|
|
Rp.: Aerosoli “Panthenolum” 100,0 ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5 D.S. Для оброблення опікової поверхні. Rp.: Aerosoli “Xymelinum” 15,0 D.S. По одній інгаляції в кожну ніздрю 3 рази на день.
ТВЕРДІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ До твердих лікарських форм належать порошки, таблетки, драже, гранули та лікарські збори.
Порошки - Pulveres (Pulv.) (Називний відмінок однини - Pulvis, родовий відмінок однини - Pulveris)
Порошки - це тверда лікарська форма для внутрішнього і зовнішнього застосування, що складається з однієї або кількох подрібнених речовин і має властивості сипучості. У цій лікарській формі можуть бути виписані різні синтетичні препарати, речовини рослинного і тваринного походження, продукти життєдіяльності мікроорганізмів та ін. У порошках не рекомендують виписувати тільки гігроскопічні і малостійкі до дії світла речовини, а також речовини, при змішуванні яких можуть утворюватися вологі маси і рідини або токсичні сполуки чи вибухонебезпечні суміші. Залежно від кількості лікарських речовин, що входять до складу порошка, розрізняють порошки прості (складаються тільки із однієї речовини), складні (складаються із двох або більше лікарських інгредієнтів). Порошки можуть бути розділеними на окремі дози (дозованими) і нерозділеними (недозованими). За ступенем подрібнення розрізняють такі види порошків: крупний (pulvis grossus), дрібний (pulvis subtilis) і найдрібніший (pulvis subtilissimus). У формі крупного порошку відпускають речовини, які застосовують у великих кількостях, дрібного - ліки для перорального приймання, найдрібнішого - для зовнішнього застосування. Розділені на окремі прийоми, порошки прописують переважно для внутрішнього застосування. Для зовнішнього застосування порошки прописують і відпускають загальною кількістю, не розділеними на окремі порції. Загальною кількістю для внутрішнього застосування можуть бути виписані тільки малотоксичні речовини. Хворі приймають такі порошки за призначенням лікаря на один прийом або ложками (чайними, десертними, столовими) на кілька прийомів. Чим дрібніший порошок під час прийняття всередину, тим швидше і легше він розчиняється і всмоктується. Найдрібніші порошки при зовнішньому застосуванні чинять місцеву виражену механічну дію і мають велику адсорбівну поверхню. Їх називають присипками (Aspersio) і використовують для присипання уражених ділянок шкіри, вдувань у ніс, вуха і т.п. Порошки для зовнішнього застосування виписують недозованими, масою 5,0-100,0 і більше. При виписуванні простих нерозділених порошків поряд із назвою лікарського препарату у родовому відмінку зазначають його кількість. Потім з нового рядка роблять вказівку про відпускання і призначення: Da. Signa.
Виписати 20,0 магнію окису (Magnesii oxydum). Призначити по ¼ чайної ложки всередину 2 рази на день, через 1 годину після їди. Rp.: Magnesii oxydi 20,0 D.S. По ¼ чайної ложки всередину 2 рази на день через 1 годину після їди.
Якщо прописуваний порошок леткий або гігроскопічний, то його загортають у вощений або парафінований папір (charta cerata seu charta paraffinata). Маслянисті (жирні) порошки відпускають у пергаментному папері (charta pergamenta).
Виписати 30,0 натрію сульфату (Natrii sulfas) у вощеному папері. Вміст пакета розчинити в 1/3 склянки води, прийняти всередину і запити 1-2 склянками води. Rp.: Natrii sulfatis 30,0 D. in charta cerata S. Вміст пакета розчинити в 1/3 склянки води, прийняти всередину і запити 1-2 склянками води (проносне). У прописах складних нерозділених порошків виписують один під одним складові інгредієнти із зазначенням їх кількості. В кінці такого рецепта пишуть “ Misce, ut fiat pulvis” (“M. f. pulv.”) - “Змішай, щоб утворився порошок”, а потім - “ D.S. ”.
Виписати 45,0 порошку, до складу якого входять натрію гідрокарбонат (Natrii hydrocarbonas), натрію тетраборат (Natrii tetraboras) і натрію хлорид (Natrii chloridum) у рівних кількостях. Призначити по 1 чайній ложці на склянку води для полоскання горла. Rp.: Natrii hydrocarbonatis Natrii tetraboratis Natrii chloridi ana 15,0 M. f. pulv. D.S. По 1 чайній ложці на 1 склянку води для полоскання горла.
Недозовані порошки досить часто використовують для зовнішнього застосування у вигляді присипок. У присипках лікарські речовини застосовують у чистому вигляді (присипки для ран) або у суміші з індиферентними порошками (крохмаль - Amylum, тальк - Talcum, цинку окис - Zinci oxydi.
Виписати 30,0 найдрібнішого порошку анестезину (Anaesthesinum) для присипання уражених ділянок шкіри. Rp.: Anaesthesini subtilissimi 30,0 D.S. Присипати уражені ділянки шкіри. Виписати 30,0 порошку, до складу якого входять 5,0 дерматолу (Dermatolum), 10,0 цинку окису (Zinci oxidum) і 15,0 тальку (Talcum). Присипати уражені ділянки шкіри (при виразках). Rp.: Dermatoli 5,0 Zinci oxydi 10,0 Talci 15,0 M. f. pulv. subtilissimus D.S. Присипати уражені ділянки шкіри. Якщо до складу складного недозованого порошку (присипки) входять тільки два інгредієнти, то його можна виписати і скороченим способом.
Виписати 50,0 присипки, до складу якої входить 5% аміказолу (Amycazolum). Для присипання уражених ділянок шкіри. Rp.: Aspersionis Amycazoli 5% - 50,0 D.S. Присипати уражені ділянки шкіри.
При виписуванні присипки дитині, враховуючи вразливість дитячої шкіри та її високу всмоктувальну здатність, необхідно ретельно дотримуватися концентрації лікарської речовини. Розділені порошки так само, як і нерозділені, можуть бути простими і складними. Як правило, їх виписують із зазначенням точної дози на один прийом і загальної кількості порошку. Спеціальних вказівок про те, що лікарська речовина повинна бути видана у порошках, не роблять, оскільки вона перебуває у своєму природному стані. Маса дозованого порошку повинна бути не меншою ніж 0,1 і не більшою за 1,0. Для рослинних порошків мінімальна маса допускається 0,05. Якщо дози лікарських засобів становлять масу, меншу ніж 0,1 (або 0,05 для рослинних порошків), то у цьому випадку додають індиферентні речовини: буряковий цукор (Saccharum), молочний цукор (Saccharum lactis), порошок солодкового кореня (Pulvis Glycyrrhizae), глюкозу (Glucosum). Оптимальна маса порошків становить 0,3-0,5. Прості розділені порошки прописують із зазначенням маси кожного порошку. Обов`язково зазначають їх загальну кількість, наприклад: D. t. d. N.20 (Da tales doses numero 20 - видай таких доз 20).
Виписати 20 порошків кальцію глюконату (Calcii gluconas, р.д. 0,5) для приймання всередину по 1 порошку 3 рази на день. Rp.: Calcii gluconatis 0,5 D. t. d. N. 20 S. По 1 порошку всередину 3 рази на день до їди. Виписати 10 порошків камфори розтертої (Camphora trita, р.д. 0,25) у парафіновому папері. Призначити по 1 порошку всередину 2 рази на день. Rp.: Camphorae tritae 0,25 D. t. d. N.10 in charta paraffinata S. По 1 порошку всередину 2 рази на день. При прописуванні порошків рослинного походження і складних офіцинальних порошків припис починають зі слова Pulvis.
Виписати 12 порошків із кореня ревеня (Pulv. rad. Rhei, р.д. 0,5) для приймання всередину по 1 порошку на ніч. Rp.: Pulv. rad. Rhei 0,5 D. t. d. N. 12 S. По 1 порошку всередину на ніч. Виписати 12 офіцинальних порошків Довера (pulvis Doveri - pulvis Ipecacuanhae opiatus, р.д. 0,5) для приймання всередину по 1 порошку 3 рази на день. Rp.: Pulv. Doveri 0,5 D. t. d. N.12 in charta cerata S. По 1 порошку всередину 3 рази на день.
При виписуванні складних розділених порошків біля кожної назви інгредієнта пишуть одноразові (на один прийом) масові частки, потім з нового рядка - “ M. f. pulv. ”, “ D. t. d. N. ” i “ S. ”.
Виписати 10 порошків папаверину гідрохлориду (Papaverini hydrochloridum, р.д. 0,02) з анестезином (Anaesthesinum, р.д. 0,3) для приймання всередину 3 рази на день до їди. Rp.: Papaverini hydrochloridi 0,02 Anaesthesini 0,3 M. f. pulv. D. t. d. N.10 S. По 1 порошку всередину 3 рази на день до їди. Виписати 10 порошків платифіліну гідротартрату (Platyphyllini hydrotartras, р.д. 0,003) і папаверину гідрохлориду (Papaverini hydrochloridum, р.д. 0,03). Призначити всередину 3 рази на добу. Rp.: Platyphyllini hydrotartratis 0,003 Papaverini hydrochloridi 0,03 Sacchari 0,3 M. f. pulv. D. t. d. N.10 S. По 1 порошку всередину 3 рази на добу.
Капсули - Capsulae (Caps.) (Називний відмінок однини - Capsula, орудний відмінок множини - Capsulis)
Лікарські препарати, які мають неприємний запах і подразнюють слизові оболонки, поміщають у капсули. Капсули - це оболонки для дозованих порошкоподібних, гранульованих, пастоподібних або рідких лікарських засобів для приймання всередину, виготовляють на фармацевтичних фабриках. Існують крохмальні капсули або облатки (Capsulae amylaceae seu oblatae) і желатинові (Capsulae gelatinosae). У наш час користуються переважно желатиновими капсулами. Вони бувають тверді з кришечками (Capsulae gelatinosae durae operculatae) та еластичні закриті (Capsulae gelatinosae molles, seu elastice). У випадках, коли необхідно, щоб желатинові капсули не розпадалися у лужному середовищі верхнього відділу тонкого кишечника, їх обробляють формальдегідом. Такі капсули називають глютоїдними (Сapsulae glutoidales seu gelloduratae). При прописуванні препаратів у капсулах необхідно враховувати такі особливості: 1. Після назви лікарського засобу зазначають не дозу препарату, а його кількість у одній капсулі. 2. Для будь-якої дози препарату додавати індиферентні речовини не потрібно. 3. Обов`язково робити вказівку про видачу ліків у капсулах - D. t. d. N.12 in capsulis gelatinosis. 4. Якщо доза речовини перевищує кількість, яка поміщається у капсулі, то на один прийом призначають потрібну кількість капсул. Виписати 12 капсул, які містять доксацикліну гідрохлорид (Doxycyclini hydrochloridum, р.д. 0,05). Приймати у першу добу 4 капсули, а потім - по 2 капсули 1 раз на добу після їди. Rp.: Doxycyclini hydrochloridі 0,05 D. t. d. N.12 in caps. gel. S. У першу добу 4 капсули всередину, потім - по 2 капсули 1 раз на добу після їди. Виписати 20 порошків панкреатину (Pancreatinum, р.д. 0,5) у крохмальних капсулах. Приймати по 1 капсулі 3 рази на день.
Rp.: Pancreatini 0,5 D. t. d. N.12 in obl. S. По 1 капсулі 3 рази на день. Мікрокапсули - це мікроскопічні частинки твердих або рідких лікарських речовин, які поміщені в облатку. Найчастіше у медицині використовують мікрокапсули розміром від 100 до 500 мкм. Частинки розміром 1 мкм і менше називають нанокапсулами. Мікрокапсулювання дає змогу захистити нестійкі лікарські речовини від впливу навколишнього середовища (вітаміни, антибіотики, нітрогліцерин, ферменти, вакцини, сироватки та ін.), замаскувати смак гірких лікарських засобів; забезпечує вивільнення лікарських засобів у потрібній ділянці шлунково-кишкового тракту (кишково-розчинні мікрокапсули), пролонгування дії (у формі спансул), поєднання в одній капсулі несумісних між собою речовин (використання роздільних покриттів), “перетворення” рідин у псевдотвердий стан (масу, яка складається із мікрокапсул з твердою оболонкою, заповнених рідкими лікарськими речовинами). Для практичного застосування у вигляді мікрокапсул виготовляють цілий ряд лікарських засобів. Мікрокапсульовані ліки випускають також у вигляді таблеток, суспензій, спансул і у ректальних капсулах. Вивчається можливість застосування мікрокапсул у ін`єкціях, очних краплях, імплантаційних таблетках. Особливий інтерес становлять пластирні смужки з нанесеним тонким шаром мікрокапсульованих лікарських речовин. Спансули являють собою тверді желатинові капсули, які містять певну кількість гранул, мікродраже або мікрокапсул лікарських речовин.
Таблетки - Tabulettae (Tab.) (Називний відмінок однини - Tabuletta, родовий відмінок однини- Tabulettae, знахідний відмінок однини - Tabulettam, знахідний відмінок множини - Tabulettas, орудний відмінок множини - in tabulettis, родовий відмінок множини - Tabulettarum)
Таблетка — тверда дозована лікарська форма, що виготовляється шляхом пресування лікарських речовин або суміші лікарських і допоміжних (цукор, молочний цукор, глюкоза тощо) речовин. Таблетки приймають усередину (Tabulettae ad usum internum), під язик (Tabulettae sublinguals), зовнішньо (Tabulettae ad usum externum), для підшкірної імплантації (Tabulettae implantatae). Таблетки виготовляють промисловим способом. Вони можуть бути вкриті оболонкою, для чого використовують пшеничне борошно, крохмаль, цукор, порошок какао, барвники, харчові лаки. У таблетках випускають різні за агрегатним станом речовини. Таблетки — зручна лікарська форма: мають приємний вигляд, зберігаються тривалий час, маскують неприємний смак багатьох лікарських засобів, портативні. Таблетки дають змогу досить точно дозувати лікарські речовини (помилка ±5%).При застосуванні багатошарових таблеток досягають послідовної абсорбції (всмоктування) кількох лікарських речовин, а також подовження їх дії. Сучасна промислова технологія виготовлення таблеток гарантує високу якість і швидкість їх випуску. Проте таблетки мають і деякі недоліки: іноді відбуваються хімічні перетворення їх складових частин, змінюється колір, у разі тривалого зберігання вони можуть втрачати розчинність і проходити через систему травлення у незміненому вигляді. Якщо доза лікарського засобу більша, ніж міститься у таблетці, на один прийом призначають потрібну кількість таблеток, якщо менша - то частину таблетки. При оформленні рецепта на таблетки ніяких вказівок фармацевту про спосіб їх виготовлення не роблять, не зазначають формоутворювальні речовини, навіть якщо кількість лікарської речовини у таблетці дуже мала, оскільки вони є готовою лікарською формою і зберігаються тільки в аптеці. Зазначають лише назву препарату, його кількість в одній таблетці і загальну кількість таблеток, яку потрібно відпустити хворому. Магістральних приписів таблеток не існує. Таблетки прописують двома способами. При виписуванні простих і складних таблеток першим способом після слова “ Recipe ” у родовому відмінку зазначають назву засобу або засобів і їх разові дози. У subscriptio позначають: D. t. d. N... in tab. Потім оформляють сигнатуру.
Виписати 30 таблеток меліктину (Mellictinum, р.д. 0,02). Приймати всередину 3 рази на день. Форма випуску - таблетки по 0,02. Rp.: Mellictini 0,02 D. t. d. N. 30 in tab. S. По 1 таблетці всередину 3 рази на день. Виписати 20 таблеток ацетилсаліцилової кислоти (Acidum acetylsalicylicum, р.д. 0,5) з кофеїном (Coffeinum, р.д. 0,05). Приймати всередину по 1 таблетці 2 рази на день. Rp.: Acidi acetylsalicylici 0,5 Coffeini 0,05 D. t. d. N. 20 in tab. S. По 1 таблетці всередину 2 рази на день.
Прості таблетки можна виписувати й іншим способом. У цьому випадку після слова “Recipe” пишуть назву лікарської форми (Tab.), потім - назву лікарського засобу, його вміст у таблетці і кількість таблеток. Закінчують виписування рецепта словами “ Da. Signa ” (“ D.S.”).
Виписати 150 таблеток ізоніазиду (Isoniazidum, р.д. 0,3). Приймати по 1 таблетці всередину 3 рази на день після їди. Rp.: Tab. Isoniazidi 0,3 N. 150 D.S. По 1 таблетці всередину 3 рази на день після їди.
Другим способом виписують також офіцинальні таблетки і таблетки складного складу зі спеціальною назвою (“Аерон”, “Кофалгін”, “Алохол”, “Аскофен” та ін.).
Виписати 20 таблеток теоброміну (Theobrominum). Приймати всередину по 1 таблетці 3 рази на день після їди. Rp.: Tab. Theobromini N. 20 D.S. По 1 таблетці всередину 3 рази на день після їди.
Виписати 30 таблеток, покритих оболонкою, “Алохол” (“Allocholum”). Приймати по 1 таблетці всередину 3 рази на день до їди.
Rp.: Tab.“Allocholum” N. 30 D.S. По 1 таблетці всередину 3 рази в день до їди.
Драже - Dragée (Родовий відмінок однини, орудний відмінок однини - Dragée)
Драже - тверда дозована лікарська форма для внутрішнього застосування, яку виготовляють на фармацевтичних фабриках шляхом багаторазового нашаровування лікарських і допоміжних засобів на цукрові гранули. Таким чином, уся маса драже створюється шляхом нашаровування, в той час як таблетки покривають тільки оболонкою. Допоміжними (для даної лікарської форми) засобами є цукор, крохмаль, магнію карбонат, тальк, пшенична мука, гідрогенізовані жири, какао, шоколад, харчові барвники, лаки. Наповнювачі, які додають для збільшення маси, у рецептах не зазначають. Для захисту ліків від дії шлункового соку драже покривають оболонкою, яка розчиняється у лужному середовищі кишечника. Маса драже коливається від 0,1 до 0,5, але не повинна перевищувати 1,0. Час, за який драже повинні розпастися, не має перевищувати 30 хвилин. Позитивний і негативний вплив драже подібний до таблеток. Виписують драже, як і таблетки, трьома способами. Якщо у цих лікарських формах містяться речовини, активність яких визначають біологічними методами, то зазначають не масові частки, а одиниці дії. Виготовляють драже в упаковці, яка захищає їх від впливу зовнішнього середовища. У формі драже виготовляють аміназин, діазолін, диколін, пропазин, багато вітамінних препаратів, полівітаміни та ін.
Приклади. Виписати 20 драже діазоліну (Diazolinum) по 0,1 г. Призначити всередину по 1 драже двічі на день Rp.: Dragee Diazolini 0,1 D. t. d. N. 20 S. Приймати всередину по 1 драже 2 рази на день після їди. Цей рецепт можна виписати так: Rp.: Dragee Diazolini 0,1 N. 20 D. S. Приймати всередину по 1 драже 2 рази на день після їди Виписати 30 драже ундевіту (Undevitum). Приймати по 1 драже 2 рази на день. Rp.: Dragee Undeviti N. 30 D.S. По 1 драже всередину 2 рази на день.
Збори лікарські - Species (Називний відмінок однини – Spesies, родовий відмінок
Лікарські збори - це недозована лікарська форма, до складу якої входить суміш порізаних, потовчених у крупний порошок або цілих частин лікарських рослин. Збори - це найстаріша і найбільш проста форма використання лікарських рослин, із якої в домашніх умовах готують настої та відвари, застосовуючи як сечогінне, жовчогінне, протизапальне, жарознижувальне та ін. Застосовують збори також для приготування полоскань, припарок, ванн. Протиастматичні збори застосовують у формі лікарських цигарок. Дозування зборів покладається на персонал, який доглядає за хворими, або на самого хворого. У зв`язку з цим до складу зборів не входять отруйні, і за деякими винятками, сильнодіючі рослини. Ця вказівка не поширюється на протиастматичні збори. При використанні беруть чайну, десертну або столову ложку збору на склянку води, настоюють, проціджують через марлю і застосовують згідно з призначенням. Частини лікарських рослин можуть входити у збори неподрібненими (наприклад, квітки ромашки, бузини, деяке насіння і ягоди). Однак частіше сировину, із якої готують збори, подрібнюють. Листя, траву, кору ріжуть; корені, кореневища, плоди і насіння подрібнюють. Ступінь подрібнення рослинного матеріалу залежить від виду збору, для якого вони призначені. Складові частини збору ретельно перемішують. Якщо до складу збору входять ефірні олії або солі, то їх вводять у вигляді розчинів шляхом зрошування маси збору при перемішуванні. Потім збір висушують при температурі не вище 600С. Збори відпускають у картонних коробках, застелених всередині вощеним папером, або у подвійному паперовому пакеті по 50, 100, 150, 200 г. На етикетці зазначають склад збору, спосіб приготування водної витяжки (настою, відвару і т.д.) і його застосування. Термін зберігання зборів, до складу яких входять трава, листя і квітки, - від 1 до 2 років, плоди, - від 2 до 3 років, корені та кореневища, - від 3 до 5 років. При прописуванні офіцинального збору у рецепті зазначають лише його офіцинальну назву і загальну кількість (скорочена форма припису). Магістральні збори (прості і складні) виписують повним способом. У сигнатурі необхідно детально зазначити спосіб приготування і застосування ліків.
Виписати заспокійливий збір (Species sedative). Одну столову ложку збору заварити двома склянками кип`ятку, настояти 30 хвилин. Приймати по ½ склянки всередину вранці і ввечері. Rp.: Rhiz. cum rad. Valerianae 15,0 Folii Menthae Folii Menyanthidis āā 20,0 Humuli lupuli 10,0 M. f. species D.S. Одну столову ложку збору заварити двома склянками кип`ятку, настояти 30 хвилин, процідити. Пити по ½ склянки 2 рази на день (вранці і ввечері).
Виписати 100,0 печінкового збору. Rp.: Speciei cholagogae 100,0 D.S. Одну столову ложку збору заварити склянкою кип`ятку, настояти 15 хвилин, процідити і пити по 50 мл 3 рази на день за 30 хвилин до їди.
Якщо до складу збору входять лікарські рослини, що містять сильнодіючі речовини, то його необхідно, як виняток із загального правила, виписувати розділеним на окремі дози.
Виписати 10 доз збору, який містить по 2,0 трави горицвіту (herba Adinidis vernalis) і 1,5 кореневища з коренями валеріани (rhizoma cum radicibus Valerianae). Дозу заварити склянкою кип`ятку і настояти протягом 30 хвилин. Приймати по 1 столовій ложці всередину 3 рази на день. Rp.: Herbae Adonidis vernalis 2,0 Rhiz. cum rad. Valerianae 1,5 M. f. species D. t. d. N. 10 S. Дозу збору заварити склянкою кип`ятку і настояти 30 хвилин. Приймати по 1 столовій ложці всередину 3 рази на день.
М`ЯКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ До м`яких лікарських форм належать мазі, пасти, свічки (суппозиторії), пластирі. Мазі – Unguenta (Ung.) (Називний відмінок однини – Unguentum, родовий відмінок однини – Unguenti)
Мазь — м'яка недозована лікарська форма в'язкої консистенції для зовнішнього застосування. Лише у виняткових випадках при призначенні в мазях засобів, які виявляють виражену резорбтивну дію, їх слід виписувати дозовано. Виготовляють мазі шляхом змішування різних лікарських засобів (basis) з формоутворювальними речовинами (constituens), які називають мазевими основами. Мазі здатні утворювати на поверхні шкіри або слизової оболонки рівну плівку, що не сповзає. За основну речовину в складі мазей використовують антибіотики, сульфаніламіди, гормони, солі важких металів, в`яжучі, подразнювальні та інші засоби. Мазевими основами можуть бути тваринні, рослинні жири та їх похідні, жироподібні речовини, вуглеводи, силікони, гліцерогелі, поліетиленоксиди, фітостерини, бентонітові глини.
Тваринні і рослинні жири: 1 Свинячий жир (Axungia poroina depurata, s. Adeps suillus depuratus). 2 Яловичий жир (Sebum bovinum). 3 Гідрогенізовані жири (Adeps hydrogenata). 4 Арахісова олія (Oleum Arachidis). 5 Соняшникова олія (Oleum Helianthi). 6 Персикова олія (Oleum Persicorum). Жироподібні речовини: 1 Ланолін (Lanolinum). 2 Віск бджолиний (Cera). 3 Cпермацет (Cetaceum). Вуглеводні: 1 Вазелін (Vaselinum). 2 Парафін (Paraffinum). 3 Вазелінова олія (Oleum Vaselini). 4 Озокерит (Ozokeritum).
Практичне призначення мазей дозволяє розділити їх на мазі поверхневої і глибокої дії. Перші призначені для впливу на епідерміс шкіри і слизові оболонки (лікування ран, опіків, косметичні мазі). Другі чинять резорбтивну дію на більш глибокі шари шкіри. Мазь проникає через шкіру переважно по протоках сальних залоз. Резорбтивна здатність шкіри посилюється в результаті знежирювання епідермісу, гіперемії шкіри, її мацерації. Високу резорбтивну здатність має шкіра маленьких дітей. Для одержання як місцевої, так і резорбтивної дії мазь можна вводити в пряму кишку. При виборі мазевої основи потрібно пам`ятати, що свинячий жир і ланолін сприяють всмоктуванню шкірою лікарських речовин і їх проникненню в більш глибокі шари шкіри і підшкірної клітковини. Вазелін і гліцеринова мазь практично не всмоктуються шкірою, тому їх застосовують для виготовлення мазей з поверхневою дією. Ланолін проявляє також підсушувальну дію. Мазеві основи повинні бути індиферентними, добре змішуватися з лікарськими засобами і віддавати їх, не змінюватися під впливом світла і повітря, не вступати в реакції з лікарськими засобами, проявляти високу мастильну здатність і плавитися при температурі тіла. У ряді випадків необхідно, щоб мазева основа, а отже, і мазь, добре всмоктувалися через шкіру або навпаки - не всмоктувалися. Мазеві основи для очних мазей повинні, крім вищеназваного, бути стерильними, мати нейтральне середовище, бути вільними від домішок, рівномірно розподілятися в кон`юнктиві ока. Важливо зазначити, що мазі, виготовлені на свинячому жирі, внаслідок швидкого гідролізу жиру на гліцерин і жирні кислоти нестійкі (зберігаються не більше 2 тижнів); а мазі, виготовлені на вазеліні і ланоліні, досить стійкі і можуть зберігатися тривалий час. Поділяють мазі на офіцинальні і магістральні. Магістральні, у свою чергу, поділяють на прості (складаються із двох компонентів - базису і мазевої основи) і складні (складаються із трьох і більше компонентів). Складною є також мазь, до складу якої входять одна діюча речовина і суміш мазевих основ (наприклад, вазелін і ланолін). Якщо основа в рецепті не зазначена і мазь неофіцинальна, то її готують на вазеліні. Кількість виписаної мазі залежить від способу її застосування. Очні мазі прописують в кількості 5,0-10,0; мазі для губ і носа - в кількості 10,0-20,0; для змазування уражених ділянок шкіри - від 15,0 до 100,0 і більше. Вміст порошкоподібних речовин в мазі не повинен перевищувати 25%, інакше мазь перетворюється на пасту. Якщо ж концентрація лікарських речовин у мазі дорівнює або перевищує 5%, перед масовою кількістю мазевої основи пишуть сполучник “ ad ”. Розрізняють просту і складну мазь. Проста мазь складається з двох речовин: лікарської і формоутворювальної. Мазь, яка містить більше двох речовин, називається складною. Оформляють рецепти для виписування мазей двома способами: скороченим і розгорнутим. Під час приготування простої магістральної мазі на вазеліні допустимі обидві форми припису. У скороченому варіанті рецепт починають зі слова “мазь”, а концентрацію лікарської речовини зазначають у відсотках. У розгорнутому варіанті зазначають масові кількості як лікарського засобу, так і мазевої основи, після чого роблять вказівку, що із цих компонентів потрібно зробити мазь. Проста мазь не може бути виписана скороченим варіантом у тих випадках, коли мазевою основою є не вазелін, а інші речовини (або їх суміш із вазеліном), або коли мазь містить речовини, активність яких виражають в одиницях дії (ОД).
Виписати 50,0 мазі на вазеліні, яка містить 1% тетрацикліну гідрохлориду (Tetracyclini hydrochloridum). Для змазування уражених ділянок шкіри. Rp.: Ung. Tetracyclini hydrochloridi 1% - 50,0 D.S. Для змазування уражених ділянок шкіри.
Цей рецепт можна виписати розгорнутим способом:
Rp.: Tetracyclini hydrochloridi 0,5 Vaselini ad 50,0 M. f. ung. D.S. Для змазування уражених ділянок шкіри.
Усі складні, як і прості, неофіцинальні мазі, які готують не на вазеліні, а на інших мазевих основах (або їх комбінаціях з вазеліном), виписують тільки розгорнутою формою припису. Це стосується і мазей, до складу яких входять два і більше лікарських засобів.
Виписати 50,0 мазі, до складу якої входить 5% дерматолу (Dermatolum), на вазеліні з добавлянням 30% безводного ланоліну. Rp.: Dermatoli 2,5 Lanolini anhydrici 15,0 Vaselini ad 50,0 M. f. ung. D.S. Для змазування уражених ділянок шкіри 2 рази на день.
Останнім часом більшість простих і складних мазей виробляє фармацевтична промисловість у готовому вигляді. У зв`язку з цим такі мазі виписують тільки скороченим способом. Також скороченим способом виписують офіцинальні мазі, склад яких записаний у Фармакопеї.
Виписати 25,0 офіцинальної мазі гепарину (Heparinum). Змазувати тонким шаром 2 рази на день уражені ділянки шкіри. Rp.: Ung. Heparini 25,0 D.S. Змазувати тонким шаром 2 рази на день уражені ділянки шкіри.
Мазі досить широко використовують в офтальмології. Практично всі засоби, які призначають в очній практиці, можна виписувати у вигляді мазі, оскільки фармакологічний ефект від речовин, які інстилюють в око у вигляді розчину і закладають у вигляді мазі, майже однаковий. Особливістю дії очних мазей є лише повільний розвиток ефекту, але більша його тривалість порівняно з очними краплями. Для очних мазей, у випадку коли мазева основа не зазначена і мазь неофіцинальна, застосовують основу, яка складається із 10 частин безводного ланоліну і 90 частин вазеліну, який очищений від відновлювальних домішок, профільтрований у гарячому стані і потім простерилізований. У сигнатурі обов`язково пишуть: “Очна мазь”.
Виписати 10,0 мазі на ланоліні і вазеліні (1:9), до складу якої входить 0,5 цинку окису (Zinci oxydum) та 0,15 іхтіолу (Ichthyolum). Застосовувати для змазування країв повік. Rp.: Zinci oxydi 0,5 Ichthyoli 0,15 Lanolini 0,94 Vaselini ad 10,0 M. f. ung. D.S. Очна мазь. Змазувати краї повік. Виписати 10,0 2% мазі поліміксину М сульфату (Polymyxini M sulfas). Закладати за нижню повіку 4 рази на день. Rp.: Ung. Polymyxini M sulfatis 2% - 10,0 D.S. Очна мазь. Закладати за нижню повіку 4 рази на день.
Пасти - Pastae (Називний відмінок однини - Pasta, родовий відмінок однини - Pastae)
Паста - це недозована лікарська форма, яка являє собою різновид мазі тістоподібної консистенції, до складу якої входить не менше ніж 25% і не більше ніж 65% порошкоподібних речовин. Порівняно з мазями вони мають більш густу консистенцію (не плавляться при температурі тіла), а при нанесенні на шкіру можуть довше залишатися на місці прикладання. Особливістю паст є те, що вони мають значні адсорбційні та підсушувальні властивості. Частіше за все пасти накладають на мокнучі поверхні, наприклад при екземі. До складу паст, як і мазей, входять лікарські засоби (це, як правило, антисептичні, в`яжучі і пекучі засоби), мазеві основи та індиферентні порошки (загусники). В рецепті останні пишуть перед мазевими основами після перелічення всіх лікарських речовин і вказівки на їх кількость. Найчастіше для цього використовують тальк (Talcum), крохмаль (Amylum), цинку окис (Zinci oxydi), білу глину (Bolus alba). Загусники додають тоді, коли кількість порошкоподібних речовин у пасті менше ніж 25%. Для приготування паст використовують ті самі основи, що й для мазей. Практичне застосування дозволяє виділити дерматологічні, зубні лікувальні та зубні пасти. Поділяють пасти на магістральні та офіцинальні. Перші виписують розгорнутим способом, а другі - скороченим. При оформленні рецепта на магістральну пасту необхідно виходити із діючої концентрації, густини і загальної кількості пасти. Оформляють рецепт так само, як і для мазей, лише слово “ unguentum ” заміняють словом “ pasta ” із зазначенням, якщо це необхідно, індиферентної речовини.
Виписати 50,0 пасти на вазеліні, до складу якої входить 5% анестезину (Anaesthesinum), для нанесення на уражені ділянки шкіри. Rp.: Anaesthesini 2,5 Talci 10,0 Vaselini ad 50,0 M. f. pasta D.S. Наносити на уражені ділянки шкіри.
У даному рецепті кількість порошкоподібних речовин становить 25% (5% - анестезин і 20% - тальк).
Виписати 40,0 пасти, до складу якої входять 3% кислоти саліцилової (Acidum salicylicum), 2% кислоти борної (Acidum boricum) і 10% цинку окису (Zinci oxydum). Наносити на уражені ділянки шкіри вранці і ввечері. Rp.: Acidi salicylici 1,2 Acidi borici 0,8 Zinci oxydi 4,0 Talci 12,0 Vaselini ad 40,0 M. f. pasta D.S. Наносити на уражені ділянки шкіри вранці і ввечері. При виписуванні офіцинальних паст у рецепті зазначають лише загальну кількість пасти без перелічення всіх інгредієнтів, що входять до її складу.
Виписати 100,0 офіцинальної цинко-саліцилової пасти (Pasta Zinci-salicylata), для нанесення на уражені ділянки шкіри 2 рази на день. Rp.: Pastae Zinci-salicylatae 100,0 D.S. Наносити на уражені ділянки шкіри 2 рази на день.
Супозиторії – Suppositoria (Supp.) (Називний відмінок однини – Suppositorium, родовий відмінок однини – Suppositorii, давальний відмінок однини – Suppositorium, давальний відмінок множини – Suppositoria)
Супозиторії - м`яка дозована лікарська форма, яка при кімнатній температурі перебуває в твердому стані, а при температурі тіла розплавляється. Розрізняють ректальні супозиторії (свічки) - suppositoria rectalia, які призначені для введення в пряму кишку; вагінальні або піхвові (suppositoria vaginalia) - для введення у вагіну і палички (bacilli) - для введення у свищеві ходи, сечовипускальний канал і т.п. Порівняно з призначенням всередину лікарські речовини із прямої кишки швидше всмоктуються, на них не впливають ферменти шлунково-кишкового тракту, не проходять первинний пасаж через печінку (50%), не проявляють неприємного смаку та запаху. У зв`язку з маскуванням неприємних органолептичних властивостей лікарських препаратів ректальні свічки широко застосовуються у педіатрії. Всмоктування лікарських засобів із прямої кишки відбувається, минаючи портальний тракт, дозволяє використовувати їх у формі ректальних супозиторіїв при застійній печінці та інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Ректальні форми часто можуть замінити ін`єкційні форми. До складу супозиторіїв входять лікарські речовини та основа. Остання повинна бути індиферентною, не проявляти подразнювальної дії, погано всмоктуватися слизовою оболонкою і бути стійкою при зберіганні. Як основу використовують: - масло какао (Oleum Cacao s. Butyrum Cacao), яке виробляють із насіння какао. Це однорідна маса жовтуватого кольору з приємним запахом і температурою плавлення 30-340С; - бутирол (Butyrolum) - суміш гідрогенізованих жирів з температурою плавлення 35-360С; - желатино-гліцеринову масу (Massa gelatinosa), до складу якої входять 1 частина желатину, 5 частин гліцерину і 2 частини води. Якщо лікар не зазначає у рецепті основу, то фармацевт використає для виготовлення супозиторіїв масло какао. Ректальні супозиторії використовують як для резорбтивної, так і для місцевої дії. Вагінальні супозиторії і палички застосовують в основному для місцевої дії. У зв`язку з цим при призначенні у ректальних свічках отруйних і сильнодіючих речовин необхідно дотримуватися таких самих правил про вищі дози, як і для лікарських форм для приймання всередину. Потрібно, однак, враховувати, що слизова оболонка статевого тракту також проявляє досить виражену всмоктувальну здатність, тому при виписуванні у вагінальних супозиторіях (для місцевого впливу) сильнодіючих лікарських речовин перевищувати середні терапевтичні дози не рекомендують. Ректальні супозиторії мають масу від 1,1 до 4,0, вагінальні - від 1,5 до 6,0. Якщо у рецепті не зазначена маса, то ректальні свічки виготовляють масою 3,0, а вагінальні - 4,0. При призначенні ректальних супозиторіїв дітям їх масу зазначають обов`язково. Свічки мають форму конуса або циліндра із загостреним кінчиком. Вагінальні форми можуть бути сферичної форми (кульки) - globuli, яйцеподібними (овули) - ovula, плоскими із заокругленими кінчиками (песарії) - pessaria. Палички мають форму циліндра із загостреними кінчиками. При виписуванні рецептів зазначають розміри паличок. Супозиторії повинні бути досить твердими, що забезпечує зручність їх використання. Зберігають їх у сухому і прохолодному місці. Існують магістральні та офіцинальні лікарські прописи супозиторіїв. Магістральні розгорнуті дозовані приписи ректальних і вагінальних супозиторіїв можуть бути оформлені двома способами. У першому випадку зазначають разові дози всіх інгредієнтів, які входять до їх складу, а у другому - дози на всю кількість супозиторіїв, яку виписують (разову дозу множать на потрібну кількість супозиторіїв). Частіше користуються першим способом виписування свічок. Якщо в рецепті к   Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|