|
IV. Соціокультурна змістова лінія
Соціокультурна змістова лінія передбачає загальнокультурний розвиток молодших школярів та підготовку їх до життєдіяльності в українському соціумі і реалізується через виховні цілі уроків української мови шляхом використання текстів такої тематики (тематика текстів не розписана по класах, але передбачає її використання з урахуванням вікових особливостей і потреб учнів відповідного класу).
Сім’я: повага до старших членів родини, допомога їм, професії батьків, сімейні свята, культура прийому гостей, сімейний відпочинок (подорожі, пікніки, екскурсії тощо), дозвілля, заняття за інтересами, режим дня, самообслуговування, турбота про здоров’я, загартування, заняття спортом, гігієнічні вимоги до користування телевізором, комп’ютером.
Школа: ставлення до школи, повага до вчителів, дружні стосунки з однокласниками, взаємодопомога, дружба, ставлення до новачків у класі, шкільні свята і традиції, шкільна бібліотека, шкільні гуртки, інші позакласні заходи.
Громадські місця: правила етикетної поведінки в транспорті, магазині, поліклініці, аеропорту, кінотеатрі, музеї, зоопарку, цирку, на вулиці, ігрових майданчиках, вокзалі, екскурсії, виставці, концерті, під час спілкування мобільним телефоном, правила поведінки зі знайомими і незнайомими людьми різного віку і статусу.
Рідний край: назва рідного міста чи села, вулиці, річки, природа рідного краю, поведінка на природі, турбота про природу, історичне минуле, визначні місця, відомі люди, традиції, добрі справи для рідного краю.
Батьківщина: назва, державні символи, розташування України в Європі, Україна – спільний дім для всіх народів, які її населяють, роль української мови як державної, державні свята, події історичного минулого, відомі люди минулого й сьогодення, українські національні символи, традиції, народні свята, дитячі фольклорні твори, повага до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій.
V. Діяльнісна змістова лінія
Діяльнісна лінія передбачає формування в молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок:
● навчально-організаційних (розуміти визначену вчителем мету навчальної діяльності, організовувати робоче місце, раціонально розподіляти час, планувати послідовність виконання завдання, організовувати навчальну діяльність у взаємодії з іншими її учасниками (у парі, малій групі));
● навчально-інформаційних (самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел, користуватися довідниковою літературою, зосереджено слухати матеріал, зв’язно, послідовно, доказово відповідати, вести діалог);
● навчально-інтелектуальних і творчих (аналізувати мовні явища, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, встановлювати і пояснювати причиново-наслідкові зв’язки, вилучати зайве, групувати й класифікувати за певними ознаками, висловлювати аргументовані критичні судження, доводити власну думку, переносити знання і способи діяльності в нові обставини, застосовувати аналогію);
● контрольно-оцінних (використовувати різні способи перевірки та контролю своєї діяльності, знаходити і виправляти помилки, оцінювати власні навчальні досягнення).
Ця робота здійснюється у процесі реалізації інших змістових ліній шляхом настанов учителя, використання різних алгоритмів навчальної діяльності, пам’яток, зразків, інструкцій, застосування парних і групових форм роботи, інтерактивних методів і прийомів навчання тощо.
Клас
238 годин (7 годин на тиждень)
Для забезпечення синхронності у навчанні читання й письма в букварний період доцільно здійснити розподіл годин протягом навчального року не за семестрами, як у 2-4 класах, а за тижнями: на одному тижні планувати 4 години на читання і 3 години на письмо, а на наступному тижні – 3 години на читання і 4 – на письмо. У результаті час, відведений на читання і письмо, буде розподілено порівну.
Процес навчання грамоти в 1 класі поділяється на 3 періоди: добукварний, букварний і післябукварний. Залежно від попередньої підготовки школярів, учитель може самостійно визначати тривалість кожного з періодів навчання грамоти, беручи до уваги обов’язкове забезпечення завдань кожного періоду.
У добукварний період необхідно:
• розвивати усне мовлення першокласників (уміння слухати-розуміти усні висловлювання, говорити);
• формувати елементарні аналітико-синтетичні вміння у роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення;
• готувати учнів до письма.
Протягом букварного періоду першокласники оволодівають початковими уміннями читати за букварем, писати в зошитах з друкованою основою і в зошитах із сіткою для 1 класу. Крім цього, продовжується робота з розвитку усного мовлення.
Післябукварний період призначений для вдосконалення уміння читати, писати, робити елементарні аналітико-синтетичні операції з одиницями різних мовних рівнів, для розвитку усного мовлення, виконання завдань і вправ з читання і письма за підручником (навчальним посібником), який готує учнів до вивчення в 2 класі окремих курсів – української мови і літературного читання.
І. Навчання грамоти
| Зміст навчального матеріалу
| Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці
| | 1. Навчання читати
Добукварний період
Практичне ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, граматичними питаннями до них.
Розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це?
Практичне ознайомлення з реченням.
Поділ слів на склади.
Поняття про наголос, наголошений склад.
Мовні і немовні звуки.
Уявлення про голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, умовне позначення їх на письмі.
Звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів. Побудова звукової схеми слів.
Букварний період
Позначення звуків буквами. Ознайомлення з буквами, які позначають голосні і приголосні звуки.
Навчання основного прийому читання прямого складу з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук.
Практичне ознайомлення зі способами позначення м’якості приголосних звуків.
Ознайомлення з апострофом (’). Використання апострофа для того, щоб показати, що наступні за ним букви я, ю, є, ї позначають два звуки: [й] + відповідний голосний.
Ознайомлення з буквами ґ, щ та буквосполученнями дж, дз і їх звуковими значеннями. Читання слів із ними.
Читання слів із поступовим ускладненням їх звуко-складової структури.
Складове читання і читання цілими словами.
Навичка миттєвого впізнавання найбільш уживаних у букварі слів, що складаються з 2-4 літер (ти, де, та, так, дім, хто, мама, вона, стіл, брат) і коротких сполучень слів (я був, я і ти і под.).
Читання речень, коротких текстів із вивченими буквами. Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки. Практичне засвоєння розділових знаків: крапка, кома, знак питання, знак оклику.
Післябукварний період
Після вивчення букваря уроки читання будуються на основі навчального матеріалу, призначеного для удосконалення основних якостей читацької навички – усвідомленості, правильності, виразності, а також швидкості, наближеної до повільної зв’язної розповіді.
Читання текстів, які супроводжуються різноманітними навчальними завданнями, спрямованими на вдосконалення читацької навички й усвідомлення прочитаного тексту, підготовку учнів до роботи в 2 класі за Читанкою.
2. Навчання письма.
Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт
Добукварний період
Зображення ліній, схожих на елементи букв.
Орієнтування на сторінці зошита і в графічній сітці.
Букварний період
Комунікативна спрямованість процесу письма.
Відомості про рукописні букви та пунктуаційні знаки.
Правила поєднання елементів букв.
Правила письма малих і великих букв.
Типи поєднань малих букв. Типи поєднань великих і малих букв.
Позначення звуків, сприйнятих на слух, відповідними рукописними буквами.
Списування з рукописного і друкованого текстів.
Письмо під диктування.
Функції пунктуаційних знаків.
Робота у зошиті без друкованої основи.
Післябукварний період
Використання набутих умінь і навичок письма (охоплюючи правописну грамотність) для різного виду письмових робіт.
Робота у звичайному зошиті із сіткою № 1 (без друкованої основи)
| Учень /учениця:
має уявлення про номінативну роль слова; розрізнює назви істот і неживих предметів; розпізнає слова – назви ознак, дій, ставить до них питання з допомогою вчителя;
виокремлює речення з мовного потоку; розуміє їх зміст, складає речення, з допомогою вчителя аналізує їх за кількістю слів.
вимовляє слова по складах;
визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;
має уявлення про мовні і немовні звуки;
розрізнює голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, умовно позначає їх на письмі;
робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів типу: сир, дім, тато, калина; будує їх звукову схему, використовуючи умовні позначення звуків;
впізнає і розрізнює букви на позначення голосних і приголосних звуків;
читає прямі склади типу «ПГ», «П´Г»;
читає склади і слова з буквами і, я, ю, є, ь в різних позиціях: на початку слова, складу, після букв на позначення приголосних звуків;
читає слова з апострофом;
читає словаз буквами українського алфавіту ґ, щ і буквосполученнями дж, дз;
читає слова складами (окремі слова нескладної структури – цілком);
читає букварні тексти цілими словами (окремі слова ускладненої структури – за одиницями читання), правильно інтонуючи речення, різні за метою висловлювання та інтонацією – розповідні, питальні, спонукальні, окличні (без уживання термінів) з орієнтацією на відповідні розділові знаки;
читає доступні тексти правильно, виразно (після попередньої підготовки), усвідомлює їх зміст;
дотримується темпу читання, наближеного до повільної зв’язної розповіді;
розуміє і виконує короткі інструкції до навчальних завдань у підручнику та запропонованих учителем (для виконання індивідуально, в парах, у групах).
Учень /учениця:
показує верхню, нижню, ліву, праву сторони сторінки; початок, середину, кінець рядка;
проводить лінії: вертикальні, горизонтальні, похилі (ліворуч, праворуч);
зображує прямі, ламані, хвилясті, петельні лінії перервними і неперервними (у міру можливого) рухами руки;
правильно пише прямі з верхнім і нижнім заокругленнями, верхні та нижні петлі, овали, півовали;
знаходить і показує всі лінії графічної сітки зошита (верхня і нижня рядкові лінії, міжрядкова, похила);
розрізнює друковане і рукописне письмо; пояснює необхідність естетичного вигляду рукописного письма;
упізнає і називає за алфавітом малі і великі рукописні букви; пише їх із дотриманням правильної форми, висоти, ширини;
поєднує безвідривно елементи букв природного злиття; букви за типами поєднань: верхнє, середнє, нижнє;
пише слова зв’язно, ритмічно, з однаковим нахилом букв;
розташовує слова і речення в основному рядку;
списує склади, слова, речення з рукописного і друкованого тексту;
пише під диктування склади, слова, речення;
називає і вживає на письмі пунктуаційні знаки: крапку, кому, знаки оклику і питання;
дотримується гігієнічних вимог у процесі письма;
списує друкований і рукописний текст, дотримуючись каліграфічних вимог; виконує мовні завдання –фонетико-графічні, лексичні, граматичні;
пише під диктування слова, речення з 3-4 слів (з урахуванням службових слів), у яких написання не розходиться зі звучанням, зв’язний текст, у якому написання слів відповідає вимові (інші слова записуються на дошці або продиктовуються орфографічно)
|
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
