|
Розчини для внутрішнього застосування
Розчини для приймання всередину дозують ложками (столовими, десертними, чайними); градуйованими мензурками (більш точне дозування); краплями, які розводять у невеликій кількості води. Столова ложка містить 15 мл, десертна ложка – 10 мл і чайна – 5 мл води. Розчини, які дозують краплями, прийнято призначати по 10-20 крапель на прийом, оскільки менша кількість крапель призводить до збільшення концентрації і неточності дозування, а більша кількість ускладнює підрахунок крапель. У 1 мл водного розчину при 40С міститься в середньому 20 крапель, спиртового розчину – 50 крапель, ефірного розчину – 80 крапель, олійного розчину – 40 крапель. У розчинах для приймання всередину як розчинник частіше за все використовують дистильовану воду. Ця лікарська форма є недозованою, тобто відпускають її в одній склянці на кілька прийомів. У зв`язку з цим лікар повинен точно знати, в якому об`ємі міститься необхідна доза препарату. Для правильного призначення розчинів усередину необхідно знати (або вибрати) вихідні дані: дозу препарату, кількість прийомів і об`єм розчину на один прийом. Дозу записують в умові або беруть із довідників. Об`єм на один прийом вибирають, виходячи з дози сухого препарату. Якщо вона менша ніж 0,05, то розчин призначають краплями; а якщо більша ніж або дорівнює 0,05 – призначають ложками (дорослим – столовими, Розчини для внутрішнього застосування, які призначають (дозують) ложками, як правило, виписують на 10-12 прийомів. Якщо розчин дозують краплями, то виписують його на 10-30 прийомів. Загальний об`єм розчинів становить відповідно 150-240 мл і 5-30 мл. Прості розчини для приймання всередину можуть бути виписані скороченим і розгорнутим способами, а складні – розгорнутим або напівскороченим.
Виписати розчин кальцію глюконату (Calcii gluconas, р.д. 0,5) для приймання всередину 3 рази на день. Для призначення цього розчину необхідно вибрати його об`єм на прийом і кількість прийомів. Виходячи з дози (>0,05), об`єм на один прийом дорівнює 15 мл (столова ложка), а кількість прийомів – 10. Для оформлення розгорнутої форми припису робимо необхідні розрахунки: 0,5 × 10 = 5,0 15 мл × 10 = 150 мл.
Rp.: Calcii gluconatis 5,0 Aquae purificatae 150 ml M.D.S. По 1 столовій ложці всередину 3 рази на день. Для оформлення скороченої форми припису необхідно обчислити процентну концентрацію розчину. Знаючи дозу препарату (0,5) та об`єм на один прийом (15 мл), розраховуємо процентну концентрацію: Х – 100 мл 0,5 – 15 мл; х = 0,5 × 100 / 15 = 3,3.
Концентрація розчину становить 3,3%. Загальний об`єм розчину
Rp.: Sol. Calcii gluconatis 3,3% – 150 ml D.S. По 1 столовій ложці всередину 3 рази на день.
Розчини для ін`єкцій
Ін`єкції – лікарська форма, яку використовують для парентерального введення. Парентерально можна вводити водні й олійні розчини, іноді – суспензії, емульсії і мікстури, а також стерильні порошки і таблетки, які розчиняють у стерильному розчині безпосередньо перед введенням. Розчини для ін`єкцій вводять під шкіру, внутрішньом`язово, внутрішньовенно, внутрішньоартеріально, субарахноїдально, субдурально та іншими шляхами. Для ін`єкцій під шкіру найчастіше використовують водні розчини, для внутрішньом`язового введення – водні, олійні розчини та суспензії, для внутрішньовенного введення – водні розчини. Іноді для внутрішньовенних ін`єкцій використовують мікстури без осаду. Основною вимогою до таких розчинів є стерильність. Крім того, вони повинні бути стійкими, апірогенними (не підвищувати температуру тіла), без механічних домішок, у ряді випадків – ізотонічними. У тих випадках, коли препарати не витримують нагрівання, застосовують принцип асептичного приготування розчинів в умовах, що виключають потрапляння мікроорганізмів. У деяких випадках до таких ліків додають антисептичні засоби, наприклад 0,25% розчин фенолу, хлоретан та ін. Розчини для парентерального введення можуть бути виготовлені на фармацевтичних фабриках в ампулах (1-100 мл) або у флаконах (5-100 мл) у стерильному вигляді. Рідше розчини для ін`єкцій виготовляють в аптеках. Часто поряд з терміном “ін`єкція” (“injectio”) трапляється термін “інфузія” (“infusio”). Різниця між ними полягає в тому, що при ін`єкціях вводять відносно невеликі об`єми рідини, а при інфузіях – набагато більші (за допомогою крапельниць або інших пристосувань).
Неампульовані розчини для ін`єкцій
Розчини для парентерального введення, які готують у аптеках, прописують скороченим, напівскороченим та розгорнутим способами. Принцип розрахунку аналогічний вищевикладеному (див. розчини для приймання всередину). Для оформлення рецепта необхідно знати дозу препарату, об`єм розчину на одне введення, кількість ін`єкцій. Об`єм розчину на одне введення залежить від дози і шляху введення препарату. Як правило, під шкіру вводять 1-2 мл, внутрішньом`язово – 3-5 мл, внутрішньовенно – 5-10 мл. Розчини для підшкірних і внутрішньом`язових введень готують на 5-10 ін`єкцій, а для внутрішньовенного – тільки на одну ін`єкцію. Повторні внутрішньовенні ін`єкції із відкритого флакона не допустимі! У рецепті необхідно зробити вказівку про стерильність розчину. Виписати розчин папаверину гідрохлориду (Papaverini hydrochloridum, р.д. 0,02) для підшкірного введення 2 рази на день. Доза препарату відома, підшкірне введення препарату дозволяє вибрати об`єм на одну ін`єкцію – 1 мл, кількість ін`єкцій – 10. Цей рецепт може бути виписаний розгорнутим або скороченим способом.
Rp.: Papaverini hydrochloridi 0,2 Aquae pro injectionibus 10 ml M. Sterilisetur! D.S. По 1 мл під шкіру 2 рази на день. Rp.: Sol. Papaverini hydrochloridi 2% – 10 ml Sterilisetur! D.S. По 1 мл під шкіру 2 рази на день.
Розрахунок концентрації розчину: 0,02 – 1 мл х – 100 мл; х = 0,02 × 100 / 1 = 2(%).
При внутрішньовенному введенні великих об`ємів розчинів за розчинники, як правило, використовують ізотонічні розчини хлориду натрію – Sol. Natrii chloridi isotonica (0,9%) – або глюкози – Sol. Glucosi isitonica (5%).
Виписати 500 мл 0,5% розчину новокаїну (Novocainum) на ізотонічному розчині натрію хлориду для інфільтраційної анестезії. Rp.: Novocaini 2,5 Sol. Natrii chloridi isotonicae 500 ml M. Sterilisetur! D.S. Для інфільтраційної анестезії. Кількість новокаїну розраховуємо так: 0,5 – 100 мл х – 500 мл; х = 0,5 × 500 / 100 = 2,5. Це означає, що 2,5 г новокаїну потрібно розчинити в 500 мл ізотонічного розчину хлориду натрію.
Виписати 500 мл 0,25% розчину новокаїну (Novocainum) для інфільтраційної анестезії (розчинник – ізотонічний розчин хлориду натрію) з додаванням 10 крапель офіцинального розчину адреналіну гідрохлориду (Sol. Adrenalini hydrochloridum) в концентрації 1:1000. Зважаючи на те що адреналін при стерилізації розкладається, його додають в асептичних умовах після стерилізації розчину. У рецепті в зв`язку з цим пишуть “Додай асептичний” (Adde aseptice).
Rp.: Novocaini 2,5 Sol. Natrii chloridi 0,9% – 500 ml M. Sterilisetur! Adde aseptice Sol. Adrenalini hydrochloridi 1:1000 gtts. X M.D.S. Для інфільтраційної анестезії.
Розчини в ампулах та у флаконах У даний час у медичній практиці із лікарських форм для ін`єкцій найчастіше використовують форми промислового виробництва: ампули та флакони. Ампула – це запаяна скляна посудина. При її розкриванні вміст втрачає стерильність, тому ампульовані ін`єкційні розчини призначені для одноразового використання. Об`єм ампул, як правило, буває в межах від 1 до 100 мл. Ампульовані розчини є дозованою лікарською формою і виписують їх тільки скороченим способом із зазначенням концентрації розчину в процентах, об`єму однієї ампули і їх кількості. У кожній ампулі міститься розчин лише на одне введення. Вказівку про необхідність стерилізації давати не потрібно, оскільки за вимогами Фармакопеї всі лікарські форми в ампулах (флаконах) стерилізують. На відміну від неампульних розчинів для ін'єкцій, зазначають місткість однієї ампули і кількість ампул, які належить видати хворому. Після слів D. t. d. N.... треба вказати: в ампулах (in ampullis — in ampull.). За вимогами Фармакопеї всі лікарські засоби, які випускають в ампулах, підлягають стерилізації, тому вказувати в рецепті на необхідність стерилізації непотрібно. Ампули виписують зазвичай у кількості 5— 10, іноді — 20 — 50 штук. Виписати 10 ампул по 1 мл 5 % розчину ефедрину гідрохлориду (Ephedrini hydrochloridum). Призначити по 1 мл під шкіру. Rp.: Sol. Ephedrini hydrochloridi 5 % 1 ml D. t. d. N. 10 in amp. S. По 1 мл під шкіру
Для дітей розчини в ампулах виписують у тій самій концентрації і в тому самому об'ємі, які випускаються фармацевтичною промисловістю для дорослих. Проте в сигнатурі належить зазначити, яку кількість розчину потрібно ввести хворій дитині відповідно до ЇЇ віку або маси тіла. Для дитини 3 років виписати 10 ампул по 1 мл 0,5 % розчину галантаміну гідроброміду (Galanthamini hydrobromidum). Призначити по 0,2 мл під шкіру 1 раз на день. Rp.: Sol. Galanthamini hydrobromidi 0,5 % 1 ml D. t. d. N. 10 in amp. S. По 0,2 мл під шкіру 1 раз на день Ампульовані розчини можуть бути офіцинальні, новогаленові, мати комерційну назву, а також являти собою органопрепарати. У таких випадках у рецептах зазначають лише назву препарату і його кількість в ампулі. Концентрацію засобу і слово “Sol.” не пишуть.
Виписати кордіамін (Cordiaminum, р.д. 1 мл) для підшкірних ін`єкцій 3 рази на день. Форма випуску: ампули по 1 мл. Rp.: Cordiamini 1 ml D. t. d. N. 10 in amp. S. По 1 мл під шкіру 3 рази на день.
В ампулах випускають також порошкоподібні речовини, які у водних розчинах із часом можуть руйнуватися. У зв`язку з цим вміст ампул розчиняють безпосередньо перед введенням препарату. При оформленні рецепта зазначають назву лікарського препарату, його кількість (у грамах або одиницях дії). Дають вказівку, скільки доз необхідно видати, у сигнатурі позначають, в якій кількості розчинника треба розвести препарат, скільки і який шлях введення.
Виписати гексенал (Hexenalum, р.д. 1,0) для внутрішньовенного повільного введення. Форма випуску: ампули по 1,0 сухого препарату. Дозу розчинити в 10 мл води для ін`єкцій. Rp.: Hexenali 1,0 D. t. d. N. 10 in amp. S. Вміст ампули розчинити в 10 мл води для ін`єкцій і
Крім ампул, рідкі лікарські форми і порошки можуть випускатися у флаконах. Флакони зручні тим, що їх вміст можна використовувати кілька разів, зберігаючи стерильність препарату (вміст флакона розрахований на одну або кілька ін`єкцій). Особливістю виписування є те, що форму упаковки в рецепті не зазначають.
Виписати 20 флаконів, які містять по 500000 ОД сухого бензилпеніциліну натрію (Benzylpenicillinum natrium). Вводити по 250000 ОД внутрішньом`язово 4 рази на добу, попередньо розчинивши вміст флакона в 5 мл 0,25% розчину новокаїну. Rp.: Benzylpenicillini-natrii 500000 ED D. t. d. N. 20 S. Вміст флакона розчинити в 5 мл 0,9% розчину Деякі лікарські речовини для ін'єкцій випускають у герметизованих гумовим корком флаконах. Це дає змогу асептично приготувати розчин порошкоподібної речовини і використовувати його повторно, зберігаючи стерильність вмісту флакона. Вміст флаконів може бути від 5 до 500 мл. У цій формі випускають рідини і тверді лікарські речовини. Рецепт оформляють так само, як при виписуванні лікарських засобів у скляних запаяних ампулах, слова «in ampullis» не пишуть. Виписати 6 флаконів по 100 мл 5 % розчину кислоти амінокапронової (Acidum aminocapronum) для введення у вену по 100 мл крапельно. Rp.: Sol. Acidi aminocapronici 5 % 100 ml D. t. d. N. 6 S. Вводити у вену крапельно по 100 мл на добу Виписати 5 флаконів по 5 мл (в 1 мл 5000 ОД) гепарину для введення у вену по 1 мл (5000 ОД). Rp.: Sol. Heparini 5 ml D. t. d. N. 5 S. Вводити у вену по 1 мл
Суспензії – Suspensiones (Susp.) (Називний відмінок однини – Suspensio, родовий відмінок однини – Suspensionis)
Суспензії – рідкі лікарські форми, в яких тверді дуже дрібні нерозчинні лікарські речовини перебувають у завислому стані в якій-небудь рідині (воді, рослинній олії, гліцерині і т.д.). Призначають суспензії для зовнішнього, внутрішнього, а також для підшкірного і внутрішньом`язового введень. Вводять їх також у порожнини тіла. Виписують суспензії скороченим і розгорнутим способами. Скорочену форму припису використовують тоді, коли дисперсійним середовищем є вода. Виписують суспензії аналогічно до розчинів з тією різницею, що замість слова “Solutionis” пишуть слово “Suspensionis”. У сигнатурі поряд з вказівками про використання суспензії обов`язково пишуть “Перед використанням збовтувати”.
Виписати 0,5% водну суспензію гідрокортизону ацетату (Hydrocortisoni acetas) у кількості 10 мл. Закапувати в обидва ока по 2 краплі 4 рази на день. Перед використанням збовтувати. Rp.: Susp. Hydrocortisoni acetatis 0,5% – 10 ml D.S. Очні краплі. По 2 краплі в обидва ока 4 рази на день. Перед використанням збовтувати. Магістральним способом виписують суспензії, які готують не на дистильованій воді, а на інших формоутворювальних речовинах (вазелінове масло, гліцерин і т.п.). У цьому випадку окремо перелічують всі інгредієнти суспензії та їх кількості. Далі дають вказівку про приготування даної лікарської форми. Виписати 50 мл 0,5% стерильної суспензії трихомонациду (Trichomonacidum) на вазеліновому маслі для введення в сечовий міхур по 10 мл 1 раз на день. Rp.: Trichomonacidi 0,25 Olei Vaselini 50 ml M. f. susp. Sterilisetur! D.S. По 10 мл у сечовий міхур 1 раз на день. Перед використанням збовтувати. Емульсії – Emulsa (Emuls.) (Називний відмінок однини – Emulsum, родовий відмінок однини – Emulsi)
Емульсії – це рідка лікарська форма, у якій нерозчинні у воді рідини (олії, бальзами) у вигляді найдрібніших крапель перебувають у водному середовищі у завислому стані. Тобто, це рідка лікарська форма, яка є дисперсною системою із взаємно нерозчинних рідин.
Емульсії можуть бути масляними і насіннєвими. У масляні емульсії додають емульгатори, які надають їм агрегаційної стабільності. Для достатнього емульгування беруть 2 частини олії, 1 частину емульгатора і 17 частин води. Виписують емульсії скороченим або розгорнутим способом. Як емульгатори використовують камеді (абрикосову – Gummi Armeniacae), а також желатозу (Gelatosa). Виписати 200 мл емульсії із олії мигдальної (Oleum Amygdalarum). Призначити по 1 столовій ложці всередину 3 рази на день. Rp.: Emulsi olei Amygdalarum 200 ml D.S. По 1 столовій ложці всередину 3 рази в день.
Розгорнута форма припису: Rp.: Olei Amygdalarum 20 ml Gummi Armeniacae 10,0 Aquae purificatae ad 200 ml M. f. emuls. D.S. По 1 столовій ложці всередину 3 рази на день. Насіннєві емульсії готують шляхом розтирання з водою насіння гарбуза, солодкого мигдалю, земляного горіха та ін. У насінні містяться олії і слизисті речовини, які виявляють емульгуючі властивості. У таких випадках спеціальні емульгатори не додають. Концентрація насіннєвих емульсій 1:10 (відношення кількості насіння до загальної кількості емульсії). Виписують насіннєві емульсії двома способами: повним та розгорнутим.
Виписати 150 мл емульсії із насіння солодкого мигдалю (Seminis Amygdali dulcis) для приймання всередину по 1 столовій ложці 6 разів на день. Rp.: Seminis Amygdali dulcis 15 ml Aquae purificatae ad 150 ml M. f. emuls. D.S. По 1 столовій ложці всередину 6 разів на день. Rp.: Emulsi seminis Amygdali dulcis 150 ml D.S. По 1 столовій ложці всередину 6 разів на день.
Всі емульсії є нестійкими лікарськими формами, готують їх ex tempore, зберігають у прохолодному місці та використовують протягом 3-4 днів.
Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)... ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования... Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|