Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Основні драматичні жанри у літературному процесі





Драма - літературний жанр, в ширшому сенсі зображення певних подій в формі монологів або діалогів дієвих осіб. Вся європейська драма (крім зах.-євр. середньовічних містерій) грец. походження (між тим існувала і традиція індійська, китайська і т. д.). Основні драматичні жанри: трагедія, драма і комедія.

Трагедія (буквально - козлина пісня) - драм. твір, що грунтується на гострому, непримеренному конфлікті особистості, яка прагне максимально втілити свої творчі потенції, і об'єктивною неможливістю їх реалізації. Кофлікт трагедії має глибокий філософський зміст, є надзвичайно актуальним у політичному, соціальному чи духовному планах, відзначається високим напруженням психологічних переживань героя. Трагедія майже завжди закінчується загибеллю головного героя.

Комедія (весела процесія, пісня) - драм. твір, у якому засобами гумору та сатири розвін

чуються негативні суспільні й побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині. Традиційно розрізнюють комедію ситуацій (несподівані сюжетні ситуації, збіги обставин) і комедію характерів (гіпертрофія рис героя, розкриття психології характеру). Наприкінці 19ст. виникли "комедія ідей" (О. Уайльд, Б.Шоу) та "комедія настроїв" (А.Чехов) - увага зосереджується не на зовнішній інтризі та подійності, а на внутрішній дії, на боротьбі ідей, мотивів, настроїв.

Трагікомедія - драм. жанр, якому властиві риси і трагедії і комедії. В основі лежить трагікомічне світосприйняття драматурга. Очевидно, що трагічне або комічне як у житті, так і в мистецтві не можуть існувати паралельно, не стикаючись одне з одним. Одним з основних засобів трагікомедії є трагікомічний гротеск, що водночас підкреслює сенс страшного явища й оголює комічно абсурдну рису. Персонажі трагікомедії мають такі контрасні якості, що одночасно виявляють у них і свої смішні риси, і безвиходну приреченість. Трагікомедія - це водночас і похмурий погляд на світ і буфонада. Сучасна трагікомедія майже завжди іронічна. Вона не моралізує, не засуджує, а намагається замислитись разом із глядачем над цією чи іншою проблемою і надати йому право зробити вільний вибір.

Трагіфарс - за допомогою фарсових засобів і прийомів підкреслюється трагічний сенс існування.

Фарс (начинюю, наповнюю) - основою фарсу є реальна життєва подія, анекдот. Фарсові п'єси відображають цілком життєподібні побутові ситуації. У фарсах існують типи-маски. Герої фарсів безпосередньо діють: б'ються, лаються, сперечаються. У фарсі чимало фізичних зіткнень, ексцентрики, буфонади, гострих і динамічних ситуацій, які швидко змінюють одна одну.

Інтерлюдія - жанр англ.комедійної драми, що виник на зламі 15-16ст. і став попередником побутової комедії. Самостійний драм. твір.

Комедія дель арте (професійна комедія) - комедія масок. Одним з головних принципів була імпровізаційність. В основі твору лежав сценарій, що мав лише стислу сюжетну схему. Протягом сценичної дії такі сценарії розширювалися завдяки імпровізаційним обробкам виконавців. Така імпровізація потребувала узгодження між акторами (ансамблевість). Імпровізація не обмежувалася створенням сценичного тексту, вона визначала і пантоміміку вистави. В Комедії дель арте були постійні персонажі (маски), що втілювали різні соціально-психологічні типи.

Інтермедія (те, що знаходиться посередині) - жанр невеликої комічної п'єси або сцени, яку виконували між діями основної драми. Твори цього жанру могли бути комічною травестією, пародією теми основної драми, або ж сценами, ніяк не пов'язаними з її змістом. Мета - послабити емоційне напруження і розважити стомлених глядачів.

Водевіль - жанр легкої комедійної п'єси, в якій драматична дія поєднується з музикою, піснями, танцями. Водевіль - жарт, якому притаманна обов'язкова плутанина, випадкові збіги, непорозуміння, неочікувані перипетії.

Драма (дія) - п'єса з гострим конфліктом соціального чи побутового характеру, який розвивається в постійній напрузі. Героями є переважно звичайні, рядові люди. Автор прагне розкрити їхню психологію, естетично дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій.

Мелодрама (музика, пісня, дія) - жанр п'єси з гострою інтригою, перебільшеною емоційністю, різким протиставленням добра та зла, морально-дидактичною тенденцією. Напружена інтрига, яскрава видовищність, складні сценичні ефекти, музика перед виходом дійових осіб на сцену та перед найбільш почуттєвим епізодом надають сили жанрові. Гострі ситуації виникають внаслідок тяжких обставин драматичного вузла, раптовим узнаванням або розвінчуванням. Складна фабула часто поєднується з винахідливістю представників протидіючих таборів, із нелегкими перешкодами на шляху героїв. Недоліки жанру - персонажі схематично поділені на позитивних та негативних, однобічні характери, суто зовнішні ефекти (бійка, постріли, поранення, смертельні випадки), незвичайні та неправдоподібні події, вчинки героів не є мотивованими, виправданими, логічними. Типовим для мелодрами є "щасливий кінець" для позитивних героїв, які у фіналі мають торжествувати над негативними персонажами.

Жанрові модифікації лірики

Лірика-один із трьох літературних родів, у якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора. Ліричні жанри: Епіталама -весільна пісня на честь молодого подружжя, що була поширена в античності. Викон-ся хором хлопців та дівчат перед шлюбними покоями молодих. Своє походж-ня веде від фольклорних обрядових пісень. Панегірик -урочиста похвальна промова, яка виголошувалася на нар. зборах, зазвичай присвяч-ся певним видатним особам. Дифірамб -урочиста хорова пісня, присвячена богові Діонісу, пізніше-іншим богам і героям. Пеан -хорова пісня, близька до гімну, на честь бога Аполлона. Її звичайно виконували тоді, коли зверталися до бога по допомогу або дякували йому за перемогу у битві чи порятунок стихійного лиха. Мадригал -невеличкий вірш на любовну тему, від 2х до 12ти рядків. Як літ. жанр оформл-ся в епоху Відродження. Епітафія -вірш, присвячений для напису на пам’ятникові померлої особи, часто у формі епіграми. Як літ. жанр з’явл-ся у давній Греції та Римі. Канцона -жанр середньовічної поезії, пісня на тему лицарського кохання, склад-ся з 5-7 строф та так званої коди (заключної напівстрофи), в якій часто містилося звернення до того, кому адресована канцона. З’яв-ся в середньовічній ліриці трубадурів. Станси –невеличкий вірш з кількох чотирирядкових строф, кожна з яких висловлює закінчену думку.Класичн. приклад-вірш Пушкіна «Брожу ли я вдоль улиц шумных». Ода -хвалебний вірш, який присвячено уславленню важливих історичних подій або видатних осіб. Стиль-урочистий, з елем-ми патетики.Основоположник жанру-давньогр. поет Піндар. Елегія -ліричн. вірш, перейнятий настроєм суму.Перші зразки- в давньоєгипетській поезії-плач «Ізіди по Озірісу». Думка-досить поширений в українській та деяких інших слов’н. л-рах жанр короткого ліричного вірша елегійного (іноді баладного) змісту. Гімн -урочистий музичний твір програмного звучання. Послання -епістолярно-публіцистичн. вірш, напис-й у формі зверн-ня до певної реально існуючої особи(інколи к-х осіб).Засновник-Горацій. Пісня -вірш ліричного та ліро-епічного х-ру, мелодичний за своїм інтонаційним малюнком і признач-й для співу. Був. нар. і літерат. Романс -це сольна історична пісня, здебільшого про кохання, вик-ся з музичним супроводом. Ліричний портрет -вірш, у якому дається характ-ка певн. реально існ-ї людини, розкр-ся її вн. світ, належність до якоїсь професії тощо. Псалми -жанр дух. лірики;перші псалми, знайд. у Псалтирі, припис-ть царю Давиду. Медитація -вірш філософ. змісту, в якому автор передає свої глибокі роздуми про деякі важливі проблеми, інколи глобального значення (життя і смерть, дружба і кохання, людина і природа).
Соне т - канонічний жанр ліричного вірша, який скл-ся з двох катренів і двох терцетів, написаних переважно п’ятистопним ямбом з таким римуванням: абба-абба-ввг-дгд(хоча допуст. й інші конфіг-ї рим).

 







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.