Загальна схема процесу управління ризиками

Сам процес ризик-менеджменту (згідно зі стандартом AS/NZS Standard 4360:1999) можна визначити як систематичне використання наявних у розпорядженні менеджерів методів, способів і прийомів для вирішення завдань, що стосуються ризиків: установлення контексту, аналізу (виявлення й оцінки), впливу, моніторингу і комунікації.

Управління ризиками – це ітеративний процес із чітко визначеними етапами, за допомогою якого менеджери можуть чітко уявити ризики, з якими стикається їхня організація.

Розглянемо основні етапи процесу управління ризиком:

1) установлення контексту ризику. Визначають стратегічні та тактичні цілі компанії;

2) аналіз (виявлення й оцінка) ризику. Мета цього етапу – одержати потрібну інформацію про структуру, властивості об’єкта і наявні ризики. Зібраної інформації має бути достатньо для того, щоб приймати адекватні рішення щодо подальших ризиків, тобто певних подій та обставин) і їх оцінки. Виявляючи ризики (якісна складова), визначають усі ризики, властиві досліджуваній системі. Головне тут – не пропустити важливих обставин і докладно описати всі істотні ризики.

Оцінка – це кількісний опис виявлених ризиків, у процесі якого визначають такі їх характеристики, як імовірність і розмір можливих наслідків. Водночас формують набір сценаріїв розвитку несприятливих ситуацій. Для різних ризиків можна побудувати функції розподілу ймовірності настання наслідків залежно від їх розміру.

Виявлення й оцінка тісно пов’язані між собою, і не завжди можна розділити їх на самостійні частини загального процесу. Більше того, часто аналіз іде у двох протилежних напрямках – від оцінки до виявлення і навпаки. У першому випадку вже зафіксовано збитки і потрібно виявити їх причини. У другому випадку на основі аналізу системи виявляють ризики та можливі наслідки;

3) ранжування і відбір ризиків. Це визначення ступеня важливості ризиків для компанії і порядку, у якому ними займатиметься компанія. Критерієм може бути порівняння наслідків з прибутком, доходом та активами компанії;

4) вплив на ризик (вибір методів і стратегії). Це застосування конкретних способів впливу на ризики компанії для нейтралізації їх наслідків.

Оцінка ризику

Як тільки виявлено фактори ризику, потрібно оцінити можливі наслідки цих подій і відповідну ймовірність того, що вони відбудуться. На стадії планування потрібно заздалегідь вирішити, як оцінювати наслідки та ймовірність (тобто яку шкалу використовувати).

Оцінка потенційних наслідків конкретної події може бути утруднена тією обставиною, що наслідки варіюються в широких межах чи сама подія відбувається кілька разів протягом певного проміжку часу. Прикладом якісного підходу слугує виділення трьох ступенів серйозності наслідків: високого, помірного і низького (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Аналіз наслідків

Продовження таблиці 2.1

Імовірність події можна оцінити у загальному, чистому й цільовому вигляді.

У загальному вигляді ймовірність події оцінюють, не враховуючи заходів, що компанія може вжити для того, щоб знизити цю ймовірність.

У чистому вигляді ймовірність оцінюють, ураховуючи, що буде вжито всіх можливих заходів, щоб уникнути ризику чи знизити його ймовірність.

Цільовий підхід означає, що для ризику встановлюють визначені параметри ймовірності, які відбивають погляд керівництва компанії. Якщо ж чиста ймовірність і цільова різняться, то варто переглянути ризик-профіль.

Загальноприйнято виражати ймовірність у таких термінах: висока, помірна і низька (табл. 2.2, 2.3).

Таблиця 2.2 – Аналіз імовірності (стосовно збитку)

Продовження таблиці 2.2

Таблиця 2.3 – Аналіз імовірності (стосовно сприятливих можливостей)

Продовження таблиці 2.3

Карту ризиків використовують як інструмент для зображення зв’язку між імовірністю і наслідками події для ключових ризиків. З її допомогою можна вимірювати й описувати профіль ризику компанії (табл. 2.4, 2.5). Приклад карти ризиків компанії Microsoft наведено на рис. 2.1.

Таблиця 2.4 – Карта (часткова) ризиків стосовно збитків

Таблиця 2.5 – Карта (часткова) ризиків стосовно сприятливої можливості

Карту ризиків складають у три етапи:

1) пріоритизація факторів ризику за допомогою розрахунку підсумкової оцінки кожного фактора (табл. 2.6);

2) відбір 20–25 % факторів з найвищою оцінкою;

3) нанесення відібраних факторів на карту.

Таблиця 2.6 – Пріоритизація факторів ризику фірми

Рисунок 2.1 – Карта ризиків компанії Microsoft

Ранжування відбувається порівнянням виявлених ризиків (збитку і можливості) з фінансовими ресурсами конкретної організації. Критерієм можуть бути показники прибутку, доходу, активів. Відбираємо орієнтовно 20–25 % факторів ризику та заносимо їх до таблиці (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 – Відібрані фактори ризику фірми

У карту ризиків (табл. 2.8) вписують фактори ризику з табл. 2.7.

Таблиця 2.8 – Карта ризиків

Методи виявлення ризику

Кожен окремий ризик потрібно проаналізувати з позиції того, як він впливає на компанію. Менеджмент компанії має визначити цілі компанії і найважливіші ризики, що перешкоджають їх досягненню за допомогою таких заходів, методів і прийомів:

· робочі зустрічі й інтерв’ю;

· мозковий штурм;

· анкетування;

· графічне зображення процесів створення вартості, включаючи визначення та зображення бізнес-процесів і ланцюжків створення вартості, а також зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на них;

· порівняння з іншими організаціями;

· обговорення з керівництвом.

Існує безліч методів, кожний з яких допомагає одержати інформацію про характеристики окремих ризиків, властивих певним видам діяльності. Тому доцільно використовувати комплекс методів, щоб вирішити поставлене завдання.

Одні методи базуються на аналізі статистичних, фінансових, управлінських та інших звітних документів підприємства, інші потребують безпосередньої інспекції джерел небезпеки. Існують методи, що більше підходять до післяподійних, ніж до доподійних ситуацій. Деякі методи виявлення ризику базуються на кількісному аналізі, а інші використовують лише якісні підходи. Однак усі вони спрямовані на одне – виявити й описати ризики, що є в організації.

Отже, до основних методів одержання вихідної інформації про виробничі об’єкти потрібно віднести:

· стандартизований опитувальний лист;

· розгляд та аналіз первинних документів управлінської і фінансової звітності;

· аналіз даних щоквартальних і річних фінансових звітів;

· складання й аналіз діаграми організаційної структури підприємства;

· складання й аналіз карт технологічних потоків виробничих процесів;

· інспекційні відвідування виробничих підрозділів;

· консультації фахівців у певній технічній галузі;

· експертизу документації спеціалізованими консалтинговими фірмами;

· СВОТ-аналіз (зовнішні погрози та можливості).

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: