Особливості, які знижують вірогідність розвитку астми

· Відомі запаморочення, периферичні поколювання

· Хронічний кашель з мокротою при відсутності хрипів або задишки

· Повторні нормальні результати фізікальних обстежень грудної клітки при наявності симптомів

· Порушення голосу

· Симптоми тільки при застуді

· Тривала історія куріння (тобто ≥ 20 блоків на рік)

· Серцеві захворювання

· Нормальна пікова об’ємна швидкість видиху (ПОШ_вид) або спірометрія при симптомах*

*Нормальна спірограма / спірометрія у безсимптомних пацієнтів не виключає діагнозу астми. Повторні вимірювання функції легень часто більш інформативні, ніж одноразова оцінка.

Функція зовнішнього дихання (ФЗД)

Діагноз БА зазвичай базується на характерних симптомах. Однак, дослідження ФЗД, зокрема, визначення зворотності патологічних змін ФЗД, значно підвищує валідність діагнозу. Вимірювання ФЗД дає змогу визначити наявність, тяжкість бронхообструкції, її зворотність, варіабельність, а також підтвердити діагноз БА.

Спірометрія – рекомендований метод визначення бронхіальної обструкції та її зворотності для встановлення діагнозу БА, який вимірює об’єм форсованого видиху за першу секунду ОФВ₁ під час маневру форсованого видиху.

ОФВ1 норма:

8 – 19 років – 85 %

20 – 39 років – 80 %

40 – 59 років – 75 %

60 – 80 років – 70 %

Визначення пікової об’ємної швидкості видиху (ПОШ_вид) за допомогою пікфлоуметрії також є корисним методом як для встановлення діагнозу, так і для моніторингу перебігу захворювання. Пікфлоуметрія дає можливість щоденно контролювати стан бронхіальної прохідності в домашніх умовах.

Критерії порушення ФЗД:

· на наявність ознак бронхіальної обструкції вказують зменшення значень ОФВ₁ та ПОШ_вид < 80 % від належних величин;

· зворотність бронхіальної обструкції – швидке (протягом хвилин) підвищення рівня ОФВ₁ (≥ 12 % та ≥ 200 мл) або ПОШ_вид (≥ 20 % та ≥ 60 л/хв) за результатами фармакологічної проби з β2-агоністом короткої дії (КДБА) (200 – 400 мкг сальбутамолу) або більше відстрочене покращання (протягом днів або тижнів) після призначення ефективного контролюючого лікування (наприклад, ІКС).

· варіабельність (покращання або погіршення симптомів та ФЗД протягом певного часу. Варіабельність може бути протягом доби, місяця. Критерії БА: покращання ПОШ_вид після прийому бронхолітика на та ≥ 60 л/хв (або та ≥ 20 % від показника ПОШ_вид до прийому бронхолітика або добова варіабельність > 20 % (або різниця між двома вимірюваннями протягом доби > 10 %) «за» БА.

Визначення гіперреактивності бронхів проводиться у хворих з клінічними симптомами, які характерні для БА, але за відсутності характерних порушень ФЗД. Бронхопровокаційні тести є інформативними, але можуть бути небезпечними для пацієнта, тому проводяться в спеціальних центрах, обладнаних апаратурою та медикаментами для невідкладної допомоги і реанімації.

Найбільш широко використовується метод вимірювання реактивності дихальних шляхів заснований на визначенні змін ОФВ₁, вимірюваних через певний після інгаляції гістаміну або метахоліну у концентраціях, що збільшуються. Препарат може доставлятись через активований вдихом дозований інгалятор, або через небулайзер. Відповідь, зазвичай вимірюється кількісно як концентрація, потрібна для того, щоб викликати ≥ 20 % зниження значення ОФВ₁, розраховане шляхом лінійної інтерполяції концентрації log або кривої доза-відповідь. Чутливість метода складає 85 %.

Визначення неінвазивних маркерів запалення

Оцінити запалення в дихальних шляхах, що пов’язане з БА, можна шляхом визначення у харкотинні еозінофільного або нейтрофільного запалення. Пропонуються також визначення нітриту азоту (FeNO) та карбон моноксиду у повітрі, що видихається.

Наявність еозінофілії мокроти та збільшення FeNO не допомагають в діагностиці БА, але ці маркери можуть застосовуватись для визначення оптимального лікування.

Алергологічне дослідження

З причин наявності чітких зв’язків між БА та алергічними захворюваннями, особливо алергічним ринітом, підтвердження атопічного стану у хворого з респіраторними симптомами може допомогти встановити діагноз астми. З іншого боку, пошук можливої сенсібілізації у хворого зі встановленим діагнозом БА допомагає визначити тригери виникнення симптомів і загострень. Для цього використовують такі підходи:

· Алергологічний анамнез – наявність у хворого алергічного риніту, атопічного дерматиту або БА і атопічних захворювань у членів його родини;

· Шкіряні проби з алергенами;

· Визначення рівню загального та специцічних Ig E.

Диференціальна діагностика проводиться з ХОЗЛ, серцевою астмою, гіпервентиляційним синдромом та панічними атаками, обструкцією дихальних шляхів стороннім тілом, дисфункцією голосових зв᾽язок, інтерстиційними захворюваннями легень та ін.

Найчастіше астму диференціюють з ХОЗЛ та серцевою астмою (Табл. 1, Табл. 2)

Таблиця 1

Диференціальна діагностика БА та ХОЗЛ

Таблиця 2

Диференційно-діагностичні критерії нападу бронхіальної і серцевої астми

Класифікація БА

Класифікація БА за етіологією, особливо з погляду на визначення екзогенних сенсібілізуючих факторів (алергічна, неалергічна, змішана, неуточнена), низько ефективна як в плані диференціації характеру запалення в дихальних шляхах і клінічної симптоматики, так і подальшої терапевтичної тактики. Однак, спроба виявити зв’язок впливу факторів оточуючого середовища та виникнення БА може бути корисною при професійній БА.

В клінічній практиці рекомендується застосування класифікації БА за рівнем контролю захворювання, яка передбачає оцінку стану пацієнта та потенційних ризиків в майбутньому.

Контроль БА

Мета лікування хворих на БА – досягнення та підтримання контролю клінічних проявів захворювання протягом тривалого часу з урахуванням безпеки лікування, потенціалу для розвитку небажаних проявів, вартості лікування. Таким чином, оцінка контролю має включати не тільки контроль клінічних проявів (симптомів, нічних пробуджень, застосування препаратів «швидкої допомоги», обмеження щоденної активності, легеневої функції), а й контроль можливих факторів ризику: загострень, прискореного падіння функції легень, побічних проявів протиастматичної терапії.

Схема оцінки рівню контролю БА предсавлена в табл. 3.

Таблиця 3

Рівні контролю БА

* – будь-яке загострення спонукає до перегляду підтримаючої терапії, щоб упевнитись в її адекватності.

♯ – загострення, що виникає протягом будь-якого тижня, свідчить, що астма протягом цього тижня була неконтрольованою.

NIH – згідно NIH (National Institutes of Health) 2007.

В загальній медичній практиці рекомендується застосовувати простий інформативний Астма-Контроль тест (АКТ) (Табл. 4). Класифікація за рівнем контролю добре корелює із АКТ.

Таблиця 4

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: