Актуальність ризик-менеджменту

Ризик-менеджмент – інтегральна частина стратегічного і поточного планування організації, оскільки він надає всебічну і структуровану основу для того, щоб керівництво змогло виявити ризики організації і керувати ними.

Актуальність і потребу якнайшвидшого освоєння та впровадження методів ризик-менеджменту в сучасних умовах нашої країни зумовлюють такі фактори:

1. Економічна та юридична самостійність вітчизняних підприємств, що означає не лише можливість визначати свою фінансову і виробничу політику, але й брак зобов’язань держави надавати підтримку в разі аварії, страйку, фінансових чи інших труднощів.

2. Зростання кількості й тяжкості наслідків великих промислових аварій. Це пояснюється: неприпустимо високим рівнем зносу основних виробничих фондів; хибною практикою розміщення продуктивних сил, яка призвела до концентрації небезпечних виробництв на невеликих площах поблизу чи всередині місць компактного проживання населення; несформованістю економічних механізмів забезпечення безпеки, а також цілісної нормативно-правової бази у сфері захисту населення і територій від промислових аварій і катастроф.

3. Залежність доходів місцевих бюджетів від ефективності підприємницької діяльності на їх території. Зрозуміло, що чим краще підприємці управляють своїми ризиками, тим більші їхні доходи, а отже, і надходження до місцевого бюджету як від самого бізнесу, так і від податків на доходи працівників.

4. Зростання ролі та значення фінансових ринків для економіки країни.

5. Досвід невдалого управління індустріальними і фінансовими організаціями в кризових ситуаціях (банки «Україна», «Надра» та ін.).

Існують і фактори, що зумовили зростання інтересу до ризик-менеджменту в розвинених країнах Заходу. До них належать:

1. Роль ризику як фактора збільшення вартості компанії, тобто вартості її акцій. Корпорації почали розробляти і впроваджувати систему ризик - менеджменту, тому що стали розглядати ризики як фактори збільшення вартості компанії.

2. Мінливість прибутковості компанії може негативно впливати на курс її акцій. Ураховуючи, що ринковий ризик – один з факторів, що впливають на мінливість прибутковості, фінансисти компаній хочуть якомога точніше визначати такі ризики.

3. Значні суми втрат, яких зазнали організації, насамперед фінансові, у ході операцій з похідними фінансовими інструментами.

4. Використання механізму фінансового важеля – левериджу. На ринку є широке коло фінансових інструментів, використання яких пов’язане з механізмом фінансового важеля і за допомогою яких компанії можуть ефективно керувати багатьма видами фінансових ризиків. Однак, неправильно використані, вони можуть завдати серйозного збитку компанії.

5. Вимоги органів, що регулюють фінансові ринки. На увагу до ризик-менеджменту вплинули також вимоги з боку державних органів до корпорацій і банків створити відповідну систему управління ризиками.

6. Корпоративні скандали, пов’язані з викривленням фінансової звітності.

7. Глобалізація економіки, що збільшує існуючі ризики та зумовлює появу нових.

1) він є основою для підвищення ефективності стратегічного планування;

3) поліпшує ефективність діяльності організації;

4) дає можливість оптимально використовувати ресурси;

5) сприяє більшій відкритості діяльності керівництва і поліпшує комунікації;

6) забезпечує вище керівництво коротким оглядом головних ризиків, з якими стикається компанія, а також відомостями про ресурси, виділені для впливу на високі ризики;

7) дає можливість переконатися в тому, що неминучі ризики належно застраховано;

8) дає менеджерам ефективну й послідовну методологію вивчення ризиків;

10) орієнтує топ-менеджмент на використання факторів ризик-можливостей для підвищення вартості компанії.

Класифікація ризиків означає систематизацію ризиків на підставі певних ознак і критеріїв, що дозволяють об’єднати підмножини ризиків у певні групи. Нараховують більше 40 різних критеріїв ризиків і більше 220 видів ризиків. Принципи управлінської класифікації ризиків – науковість, строгість, зручність використання.

Нині найпоширеніша така класифікація ризиків:

Цю класифікацію можна застосувати як до фінансових установ (банки, страхові та інвестиційні компанії і т. ін.), так і до звичайних компаній, зайнятих у сфері матеріального виробництва і надання послуг.

Проблематику і методологію ризиків, властивих банкам і фінансовим організаціям, пророблено досить ретельно. Основні документи, якими керуються ризик-менеджери банків, розробляє Базельський комітет із банківського нагляду (Basle Committee on Banking Supervision). Найпоширенішою мірою ринкових ризиків фінансових інститутів є показник VaR (Value at Risk), або вартість капіталу з урахуванням ризику.

У діяльності корпорацій можна виділити такі види ризиків:

1. Операційний ризик. Це ризик, пов’язаний з недоліками в системах і процедурах керування і контролю в організації. До цього пункту можна віднести ризики, пов’язані з помилками менеджменту компанії, її працівників; проблемами системи внутрішнього контролю, погано розробленими правилами робіт тощо, тобто ризики, пов’язані з внутрішньою організацією роботи компанії.

2. Техніко-виробничі ризики – це ризик завдання збитку навколишньому середовищу (екологічний ризик); ризик виникнення аварій, пожеж, поломок; ризик порушення функціонування об’єкта внаслідок помилок у проектуванні й монтажі, ряд будівельних ризиків та ін.

3. Кредитний ризик – ризик того, що учасник не виконає свої зобов’язання повною мірою або до конкретної дати, або в будь- який час після цієї дати.

4. Ринковий ризик – ризик утрат, зафіксованих на балансових і за балансових позиціях компанії, через зміну ринкових цін; це ризик зміни значень параметрів ринку, таких як процентні ставки, курси валют, ціни акцій чи товарів, кореляція між різними параметрами ринку і мінливість цих параметрів.

5. Ділові ризики (бізнес-ризики) – це ризики, безпосередньо пов’язані з діловими операціями компанії на її ринках постачання та збуту, тобто з її бізнесом.

Ризики можна класифікувати й за іншими ознаками.

1. За наслідками поділяють ризики на декілька категорій:

- припустимий ризик – це ризик рішення, внаслідок невиконання якого підприємству загрожує втрата прибутку; у межах цієї зони підприємницька діяльність зберігає свою економічну доцільність, тобто втрати є, але вони не перевищують розмір очікуваного прибутку;

- критичний ризик – це ризик, коли підприємству загрожує втрата доходу; інакше кажучи, зона критичного ризику характеризується небезпекою втрат, що перевищують очікуваний прибуток і в крайньому разі можуть призвести до втрати всіх грошей, укладених підприємством у проект;

- катастрофічний ризик – ризик, коли виникає неплатоспроможність підприємства; утрати можуть дорівнювати активам підприємства. Також до цієї групи відносять будь-який ризик, пов’язаний із прямою небезпекою для життя людей чи виникненням екологічних катастроф.

2. За характером впливу на результати діяльності підприємства:

- чисті – означають можливість одержати збиток чи нульовий результат;

- спекулятивні – виражаються в імовірності одержати як позитивний, так і негативний результат.

- техногенні ризики, породжені господарською діяльністю людини: аварійні ситуації, забруднення навколишнього середовища тощо. Прикладом техногенних ризиків можуть слугувати вогневі ризики, пов’язані з впливом вогню на різні об’єкти.

- природні ризики не залежать від діяльності людини. До них належать переважно ризики стихійних лих: землетрусу, повені, урагану, тайфуну, удару блискавки, виверження вулкана та ін.

- мішані ризики – це події природного характеру, ініційовані господарською діяльністю людини. Наприклад, зсув, спричинений будівельними роботами.

- підприємницькі ризики, які пов’язані з виробництвом і прибутком, а саме: недоодержання прибутку внаслідок простою виробництва, банкрутство, упущена вигода, непередбачені витрати й ін.

- фінансові та комерційні ризики можна віднести до сфери керування фінансами і взаємин торгових партнерів у процесі угоди: невиконання договірних зобов’язань контрагентом з угоди, неповернення кредиту, непередбачені судові витрати;

- професійні ризики,що пов’язані з виконанням професійних обов’язків;

- інвестиційні ризики, що виникають в інвесторів, які вкладають кошти з метою одержати прибуток, а також ризики довгострокових маркетингових проектів.

- завдання збитку життю і здоров’ю громадян;

- майнові ризики, серед яких особливо виділяються ризики настання цивільної відповідальності.

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: