Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Платіжний баланс :структура та основні сфери його застосування.





У структурі платіжного балансу виділяють три основні складові: торговельний баланс, тобто співвідношення між вивезенням і ввезенням товарів; баланс послуг та некомерційних платежів (баланс «невидимих» операцій); баланс руху капіталів і кредитів.

Крім названих трьох складових, деякі дослідники називають ще дві основні складові платіжного балансу:

баланс поточних операцій, що включає рух товарів, послуг та односторонніх переказів; операції з офіційними валютними резервами. Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту. Економічний зміст активу чи дефіциту торговельного балансу щодо конкретної країни залежить від її становища у світовому господарстві, характеру її зв’язків з партнерами та загальної економічної політики.

Баланс послуг та некомерційних платежів — включає: платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний, теле-космічний та інші види зв’язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передавання інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків, торгівлю ліцензіями, лізингові операції тощо;

Перелічені вище групи операцій — послуги, надходження від інвестицій, односторонні перекази — називають «невидимими» операціями на противагу експорту та імпорту реальних цінностей (товарів).

Баланс поточних операцій (торговельний баланс і «невидимі» операції) — включає всі операції, які завершуються протягом даного періоду. Вони відображаються у платіжному балансі і не здійснюють на нього жодного впливу у наступні періоди. Поточними ці операції стали називати для того, щоб відокремити світову торгівлю товарами та послугами від міжнародного руху фінансових ресурсів у формі капіталів і кредитів. Баланс руху капіталів і кредитів — виражає співвідношення вивозу і ввозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів. Це міжнародний рух підприємницького капіталу та міжнародний рух позикового капіталу. Включає операції з довгостроковими та короткостроковими інвестиціями, що впливають на міжнародну позицію країни щодо інвестицій. У наступні періоди вони впливатимуть на платіжний баланс у результаті надходжень потоків прибутків чи повернення інвестицій, зроблених у попередні роки. Сфери особи використання інформації платіжного балансу: По-перше, за допомогою записів результатів обміну між країнами легше зробити висновок про стабільність системи плаваючих курсів, оскільки платіжний баланс допомагає виявити акумулювання валют у руках тих людей, які більше зацікавлені в цьому (резиденти) і тих, які намагаються позбутися цих валют (нерезиденти). По-друге, платіжний баланс незамінний і в умовах фіксованих валютних курсів, оскільки допомагає визначити розміри нагромадження даної валюти в руках іноземців і дає змогу вирішити питання про доцільність підтримування фіксованого курсу валюти, якщо існує загроза валютної кризи. По-третє, рахунки платіжного балансу надають інформацію про накопичення заборгованості, виплату процентів і платежів з основної суми боргу і можливості країни заробити валюту для майбутніх платежів. Ця інформація необхідна для того, щоб зрозуміти, наскільки країні-боржнику стало важче (або дорожче) погасити борги іноземним кредиторам. Інформація платіжного балансу, використовується також для: проведення оцінок кредитоспроможності країни; аналізу тенденцій економічного розвитку країни як індикатор економічного циклу; складання прогнозів впливу на валютні курси; прогнозу подальшої політики уряду; розуміння аналізу ризиків по країні; проведення оцінок стану економіки держави.

53. Платіжний баланс та методи оцінки позицій платіжного балансу. Платіжний баланс України та оцінка його позицій. (+рис№53)

Оцінка позицій платіжного балансу країни вимагає обов’язкового вивчення структури, характеристик і економічних факторів, що впливають на міжнародні потоки операцій.

Оцінка позицій платіжного балансу дозволяє розглянути і вивчити взаємозв’язок між структурою економіки та структурою платіжного балансу. Характеристика операцій, що відбуваються в економіці може бути вивчена у статичному стані, наприклад, через вивчення потоків платіжного балансу за певний проміжок часу. З іншого боку, ці характеристики можуть бути розглянуті у динаміці через вивчення змін у потоках платіжного балансу протягом послідовних періодів.

Статистичні і динамічні характеристики операцій платіжного балансу допомагають зрозуміти, що призвело до зростання інфляції в економіці і скорочення активного сальдо торговельного балансу — слабке економічне управління чи який-небудь інший фактор, що викликало більший, ніж звичайно, приплив капіталу — тимчасове посилення грошової політики чи інші фактори. Аналіз характеристик операцій, що проводяться, концентрується на вивченні взаємозв’язків у платіжному балансі, на які впливають короткострокові економічні фактори.

Аналізуючи структуру платіжного балансу можна визначити, чи має певна держава активне сальдо чи дефіцит торговельного балансу, має воно приплив чи відплив капіталу і є чистий залишок за доходами від іноземних інвестицій позитивним чи від’ємним.(рис53)

Платіжний баланс будь-якої країни підлягає процесу безперервної правки, необхідність якої пояснюється впливом різних економічних факторів на платіжний баланс.

У I кварталі 2010 року дефіцит зведеного платіжного балансу України сягнув найменшого значення з початку кризи – 673 млн. дол. США. Це було зумовлено як майже повним збалансуванням рахунку поточних операцій (дефіцит скоротився до 184 млн. дол. США порівняно з 654 млн. дол. США за аналогічний період 2009 року), так і скороченням відпливу за статтями фінансового рахунку.

54. (+52) Платіжний баланс, його структура та методи регулювання.

Якщо за основними статтями балансу платежі перевищують надходження, то виникає проблема погашення дефіциту за рахунок балансуючих статей, які характеризують джерела і методи врегулювання платіжного балансу.До традиційних методів балансування можна віднести: міжнародні кредити, імпорт іноземних капіталів, міждержавні позички. До нових методів покриття дефіциту платіжного балансу можна віднести взаємне короткострокове кредитування в національній валюті центральними банками згідно угоди “своп”. Це тимчасові методи балансування, оскільки країни ¾ боржники зобов¢язані виплачувати відсотки і дивіденди, а також суму основного боргу. Допоміжним засобом балансування може бути реалізація іноземних та національних цінних паперів на іноземну валюту. Наприклад, США частково погашає дефіцит платіжного балансу шляхом розміщення скарбницьких облігацій в центральних банках інших країн.

Основним завершальним методом балансування платіжного балансу є резервні активи країни.

Економічною наукою розроблено різноманітний арсенал методів регулювання платіжного балансу, спрямованих на ліквідацію його дефіциту. До них відносяться: дефляційна політика, фінансова та грошово-кредитна політика. Дефляційна політика щодо проблем державного регулювання платіжного балансу тлумачиться економічною теорією, як політика спрямована на скорочення внутрішнього попиту. Це означає, що дефляційна політика в основному спрямована на зниження інфляції і стабілізацію економіки через стримування бюджетних витрат та сукупне скорочення грошової маси. Завдяки цьому посилюється тиск на прибутки, ціни, зайнятість населення, державне інвестування. Але використання такої політики з метою регулювання платіжного балансу може завадити зростанню національної економіки.

Для регулювання платіжного балансу країни у світовій практиці широко використовується фінансова та грошово-кредитна політика. Так, у сучасних умовах для зменшення дефіциту платіжного балансу широко використовуються бюджетні субсидії експортерам; протекціонізм шляхом підвищення імпортного мита, пільгові податки для експортерів та іноземних інвесторів. Важливу роль у регулюванні балансу поточних операцій відіграє податкова політика, оскільки податки в Україні становлять 70% від відпускної ціни. Такий податковий тягар робить більшість вітчизняних товарів неконкурентоспроможними і не тільки за кордоном.

Для регулювання платіжного балансу широко використовується монетарна політика.

У світовій практиці валютні обмеження впроваджуються державами, які мають дефіцит платіжного балансу через незбалансування своїх валютних відносин. Ці обмеження можуть бути у формі відвертих заборон, лімітування валютних операцій, введення кредитної “стелі” тощо. Метою політики валютних обмежень є, як правило, вирівнювання платіжного балансу, підтримка валютного курсу, концентрація валютних резервів.







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.