|
Систематизація нормативно-правових актів, їх призначення, форми (способи) кодифікація, інкорпорація та консолідація.Термін "законодавство" вживають у значеннях з різним обсягом охоплюваних ним нормативно-правових актів — у вузькому (буквальному) та у широкому розумінні. В першому випадку терміном "законодавство" охоплюють всі закони держави, тобто акти законодавчого рівня. У другому, широкому смислі — не тільки закони, а й підзаконні нормативні акти вищих та центральних органів держави: Президента, Кабінету Міністрів, міністерств, державних комітетів, відомств. Інколи поняття "законодавство" ще більше розширюють, включаючи до нього й акти інших органів та акти не цілком нормативного характеру, а саме: акти-тлумачення (роз'яснення), акти судових органів, зокрема постанови Пленуму Верховного Суду, і навіть акти місцевих рад та місцевих державних адміністрацій. В контексті питання про систематизацію прийнятні обидва значення терміна "законодавство" залежно від виду (форми) систематизації, але без надмірного розширення, не виходячи за межі актів вищих органів. Коли ж виникає потреба у систематизації більш широкого кола актів, то виправдане вживання терміна "нормативно-правові акти" замість "законодавство", наприклад, "Збірник нормативних актів...". Систематизація законодавства (нормативно-правових актів) — це засіб впорядкування та адаптування для практичних потреб певних масивів нормативно-правових актів способами укладально-технічного або нормотворчого характеру залежно від суб'єктів та мети систематизації; це засіб подвійної спрямованості — 1) не пов'язаний із творенням нових норм та 2) пов'язаний із правотворенням. За допомогою систематизації законодавства досягається розв'язання ряду завдань: полегшення користування нормативно-правовими актами у правозастосовчій практиці та інших видах юридичної діяльності; - усунення роздрібненості та множинності актів, що накопичуються з часом з одного й того ж кола питань в процесі поточної правотворчості; - узгодження правових норм та приведення їх до цілісної закінченої системи. Систематизація здійснюється в таких формах: інкорпорація, консолідація та кодифікація. Розрізняються вони між собою за характером та ступенем опрацювання нормативного матеріалу. За цим критерієм можна виділити два типи систематизації: "механічну", неправотворчу систематизацію (саме до цього типу належить інкорпорація) та правонормотворчу, до якої відносять консолідацію та кодифікацію. Ці дві форми різняться масштабами та ступенем нормотворчого втручання. Інкорпорація (від лат. incorporatio — включення до складу; corpus — тіло) — це систематизація законів та інших підзаконних нормативних актів, виданих у різний час та оприлюднених у різних джерелах, шляхом зведення їх та видання у вигляді збірників, укладених за різними систематизуючими критеріями та які не передбачають правотворчої обробки нормативного матеріалу. За юридичним значенням розрізняють два види інкорпорації: 1) офіційну, яка являє собою інкорпоративні збірники, видані офіційними державними органами з відповідною вказівкою на офіційність видання та яка виступає в ролі нормативного еталона у правозастосовчій практиці; 2) неофіційну, тобто інкорпоративні збірники, підготовлені правниками-вченими і практиками для широкого кола правокористувачів (студентів, викладачів тощо), які за охоплюваною нормативною проблематикою є більш різноманітними та мають довідково-інформаційне призначення. Скажімо, офіційним є багатотомне видання "Закони України", яке здійснюється Інститутом законодавства Верховної Ради України починаючи із 1996 р. Інкорпорація залежно від критеріїв систематизації (охоплення) нормативних матеріалів може бути таких видів: галузева — збірники актів з окремих галузей права (наприклад: Законодавчі акти про працю);підгалузева — збірники актів з підгалузей права (наприклад: Законодавчі акти про пенсійне забезпечення); за правовими інститутами — збірники актів, що містять норми з окремих інститутів права (наприклад: Збірник актів з питань промислової власності); об'єктова — за об'єктами, на які здійснюється комплексний різногалузевий правовий вплив, тобто за виробничо-технологічними комплексами (наприклад: Збірник нормативних актів про транспорт); за суб'єктом нормотворчості та формами актів (наприклад: Декрети Кабінету Міністрів України); адресна — за суб'єктом нормокористування, тобто адресатом, для якого призначені інкорпоративні збірники (наприклад: Основні права та обов'язки молоді); генеральна — за масштабами охоплення систематизованого матеріалу (наприклад: "Закони України" або "Звід законів"); хронологічна — за хронологічною ознакою (наприклад: "Відомості Верховної Ради України").
Окремі інкорпоративні збірники будуються не за одним, а за декількома критеріями, наприклад: хронологічним та за критерієм суб'єкта нормотворчості, як, наприклад, "Відомості Верховної Ради України". Інкорпорації як формі систематизації законодавства притаманні певні особливості, а саме: акти, вміщені в інкорпоративні збірники, можуть мати як однакову, так і різну юридичну силу (наприклад, закони та постанови Кабінету Міністрів); включення актів в один збірник обумовлено єдиними критеріями; акти, що включаються в інкорпоративні збірники, не підлягають будь-якому творчому втручанню та редагуванню тексту; оскільки укладачі інкорпоративних збірників не вправі змінювати тексти актів, то в разі потреби застарілі терміни, поняття, назви, абревіатури можуть супроводжуватися пояснювальними довідками та коментарями у вигляді підтекстових виносок; тексти актів в інкорпоративних збірниках не завжди наводяться повністю, можливе наведення лише витягів з них в частині, що відповідає критерію систематизації, тобто норм (розділів, статей), які стосуються теми збірника. Консолідація — спосіб нормотворчої систематизації, яка здійснюється шляхом створення нового, узагальнюючого та інтегруючого нормативного акта з будь-якої сфери суспільного життя на базі актів, окремих норм та засад, що діяли раніше і були представлені іншими актами. Консолідація може бути використана: для заміни інтегруючим актом численних розрізнених актів, що належать до відповідної сфери регулювання, з метою усунення дублювання нормативного матеріалу; для охоплення певної сфери регулювання єдиним актом, на підставі якого потім здійснюватиметься конкретизуюче нормативне регулювання окремих аспектів цієї сфери; як підготовчий етап для кодифікації або офіційної генеральної інкорпорації. Розрізняють два види консолідації: як опрацювання вже існуючих законів та створення на їх основі нового консолідованого закону; як зведення в один закон основоположних засад регулювання відносин в певній сфері діяльності. Результатом такої консолідації буде прийняття, приміром, Основ законодавства. Такими є Основи законодавства про охорону здоров'я та інші.Видом консолідованих актів є також статути, положення (окремі автори вважають їх формами кодифікації). Можливе поєднання окремих характеристик різних форм систематизації та створення інтегративної форми: інкорпорації — консолідації, наприклад, Звід законів. Кодифікація — вища правотворча форма систематизації нормативного матеріалу, метою якої є охоплення правовим регулюванням більшого чи меншого за обсягом кола суспільних відносин і закріплення його у вигляді структурно складного, але органічно єдиного закону, переважно у формі кодексу (від лат. codex — одне із значень "книга"). Саме за кодифікації досягається повною мірою реалізація усіх переваг, які може дати систематизація законодавства. Так, свого часу законодавство про адміністративну відповідальність складалось з великої кількості нормативних актів, виданих у різні роки і на різних рівнях правотворчості (закони, укази, постанови тощо). Грамотне користування ними було доступне лише вузькому колу спеціалістів.
Проблемні питання для дискусії: 1. Роль права в регулюванні суспільних відносин. 2. Загальне та особливе у праві і моралі. 3. Залежність форм права від типу правової системи. 4. Значення систематизації для вдосконалення законодавства України. 5. Прогалини у праві, причини їх виникнення та способи усунення. Термінологічне завдання: Вивчити визначення таких понять: „право як юридичне явище”, „функції права”, „ принципи права”, „норма права”, „гіпотеза”, „диспозиція”, „санкція”, „правова норма”, „нормативно-правовий акт”, „правовий звичай”, „правовий прецедент”, „нормативно-правовий договір”, „правотворчість”, „закон”, „підзаконний акт”, „постанова”, „декрет”, „правова система”, „галузь права”, „інститут права”, „система законодавства”, „предмет правового регулювання”, „метод правового регулювання”. Методичне завдання: Складіть схему основних функцій права; складіть схему форм (джерел) права; накресліть схему галузей сучасного права України; накресліть схему форм (способів) та різновидів систематизації законодавства. Практичне завдання: Складіть план відповіді на вказані питання до семінарського заняття. Підготуватись до дискусій з проблемних питань. Реферати: 1. Значущість принципів права для юридичної практики. 2. Правові норми та норми моралі, їх взаємодія у регулюванні суспільних відносин. 3. Сутність норми права, та її місце в системі права. 4. Особливості форми права в країнах романо-германської правової сім’ї. 5. Нормативно-правовий акт – основне джерело романо-германської правової сім’ї. 6. Галузі вітчизняного права, їх характеристика. 7. Основні засоби забезпечення верховенства закону в державному та суспільному житті. 8. Проблеми кодифікації законодавства. 9. Порівняльна характеристика видів систематизації. Завдання для перевірки засвоєних знань: 1. Яка з перелічених ознак не є властивістю права: а) системність; б) нормативність; в) загальнообов’язковість; г) гарантованість; д) регулятивність? 2. Яка з ознак норми права названа не вірно: а) формальна визначеність; б) забезпеченість; в) важливість; г) дія у часі, просторі, за колом осіб; д) загальнообов’язковість? 3. Яке поняття розкриває таке визначення: „частина норми права, яка визначає обставини, за настання яких можна чи необхідно здійснювати правило поведінки”: а) диспозиція; б) гіпотеза; в) стаття закону; г) санкція; д) норма моралі? 4. У відповідях під якими літерами правильно названі види форм (джерел) права: а) правовий прецедент; б) мораль; в) майнова угода; г) нормативно-правовий акт; д) санкціонований звичай; е) загальні принципи права? 5. У відповідях під якими літерами правильно вказані види правотворчості за способом формування юридичних норм: а) систематизація; б) встановленість юридичних норм; в) погодження; г) здійснення; д) санкціонування? 6. Дефініцію якого поняття наведено: „письмовий документ компетентного органу держави, що містить формально обов’язкове правило поведінки загального характеру”: а) нормативний договір; б) форма (джерело) права; в) нормативно-правовий акт; г) судовий прецедент; д) указ? 7. Чи всі характерні риси нормативно-правового акту є правильними: а) має владний характер; б) закріплює права і обов’язки; в) серед інших методів забезпечується силою примусу; г) має визначені реквізити; д) висловлює волю домінуючої частини населення? 8. Чи правильно здійснено класифікацію законів за значенням і місцем у системі законодавства: а) конституційні; б) надзвичайні; в) органічні; г) звичайні; д) основні? 9. У відповідях під якими номерами правильно вказані види підзаконних нормативно-правових актів України: а) закон; б) указ Президента України; в) постанови Верховної Ради України; г) правовий звичай; д) нормативно-правовий договір; е) рішення місцевих рад нормативного характеру? 10. Укажіть основні форми систематизації законодавства: а) концентрація; б) корпоратизація; в) кодифікація; г) консолідація; д) інкорпорація? 11. У відповідях під якими номерами правильно вказані види кодифікації за обсягом: а) міжгалузева; б) офіційна; в) спеціальна; г) галузева; д) загальна? 12. У відповідях під якими номерами правильно вказані види кодифікації за формою виразу: а) протест; б) статут; в) кодекс; г) ухвала; д) рішення; е) закон? 13. У відповідях під якими номерами правильно вказані види інкорпорації залежно від юридичного значення: а) галузева; б) хронологічна; в) предметна; г) офіційна; д) неофіційна; е) загальна? 14. Визначіть, до яких галузей права належать норми, що регулюють: а) порядок проведення весілля; б) техніку безпеки на підприємстві; в) порядок вступу у профспілку; г) процедуру відзначення релігійного свята; д) порядок праці викладача у ВНЗ? 15. У відповідях під якими номерами правильно вказані види підзаконних нормативно-правових актів України: а) закон; б) указ; в) указ Президента України; г) постанова Верховної Ради України; д) нормативно-правовий договір; е) рішення місцевих рад нормативного характеру?
ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры... Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|