|
|
Правила виписування рецептів на лікарські препаратиСтр 1 из 5Следующая ⇒ РЕЦЕПТУРА Державна фармакопея України (ДФУ) в нашій країні є основним законодавчим документом у галузі фармації. ДФУ гармонізована з Європейською фармакопеєю. Державна фармакопея, крім фармакопейних статей на лікарську рослинну сировину і лікарські засоби, котрі мають високі якісні показники, найбільшу терапевтичну цінність і широко використовуються у медичній практиці, включає загальні методи фізико-хімічного та біологічного аналізу, відомості про реактиви, титровані розчини, індикатори та інші матеріали і містить загальні норми, вимоги стосовно лікарських засобів. Державна фармакопея має законодавчий характер. Аналітично-нормативна документація (АНД) —матеріали, які містять методи аналізу лікарського засобу, а також інша документація, що дозволяє контролювати його якість. Затверджена АНД набуває сили стандарту. Дотримання вимог, викладених в АНД, є обов'язковим для всіх підприємств і організацій, які виготовляють, зберігають, контролюють або використовують лікарські засоби. Фармакопейна стаття (ФС) —складова частина аналітично-нормативної документації, що встановлює вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і термінів зберігання та методів контролю якості лікарського засобу. Лікарські препарати, які занесені до Фармакопеї, називають офіцинальними (officina – майстерня, аптека), або фармакопейними. Ліки, які виготовлені за рецептом лікаря, а не за приписами, що є у Фармакопеї, називають магістральними. Правила виписування рецептів на лікарські препарати Рецепт на лікарський засіб – письмовий припис відповідній фізичній особі лікарського засобу медичним працівником, який має на це право згідно з законодавством України про охорону здоров’я, що містить назву лікарського засобу або складові частини активних і допоміжних речовин для його виготовлення та спосіб його застосування. Рецепт є юридичним документом, за який лікар несе судову відповідальність. Правила виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення регламентовані Наказом Міністерства охорони здоров`я України 19.07.2005 № 360.
Загальноприйнятою є така структура рецепта:
Існують скорочений та розгорнутий способи виписування рецептів Схема короткого (скороченого) способу виписування рецептів
Rp.:
D. t. d. N. S. (D.S.) Згідно з цією схемою прописують розчини, суспензії, мазі, лініменти, присипки.
Виписування ряду інших лікарських форм дещо відрізняється від цієї загальної схеми. 1. При оформленні рецептів на настойки, рідкі екстракти, новогаленові препарати, офіцинальні і патентовані ліки (мазі, пасти, лініменти) концентрацію не зазначають. Аналогічно, із зазначенням тільки кількості препарату прописують таблетки, драже, гранули, супозиторії. 2. У прописах настоїв та відварів замість процентної концентрації ставлять вагову кількість рослини, з якої готують лікарську форму. Порівняння наведених схем показує, що при оформленні скороченої форми пропису фармацевту пропонують взяти потрібну кількість препарату в готовій лікарський формі, тоді як при оформленні розгорнутої форми пропису перелічують всі інгредієнти, що входять до складу препарату, і дають вказівку про виготовлення певної лікарської форми. Зі сказаного зрозуміло, що скорочений варіант використовують в основному для виписування готових лікарських форм, а розгорнутий – для виписування форм, які готують в аптеці.
РІДКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ
До рідких лікарських форм відносять розчини, суспензії, емульсії, слизи, настої, відвари, настойки, рідкі екстракти, мікстури, лініменти. Іноді лініменти відносять до м`яких лікарських форм. Розчини – Solutiones (Sol.) (Називний відмінок однини – Solutio, родовий відмінок однини - Solutionis)
Розчин – це рідка лікарська форма, яку готують шляхом розчинення однієї або кількох лікарських речовин (твердих, рідких або газоподібних) у розчиннику. За розчинники використовують воду очищену (Aqua purificata), спирт етиловий (Spiritus aethylicus 40%, 70%, 90%, 95%), гліцерин (Glycerinum) і рідкі олії: вазелінову (Oleum Vaselini), мигдальну (Oleum Amygdalarum), соняшникову (Oleum Helianthum), оливкову (Oleum Olivarum), персикову (Oleum Persicorum). Відповідно до цього розчини поділяють на водні, спиртові, гліцеринові та масляні. Використовують розчини зовнішньо, всередину та для парентерального введення (під шкіру, внутрішньом`язово, внутрішньовенно, внутрішньоартеріально і т.д.). Розчин складається з основної, діючої, речовини (basis) і формоутворювальної — розчинника (constituens). Простий розчин містить одну розчинену лікарську речовину, складний — кілька.
Rp.: Olei Amygdalarum 20 ml Gummi Armeniacae 10,0 Aquae purificatae ad 200 ml M. f. emuls. D.S. По 1 столовій ложці всередину 3 рази на день. Насіннєві емульсії готують шляхом розтирання з водою насіння гарбуза, солодкого мигдалю, земляного горіха та ін. У насінні містяться олії і слизисті речовини, які виявляють емульгуючі властивості. У таких випадках спеціальні емульгатори не додають. Концентрація насіннєвих емульсій 1:10 (відношення кількості насіння до загальної кількості емульсії). Виписують насіннєві емульсії двома способами: повним та розгорнутим.
Виписати 150 мл емульсії із насіння солодкого мигдалю (Seminis Amygdali dulcis) для приймання всередину по 1 столовій ложці 6 разів на день. Rp.: Seminis Amygdali dulcis 15 ml Aquae purificatae ad 150 ml M. f. emuls. D.S. По 1 столовій ложці всередину 6 разів на день. Rp.: Emulsi seminis Amygdali dulcis 150 ml D.S. По 1 столовій ложці всередину 6 разів на день.
Всі емульсії є нестійкими лікарськими формами, готують їх ex tempore, зберігають у прохолодному місці та використовують протягом 3-4 днів.
Настойки і рідкі екстракти Мікстури Мікстура — рідка лікарська форма, суміш лікарських засобів, розчинених або суспендованих у рідині. Її виготовляють на дистильованій воді. Мікстури, призначені для застосування всередину, дозують градуйованими склянками або ложками. Столова ложка містить 15 мл, десертна — 10 мл, чайна — 5 мл водного розчину. Дітям до 3 років мікстури призначають чайними, від 4 до 10 років — десертними, а від 11 років — столовими ложками. Мікстури виписують на 10 — 12 приймань, тобто на 3 —4 дні. Мікстури широко використовують для приймання всередину. Їх перевага перед твердими лікарськими формами полягає в тому, що розчинні або суспендовані в рідині речовини легше абсорбуються (всмоктуються), швидше діють і менше подразнюють тканини. Разом з тим мікстурам властиві деякі недоліки: менша точність дозування, недостатня портативність, а також те, що розчинені речовини швидше втрачають свою активність. Якщо до складу мікстури входить настій або відвар, то, окрім самостійного лікувального ефекту, він є одночасно і розчинником. Виписують настій або відвар в першому рядку скороченим способом. Далі перелічують усі інші інгредієнти мікстури із зазначенням їх кількості, розрахованої на всю мікстуру. При цьому необхідно пам`ятати, що в 1 мл будь-якої настойки (екстракту) міститься в середньому 50 крапель. Перед використанням такі мікстури потрібно збовтувати.
Виписати мікстуру, до складу якої входять настій трави горицвіту (Adonis vernalis, р.д. 0,5), натрію бромід (Natrii bromidum, р.д. 0,7). Приймати всередину 3 рази на день. Rp.: Inf. herbae Adonidis vernalis 5,0 - 150 ml Natrii bromidi 7,0 M.D.S. По 1 столовій ложці всередину 3 рази на день.
Виписати мікстуру Бехтерєва. Rp.: Inf. herbae Adonidis vernalis 6,0 - 180 ml Natrii bromidi 6,0 Codeini phosphatis 0,2 M.D.S. По 1 столовій ложці всередину 3 рази на день. Перед використанням збовтувати! Виписати мікстуру Павлова. Rp.: Natrii bromidi 1,0 Coffeini-natrii benzoatis 0,5 Aquae purificatae 200 ml M.D.S. По 1 столовій ложці всередину 3 рази на день. Перед використанням збовтувати!
Лініменти (Linimenta, Lin.) (Називний відмінок однини - Linimentum, родовий відмінок однини - Linimenti)
Лініменти (рідкі мазі) - недозована лікарська форма для зовнішнього застосування, яка являє собою густу рідину або драглисту масу, що плавиться при температурі тіла. Її втирають у шкіру. На відміну від звичайних мазей лініменти мають більш рідку консистенцію. Рідкі мазі поділяють залежно від їх фізико-хімічних властивостей на дві групи.
1 Гомогенні лініменти (лініменти-розчини) являють собою істинні розчини або суміші двох і більше взаєморозчинних інгредієнтів (наприклад, жирних олій з ефірними маслами, хлороформом, ефіром, метилсаліцилатом, розчином аміаку спиртовим), або напівпрозорі однорідні драглисті суміші (мила у спирті). До складу гомогенних лініментів можуть входити і тверді лікарські засоби (ментол, камфора, анестезин та ін.). 2 Суспензійні, або емульсійні лініменти, які є тонкими колоїдами речовин, що нерозчинні у дисперсійному середовищі. Суспензійні лініменти являють собою ніжні колоїди нерозчинних порошкоподібних речовин (найдрібніші порошки цинку окису, крохмалю та ін.) у воді, гліцерині, оліях та інших рідинах, для їх утворення необхідне додавання відповідних емульгаторів. Емульсійні лініменти - це двофазні емульсії типу олія у воді або вода в олії, які, як правило, складаються із суміші жирних олій із лугами (найчастіше - розчин аміаку). Емульгатором є мила, що утворюються при їх взаємодії. Основою для лініментів використовують рідкі олії: вазелінова (Oleum Vaselini), льняна (Oleum Lini), соняшникова (Oleum Helianthi), оливкова (Oleum Olivarum), рицинова (Oleum Ricini), масло дурману (Oleum Hyoscyami) та ін. Лініменти зручні для використання при опіках, обморожуваннях, ураженнях шкірних покривів, для косметичного застосування. Це малостійка лікарська форма, тому готують її на короткий термін. Перед використанням лініменти-суспензії і лініменти-емульсії необхідно збовтувати, про що роблять відповідний запис у сигнатурі. Магістральні лініменти прописують у кількості 50-100 мл розгорнутим способом із зазначенням назв інгредієнтів і їх кількостей. Після цього пишуть вказівку про приготування відповідної лікарської форми: “ M. f. linimentum ” і “ D.S. ”.
Виписати 100 мл рідкої мазі, до складу якої входять хлороформ (Chloroformium) і метилсаліцилат (Methylii salicylas) по 20%. Для розтирання суглобів. Rp.: Chloroformii Methylii salicylatis āā 20 ml Olei Helianthi ad 100 ml M. f. linimentum D.S. Розтирати суглоби. Перед використанням збовтувати. У наш час цілий ряд готових лініментів виробляє фармацевтична промисловість. Такі лініменти виписують як офіцинальні форми скороченим способом із зазначенням або без зазначення концентрації діючих речовин. Концентрацію зазначають лише у тому випадку, коли рідку мазь виробляють із різним вмістом лікарських речовин.
Прописати лінімент алое (Aloe) у флаконах по 50 мл. Rp.: Lin. Aloes 50 ml D.S. Наносити на уражену поверхню 2 рази на день. Прописати 50 мл лініменту “Санітас” для втирання в осередки депігментації 2 рази на добу. Rp.: Lin. “Sanitas” 50 ml D.S. Втирати в осередки депігментації 2 рази на добу. Прописати 10 мл 1% лініменту сангуїтрину (Sanguitrinum) для змазування уражених ділянок шкіри 2 рази на добу. Rp.: Lin. Sanguitrini 1% - 10 ml D.S. Змазувати уражені ділянки шкіри 2 рази на добу.
Аерозолі - Aerosola (Називний відмінок однини - Aerosolum, родовий відмінок однини - Aerosoli)
Аерозолі - це рідка лікарська форма, яка являє собою дисперсну систему, де дисперсним середовищем є газ чи газова суміш. Дисперсна фаза складається з частинок твердої речовини або рідини. Аерозолі мають багато переваг у порівнянні із вживанням звичайних розчинів у формах змащування, полоскання та аплікацій. Ця лікарська форма забезпечує більшу дисперсність речовин, одночасне та рівномірне нашарування лікарськими препаратами всіх доступних зон оброблюваної поверхні шкіри або слизової оболонки, добре захищає інгредієнти від руйнівної дії повітря та світла, стабільну стерильність при багаторазовому вживанні. Аерозолі призначаються для місцевого та загального (інгаляції) застосування. Медичною промисловістю виробляються різноманітні препарати у формі аерозолів: “Інгаліпт” (“ Ingaliptum ”), “Анестезол” (“ Anaesthesolum ”), “Уросептол” (“ Uroseptolum ”), “Пантенол” (“ Panthenolum ”) та інші.
Rp.: Aerosoli “Ingalyptum” 30,0 D.S. По одній інгаляції 3 рази на день. Rp.: Natrii hydrocarbonatis Natrii tetraboratis Natrii chloridi ana 15,0 M. f. pulv. D.S. По 1 чайній ложці на 1 склянку води для полоскання горла.
Недозовані порошки досить часто використовують для зовнішнього застосування у вигляді присипок. У присипках лікарські речовини застосовують у чистому вигляді (присипки для ран) або у суміші з індиферентними порошками (крохмаль - Amylum, тальк - Talcum, цинку окис - Zinci oxydi.
Виписати 30,0 найдрібнішого порошку анестезину (Anaesthesinum) для присипання уражених ділянок шкіри. Rp.: Dermatoli 5,0 Zinci oxydi 10,0 Talci 15,0 M. f. pulv. subtilissimus D.S. Присипати уражені ділянки шкіри. Якщо до складу складного недозованого порошку (присипки) входять тільки два інгредієнти, то його можна виписати і скороченим способом.
Виписати 50,0 присипки, до складу якої входить 5% аміказолу (Amycazolum). Для присипання уражених ділянок шкіри. Rp.: Aspersionis Amycazoli 5% - 50,0 D.S. Присипати уражені ділянки шкіри.
При виписуванні присипки дитині, враховуючи вразливість дитячої шкіри та її високу всмоктувальну здатність, необхідно ретельно дотримуватися концентрації лікарської речовини. Розділені порошки так само, як і нерозділені, можуть бути простими і складними. Як правило, їх виписують із зазначенням точної дози на один прийом і загальної кількості порошку. Спеціальних вказівок про те, що лікарська речовина повинна бути видана у порошках, не роблять, оскільки вона перебуває у своєму природному стані. Маса дозованого порошку повинна бути не меншою ніж 0,1 і не більшою за 1,0. Для рослинних порошків мінімальна маса допускається 0,05. Якщо дози лікарських засобів становлять масу, меншу ніж 0,1 (або 0,05 для рослинних порошків), то у цьому випадку додають індиферентні речовини: буряковий цукор (Saccharum), молочний цукор (Saccharum lactis), порошок солодкового кореня (Pulvis Glycyrrhizae), глюкозу (Glucosum). Оптимальна маса порошків становить 0,3-0,5. Прості розділені порошки прописують із зазначенням маси кожного порошку. Обов`язково зазначають їх загальну кількість, наприклад: D. t. d. N.20 (Da tales doses numero 20 - видай таких доз 20).
Виписати 20 порошків кальцію глюконату (Calcii gluconas, р.д. 0,5) для приймання всередину по 1 порошку 3 рази на день. Rp.: Calcii gluconatis 0,5 D. t. d. N. 20 S. По 1 порошку всередину 3 рази на день до їди. Виписати 10 порошків камфори розтертої (Camphora trita, р.д. 0,25) у парафіновому папері. Призначити по 1 порошку всередину 2 рази на день. Rp.: Camphorae tritae 0,25 D. t. d. N.10 in charta paraffinata S. По 1 порошку всередину 2 рази на день. При прописуванні порошків рослинного походження і складних офіцинальних порошків припис починають зі слова Pulvis.
Виписати 12 порошків із кореня ревеня (Pulv. rad. Rhei, р.д. 0,5) для приймання всередину по 1 порошку на ніч. Rp.: Pulv. rad. Rhei 0,5 D. t. d. N. 12 S. По 1 порошку всередину на ніч. Виписати 12 офіцинальних порошків Довера (pulvis Doveri - pulvis Ipecacuanhae opiatus, р.д. 0,5) для приймання всередину по 1 порошку 3 рази на день. Rp.: Pulv. Doveri 0,5 D. t. d. N.12 in charta cerata S. По 1 порошку всередину 3 рази на день.
При виписуванні складних розділених порошків біля кожної назви інгредієнта пишуть одноразові (на один прийом) масові частки, потім з нового рядка - “ M. f. pulv. ”, “ D. t. d. N. ” i “ S. ”.
Виписати 10 порошків папаверину гідрохлориду (Papaverini hydrochloridum, р.д. 0,02) з анестезином (Anaesthesinum, р.д. 0,3) для приймання всередину 3 рази на день до їди. Rp.: Papaverini hydrochloridi 0,02 Anaesthesini 0,3 M. f. pulv. D. t. d. N.10 S. По 1 порошку всередину 3 рази на день до їди. Виписати 10 порошків платифіліну гідротартрату (Platyphyllini hydrotartras, р.д. 0,003) і папаверину гідрохлориду (Papaverini hydrochloridum, р.д. 0,03). Призначити всередину 3 рази на добу. Rp.: Platyphyllini hydrotartratis 0,003 Papaverini hydrochloridi 0,03 Sacchari 0,3 M. f. pulv. D. t. d. N.10 S. По 1 порошку всередину 3 рази на добу.
Капсули - Capsulae (Caps.) (Називний відмінок однини - Capsula, орудний відмінок множини - Capsulis)
Лікарські препарати, які мають неприємний запах і подразнюють слизові оболонки, поміщають у капсули. Капсули - це оболонки для дозованих порошкоподібних, гранульованих, пастоподібних або рідких лікарських засобів для приймання всередину, виготовляють на фармацевтичних фабриках. Існують крохмальні капсули або облатки (Capsulae amylaceae seu oblatae) і желатинові (Capsulae gelatinosae). У наш час користуються переважно желатиновими капсулами. Вони бувають тверді з кришечками (Capsulae gelatinosae durae operculatae) та еластичні закриті (Capsulae gelatinosae molles, seu elastice). У випадках, коли необхідно, щоб желатинові капсули не розпадалися у лужному середовищі верхнього відділу тонкого кишечника, їх обробляють формальдегідом. Такі капсули називають глютоїдними (Сapsulae glutoidales seu gelloduratae). При прописуванні препаратів у капсулах необхідно враховувати такі особливості: 1. Після назви лікарського засобу зазначають не дозу препарату, а його кількість у одній капсулі. 2. Для будь-якої дози препарату додавати індиферентні речовини не потрібно. 3. Обов`язково робити вказівку про видачу ліків у капсулах - D. t. d. N.12 in capsulis gelatinosis. 4. Якщо доза речовини перевищує кількість, яка поміщається у капсулі, то на один прийом призначають потрібну кількість капсул. Виписати 12 капсул, які містять доксацикліну гідрохлорид (Doxycyclini hydrochloridum, р.д. 0,05). Приймати у першу добу 4 капсули, а потім - по 2 капсули 1 раз на добу після їди. Rp.: Doxycyclini hydrochloridі 0,05 D. t. d. N.12 in caps. gel. S. У першу добу 4 капсули всередину, потім - по 2 капсули 1 раз на добу після їди. Виписати 20 порошків панкреатину (Pancreatinum, р.д. 0,5) у крохмальних капсулах. Приймати по 1 капсулі 3 рази на день.
Rp.: Pancreatini 0,5 D. t. d. N.12 in obl. S. По 1 капсулі 3 рази на день. Мікрокапсули - це мікроскопічні частинки твердих або рідких лікарських речовин, які поміщені в облатку. Найчастіше у медицині використовують мікрокапсули розміром від 100 до 500 мкм. Частинки розміром 1 мкм і менше називають нанокапсулами. Мікрокапсулювання дає змогу захистити нестійкі лікарські речовини від впливу навколишнього середовища (вітаміни, антибіотики, нітрогліцерин, ферменти, вакцини, сироватки та ін.), замаскувати смак гірких лікарських засобів; забезпечує вивільнення лікарських засобів у потрібній ділянці шлунково-кишкового тракту (кишково-розчинні мікрокапсули), пролонгування дії (у формі спансул), поєднання в одній капсулі несумісних між собою речовин (використання роздільних покриттів), “перетворення” рідин у псевдотвердий стан (масу, яка складається із мікрокапсул з твердою оболонкою, заповнених рідкими лікарськими речовинами). Для практичного застосування у вигляді мікрокапсул виготовляють цілий ряд лікарських засобів. Мікрокапсульовані ліки випускають також у вигляді таблеток, суспензій, спансул і у ректальних капсулах. Вивчається можливість застосування мікрокапсул у ін`єкціях, очних краплях, імплантаційних таблетках. Особливий інтерес становлять пластирні смужки з нанесеним тонким шаром мікрокапсульованих лікарських речовин. Спансули являють собою тверді желатинові капсули, які містять певну кількість гранул, мікродраже або мікрокапсул лікарських речовин.
Таблетки - Tabulettae (Tab.) (Називний відмінок однини - Tabuletta, родовий відмінок однини- Tabulettae, знахідний відмінок однини - Tabulettam, знахідний відмінок множини - Tabulettas, орудний відмінок множини - in tabulettis, родовий відмінок множини - Tabulettarum)
Таблетка — тверда дозована лікарська форма, що виготовляється шляхом пресування лікарських речовин або суміші лікарських і допоміжних (цукор, молочний цукор, глюкоза тощо) речовин. Таблетки приймають усередину (Tabulettae ad usum internum), під язик (Tabulettae sublinguals), зовнішньо (Tabulettae ad usum externum), для підшкірної імплантації (Tabulettae implantatae). Таблетки виготовляють промисловим способом. Вони можуть бути вкриті оболонкою, для чого використовують пшеничне борошно, крохмаль, цукор, порошок какао, барвники, харчові лаки. У таблетках випускають різні за агрегатним станом речовини. Таблетки — зручна лікарська форма: мають приємний вигляд, зберігаються тривалий час, маскують неприємний смак багатьох лікарських засобів, портативні. Таблетки дають змогу досить точно дозувати лікарські речовини (помилка ±5%).При застосуванні багатошарових таблеток досягають послідовної абсорбції (всмоктування) кількох лікарських речовин, а також подовження їх дії. Сучасна промислова технологія виготовлення таблеток гарантує високу якість і швидкість їх випуску. Проте таблетки мають і деякі недоліки: іноді відбуваються хімічні перетворення їх складових частин, змінюється колір, у разі тривалого зберігання вони можуть втрачати розчинність і проходити через систему травлення у незміненому вигляді. Якщо доза лікарського засобу більша, ніж міститься у таблетці, на один прийом призначають потрібну кількість таблеток, якщо менша - то частину таблетки. При оформленні рецепта на таблетки ніяких вказівок фармацевту про спосіб їх виготовлення не роблять, не зазначають формоутворювальні речовини, навіть якщо кількість лікарської речовини у таблетці дуже мала, оскільки вони є готовою лікарською формою і зберігаються тільки в аптеці. Зазначають лише назву препарату, його кількість в одній таблетці і загальну кількість таблеток, яку потрібно відпустити хворому. Магістральних приписів таблеток не існує. Таблетки прописують двома способами. При виписуванні простих і складних таблеток першим способом після слова “ Recipe ” у родовому відмінку зазначають назву засобу або засобів і їх разові дози. У subscriptio позначають: D. t. d. N... in tab. Потім оформляють сигнатуру.
Виписати 30 таблеток меліктину (Mellictinum, р.д. 0,02). Приймати всередину 3 рази на день. Форма випуску - таблетки по 0,02. Rp.: Mellictini 0,02 D. t. d. N. 30 in tab. S. По 1 таблетці всередину 3 рази на день. Виписати 20 таблеток ацетилсаліцилової кислоти (Acidum acetylsalicylicum, р.д. 0,5) з кофеїном (Coffeinum, р.д. 0,05). Приймати всередину по 1 таблетці 2 рази на день. Rp.: Acidi acetylsalicylici 0,5 Coffeini 0,05 D. t. d. N. 20 in tab. S. По 1 таблетці всередину 2 рази на день.
Прості таблетки можна виписувати й іншим способом. У цьому випадку після слова “Recipe” пишуть назву лікарської форми (Tab.), потім - назву лікарського засобу, його вміст у таблетці і кількість таблеток. Закінчують виписування рецепта словами “ Da. Signa ” (“ D.S.”).
Виписати 150 таблеток ізоніазиду (Isoniazidum, р.д. 0,3). Приймати по 1 таблетці всередину 3 рази на день після їди. Rp.: Tab. Isoniazidi 0,3 N. 150 D.S. По 1 таблетці всередину 3 рази на день після їди.
Другим способом виписують також офіцинальні таблетки і таблетки складного складу зі спеціальною назвою (“Аерон”, “Кофалгін”, “Алохол”, “Аскофен” та ін.).
Виписати 20 таблеток теоброміну (Theobrominum). Приймати всередину по 1 таблетці 3 рази на день після їди. Rp.: Tab. Theobromini N. 20 D.S. По 1 таблетці всередину 3 рази на день після їди.
Виписати 30 таблеток, покритих оболонкою, “Алохол” (“Allocholum”). Приймати по 1 таблетці всередину 3 рази на день до їди.
Rp.: Tab.“Allocholum” N. 30 D.S. По 1 таблетці всередину 3 рази в день до їди.
Драже - Dragée (Родовий відмінок однини, орудний відмінок однини - Dragée)
Драже - тверда дозована лікарська форма для внутрішнього застосування, яку виготовляють на фармацевтичних фабриках шляхом багаторазового нашаровування лікарських і допоміжних засобів на цукрові гранули. Таким чином, уся маса драже створюється шляхом нашаровування, в той час як таблетки покривають тільки оболонкою. Допоміжними (для даної лікарської форми) засобами є цукор, крохмаль, магнію карбонат, тальк, пшенична мука, гідрогенізовані жири, какао, шоколад, харчові барвники, лаки. Наповнювачі, які додають для збільшення маси, у рецептах не зазначають. Для захисту ліків від дії шлункового соку драже покривають оболонкою, яка розчиняється у лужному середовищі кишечника. Маса драже коливається від 0,1 до 0,5, але не повинна перевищувати 1,0. Час, за який драже повинні розпастися, не має перевищувати 30 хвилин. Позитивний і негативний вплив драже подібний до таблеток. Виписують драже, як і таблетки, трьома способами. Якщо у цих лікарських формах містяться речовини, активність яких визначають біологічними методами, то зазначають не масові частки, а одиниці дії. Виготовляють драже в упаковці, яка захищає їх від впливу зовнішнього середовища. У формі драже виготовляють аміназин, діазолін, диколін, пропазин, багато вітамінних препаратів, полівітаміни та ін.
Приклади. Виписати 20 драже діазоліну (Diazolinum) по 0,1 г. Призначити всередину по 1 драже двічі на день Rp.: Dragee Diazolini 0,1 D. t. d. N. 20 S. Приймати всередину по 1 драже 2 рази на день після їди. Цей рецепт можна виписати так: Rp.: Dragee Diazolini 0,1 N. 20 D. S. Приймати всередину по 1 драже 2 рази на день після їди Виписати 30 драже ундевіту (Undevitum). Приймати по 1 драже 2 рази на день. Rp.: Dragee Undeviti N. 30 D.S. По 1 драже всередину 2 рази на день.
Збори лікарські - Species (Називний відмінок однини – Spesies, родовий відмінок
Лікарські збори - це недозована лікарська форма, до складу якої входить суміш порізаних, потовчених у крупний порошок або цілих частин лікарських рослин. Збори - це найстаріша і найбільш проста форма використання лікарських рослин, із якої в домашніх умовах готують настої та відвари, застосовуючи як сечогінне, жовчогінне, протизапальне, жарознижувальне та ін. Застосовують збори також для приготування полоскань, припарок, ванн. Протиастматичні збори застосовують у формі лікарських цигарок. Дозування зборів покладається на персонал, який доглядає за хворими, або на самого хворого. У зв`язку з цим до складу зборів не входять отруйні, і за деякими винятками, сильнодіючі рослини. Ця вказівка не поширюється на протиастматичні збори. При використанні беруть чайну, десертну або столову ложку збору на склянку води, настоюють, проціджують через марлю і застосовують згідно з призначенням. Частини лікарських рослин можуть входити у збори неподрібненими (наприклад, квітки ромашки, бузини, деяке насіння і ягоди). Однак частіше сировину, із якої готують збори, подрібнюють. Листя, траву, кору ріжуть; корені, кореневища, плоди і насіння подрібнюють. Ступінь подрібнення рослинного матеріалу залежить від виду збору, для якого вони призначені. Складові частини збору ретельно перемішують. Якщо до складу збору входять ефірні олії або солі, то їх вводять у вигляді розчинів шляхом зрошування маси збору при перемішуванні. Потім збір висушують при температурі не вище 600С. Збори відпускають у картонних коробках, застелених всередині вощеним папером, або у подвійному паперовому пакеті по 50, 100, 150, 200 г. На етикетці зазначають склад збору, спосіб приготування водної витяжки (настою, відвару і т.д.) і його застосування. Термін зберігання зборів, до складу яких входять трава, листя і квітки, - від 1 до 2 років, плоди, - від 2 до 3 років, корені та кореневища, - від 3 до 5 років. При прописуванні офіцинального збору у рецепті зазначають лише його офіцинальну назву і загальну кількість (скорочена форма припису). Магістральні збори (прості і складні) виписують повним способом. У сигнатурі необхідно детально зазначити спосіб приготування і застосування ліків.
Виписати заспокійливий збір (Species sedative). Одну столову ложку збору заварити двома склянками кип`ятку, настояти 30 хвилин. Приймати по ½ склянки всередину вранці і ввечері. Rp.: Rhiz. cum rad. Valerianae 15,0 Folii Menthae Folii Menyanthidis āā 20,0 Humuli lupuli 10,0 M. f. species D.S. Одну столову ложку збору заварити двома склянками кип`ятку, настояти 30 хвилин, процідити. Пити по ½ склянки 2 рази на день (вранці і ввечері).
Виписати 100,0 печінкового збору. Rp.: Speciei cholagogae 100,0 D.S. Одну столову ложку збору заварити склянкою кип`ятку, настояти 15 хвилин, процідити і пити по 50 мл 3 рази на день за 30 хвилин до їди.
Якщо до складу збору входять лікарські рослини, що містять сильнодіючі речовини, то його необхідно, як виняток із загального правила, виписувати розділеним на окремі дози.
Виписати 10 доз збору, який містить по 2,0 трави горицвіту (herba Adinidis vernalis) і 1,5 кореневища з коренями валеріани (rhizoma cum radicibus Valerianae). Дозу заварити склянкою кип`ятку і настояти протягом 30 хвилин. Приймати по 1 столовій ложці всередину 3 рази на день. Rp.: Herbae Adonidis vernalis 2,0 Rhiz. cum rad. Valerianae 1,5 M. f. species D. t. d. N. 10 S. Дозу збору заварити склянкою кип`ятку і настояти 30 хвилин. Приймати по 1 столовій ложці всередину 3 рази на день.
М`ЯКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ До м`яких лікарських форм належать мазі, пасти, свічки (суппозиторії), пластирі. Мазі – Unguenta (Ung.) (Називний відмінок однини – Unguentum, родовий відмінок однини – Unguenti)
Мазь — м'яка недозована лікарська форма в'язкої консистенції для зовнішнього застосування. Лише у виняткових випадках при призначенні в мазях засобів, які виявляють виражену резорбтивну дію, їх слід виписувати дозовано. Виготовляють мазі шляхом змішування різних лікарських засобів (basis) з формоутворювальними речовинами (constituens), які називають мазевими основами. Мазі здатні утворювати на поверхні шкіри або слизової оболонки рівну плівку, що не сповзає. За основну речовину в складі мазей використовують антибіотики, сульфаніламіди, гормони, солі важких металів, в`яжучі, подразнювальні та інші засоби. Мазевими основами можуть бути тваринні, рослинні жири та їх похідні, жироподібні речовини, вуглеводи, силікони, гліцерогелі, поліетиленоксиди, фітостерини, бентонітові глини.
Тваринні і рослинні жири: 1 Свинячий жир (Axungia poroina depurata, s. Adeps suillus depuratus). 2 Яловичий жир (Sebum bovinum). 3 Гідрогенізовані жири (Adeps hydrogenata). 4 Арахісова олія (Oleum Arachidis). 5 Соняшникова олія (Oleum Helianthi). 6 Персикова олія (Oleum Persicorum). Жироподібні речовини: 1 Ланолін (Lanolinum). 2 Віск бджолиний (Cera). 3 Cпермацет (Cetaceum). Вуглеводні: 1 Вазелін (Vaselinum). 2 Парафін (Paraffinum). 3 Вазелінова олія (Oleum Vaselini). 4 Озокерит (Ozokeritum).
Практичне призначення мазей дозволяє розділити їх на мазі поверхневої і глибокої дії. Перші призначені для впливу на епідерміс шкіри і слизові оболонки (лікування ран, опіків, косметичні мазі). Другі чинять резорбтивну дію на більш глибокі шари шкіри. Мазь проникає через шкіру переважно по протоках сальних залоз. Резорбтивна здатність шкіри посилюється в результаті знежирювання епідермісу, гіперемії шкіри, її мацерації. Високу резорбтивну здатність має шкіра маленьких дітей. Для одержання як місцевої, так і резорбтивної дії мазь можна вводити в пряму кишку. При виборі мазевої основи потрібно пам`ятати, що свинячий жир і ланолін сприяють всмоктуванню шкірою лікарських речовин і їх проникненню в більш глибокі шари шкіри і підшкірної клітковини. Вазелін і гліцеринова мазь практично не всмоктуються шкірою, тому їх застосовують для виготовлення мазей з поверхневою дією. Ланолін проявляє також підсушувальну дію. Мазеві основи повинні бути індиферентними, добре змішуватися з лікарськими засобами і віддавати їх, не змінюватися під впливом світла і повітря, не вступати в реакції з лікарськими засобами, проявляти високу мастильну здатність і плавитися при температурі тіла. У ряді випадків необхідно, щоб мазева основа, а отже, і мазь, добре всмоктувалися через шкіру або навпаки - не всмоктувалися. Мазеві основи для очних мазей повинні, крім вищеназваного, бути стерильними, мати нейтральне середовище, бути вільними від домішок, рівномірно розподілятися в кон`юнктиві ока. Важливо зазначити, що мазі, виготовлені на свинячому жирі, внаслідок швидкого гідролізу жиру на гліцерин і жирні кислоти нестійкі (зберігаються не більше 2 тижнів); а мазі, виготовлені на вазеліні і ланоліні, досить стійкі і можуть зберігатися тривалий час. Поділяють мазі на офіцинальні і магістральні. Магістральні, у свою чергу, поділяють на прості (складаються із двох компонентів - базису і мазевої основи) і складні (складаються із трьох і більше компонентів). Складною є також мазь, до складу якої входять одна діюча речовина і суміш мазевих основ (наприклад, вазелін і лано   ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...  Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...  Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|