше розширюють, включаючи до нього й акти інших органів та акти не цілком нормативного характеру, а саме: акти-тлумачення (роз'яснення), акти судових органів, зокрема постанови Пленуму Верховного Суду, і навіть акти місцевих рад та місцевих державних адміністрацій. В контексті питання про систематизацію прийнятні обидва значення терміна "законодавство" залежно від виду (форми) систематизації, але без надмірного розширення, не виходячи за межі актів вищих органів. Коли ж виникає потреба у систематизації більш широкого кола актів, то виправдане вживання терміна "нормативно-правові акти" замість "законодавство", наприклад, "Збірник нормативних актів...". Систематизація законодавства (нормативно-правових актів) — це засіб впорядкування та адаптування для практичних потреб певних масивів нормативно-правових актів способами укладально-технічного або нормотворчого характеру залежно від суб'єктів та мети систематизації; це засіб подвійної спрямованості —

1) не пов'язаний із творенням нових норм та

2) пов'язаний із правотворенням.

За допомогою систематизації законодавства досягається розв'язання ряду завдань: полегшення користування нормативно-правовими актами у правозастосовчій практиці та інших видах юридичної діяльності;

- усунення роздрібненості та множинності актів, що накопичуються з часом з одного й того ж кола питань в процесі поточної правотворчості;

- узгодження правових норм та приведення їх до цілісної закінченої системи.

Систематизація здійснюється в таких формах: інкорпорація, консолідація та кодифікація. Розрізняються вони між собою за характером та ступенем опрацювання нормативного матеріалу. За цим критерієм можна виділити два типи систематизації: "механічну", неправотворчу систематизацію (саме до цього типу належить інкорпорація) та правонормотворчу, до якої відносять консолідацію та кодифікацію. Ці дві форми різняться масштабами та ступенем нормотворчого втручання. Інкорпорація (від лат. incorporatio — включення до складу; corpus — тіло) — це систематизація законів та інших підзаконних нормативних актів, виданих у різний час та оприлюднених у різних джерелах, шляхом зведення їх та видання у вигляді збірників, укладених за різними систематизуючими критеріями та які не передбачають правотворчої обробки нормативного матеріалу.

За юридичним значенням розрізняють два види інкорпорації:

1) офіційну, яка являє собою інкорпоративні збірники, видані офіційними державними органами з відповідною вказівкою на офіційність видання та яка виступає в ролі нормативного еталона у правозастосовчій практиці;

2) неофіційну, тобто інкорпоративні збірники, підготовлені правниками-вченими і практиками для широкого кола правокористувачів (студентів, викладачів тощо), які за охоплюваною нормативною проблематикою є більш різноманітними та мають довідково-інформаційне призначення.

Скажімо, офіційним є багатотомне видання "Закони України", яке здійснюється Інститутом законодавства Верховної Ради України починаючи із 1996 р. Інкорпорація залежно від критеріїв систематизації (охоплення) нормативних матеріалів може бути таких видів:

галузева — збірники актів з окремих галузей права (наприклад: Законодавчі акти про працю);підгалузева — збірники актів з підгалузей права (наприклад: Законодавчі акти про пенсійне забезпечення);

за правовими інститутами — збірники актів, що містять норми з окремих інститутів права (наприклад: Збірник актів з питань промислової власності);

об'єктова — за об'єктами, на які здійснюється комплексний різногалузевий правовий вплив, тобто за виробничо-технологічними комплексами (наприклад: Збірник нормативних актів про транспорт); за суб'єктом нормотворчості та формами актів (наприклад: Декрети Кабінету Міністрів України);

адресна — за суб'єктом нормокористування, тобто адресатом, для якого призначені інкорпоративні збірники (наприклад: Основні права та обов'язки молоді);

генеральна — за масштабами охоплення систематизованого матеріалу (наприклад: "Закони України" або "Звід законів");

хронологічна — за хронологічною ознакою (наприклад: "Відомості Верховної Ради України").

 

Окремі інкорпоративні збірники будуються не за одним, а за декількома критеріями, наприклад: хронологічним та за критерієм суб'єкта нормотворчості, як, наприклад, "Відомості Верховної Ради України". Інкорпорації як формі систематизації законодавства притаманні певні особливості, а саме: акти, вміщені в інкорпоративні збірники, можуть мати як однакову, так і різну юридичну силу (наприклад, закони та постанови Кабінету Міністрів); включення актів в один збірник обумовлено єдиними критеріями; акти, що включаються в інкорпоративні збірники, не підлягають будь-якому творчому втручанню та редагуванню тексту; оскільки укладачі інкорпоративних збірників не вправі змінювати тексти актів, то в разі потреби застарілі терміни, поняття, назви, абревіатури можуть супроводжуватися пояснювальними довідками та коментарями у вигляді підтекстових виносок; тексти актів в інкорпоративних збірниках не завжди наводяться повністю, можливе наведення лише витягів з них в частині, що відповідає критерію систематизації, тобто норм (розділів, статей), які стосуються теми збірника. Консолідація — спосіб нормотворчої систематизації, яка здійснюється шляхом створення нового, узагальнюючого та інтегруючого нормативного акта з будь-якої сфери суспільного життя на базі актів, окремих норм та засад, що діяли раніше і були представлені іншими актами. Консолідація може бути використана: для заміни інтегруючим актом численних розрізнених актів, що належать до відповідної сфери регулювання, з метою усунення дублювання нормативного матеріалу; для охоплення певної сфери регулювання єдиним актом, на підставі якого потім здійснюватиметься конкретизуюче нормативне регулювання окремих аспектів цієї сфери; як підготовчий етап для кодифікації або офіційної генеральної інкорпорації. Розрізняють два види консолідації: як опрацювання вже існуючих законів та створення на їх основі нового консолідованого закону; як зведення в один закон основоположних засад регулювання відносин в певній сфері діяльності. Результатом такої консолідації буде прийняття, приміром, Основ законодавства. Такими є Основи законодавства про охорону здоров'я та інші.Видом консолідованих актів є також статути, положення (окремі автори вважають їх формами кодифікації). Можливе поєднання окремих характеристик різних форм систематизації та створення інтегративної форми: інкорпорації — консолідації, наприклад, Звід законів. Кодифікація — вища правотворча форма систематизації нормативного матеріалу, метою якої є охоплення правовим регулюванням більшого чи меншого за обсягом кола суспільних відносин і закріплення його у вигляді структурно складного, але органічно єдиного закону, переважно у формі кодексу (від лат. codex — одне із значень "книга"). Саме за кодифікації досягається повною мірою реалізація усіх переваг, які може дати систематизація законодавства. Так, свого часу законодавство про адміністративну відповідальність складалось з великої кількості нормативних актів, виданих у різні роки і на різних рівнях правотворчості (закони, укази, постанови тощо). Грамотне користування ними було доступне лише вузькому колу спеціалістів.

 

Проблемні питання для дискусії:

1. Роль права в регулюванні суспільних відносин.

2. Загальне та особливе у праві і моралі.

3. Залежність форм права від типу правової системи.

4. Значення систематизації для вдосконалення законодавства України.

5. Прогалини у праві, причини їх виникнення та способи усунення.

Термінологічне завдання:

Вивчити визначення таких понять: „право як юридичне явище”, „функції права”, „ принципи права”, „норма права”, „гіпотеза”, „диспозиція”, „санкція”, „правова норма”, „нормативно-правовий акт”, „правовий звичай”, „правовий прецедент”, „нормативно-правовий договір”, „правотворчість”, „закон”, „підзаконний акт”, „постанова”, „декрет”, „правова система”, „галузь права”, „інститут права”, „система законодавства”, „предмет правового регулювання”, „метод правового регулювання”.

Методичне завдання:

Складіть схему основних функцій права; складіть схему форм (джерел) права; накресліть схему галузей сучасного права України; накресліть схему форм (способів) та різновидів систематизації законодавства.

Практичне завдання:

Складіть план відповіді на вказані питання до семінарського заняття. Підготуватись до дискусій з проблемних питань.

Реферати:

1. Значущість принципів права для юридичної практики.

2. Правові норми та норми моралі, їх взаємодія у регулюванні суспільних відносин.

3. Сутність норми права, та її місце в системі права.

4. Особливості форми права в країнах романо-германської правової сім’ї.

5. Нормативно-правовий акт – основне джерело романо-германської правової сім’ї.

6. Галузі вітчизняного права, їх характеристика.

7. Основні засоби забезпечення верховенства закону в державному та суспільному житті.

8. Проблеми кодифікації законодавства.

9. Порівняльна характеристика видів систематизації.

Завдання для перевірки засвоєних знань:

1. Яка з перелічених ознак не є властивістю права:

а) системність;

б) нормативність;

в) загальнообов’язковість;

г) гарантованість;

д) регулятивність?

2. Яка з ознак норми права названа не вірно:

а) формальна визначеність;

б) забезпеченість;

в) важливість;

г) дія у часі, просторі, за колом осіб;

д) загальнообов’язковість?

3. Яке поняття розкриває таке визначення: „частина норми права, яка визначає обставини, за настання яких можна чи необхідно здійснювати правило поведінки”:

а) диспозиція;

б) гіпотеза;

в) стаття закону;

г) санкція;

д) норма моралі?

4. У відповідях під якими літерами правильно названі види форм (джерел) права:

а) правовий прецедент;

б) мораль;

в) майнова угода;

г) нормативно-правовий акт;

д) санкціонований звичай;

е) загальні принципи права?

5. У відповідях під якими літерами правильно вказані види правотворчості за способом формування юридичних норм:

а) систематизація;

б) встановленість юридичних норм;

в) погодження;

г) здійснення;

д) санкціонування?

6. Дефініцію якого поняття наведено: „письмовий документ компетентного органу держави, що містить формально обов’язкове правило поведінки загального характеру”:

а) нормативний договір;

б) форма (джерело) права;

в) нормативно-правовий акт;

г) судовий прецедент;

д) указ?

7. Чи всі характерні риси нормативно-правового акту є правильними:

а) має владний характер;

б) закріплює права і обов’язки;

в) серед інших методів забезпечується силою примусу;

г) має визначені реквізити;

д) висловлює волю домінуючої частини населення?

8. Чи правильно здійснено класифікацію законів за значенням і місцем у системі законодавства:

а) конституційні;

б) надзвичайні;

в) органічні;

г) звичайні;

д) основні?

9. У відповідях під якими номерами правильно вказані види підзаконних нормативно-правових актів України:

а) закон;

б) указ Президента України;

в) постанови Верховної Ради України;

г) правовий звичай;

д) нормативно-правовий договір;

е) рішення місцевих рад нормативного характеру?

10. Укажіть основні форми систематизації законодавства:

а) концентрація;

б) корпоратизація;

в) кодифікація;

г) консолідація;

д) інкорпорація?

11. У відповідях під якими номерами правильно вказані види кодифікації за обсягом:

а) міжгалузева;

б) офіційна;

в) спеціальна;

г) галузева;

д) загальна?

12. У відповідях під якими номерами правильно вказані види кодифікації за формою виразу:

а) протест;

б) статут;

в) кодекс;

г) ухвала;

д) рішення;

е) закон?

13. У відповідях під якими номерами правильно вказані види інкорпорації залежно від юридичного значення:

а) галузева;

б) хронологічна;

в) предметна;

г) офіційна;

д) неофіційна;

е) загальна?

14. Визначіть, до яких галузей права належать норми, що регулюють:

а) порядок проведення весілля;

б) техніку безпеки на підприємстві;

в) порядок вступу у профспілку;

г) процедуру відзначення релігійного свята;

д) порядок праці викладача у ВНЗ?

15. У відповідях під якими номерами правильно вказані види підзаконних нормативно-правових актів України:

а) закон;

б) указ;

в) указ Президента України;

г) постанова Верховної Ради України;

д) нормативно-правовий договір;

е) рішення місцевих рад нормативного характеру?

 







ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.