Площа ділянок під фізкультурно-спортивними спорудами

Споруди районного значення – призначаються для обслуговування населення житлового і виробничо-житлового району з врахуванням вікових категорій. Такі споруди необхідно проектувати об’єднаними у фізкультурно-спортивні центри житлового району.

В районі для обслуговування населення створюють фізкультурно-спортивний центр житлового району, його розташовують в зеленому масиві на березі водойм, на віддалі від транспортних магістралей, комунально-господарських підприємств, лікувальних закладів. Центр розміщують в радіусі 20 хв. пішохідної доступності від усіх мікрорайонів.

Споруди міжрайонного значення – призначаються для обслуговування населення груп житлових районів. Їх проектують як міжрайонний спортивний центр для обслуговування групи житлових районів в радіусі 20 хв. транспортної доступності, і споруджують поряд з культурним центром або парком культури та відпочинку.

Споруди загальноміського значення – призначаються для обслуговування населення всього міста і проектуються, як правило, в складі загальноміського спортивного центру.

Загальноміські спортивні споруди проектують в складі єдиного спортивного комплексу міста в радіусі 30 хв. транспортної доступності і на відстані не більше 500 м від зупинок загальноміського транспорту.

У великих містах такі комплекси будують окремо від загальноміського центру.

Територія, яка відводиться під спортивні споруди, приймається із розрахунку 3 м² на одного жителя міста і повинна бути ізольована від транспортних, промислових і комунально-складських підприємств, лікувальних закладів.

Такі крупні споруди як аероклуб, авто-, мотоклуб розміщують залежно від місцевих умов, поза міською забудовою. Інші загальноміські споруди розташовують в межах міської забудови на спеціальній території або в комплексі парків.

Для школярів старших класів і дорослих в мікрорайоні зводять спортивні споруди із наступними розмірами (м) ігрового поля (рис. 3.1...3.6): баскетбольне – 26×14, волейбольне – 9×18, для настільного тенісу – 4,5×7,7, ручного м’яча – 67×36, дитячого хокею – 40×20 (в зимовий період), бадмінтону – 13,4×6,1, городків – 30×15, тенісу (тенісний корт) – 37×18,5.

Для створення найбільш комфортних і рівноцінних умов для граючих команд, спортивні майданчики орієнтують таким чином, щоб при сході або заході сонце не сліпило очі. У зв’язку з цим найбільш раціональна орієнтація спортивних майданчиків – довшою стороною на північ–південь ± 30...45^о, тобто допустимо розташування з північного-сходу на південний-захід і з північного-заходу на південний-схід. В місцях затінення із заходу можна розташовувати майданчики довшою стороною зі сходу на захід, враховуючи велику ймовірність гри у вечірній час.

Всі фізкультурно-спортивні майданчики для шумних ігор повинні бути віддалені від вікон житлових та громадських будівель на 10...40 м. Для дітей дошкільного та молодшого віку нормативи віддалення можна зменшувати до 12 м. Всі майданчики повинні бути віддаленими від проїздів на 5 м.