Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тема 1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ ТА ДЖЕРЕЛА ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА





Мета — опанування студентами теоретичними знаннями про поняття, предмет і методи цивільного процесуального права України, його систему, поглиблення знань про становлення цивільно-процесуального законодавства, аналіз правової природи цивільного процесуального права як галузі права.

 

Кількість годин – 6

Питання (завдання) для самостійного опрацювання Методичні рекомендації для підготовки питань для самостійного опрацювання
Поняття та структура цивільного процесу Цивільне судочинство — це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах. Завдання цивільного судочинства визначені ст.1 ЦПК України. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Законодавство про цивільне судочинство встановлює єдиний порядок розгляду цивільних справ, об’єднаних за матеріальними ознаками в три види: позовне провадження — у спорах, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (ст. 15 ЦПК України); окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом (ст. 234 ЦПК України), наказне провадження – це вид безспірного судового провадження, у якому розглядається вимога про стягнення з боржника грошових коштів за заявою особи, які належить право такої вимоги (ст. 96 ЦПК України). Позовне провадження має універсальний характер. Ознаками цього провадження є: § підставою є позов як матеріально-правова вимога, що із випливає спірних трудових, цивільних, земельних та інших правовідносин; § форма звернення – позовна заява, реквізити якої визначені у ЦПК України; § сторонами у процесі є позивач і відповідач; § сплата судового збору за подання позовної заяви; § наявність інститутів ціни позову, забезпечення позову, мирової угоди, зустрічного позову, неналежної сторони, третьої особи; § можливість апеляційного оскарження та примусового виконання рішення. Ознаками окремого провадження також є: § форма звернення до суду – заява; § відсутність сторін, проте є заявник та заінтересована особа; § відсутність інститутів ціни позову, інститутів третьої особи, забезпечення позову, мирової угоди, зустрічного позову, неналежної сторони; § вимоги про встановлення фактів не можуть поєднуватись із майновими вимогами; § справи окремого провадження розглядаються за загальними правилами позовного провадження; § можливе застосування апеляційного оскарження; § не відкривається виконавче провадження. Ознаки наказного провадження: § форма звернення – заява про видачу судового наказу; § учасники – стягувач та боржник; § встановлення оспорюваної суми, за якою визначається вартість судового збору за подання заяви про видачу судового наказу,; § особливості розгляду заяви судом: у разі прийняття заяви стягувача суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог, така видача проводиться без судового засідання та виклику стягувача і боржника для заслуховування їх пояснень; § можливість подання заяви боржником про скасування наказу після його прийняття, яка розглядається судом, що видав судовий наказ; § можливість розгляду після постановлення ухвали про скасування судового наказу справи у позовному провадженні за заявою стягувача; § відкривається виконавче провадження. Цивільне судочинство складається з окремих частин або стадій: першою є пред’явлення позову, відкриття провадження у справі (гл.2 розділу 3 ЦПК України), другою — провадження у справі до судового розгляду (гл. 3 розділу 3 ЦПК України), третьою — судовий розгляд — розгляд і вирішення справи в судовому засіданні (гл.4─8 розділу 3 ЦПК України), четвертою — перегляд судових рішень (Розділ 5 ЦПК України), п’ятою — процесуальні питання, пов’язані з виконанням судового рішення (розділ 6─9 ЦПК України).
Предмет та метод цивільного процесу Метод цивільного процесуального права — це сукупність закріплених у нормах процесуального права способів і засобів впливу на відносини, які регулюються, і поведінку їх суб’єктів. За змістом метод цивільного процесуального права є імперативно-диспозитивним. Студенти повинні знати, що імперативний метод впливу на поведінку суб’єктів регульованих відно­син закріплений у нормах права, що встановлюють зобов’язання, заборони і примус. Диспозитивний спосіб характеризується дозволом і визначається правами суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин на активну поведінку в межах, встановлених нормами ЦПК України. Цивільне процесуальне право виступає складовою системи права України, воно тісно пов’язане з іншими його галузями, які взаємодіють між собою і без якого нормальне функціонування її неможливе. Окрім цього студенти повинні засвоїти, що як самостійна галузь цивільне процесуальне право України характеризується певною системою — це сукупність норм та інститутів галузі права, зумовлених предметом правового регулювання. Вона визначається структурою ЦПК України та складається з двох частин — загальної та особливої. Загальна об’єднує норми й інститути цивільного процесуального права, які мають значення для всієї галузі, всіх видів провадження і стадій цивільного процесу (розділ І ЦПК України). До особливої частини включені норми та інститути, які врегульовують порядок розгляду і вирішення справ за стадіями судочинства (розділи ІІ-VІІІ ЦПК України).  
Джерела цивільного процесуального права Джерелами цивільного процесуального права є нормативні акти, в яких закріплені правила, що врегульовують порядок організації і здійснення правосуддя в цивільних справах. Таким джерелом, насамперед, є Конституція України, якою встановлені основи організації і діяльності суду (розділ VIII), правовий статус громадян (розділ II), у тому числі і в цивільному судочинстві (статті 55, 59,124, 129, та ін). Порядок судочинства врегульовано Цивільним процесуальним кодексом України, прийнятим 18.03.2004 року (вступив в дію 01.09.2005 р.). До джерел цивільного процесуального права належать галузеві кодекси – Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Кодекс законів про працю України, Земельний кодекс України та ін. Джерелами цивільного процесуального права виступають Закони України, де визначені окремі положення цивільного процесу: Закон України від 23 червня 2005р. «Про міжнародне приватне право», Закон України від 7 липня 2010 р. «Про судоустрій і статус суддів», Закон України від 5 липня 2012 р. «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закон України від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру», та ін. Джерелами цивільного процесуального права виступають також укази Президента та постанови Кабінету Міністрів України, інструкції міністерств і відомств, міжнародні договори і угоди, які визначають порядок співробітництва між національними й іноземними органами юстиції. Важливе значення рішень Конституційного Суду, Рішень Європейського Суду з прав людини, а також для однакового розуміння і правильного застосування норм цивільного процесуального права важливе значення мають роз’яснення, що даються постановами Пленуму Верховного Суду України, які не мають нормативного характеру, але є обов’язковими для судів, інших органів і посадових осіб, котрі застосовують норми права, щодо яких зроблені такі роз’яснення. Студенти також повинні засвоїти, що цивільне процесуальне право діє стосовно осіб, у часі і просторі. Щодо осіб воно поширює свою дію на всіх громадян на засадах рівності, на юридичних осіб, на іноземців, осіб без громадян­ства, іноземні підприємства і організації (ст.4, 28, 410 ЦПК України). Дія в часі полягає в тому, що провадження в цивільних справах ведеться відповідно до цивільних процесуальних законів, які діють під час розгляду справи, здійснення окремих процесуальних дій. Закон, який встановлює нові процесуальні обов’язки, скасовує чи звужує процесуальні права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі (ст. 3 ЦПК України). Дія в просторі означає, що судочинство здійснюється відповідно до законів України на території України.
Судова система України та її структура При підготовці до теми «Поняття, предмет та джерела цивільного процесуального права України» студенти повинні повторити положення ст. 55 Конституції України, яка визначає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасницею яких є Україна. Зокрема, громадяни України можуть звертатися за захистом в Європейський Суд з прав людини. Можливість широкого застосування судової влади для захисту прав, законних інтересів і свобод громадян та організацій передбачена ст. 124 Конституції України, за якою юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, тобто з цивільних, трудових, земельних й інших правовідносин. Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції (ст.1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається (ст. 3 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»). Слід звернути увагу, що система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Систему судів загальної юрисдикції складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) вищі спеціалізовані суди; 4) Верховний Суд України. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди (ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»). Необхідно звернути увагу при підготовці до відповіді, що чинне законодавство України для захисту прав і охоронюваних законом інтересів громадян та організацій встановлює такі процесуальні порядки (форми захисту прав громадян): судовий, адміністративний, нотаріальний, третейський.

 

Теми рефератів та доповідей:

1. Поняття та структура цивільного процесу.

2. Види цивільного судочинства.

3. Предмет та метод цивільного процесу.

4. Джерела цивільного процесуального права.

5. Цивільний процес у системі судочинства та інших форм захисту цивільних прав.

6. Цивільне судочинство та цивільна процесуальна форма.

7. Судова система України та її структура.

8. Класифікація джерела цивільного процесуального права.

9. Дія норм цивільного процесуального права за колом осіб.

10. Дія норм цивільного процесуального права в часі.

Питання для самостійного контролю:

1. Порівняйте поняття «правосуддя», «цивільний процес», «цивільне судочинство».

2. Що таке «цивільна процесуальна форма»?

3. Яких стадій цивільного процесу не існує в кримінальному процесі?

4. Яке місце займає цивільне процесуальне право в системі права України?

5. Розкрийте взаємозв’язок цивільного процесуального права з іншими галузями права.

6. Яке значення рішення Конституційного Суду України та рішення Європейського Суду з прав людини як джерел цивільного процесуального права?

7. Чи є джерелами цивільного процесуального права Постанови Пленуму Верховного Суду України?

8. Дайте загальну характеристику нормам цивільного процесуального права.

9. Що таке аналогія закону та аналогія права в цивільному процесі України?

 

Рекомендована додаткова література

Законодавство :

1. Конституція України: 28 червня 1996 р. (з наст. змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141.

2. Кодекс законів про працю України: Закон України, 10 груд. 1971 р. (з наст змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50– Ст.37 [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

3. Сімейний кодекс України: Закон України, 10 січ. 2002 р. (з наст змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21. – Ст.135 [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

4. Цивільний кодекс України: Закон України, 16 січ. 2003 р. (з наст змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44. – Ст.356 [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

5. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України, 18 берез. 2004 р. (з наст змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 40-41, 42. - Ст.492 [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

6. Про нотаріат: Закон України, 02 верес. 1993 р. № 3425-XII (з наст змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради. – 1993. – N 39. – Ст.383 [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

7. Про звернення громадян: Закон України, 02 жовт.1996 р. № 393/96-ВР (з наст змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради. – 1996. – N 47– Ст.256 [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

8. Про судовий збір: Закон України № 3674-VI від 08 липня 2012 року // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 14. – ст. 87.

9. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. Законодавство України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1402-19/page

10. Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 35. – ст. 412.

 

Судова практика:

1. Рішення КСУ у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес): Рішення Конституційного Суду України, 01 груд. 2004 року № 18-рп/2004 (Справа № 1-10/2004). [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

2. Про застосування судами Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верхов. Суду України, 01 листоп. 1996 р. №9. [електронний ресурс] // www.rada.kiev.ua

 

Спеціальна література:

1. Вавженчук С. Проблеми цивільно-правового захисту прав шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом / С. Вавженчук, Г. Фулей // Підприємництво, господарство і право. - 2015. - № 3 (231). - С. 3-6.

2. Васильєв С. В. Види та системи джерел цивільного судочинства зарубіжних країн: порівняльно-правовий аналіз [Електронний ресурс] / Сергій Володимирович Васильєв // Юридичний науковий електронний журнал. — 2015. — № 1. — C. 45 — 48. — Режим доступу до журн.: http://lsej.org.ua/1_2015/11.pdf

3. Васильєв С. В. Загальноправові та спеціальні методи дослідження джерел цивільного процесуального права / Сергій Володимирович Васильєв // Університетські наукові записки. — 2013. — № 3 (47). — C. 123—128.

4. Васильєв С. В. Етапи реформування цивільного процесуального законодавства України / Сергій Володимирович Васильєв // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». — 2012. — № 1000. — C. 243—249.

5. Жилин Г. А. Правосудие по гражданским делам: актуальные вопросы: [монография] / Геннадий Александрович Жилин. – Москва: Проспект, 2010. – 576 с.

6. Комаров В. В. Цивільне процесуальне законодавство у динаміці розвитку та практиці Верховного Суду Украни / Вячеслав Всильович Комаров. – Х.: Право, 2012. – 624 с.

7. Короєд С. О. Спрощення судових процедур як окремий напрям оптимізації цивільного процесу України / Сергій Олександрович Короєд // Держава і право. – 2012. – Вип. 57. – С. 345–349.

8. Косаренко О. І. Проблеми аналогії в контексті реформування цивільного судочинства / О. І. Косаренко // Митна справа. – 2011. – № 3 (75) Ч. 2. – С. 299–302.

9. Кучер Т. М. Право на судовий захист в порядку цивільного судочинства України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Т. М. Кучер. - К., 2009. - 22 с.

10. Кучер Т. М. Умови звернення до суду за захистом як невід’ємні елементи в реалізації права на судовий захист / Тетяна Миколаївна Кучер // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 4. – С. 121–125.

11. Лічман Л. Процесуальне значення способів судового захисту цивільних прав та інтересів у цивільному судочинстві (на прикладі договору найму (оренди) житла) / Леонід Лічман // Право України. − 2012. − № 9. − С. 167−173.

12. Пушкар Е. Г. Конституционное право на судебную защиту (гражданско-процессуальный аспект) / Евгений Георгиевич Пушкар. – Львов: Изд-во при Львов. ун-те «Вища школа», 1982. – 216 с.

13. Сакара Н. Ю. Проблема юридичної заінтересованості та її значення в забезпеченні права на справедливий судовий розгляд у цивільному судочинстві / Наталія Юріївна Сакара // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - Вип. 99. - С. 163-170.

14. Самолюк В. Поняття цивільного процесу // Цивільний процес: інтерактивний курс. – Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2007. – 616 с.

15. Чечот Д. М. Субъективное право и формы его защиты / Дмитрий Михайлович Чечот; Ленинградский гос. ун-т им. А. А. Жданова. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1968. – 72 с.

16. Ярема А. Г. Новели цивільного судочинства / А. Г. Ярема, Г. І. Давиденко // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 3 (67). – С. 24−29, № 11 (75). – С. 17−22, № 12 (76). – С. 16−22, − 2007. – № 1 (77) – С. 15−23.

17. Ярема А.Г., Належна судова процедура – важлива складова доступності правосуддя у цивільних справах (коментар до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції») / А. Г. Ярема, Д. Д. Луспеник // Вісник ВСУ. – 2009. - №8. – С. 13-15.

18. Васильєв С. В. Процесуальне провадження у цивільному судочинстві України / Сергій Володимирович Васильєв // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. – 2006. – Вип. 28. – С. 109–118.

19. Гетманцев О. В. Зміст предмета цивільного процесуального права: історичні витоки сучасних доктрин / Олексій Валентинович Гетманцев // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. – Чернівці: ЧНУ. - 2011. – Вип. 559. Правознавство. – С. 71-78.

20. Зайвий Т. В. Правова природа видів цивільного судочинства у юридичній літературі та законодавстві України: порівняльний аналіз / Т. В. Зайвий // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. – 2010. – Вип. 56. – С. 150–155.

21. Зайвий Т. В. Розвиток концепції видів цивільного судочинства у законодавстві пострадянських країн / Т. В. Зайвий // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. – 2012. – Вип. 66. – С. 360–365.

22. Захарова О. Процесуальні гарантії в цивільному процесі / О. Захарова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2010. - № 83. - С. 32-34.

23. Захарова О. С. До питання про цивільну процесуальну форму / О. С. Захарова // Вісник Академії адвокатури України. - 2009. - Вип. 2. - С. 27-30.

24. Захарова О. С. До проблеми визначення завдань цивільного судочинства / О. С. Захарова // Часопис цивільного і кримінального судочинства. - 2013. - № 6 (15). - С. 61-67.

25. Захарова О. С. Завдання цивільного судочинства. Деякі теоретичні проблеми / О. С. Захарова // Адвокат. - 2009. - № 11. - С. 10-13.

26. Лічман Л. Г. Деякі особливості правозастосування в сучасному цивільному процесі: до питання про джерела цивільного процесуального права України / Леонід Григорович Лічман // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - 2012. - Випуск 20. Частина II. Том 1. - С. 206-208.

27. Лічман Л. Г. Деякі особливості правозастосування у сучасному цивільному процесі: до питання про джерела цивільного процесуального права України / Леонід Григорович Лічман // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - 2013. - Випуск 21. Частина I. Том 1. - С. 244-246.

28. Лічман Л. Г. Значення судової практики для правозастосування у цивільному судочинстві України / Леонід Григорович Лічман // Вісник Верховного суду України. – 2011. – № 6. – С. 34–38.

29. Лічман Л. Г. Про деякі процесуальні форми застосування та тлумачення судом норм цивільного законодавства / Леонід Григорович Лічман // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - 2014. - Вип. 24. Том 2. - С. 60-63.

30. Притика Ю. Д. Співвідношення понять "стадія" та "провадження" в цивільному процесуальному праві / Юрій Дмитрович Притика // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2009. - № 81. - С. 163-166.

 








Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.