Протокол підписують слідчий, судово-медичний експерт, експерт-криміналіст і поняті.

Після огляду трупа на місці події (виявлення) слідчий направляє труп на судово-медичний розтин.

У постанові слідчого мають бути вказані мета експертизи, обставини події і чітко сформульовані питання, поставлені перед судово-медичною експертизою.

Судово-медичний експерт повинен знати свої права і обов'язки при огляді місця події, попередньому слідстві або в судовому засіданні.

Згідно КК України експерт несе відповідальність за дачу неправдивих виводів (стаття 384 КК України), за злісне ухилення або відмову від виконання своїх зобов'язань (стаття 385 КК України), за розголошування відомостей попереднього слідства (стаття 387 КК України).

МЕЖІ КОМПЕТЕНЦІЇ СУДОВО-МЕДИЧНОГО ЕКСПЕРТА

При проведенні експертизи судово-медичний експерт повинен відповідати лише на ті питання, які відносяться до галузі його спеціальних судово-медичних знань. Судово-медичний експерт може вирішувати тільки питання медичного або біологічного характеру і не повинен відповідати на юридичні, технічні і інші не медичні питання, оскільки в них він не є фахівцем.

Експерт не може вирішувати питання, що відносяться до винуватості підсудного (наприклад, у випадках притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення), питання наміру злочину (наприклад, рід смерті), кваліфікації дії.

У компетенцію судово-медичного експерта не входить вирішення медичних питань, в яких він не є фахівцем. Наприклад, судово-медичний експерт не може встановлювати психічний стан або осудність обвинуваченого, оскільки він зазвичай не має достатніх знань по судовій психіатрії. Ці питання входять в компетенцію судово-психіатричної експертизи.

Виробництво і оцінка результатів судово-медичної експертизи повинні грунтуватися на строго об'єктивних і наукових даних. У висновку експерта не повинно бути суб'єктивних припущень і висновків.

Судово-медичному дослідженню підлягають:

1. Трупи осіб, що померли від яких-небудь насильницьких причин (механічні ушкодження, механічна асфіксія, отруєння, утоплення, дія високих і низьких температур, поразка електрикою, кримінальний аборт та ін.);

2. Померлі при підозрі на насильницьку смерть незалежно від роду і місця смерті (у тому числі в лікувальних установах);

3. Трупи осіб, що померли в лікувальних установах при не встановленому діагнозі захворювання, за наявності прийнятих органами скарг на неправильне або незаконне лікування;

4. Трупи осіб, доставлених до лікувальної установи вже мертвими;

5. Трупи осіб, що померли раптово, незалежно від місця смерті, в тих випадках, коли причина смерті лікарем лікувальної установи не встановлена і «Лікарське посвідчення про смерть» не видане;

Трупи новонароджених, виявлених поза стаціонаром.

Судово-медичний розтин трупів робиться в судово-медичному морзі або в секційних залах лікарень (у міжрайонних відділах судово-медичної експертизи).

Одночасно з трупом в морг повинні спрямовуватися постанова слідчого про призначення судово-медичної експертизи,копія протоколу огляду місця виявлення трупа, історія хвороби, якщо труп поступив з лікувальної установи.

У випадках, коли судово-медичний розтин робиться на підставі постанови органів міліції або прокуратури, воно називається судово-медичною експертизою.

Будь-яке судово-медичне дослідження трупа супроводжується розтином і дослідженням органів трьох порожнин (голова, грудна клітка, живіт), а у випадках потреби інших порожнин (хребетний канал, додаткові пазухи носа), а також розрізом м'язів, розпилюванням кісток і так далі.

Якщо на трупі і одязі виявлені ушкодження, вони мають бути не лише детально описані в «Висновках судово-медичної експертизи», але і сфотографовані з дотриманням правил судової фотографії. Фотознімки додаються до «Висновків».

Одночасно повинні складатися схеми (замальовки) розташування наявних на трупі ушкоджень. Ці схеми слід додавати до «Висновків судово-медичної експертизи трупа».

При судово-медичному розтині трупів у випадках насильницької смерті, що супроводжується зовнішньою кровотечею, необхідно направляти в судово-медичну лабораторію зразки крові з трупа для визначення її групової приналежності.

У усіх випадках підозри на отруєння внутрішні органи, кров і інші тканини з трупа повинні спрямовуватися на судово-хімічне дослідження.

ОСОБЛИВОСТІ СУДОВО-МЕДИЧНОГО РОЗТИНУ ТРУПІВ НЕВІДОМИХ ОСІБ.

Зовнішній огляд трупів невідомих осіб повинен робитися особливо детально з описом усіх прикмет, індивідуальних особливостей одягу і обов'язковим складанням в кожному випадку словесного портрета.

Разом з цим, трупи невідомих осіб фотографуються, робиться дактилоскопія і складаються розпізнавальні картки.

Обов'язково визначається групова і типова приналежність крові, для чого зразки крові направляють для дослідження в судово-медичну лабораторію.

Тривалість перебування невідомих трупів після розтину в морзі залежить від умов їх зберігання, але не повинна перевищувати 7 днів (за винятком випадків, коли триваліше зберігання трупа обумовлене інтересами слідства).

Якщо в морг поступають частини розчленованого трупа і інших предметів, виявлених разом з ним, робиться дуже ретельний і детальний їх опис і фотографування.

При експертизі розчленованого трупа необхідно визначити:

1. Людині або тварині належать частини трупа;

2. Групову і типову приналежність частин трупа шляхом дослідження крові, м'яких тканин або кісток;

3. Наявність ознак отруєння за допомогою судово-хімічного дослідження;

Особливості протезів, у тому числі зубних (якщо є), і зразків волосся з голови, зовнішніх статевих органів і інших частин тіла.

Кожне судово-медичне дослідження документується за формою, передбаченою законом.

У усіх випадках судово-медичної експертизи складається Висновок судово-медичної експертизи.

На підставі постанови слідчого (чи ухвали суду) проводиться судово-медична експертиза і складається «Висновок судово-медичної експертизи».

Структура укладення (акту) судово-медичної експертизи (дослідження):

В глибокій старовині спостерігалися окремі випадки практичного застосування медичних відомостей для судових і слідчих цілей.

Наприклад, в Древньому Римі в 44г. до нашої ери було зроблено дослідження трупа Юлія Цезаря придворним лікарем Антистієм, який виявив 23 рани, і тільки одну визнав смертельною.

У кодексі Юстиніана, покладеним в основу римського права (529-534гг. нашої ери), говориться про роль лікарів в судовому процесі, що «лікарі власне не свідки, вони більш судді, ніж свідки».

Виникнення наукової судової медицини в Європі відноситься до XVI століття, коли було введено кримінальне укладення Карла V («Кароліна», 1532г.), яке передбачало проведення судово-медичної експертизи в справах, пов'язаних з оглядом трупів у разі дітовбивства, різних поранень, а також при лікарських помилках.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: