Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Навчально-науковий центр «Інститут біології»





 

Кафедра мікробіології та загальної імунології

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник директора

З науково-педагогічної роботи

_________ Компанець Т.А.

«____»____________ 2015 року

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Молекулярна імунологія

 

для студентів

 

галузь знань 0401 Природничі науки

спеціальність04010211 Імунологія

за програмою підготовки «Імунологія»

 

КИЇВ – 2015


Робоча програма «Молекулярна імунологія» для студентів галузі знань Природничі науки, спеціальності «Імунологія».

 

«20» серпня 2015 року - 18с.

 

Розробники: Позур В.В., к.б.н., асистент кафедри мікробіології та загальної

імунології.

 

Робоча програма дисципліни «Молекулярна імунологія» затверджена на засіданні кафедри мікробіології та загальної імунології.

Протокол № 1 від “28”серпня 2015 року

 

Завідувач кафедри мікробіології

та загальної імунології

_____________________ (Сківка Л.М )

(підпис)

«_____» ___________________ 20___ року

 

 

Схвалено науково - методичною комісією ННЦ «Інститут біології»

 

Протокол № 3 від «07» жовтня 2015 року

Голова науково-методичної комісії ________________________ (Скрипник Н.В.)

 

«07» жовтня 2015 року

 

© Позур В.В., 2015 рік

© ______________, 20___ рік


ВСТУП

Навчальна дисципліна «Молекулярна імунологія» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» галузь знань 0401 Природничі науки зі спеціальності 04010211 «Імунологія»за програмою підготовки «Імунологія»

Дана дисципліна нормативна за спеціальністю Імунологія.

Викладається у ІІсеместрі Ікурсумагістратурив обсязі – 150 год.

(5,0 кредитів ECTS) зокрема: лекції – 14 год., практичні 0 год, семінарські заняття – 0 год., лабораторні – 30 год., самостійна робота – 102 год, консультації – 4 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі та 2 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна –іспитом.

Мета дисципліни– ознайомити студентів із базовими принципами структурної організації та функціонування найбільш важливих біополімерів, що беруть участь в імунному розпізнаванні чужорідних структур в організмі та у молекулярних механізмах регуляції імунних реакцій.

Завдання– сформувати уявлення про молекулярні механізми функціонування клітин імунної системи та реалізації ними ефекторних функцій у захисті макроорганізму; дати студентам уявлення про сучасні теоретичні концепції та методи дослідження в молекулярній імунології.

Структура курсу

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:молекулярні основи імунного розпізнавання, роль шаперонів у біосинтезі білків імунної системи, будову та значення корецепторів та костимуляторних молекул у формуванні імунного синапсу та активації кліти; молекулярні механізми регуляції імунної відповіді.



вміти:застосовувати методи молекулярної імунології для вирішення певних дослідницьких завдань, самостійно вивчати наукову літературу з молекулярної імунології.

Місце дисципліни:дисципліна«Молекулярна імунологія» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” за напрямом “імунологія“.

Концепції щодо особливостей розпізнавання своє-чуже, які покладені в основу сучасних імунологічних знань, є важливими у фундаментальному і прикладному аспектах для багатьох біологічних галузей (біохімія, біофізика, молекулярна біологія, генетика, біотехнологія тощо), а методи молекулярної імунології можуть застосовуватись у всіх біологічних дослідженнях.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Дисципліна є базовою для засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін у системі професійної підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр“, зокрема: “Імунобіотехнологія“, “Імунопатологія“, “Екологічна імунологія“.


Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 4, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 5 - 7. Обов’язковим для іспиту є здача всіх змістових модулів на більшу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум.

 

Оцінювання за формами контролю:

ЗМ1 ЗМ 2
Min. – 19 балів Max. –30 балів Min. – 19 балів Max. – 30 балів
Модульна контрольна робота 1  
Модульна контрольна робота 2
„3” – мінімальна/максимальна оцінку, яку може отримати студент. 1–мінімальна/максимальна залікова кількість робіт чи завдань.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 38 балів для одержання іспиту обов’язково перездати змістовні модулі та написати реферативну роботу.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

  Змістовий модуль1 Змістовий модуль2 Іспит Підсумкова оцінка
Мінімум 19 19 22 60
Максимум

При цьому, кількість балів:

· 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

· 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

· 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

· 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

· 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

· 85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

· 90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності(за умови іспиту)

За 100 – бальною шкалою За національною шкалою
90 – 100 відмінно
85 – 89 добре
75 – 84
65 – 74 задовільно
60 – 64
35 – 59 не задовільно
1 – 34    

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Біохімічні основи реалізації імунних реакцій

 

Тема № 1. Предмет та задачі молекулярної імунології. (21 год.)

Механізми розпізнавання свого та чужого як основне питання сучасної молекулярної імунології; молекулярні основи імунного розпізнавання. Основи структурної біології макромолекул імунної системи.

 

Тема № 2. Роль шаперонів у біосинтезі білків імунної системи. (11 год.)

Роль шаперонів у біосинтезі білків імунної системи.Типи шаперонів. Білки теплового шоку: види, будова, функції. Проліл-ізомерази. Участь у фолдінгу четвертинної структури імуноглобулінів та антигенів гістосумісності.

 

Тема № 3. Регуляція функціональної активності білків імунної системи. (21 год.)

Система убіквітину як система внутрішньоклітинного контролю відповідності структури білкових молекул. «Кепінг» рецепторів як пусковий механізм інтерналізації. Клатрин-залежний ендоцитоз імуноглобулінових рецепторів та його значення.

 

Тема № 4. Біосинтез комплексу антигенів гістосумісності. (21 год.)

Участь шаперонів калнексіну, калретикуліну та тапасіну у процесі біосинтезу молекул МНС. Формування пулу ендогенних пептидів. Участь шаперонів та І-ланцюга. МІІС-компартмент та його функціїї. Формування репертуару пептидів, що походять з екзогенних білків. Роль катепсинів. Протеасома та імунопротеасома. Особливості біосинтезу CD1 та презентація ними антигенів ліпідного походження. Особливості експресії МНС І на різних типах клітин. Механізми регуляції експресії МНС І під впливом інтерферону. Особливості впливу вірусів та бактерій на систему біосинтезу МНС І.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Молекулярні механізми регуляції імунної відповіді.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.