Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Стаття 6. Щорічна основна відпустка та її тривалість





Питання 61.Поняття та види відпусток у законодавстві України. Загальна характеристика закону «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року.

Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи. Складається з 8ми розділів, де розглянуті усі види відпусток, порядок та умови їх надання, а також державний нагляд і контроль за додержанням зак-ва.: Розділ I: Загальні положення, II: Щорічні відпустки, III: Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням. Творча відпустка, IV: Соціальні відпустки, V: Оплата відпусток, VI: Відпустки без збереження заробітної плати, VII: Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про відпустки та відповідальність за його порушення, VIII: Заключні положення.

Нагляд здійснюється ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, місцеві органи виконавчої влади та профспілкові органи. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про відпустки здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.(стаття 27 ЗУ)

Законодавство передбачає, що. Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.(стаття 2 закону).

Відпустка- це час відпочинку, який обчислений у календарних днях із збереженням місця роботи і заробітної плати. Стаття 4. Види відпусток(цього закону)

Установлюються такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:

основна відпустка(не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.)

додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;

додаткова відпустка за особливий характер праці;

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

3) творча відпустка;

3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях;

4) соціальні відпустки:

відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

відпустка у зв'язку з усиновленням дитини;

додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;

5) відпустки без збереження заробітної плати. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Питання 62. Поняття щорічних відпусток, види, тривалість.

Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.(ст.. 74 КЗоТ).

Види щорічних відпусток (стаття 4 ЗУ про відпустки)

· основна відпустка (стаття 6 цього Закону);

· додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);

· додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);

· інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

Тривалість щорічної відпустки не повинна становити менше 3х тижнів. Мінімальний період, що дає право на щорічну відпустку – 6 місяців. Свідкові і неробочі дні – не рахуються як частина щорічної відпустки! Дозволяється розбивати щорічні відпустки на частини:1-не менше 14 календарних днів.

Стаття 6. Щорічна основна відпустка та її тривалість

не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче - 28 календарних днів незалежно від стажу роботи, а в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 метрів - 24 календарних дні із збільшенням на 4 календарних дні при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки.

Працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, тривалістю 28 календарних днів за Списком робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Воєнізованому особовому складу гірничорятувальних части н тривалістю 30 календарних днів,

Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи - 26 календарних днів.

Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.

Стаття 7. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.(Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором)

Стаття 8. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість

1) окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;

2) працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.(Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.)

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.


 

Питання 63.Порядок надання основних щорічних відпусток

КЗОТ

Стаття 79. Порядок і умови надання щорічних відпусток.

Щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.(У разі надання зазначених відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.)

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії …

Питання 64.Поняття додаткових трудових відпусток, їх види і тривалість.

Щорічні додаткові відпустки - це час відпочинку, що надається додатково до щорічної основної відпустки тривалістю та на умовах, установлених законодавством, галузевими угодами, колективним та трудовим договором.

Види: У зв’язку з умовами праці законом встановлено кілька додаткових щорічних відпусток:

• додаткова відпустка за роботу в шкідливих та важких умовах праці (ст. 7 Закону про відпустки);

• додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону);

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Творча відпустка

 

Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.

Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток установлюються Кабінетом Міністрів України.

Право на творчу відпустку мають працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності за основним місцем роботи. Творча відпустка надається для завершення ди­сертації на здобуття вченого ступеня доктора чи кандидата наук, а також для написання підручника, монографії, довідника чи іншої наукової праці.

Структура З/П

Рис. 10.1. Структура заробітної плати

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Мінімальний розмір оплати праці. Якщо працівникові, котрий виконав місячну (годинну) норму праці, нарахована заробітна плата нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, підприємство здійснює доплату до її рівня.

 

Системи оплати праці

Під системою оплати праці розуміється спосіб обчислення розмірів винагороди, належної виплати працівникам відповідно до витрат праці, а в ряді випадків і до її результатів.

На підприємстві системи оплати праці встановлюються в колективному договорі. Переведення працівників на іншу систему оплати праці є зміною істотних умов праці й вимагає попередження працівників за 2 місяці.
Практика виробила дві основні системи, які застосовуються як в "чистому" вигляді, так і з різними модифікаціями, - почасову і відрядну системи оплати праці.
При почасовій системі розмір заробітної плати визначається залежно від тривалості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника. Відрядна система передбачає визначення заробітку залежно від фактичного виробітку продукції належної якості.

Почасова система може мати три підвиди: погодинна, поденна, помісячна. Праця оплачується за фактично відпрацьований час: години, дні, місяць. При щомісячній оплаті розмір окладу не залежить від кількості робочих днів у місяці.
Відрядна система також має декілька різновидів. Пряма відрядна - заробіток підраховується шляхом множення відрядної розцінки на кількість придатної продукції. Непряма відрядна застосовується для допоміжних робітників (наприклад, ремонтників), розмір зарплати залежить від результатів праці працівників основного виробництва, яке обслуговують допоміжні працівники. Відрядно-прогресивна - оплата за продукцію у межах норми проводиться за незмінними розцінками, а за продукцію понад норму - за прогресивно зростаючими розцінками.

Відрядна система може бути індивідуальною або колективною, залежно від способу організації праці. Індивідуальна відрядна система застосовується на виробничій дільниці, де забезпечений чіткий облік праці окремих працівників. Колективна відрядна встановлюється за загальними результатами праці бригади..

Основними напрямами соціальної політики на 1997- 1998 роки передбачено, починаючи з 1999 р., поступове запровадження погодинної системи оплати праці із застосуванням мінімального розміру погодинної зарплати.

 


 

74. ВИПЛАТА ЗАРПЛАТИ:

Питання 61.Поняття та види відпусток у законодавстві України. Загальна характеристика закону «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року.

Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи. Складається з 8ми розділів, де розглянуті усі види відпусток, порядок та умови їх надання, а також державний нагляд і контроль за додержанням зак-ва.: Розділ I: Загальні положення, II: Щорічні відпустки, III: Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням. Творча відпустка, IV: Соціальні відпустки, V: Оплата відпусток, VI: Відпустки без збереження заробітної плати, VII: Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про відпустки та відповідальність за його порушення, VIII: Заключні положення.

Нагляд здійснюється ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, місцеві органи виконавчої влади та профспілкові органи. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про відпустки здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.(стаття 27 ЗУ)

Законодавство передбачає, що. Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.(стаття 2 закону).

Відпустка- це час відпочинку, який обчислений у календарних днях із збереженням місця роботи і заробітної плати. Стаття 4. Види відпусток(цього закону)

Установлюються такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:

основна відпустка(не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.)

додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;

додаткова відпустка за особливий характер праці;

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

3) творча відпустка;

3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях;

4) соціальні відпустки:

відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

відпустка у зв'язку з усиновленням дитини;

додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;

5) відпустки без збереження заробітної плати. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Питання 62. Поняття щорічних відпусток, види, тривалість.

Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.(ст.. 74 КЗоТ).

Види щорічних відпусток (стаття 4 ЗУ про відпустки)

· основна відпустка (стаття 6 цього Закону);

· додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);

· додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);

· інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

Тривалість щорічної відпустки не повинна становити менше 3х тижнів. Мінімальний період, що дає право на щорічну відпустку – 6 місяців. Свідкові і неробочі дні – не рахуються як частина щорічної відпустки! Дозволяється розбивати щорічні відпустки на частини:1-не менше 14 календарних днів.

Стаття 6. Щорічна основна відпустка та її тривалість

не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче - 28 календарних днів незалежно від стажу роботи, а в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 метрів - 24 календарних дні із збільшенням на 4 календарних дні при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки.

Працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, тривалістю 28 календарних днів за Списком робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Воєнізованому особовому складу гірничорятувальних части н тривалістю 30 календарних днів,

Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи - 26 календарних днів.

Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.

Стаття 7. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.(Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором)







Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.