Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ПРИДУНАЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СУБРЕГІОНУ





Проект

 

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

ПРИДУНАЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СУБРЕГІОНУ

На 2012-2022 рр.

(м. Ізмаїл, Болградський, Ізмаїльський, Кілійський, Ренійський райони Одеської області)

 

січень 2012 р.

ВСТУП

Даний план розроблено експертним Комітетом зі стратегічного планування економічного розвитку за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID в рамках проекту «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» (ЛІНК). Робота над проектом плану розпочалась у липні 2011 року після підписання Протоколу про наміри щодо розробки і впровадження субрегіональної стратегії підвищення конкурентоспроможності і економічного розвитку в рамках Проекту міжнародної технічної допомоги «ЛІНК». Протокол був підписаний у м. Одесі 11 липня 2011 року.

Від Одеської області його підписали: голова Одеської обласної ради М.В. Пундик, голова Одеської обласної державної адміністрації Е.Л. Матвійчук, Ізмаїльський міський голова А.В. Абрамченко, голови Болградської, Ізмаїльської, Кілійської та Ренійської районних рад та районних державних адміністрацій.

 

 

Рис. 1. Карта – схема Придунайського економічного субрегіону

 

Процес стратегічного планування полягав у визначенні конкретних проектів, які, виконуючи роль органічних складових оперативних цілей, відповідних критичних питань і головних галузей економіки агломерації, сприяли б економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності, а також реалізації спільних інтересів з огляду на наявні і потенційні ресурси.

Кожна з адміністративно-територіальних одиниць субрегіону делегувала представників органів державного управління і місцевого самоврядування, приватних і державних установ до складу спільного дорадчого органу: Експертного комітету стратегічного розвитку. Завдання, яке було поставлене перед Комітетом, полягало в розробці плану підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку Придунайського економічного субрегіону (далі – Придунав’я) і його підготовці до прийняття представницькими органами, тобто відповідними радами.

Процес стратегічного планування базувався на принципах:

ü взаємної вигоди

ü відкритості та прозорості

ü локалізації

ü реалістичності

ü персоніфікації відповідальності за реалізацію цілей

 

Даний Стратегічний план є не простою сумою стратегій, створених для громад адміністративно-територіальних одиниць, які формують субрегіон. Він розроблений за принципом, коли спільна стратегія враховує спільні інтереси кожної з громад Придунав’я.

 

Короткий огляд процесу стратегічного планування

Основою для розробки процесу стратегічного планування стали «Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку», затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 29.07.2002 № 224. Блок – схема процесу стратегічного планування представлена на Рис. 2.

Рис. 2. Блок – схема процесу стратегічного планування

 

На першому етапі розробки стратегії було зроблено аналіз існуючої ситуації в економіці субрегіону. «Сканування» території полягало в отриманні кількісних та якісних параметрів, які характеризують динаміку економічних процесів.

Кількісні параметри, статистичні дані, а також історична та географічна характеристики території стали основою для розробки Профілю або соціально-економічного паспорта агломерації (субрегіону), який містить інформацію про демографічну ситуацію в населених пунктах, що входять до складу агломерації, економічні та статистичні показники, комунальну та технічну інфраструктуру, стан довкілля, рівень життя тощо.

Якісні параметри були отримані після проведення опитування керівників підприємств, яке здійснювалось за допомогою анкети з 29 стандартних запитань. Опитування проводилось в межах всіх адміністративно – територіальних одиниць, які формують Придунайський субрегіон. Метою опитування стало визначення оцінки, яку респонденти дають бізнес-клімату території, де здійснюють свою господарську діяльність, аналіз проблемних питань та виявлення майбутніх планів.

 

Основними критичними питаннями та головними галузями стратегії розвитку Придунав’я є наступні:

критичні питання:

A. Залучення інвестицій та розвиток інженерної інфраструктури

B. Розвиток бізнес інфраструктури та малого і середнього підприємництва

C. Розвиток системи управління, інновацій та людських ресурсів

головні галузі:

D. Агропромисловий комплекс і переробка сільськогосподарської продукції

E. Транспорт і логістика

F. Туризм

G. Металообробка і судноремонт

 

На наступному етапі створення Стратегічного плану членами Експертного комітету було проведено SWOT-аналіз. Основними завданнями SWOT-аналізу стали визначення сильних та слабких сторін (аналіз внутрішніх чинників), оцінка позиції агломерації у порівнянні з іншими територіями, з якими субрегіон конкурує у сфері інвестицій та трудових ресурсів, аналіз зовнішніх чинників: сприятливих можливостей і загроз.

 

Для визначення потенційних проектів, спільних для усіх адміністративно-територіальних одиниць субрегіону було проведено додаткове опитування серед членів Експертного комітету, депутатів різних рівнів, керівників органів виконавчої влади. На засіданнях Експертного комітету здійснювалось систематичне обговорення пріоритетних напрямів та визначення спільних кроків, спрямованих на вирішення громадами, що формують субрегіон, проблем кожного критичного питання та головної галузі. До участі в обговоренні залучались представники органів державного управління, обласної державної адміністрації (ОДА), районних державних адміністрацій (РДА), міських рад, підприємств, а також спеціалісти, які мали компетентність у певних сферах.

Стратегічний план визначає кроки, спрямовані, зокрема, на зміцнення бізнес-інфраструктури, проведення системної роботи над покращенням місцевого інвестиційного клімату і розширенням інвестиційних можливостей в агломерації, що є важливими факторами підвищення конкурентоспроможності регіону загалом.

Впровадження стратегії підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку Придунав’я вимагає наявності схеми агроландшафтної організації території поза межами населених пунктів. Ця схема є важливою не тільки для систематизації просторового розвитку території загалом, але й для планування в галузі АПК, туризму. При її розробці варто використовувати технології сучасних ГІС-систем. У майбутньому перед агломерацією постане питання створення спільної «багатошарової» інформаційної системи, загальний інформаційний ресурс якої використовуватиметься спільно.


СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ

Стратегічне бачення - це спільне, погоджене на основі консенсусу, бачення того, яким субрегіон має бути у майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до стратегічного плану економічного розвитку території. Воно пояснює вихідну позицію, з якої члени експертного Комітету розпочали роботу над створенням плану та містить ідеї, які вони вважали найважливішими для майбутнього Придунав’я.

 

Придунав'я – південно-західні ворота України, транспортний вузол на шляху в Європу та Азію. Екологічно чистий регіон з унікальними кліматичними умовами для розвитку високотехнологічного сільського господарства, харчової та переробної промисловості, альтернативної енергетики, зеленого туризму. Територія, що володіє значними конкурентними перевагами та потенціалом розвитку морегосподарського комплексу, транспорту, логістики та інновацій. Край, відкритий для інвесторів. Багатонаціональне толерантне співтовариство громад з підвищеною мотивацією до праці, яке прагне сталого зростання якості життя.

 

ПЛАНИ ДІЙ

Стратегічний план економічного розвитку Одеської агломерації є продуктом спільного вибору лідерів громад Придунав’я. Документ створений на основі досягнення консенсусу, а також раніше отриманих даних в результаті аналізу існуючої ситуації та даних SWOT-аналізу. В основу плану покладений принцип зосередження зусиль на пріоритетних питаннях розвитку.

Як зазначалось вище, експертний Комітет шляхом консенсусу обрав як вирішальні чинники для подальшого розвитку субрегіону та регіональної економіки сім основних напрямів (або пріоритетів),

три з яких стосуються всіх видів економічної діяльності:

E. Транспорт і логістика.

F. Туризм.

Додаток 1

УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ

Стратегічний план підвищення конкурентоспроможності і економічного розвитку Придунайського субрегіону створювався, як реалістичний та комплексний документ, головним завданням якого було сформувати орієнтири майбутнього зростання економіки. Досягнення цілей цього плану забезпечує новий рівень розвитку та конкурентоспроможності не тільки Придунав’я, а й всієї Одеської області.

Щоб гарантувати реалістичність і здійсненність плану, над його розробкою працювало понад 50 лідерів громад (членів ЕК та робочих груп) – представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, промислових підприємств, науково-дослідних інститутів та вищих учбових закладів тощо. Процес розробки стратегії постійно відслідковувався засобами масової інформації.

Важливість етапу реалізації Стратегічного плану та моніторингу його впровадження підкреслювалась з самого початку роботи над цим планом. Забезпечення реалізації стратегічних цілей це управлінське завдання, яке передбачає організаційний менеджмент, а також управління людськими і фінансовими ресурсами. Процес планування, до якого було залучено численні підприємства, організації, органи влади та окремі особи, проводився заради наступного етапу - впровадження.

Відповідальність за моніторинг впровадження покладена на Комітет з управління впровадженням (КУВ), дорадчий орган, що створюється шляхом делегування до його складу осіб, які представляють всі міста та райони субрегіону. Серед цих осіб мають бути учасники розробки стратегії, тобто члени ЕК та робочих груп, що безпосередньо працювали над формуванням цілей даної стратегії. До складу цього дорадчого органу також мають увійти посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, депутати різних рівнів, представники бізнесу, науки та інших зацікавлених осіб. Таким чином, КУВ за своїм складом виконує функцію продовження публічно-приватного партнерства, а також партнерських відносин між містами та районами, яке зробило можливим спільне створення цього плану.

Комітет управління впровадженням є наглядовим органом, який здійснює моніторинг якості виконання завдань, дотримання графіка, внесення змін чи доповнень до цілей, коли виникає необхідність. Члени КУВ зустрічаються щонайменше 2 рази на рік з метою оцінки виконання завдань кожної з 55 оперативних цілей, передбачених Стратегічним планом.

Вирішення організаційних завдань та затвердження плану діяльності КУВ відбувається на установчому засіданні. Функцію Комітету на себе можуть взяти окремо створена (чи вже діюча) юридична особа у формі агентства з залучення інвестицій чи агентство з регіонального (субрегіонального) розвитку тощо. Досвід субрегіонального планування показує ефективність останнього варіанту.

У зв’язку зі змінами законодавства, політичних реалій, науково-технічного прогресу, які вносять безумовні корективи, члени КУВ повинні стежити за тим, щоб стратегічні та оперативні цілі і завдання плану залишалися доречними та актуальними. На етапі реалізації Стратегічного плану можлива поява нових оперативних цілей (які повністю мають відповідати досягненню цілі стратегічної), але стратегічні цілі не повинні підлягати суттєвим змінам. У випадку відмови від здійснення визначених у цій стратегії критичних питань (залучення інвестицій; розвиток людського та інноваційного потенціалу) і вдосконалення визначених головних галузей (АПК, транспорт і логістика, туризм і рекреація), стратегія вимагає глибокої переробки, а зміна стратегічного бачення – розробки іншої стратегії.

Внесення запропонованих змін до плану відбувається лише за погодженням з відповідними радами з прийняттям рішення обласною радою. Такі зміни доцільно робити напередодні початку бюджетного процесу на наступний період, до підготовки звіту про роботу за поточний рік.

 

 


Додаток 2

Табл. 2. Прогноз деяких показників при різних сценаріях розвитку подій

Рис. 7. Узагальнений графік сценарних процесів росту при різних сценаріях (стадії а/b – усереднені).


 

Проект

 

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

ПРИДУНАЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СУБРЕГІОНУ

На 2012-2022 рр.

(м. Ізмаїл, Болградський, Ізмаїльський, Кілійський, Ренійський райони Одеської області)

 

січень 2012 р.

ВСТУП

Даний план розроблено експертним Комітетом зі стратегічного планування економічного розвитку за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID в рамках проекту «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» (ЛІНК). Робота над проектом плану розпочалась у липні 2011 року після підписання Протоколу про наміри щодо розробки і впровадження субрегіональної стратегії підвищення конкурентоспроможності і економічного розвитку в рамках Проекту міжнародної технічної допомоги «ЛІНК». Протокол був підписаний у м. Одесі 11 липня 2011 року.

Від Одеської області його підписали: голова Одеської обласної ради М.В. Пундик, голова Одеської обласної державної адміністрації Е.Л. Матвійчук, Ізмаїльський міський голова А.В. Абрамченко, голови Болградської, Ізмаїльської, Кілійської та Ренійської районних рад та районних державних адміністрацій.

 

 

Рис. 1. Карта – схема Придунайського економічного субрегіону

 

Процес стратегічного планування полягав у визначенні конкретних проектів, які, виконуючи роль органічних складових оперативних цілей, відповідних критичних питань і головних галузей економіки агломерації, сприяли б економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності, а також реалізації спільних інтересів з огляду на наявні і потенційні ресурси.

Кожна з адміністративно-територіальних одиниць субрегіону делегувала представників органів державного управління і місцевого самоврядування, приватних і державних установ до складу спільного дорадчого органу: Експертного комітету стратегічного розвитку. Завдання, яке було поставлене перед Комітетом, полягало в розробці плану підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку Придунайського економічного субрегіону (далі – Придунав’я) і його підготовці до прийняття представницькими органами, тобто відповідними радами.

Процес стратегічного планування базувався на принципах:

ü взаємної вигоди

ü відкритості та прозорості

ü локалізації

ü реалістичності

ü персоніфікації відповідальності за реалізацію цілей

 

Даний Стратегічний план є не простою сумою стратегій, створених для громад адміністративно-територіальних одиниць, які формують субрегіон. Він розроблений за принципом, коли спільна стратегія враховує спільні інтереси кожної з громад Придунав’я.

 

Короткий огляд процесу стратегічного планування

Основою для розробки процесу стратегічного планування стали «Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку», затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 29.07.2002 № 224. Блок – схема процесу стратегічного планування представлена на Рис. 2.

Рис. 2. Блок – схема процесу стратегічного планування

 

На першому етапі розробки стратегії було зроблено аналіз існуючої ситуації в економіці субрегіону. «Сканування» території полягало в отриманні кількісних та якісних параметрів, які характеризують динаміку економічних процесів.

Кількісні параметри, статистичні дані, а також історична та географічна характеристики території стали основою для розробки Профілю або соціально-економічного паспорта агломерації (субрегіону), який містить інформацію про демографічну ситуацію в населених пунктах, що входять до складу агломерації, економічні та статистичні показники, комунальну та технічну інфраструктуру, стан довкілля, рівень життя тощо.

Якісні параметри були отримані після проведення опитування керівників підприємств, яке здійснювалось за допомогою анкети з 29 стандартних запитань. Опитування проводилось в межах всіх адміністративно – територіальних одиниць, які формують Придунайський субрегіон. Метою опитування стало визначення оцінки, яку респонденти дають бізнес-клімату території, де здійснюють свою господарську діяльність, аналіз проблемних питань та виявлення майбутніх планів.

 

Основними критичними питаннями та головними галузями стратегії розвитку Придунав’я є наступні:

критичні питання:

A. Залучення інвестицій та розвиток інженерної інфраструктури

B. Розвиток бізнес інфраструктури та малого і середнього підприємництва

C. Розвиток системи управління, інновацій та людських ресурсів

головні галузі:

D. Агропромисловий комплекс і переробка сільськогосподарської продукції

E. Транспорт і логістика

F. Туризм

G. Металообробка і судноремонт

 

На наступному етапі створення Стратегічного плану членами Експертного комітету було проведено SWOT-аналіз. Основними завданнями SWOT-аналізу стали визначення сильних та слабких сторін (аналіз внутрішніх чинників), оцінка позиції агломерації у порівнянні з іншими територіями, з якими субрегіон конкурує у сфері інвестицій та трудових ресурсів, аналіз зовнішніх чинників: сприятливих можливостей і загроз.

 

Для визначення потенційних проектів, спільних для усіх адміністративно-територіальних одиниць субрегіону було проведено додаткове опитування серед членів Експертного комітету, депутатів різних рівнів, керівників органів виконавчої влади. На засіданнях Експертного комітету здійснювалось систематичне обговорення пріоритетних напрямів та визначення спільних кроків, спрямованих на вирішення громадами, що формують субрегіон, проблем кожного критичного питання та головної галузі. До участі в обговоренні залучались представники органів державного управління, обласної державної адміністрації (ОДА), районних державних адміністрацій (РДА), міських рад, підприємств, а також спеціалісти, які мали компетентність у певних сферах.

Стратегічний план визначає кроки, спрямовані, зокрема, на зміцнення бізнес-інфраструктури, проведення системної роботи над покращенням місцевого інвестиційного клімату і розширенням інвестиційних можливостей в агломерації, що є важливими факторами підвищення конкурентоспроможності регіону загалом.

Впровадження стратегії підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку Придунав’я вимагає наявності схеми агроландшафтної організації території поза межами населених пунктів. Ця схема є важливою не тільки для систематизації просторового розвитку території загалом, але й для планування в галузі АПК, туризму. При її розробці варто використовувати технології сучасних ГІС-систем. У майбутньому перед агломерацією постане питання створення спільної «багатошарової» інформаційної системи, загальний інформаційний ресурс якої використовуватиметься спільно.








Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.