Джерела утворення господарських засобів та їх класифікація

Їх поділяють на 2 групи: джерела власних засобів та джерела залучених засобів.

До джерел власних засобів належить: власний капітал, забезпечення зобовязань, нерозподілений прибуток, цільове фінансування і ціл надходження.До власного капіталу належить:статутний капітал, пайовий, додатковий, резервний, нерозподілений прибуток. Статутний капітал утворюється за рахунок сукупності внесків власників у майно підпр-а для забезпечення його діяльності, передбаченої статутом. Пайовий капітал утворюється за рахунок пайових внесків членів спілок та ін підприємств, що передбачені установчими документами. Додатковий капітал утворюється за рахунок дооцінки необоротних активів, вартості безоплатно одержаних від ін юр і фіз осіб активів тощо. Резервний капітал створюється для усунення можливих в майбутньому фінанс труднощів і забезпечення нормадьної роботи під-а. Нерозподілений прибуток -сума чистого прибутку, яка залишилася в обороті підпр-ва після сплати податків і ін платежів. Доходи майб періодів- джерело коштів, одержаних підприємством в поточному або попередніх звітних періодах, але належать до доходів наступних звітних періодів(одержана орендна плата від орендарів тощо).Вони підлягають зарахуванню до доходів того звітного періоду, до якого належать.

До джерел залучених (позикових)коштів належать зобовязання по розрахунках, які виникають у підприємства в процесі госп діяльності і є тимчасовим джерелом ресурсів.Під зобовязаннями розуміють заборгованість підпр-ва, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої призведе до зменшення ресурсів під-ва.Зобовязання поділяють на довгострокові і поточні.До довгострокових н алежать: довгострокові кредити банків, інші довгострокові фін зобовязання, інші довгострокові зобовязання(по векселях, по фін оренді тощо). До поточних зобовязань належать зобовязання, що підлягають погашенню на вимогу кредиторів, яка буде погашена протягом операційного циклу.Належать:короткострокові кредити банків, кредит-а заборгованість за товари, роботи і послуги, поточні зобов-я по розрахунках з дюджетом та позабюджетних платежах, по оплаті праці, по страхуванню тощо.,інші поточні зоб-я(по векселях виданих, одержаних авансах)

11.Господарські процеси і операції як об*єкти БО

Госп. процес являє собою частину кругообігу госп. засобів, який складається із певних госп. операцій. В свою чергу госп. операція – це дія, яка призводить до змін в структурі госп. засобів і джерел їх утворення. Госп. операції можуть бути позитивними і негативними. Госп. процеси на підприємстві поділяються на: 1)постачальницько-заготівельний, 2)виробничий, 3)реалізації.

Постачальницько-заготівельний процес передбачає витрату підприємством певної частини грошей на закупівлю основних засобів, виробничих запасів. Об’єктами бух. обліку в процесі постачання виступають витрати на придбання засобів і предметів праці, затрати на цей процес, а також розрахункові операції з постачальниками і підрядниками, які виникають в процесі постачання.

Виробничий процес складає основну фазу кругообігу госп. засобів, в якій створюються матеріальні блага. У процесі виробництва відбувається взаємодія засобів виробництва. Об’єктами бух. обліку в процесі виробництва є витрати підприємства на вир-во продукції, що дозволяє визначити собівартість продукції і проаналізувати її структуру.

Процес реалізації є завершальною фазою кругообігу госп. засобів, який забезпечує відновлення і розширення виробництва. Він виражається у передачі виробленої готової продукції шляхом купівлі-продажу. Результатом реалізації є отримання підприємством прибутку, який набуває грошової форми і розраховується як різниця між виручкою і собівартістю реалізованої продукції. Об’єктами бух. обліку в процесі реалізації виступають: обсяг реалізованої продукції, витрати пов’язані з відвантаженням і збутом продукції, розрахунки з покупцями, визначення фінансового результату від реалізації.

Виходячи із цього, можна зазначити, що у бух. обліку відображаються не лише госп. процеси, але і їх результати.

Елементи методу БО.

Взагалі метод-це спосіб дослідження явищ, в результаті яких встановлюється його істина.Застосування методів в бухобліку дозволяє йому виконувати свої функції і завдання.В обліку використовуються загальнонаукові методи: діалектичний, історичний та синтемний підходи, метод індукції та дедукції.

Крім загальноприйнятих застосовуються такі:

1)хронологічного і системного спостереження;

2)вимірювання господарських засобів і процесів;

3)реєстрація і класифікація даних з метою їх систематизації;

4)узагальнення інформації і складання звітності.

Запроваджуються такі методи за допомогою наступних елементів методу:1)документування, 2)інвентаризація, 3)оцінка, 4)калькулювання, 5)бух. рахунки, 6)подвійний запис, 7)бух. баланс, 8)бух. звітність.

Методу спостереження відповідають елементи документування і інвентаризації.Вимірювання здійснюється шляхом оцінки і калькуляції.. Реєстрація здійснюється на рахунках бухобліку завдяки подвійному запису. Узагальнення інформації відбувається завдяки бух балансу і бух звітності.

Документування -спосіб первинного спостереження і відображення господ. операцій в первинних документах. Інвентаризація- елемент методу, який дозволяє підтвердити достовірність бух обліку шляхом описування перерахунку, виміру, зважування і оцінки засобів в натурі за місяцями їх збереження і зіставлення їх з даними бух обліку. Оцінка- спосіб грошового вимірюванняобєктів бухобліку.За допомогою оцінки натуральні та трудові вимірники переводяться в грошовий.В Україні оцінка обєктів переважно грунтується на показнику фактичних витрат, на створення чи придбання активу. Калькуляція- елемент методу, який допомагає обчислювати собівартість виготовленої продукції або виконання робіт чи надання послуг.суть методу полягає в правильному визначенні витрат на вир-во, їх розподілу між окремими видами продукції та в обліку кількості отриманої готової продукції.Собівартість одиниці визначається діленням витрат на вир-во на кількість продукції. Бух. рахунок- є способом групування господарських операцій за економічно-однорідними ознаками з метою систематичного контролю за станом та змінами засобів підприємства та джерел їх утворення. Бух.баланс- спосіб екон. групування і узагальненого відображення в грошовій оцінці стану госп. засобів на певну дату з однієї сторони за їх складом та розміщенням, а з іншої за джерелами їх утворення.Завжди передбачає рівність суми засобів сумі джерел їх утворення.Суть подвійного запису полягає в тому, що кожну госп. операцію в одній і тій же сумі записуємо двіччі-за дебетом одного рахунку і за кредитом іншого. Фінансова звітність- метод підсумкового узагальнення і одержання підсумкрвих показників за звітний період.Показники виступають як взаємоповязані між формами звітності і подають інформацію за період, а не на конкретну дату.

Вимірники в БО.

Облікові вимірники застосовуються для оцінювання ефективності господарських операцій за кількісними та вартісними критеріями. Натуральні вимірники застосовуються для отримання інформації про господарські засоби та процеси в натуральному вираженні. Трудові вимірники використовуються для визначення кількості витраченої праці в одиницях робочого часу. Грошові вимірники застосовуються для узагальнення відображення наявності та руху господарських засобів підприємства, джерел їх формування, господарських процесів і результатів діяльності в єдиному грошовому вимірі. Проте натуральні вимірники можна застосовувати для обліку тільки однорідних об’єктів. Вони не дають узагальненого уявлення про господарську діяльність підприємства в цілому, оскільки не можливо за допомогою натуральних вимірників відобразити сукупність госп. засобів підприємства або випуск всієї різноманітної продукції. На відміну від натуральних, трудові дають можливість певною мірою узагальнювати й порівнювати між собою різнорідні величини (наприклад, при визначенні показників нормування часу на вир-во продукції).Проте в умовах існування товарного-грошових відносин трудові вимірники не можуть бути узагальнюючим показником. Грошовий вимірник використовують при плануванні та обліку процесів виробництва й обігу, визначенні фінансових результатів і рентабельності діяльності, а також для здійснення розрахунків між підприємствами, організаціями, установами. Застосування в обліку всіх трьох вимірників у взаємозв’зку забезпечує повне і різнобічне відображення облікованих об’єктів, отримання узагальненої інформації щодо діяльності як окремого підприємства, галузі, так і народного господарства в цілому.

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: