Умови членства та правовий статус єврорегіонів

Нормативно-методичне (правове) забезпечення функціонування євро регіонів створюють європейські хартії та конвенції, національне законодавство. Враховуючи те, що міжтериторіальне та транскордонне співробітництво стосується всіх сфер життя, доцільно систематизувати нормативно-правове забезпечення у чотирьох групах: 1) європейське законодавство, що стосується безпосередньо транскордонного співробітництва; 2) європейське загальне законодавство щодо регіонів; 3) інші європейські документи, у яких згадується транскордонне співробітництво; 4) національне законодавство.

Відповідно до Протоколу №3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, єврорегіон визначається як юридична особа, що підпадає під дію законодавства сторони, яка є державою-членом Ради Європи й у якій знаходиться його штаб-квартира. Єврорегіон (або обєднання євро регіонального співробітництва (ОЄС) як зазначається в протоколі) має найширшу правоздатність, яка надається юридичним особам відповідно до національного законодавства тієї держави (стаття 2).

Членами ОЄС є територіальні общини або власті сторони, а також можуть бути відповідні заінтересовані держави – члени Ради Європи.

Членами євро регіону можуть бути усі юридичні особи, які створено з конкретною метою задоволення потреб, що становлять загальний інтерес, та які не займаються виробничою або комерційною діяльністю, якщо:

- їхня д-ть фінансується переважно державою, територіальною общиною або властю чи подібним органом; або

- їхнє управління підлягає контролеві цими суб’єктами; або

- половина членів їхнього адміністративного, управлінського чи наглядового органу призначається державою, територіальною общиною, властю, чи подібним органом.

Фізичні особи не можуть бути членами ОЄС

Територіальні общини або власті держави, яка не є Стороною цього Протоколу та яка має спільний кордон зі Стороною, що є або стане державою, можуть брати участь у створенні цього ОЄС або приєднатися до нього, якщо це не суперечить угодою між цими двома державами без обмеження положень цього Протоколу (стаття 3)

Участь Республіки Білорусь у транскордонному співробітництві

Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-2013 роки (надалі “Програма”) в рамках Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства (ЄІСП) продовжує та розширює співробітництво на прикордонних територіях трьох країн, започатковане в рамках Програми Добросусідства Польща-Білорусь-Україна INTERREG IIIA/ТACIS CBC на 2004–2006 роки (Програма Добросусідства).

Трошки історії (Не головне, читати не обовязково)

Управління Програмою Добросусідства здійснювало Міністерство Регіонального Розвитку Республіки Польща, яке відповідає за регіональний розвиток. У Польщі також було створено Спільний Технічний Секретаріат (СТС) Програми. На всіх етапах управління та реалізації Програми Добросусідства підтримувалась тісна співпраця з білоруськими та українськими партнерами. Незважаючи на відмінності у схемах фінансування з фондів ЄФРР та Tacis, на Території Програми було успішно реалізовано досить багато спільних проектів чітко вираженого транскордонного характеру. Тепер впровадження Програми транскордонного співробітництва в рамках ЄІСП передбачає для країн-учасниць спільні правила та однаковий доступ до єдиного спільного бюджету.

Пріоритет 1

Підвищення конкурентноздатності прикордонних територій шляхом модернізації та розвитку транскордонної інфраструктури – 21 447 930 євро

Пріоритет 2.

Розвиток людського капіталу та інституційної транскордонної співпраці включно з безпекою на кордонах Європейського Союзу – 14 068 619 євро

Пріоритет 3

Технічна допомога – 2 272 321 євро

У випадку компоненту Tacis CBC Програми, конкретна сума коштів бюджету для кожного пріоритету не встановлювалась.

Фінансова підтримка надавалася тільки для некомерційних заходів на прийнятній території Програми. Проекти, що здійснювалися в рамках Програми, не могли тривати більше 24 місяців, максимальний розмір фінансування складав 1 000 000 євро. Співфінансування з коштів ЄФРР становило для проектів максимально 75 % від прийнятних коштів. Співфінансування для проекти з коштів Tacis CBC могло становити до 90% від загальної суми прийнятних коштів проекту. Співфінансування проектів з коштів ЄФРР призначалося тільки для польських заявників. Програма Tacis CBC була досупною для польских, білоруських та українських бенефіціарів, а всі заходи, реалізовані в проектах Tacis CBC, повинні були виконуватися в Білорусі або Україні.

СТС у Варшаві отримав 776 заявок і більша частина з них (46%, 358 проектів) пройшла технічну оцінку. На жаль, з причини обмеженого фінансування програми, було неможливо надати підтримку всім проектам, що були рекомендовані експертами. Відбірковий комітет Програми затвердив фінансування лише для 164 проектів.

Загалом, 158 проектів були повністю виконані (за виключенням додатково підписаних контрактів в 2009 році). Більшість з них було профінансовано з ЄФРР (139 проектів). 13 проектів було реалізовано завдяки співфінансуванню Tacis СBC, а 6 проектів були спільними(співфінансування з ЄФРР та Tacis CBC одночасно).

Місцеві органи влади становили найбільшу групу бенефіціарів Програми. Також серед бенефіціарів Програми були центри культури, школи, управління пожежної служби, дослідницькі центри, управління державних лісових господарств та дорожні управління, недержавні організації (асоціації та фонди).

Під час перших двох наборів домінували великомасштабні проекти (модернізація інфраструктури комунікацій, захист навколишнього середовища та розвиток інфраструктури туризму), що призвело до вичерпання коштів бюджету Пріоритету 1 уже в квітні 2006 року. Третій набір був спрямований виключно на «м’які» проекти (переважно у сфері культури, досліджень та розвитку підприємництва на прикордонних територіях), які виконувалися в рамках заходу 2.1. Під час останнього, четвертого, набору проектів можна було подавати проектні пропозиції в рамках всіх трьох пріоритетів. Зважаючи на обмеженість фінансування, було прийнято рішення надати підтримку лише неінвестиційним проектам (таким як розробка стратегій розвитку, підготовка технічної документації, технічно-економічного обгрунтування та звітів з оцінки впливу на навколишнє середовище для запланованих інвестиційних проектів).

ГОЛОВНЕ!!!!!!!!!!

Транскордонна співпраця базується на 3-х пріорітетах

Пріоритет 1 спрямований на покращення та забезпечення кращих умов для підприємництва, розвитку туризму та транспортного зв’язку.

Пріоритет 1 включає такі Заходи:

Захід 1.1. Покращення умов для підприємництва

Захід 1.2. Розвиток туризму

Захід 1.3 Покращення доступу до регіону

Захід 1.1 має на меті покращення умов для розвитку підприємництва. Покращення якості та доступності інфраструктури, в тому числі нових технологій, сприяє підвищенню інвестиційної привабливості території як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвесторів. Захід 1.1 також сприяє впровадженню так званих «м’яких» проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток цільової території. Буде надано підтримку проектам, що включають, зокрема, регіональний маркетинг, сприяння розвитку торгівлі та інвестицій, розвиток МСП, розвиток місцевих і регіональних ринків праці, розвиток інформаційного суспільства, нових технологій, покращення співпраці між дослідницькими та підприємницькими структурами, соціально-економічну та екологічну реабілітацію технологічно змінених та забруднених територій.

Головною метою Заходу 1.2 є покращення й максимальне використання туристичного потенціалу регіону. Завдяки природному розмаїттю та наявності об’єктів культурної спадщини Територія Програми має потенціал для розвитку туризму, в тому числі агротуризму, однак туристична інфраструктура вимагає покращення. Тому підтримка буде спрямована на розвиток туристичної інфраструктури й послуг. В рамках Заходу 1.2 також буде підтримано «м’які» проекти, спрямовані, зокрема, на промоцію регіонів, розвиток туризму та агротуризму, охорону культурної спадщини.

В рамках Заходу 1.3 буде надано підтримку проектам, що включають підвищення якості та доступності соціально-економічної інфраструктури, зокрема, в сфері транспорту, енергетики, логістичних систем, безпеки транспорту та водопостачання. Розвиток інфраструктури привабить потенційних інвесторів, підвищить рівень життя населення, а також покращить туристичну й економічну привабливість прикордонної території.

Пріоритет 2 спрямований на запобігання виникненню екологічних загроз, сприяння раціональному та економному використанню природних ресурсів, розвиток відновлювальних засобів енергії та енергозбереження, а також підвищення ефективності прикордонної інфраструктури та процедур перетину кордону, покращення безпеки на кордонах.

Пріоритет 2 включає наступні Заходи:

Захід 2.1. Охорона довкілля на прикордонних територіях

Захід 2.2. Ефективні та безпечні кордони

Захід 2.1 має на меті захист і покращення якості довкілля. Покращення якості довкілля веде до покращення рівня життя населення, підвищення туристичної та інвестиційної привабливості території. Досягнення цієї цілі буде забезпечено за допомогою інвестицій в екологічну інфраструктуру, що дасть позитивні результати на регіональному та місцевому рівні, а також завдяки посиленню транскордонного співробітництва у сфері охорони довкілля.

Захід 2.2 має на меті підвищення ефективності функціонування прикордонної інфраструктури та процедур, а також покращення безпеки на кордонах. Більша пропускна спроможність прикордонних пунктів перетину та посилення їхньої безпеки мають вирішальне значення для досягнення цілей Програми. З метою оптимального використання та збільшення соціально-економічного потенціалу регіонів, що входять до Території Програми, необхідним є подолання бар"єрів адміністративного, інституційного, інфраструктурного характеру для безперешкодного переміщення товарів, послуг та осіб через кордон.

Пріоритет 3 спрямований на проекти, що покращують та підтримують транскордонне співробітництво в рамках розвитку інституційних можливостей, а також місцеві ініціативи для підтримки співробітництва громад.

Пріоритет 3 включає наступні заходи:

Захід 3.1. Розвиток можливостей транскордонного співробітництва на регіональному та місцевому рівні

Захід 3.2. Ініціативи місцевих громад

Метою Заходу 3.1 є покращення можливостей транскордонного співробітництва на місцевому та регіональному рівні. Підтримуватимуться, перш за все, проекти, спрямовані на зміцнення інституційного співробітництва. Очікується створення інституційних форм транскордонного співробітництва. Будуть підтримуватися заходи, спрямовані на обмін інформацією, досвідом та інституційну співпрацю, в тому числі інтернет-проекти.

Загальною метою є соціальна, наукова, освітня та культурна інтеграція території прикордоння. В рамках Заходу 3.2 планується підтримка транскордонних контактів населення та соціальних ініціатив, підтримка співробітництва у галузях науки та освіти, підтримка культурних та спортивних заходів. Зміцнюватиметься транскордонне співробітництво серед шкіл та вищих навчальних закладів, включаючи студентські, учнівські обміни, співпрацю викладачів та науковців, а також проведення конференцій та наукових семінарів. Підтримуватимуться проекти, направлені на розвиток соціальних ініціатив, культурних та спортивних заходів. Також буде надаватися підтримка проектам, спрямованим на промоцію та збереження спільних традицій прикордонних територій. Будуть створені сприятливі умови для посилення контактів серед прикордонних громад. Планується також підтримка проектів, пов’язаних із збереженням культурного розмаїття та проблемами національних меншин, а також розвитку громадянського суспільства та місцевих громад в широкому значенні.

Латвія-Литва-Білорусь

Програма транскордонного співробітництва Латвія-Литва-Білорусь, яка реалізується в рамках Європейського інструменту Сусідства та Партнерства, являється наступницею програми східного партнерства INTERREG III B регіону Балтійського моря на період з 2007 по 2013 рр. В ній беруть участь Латвія: Латгале, Литва: Утенський, Вільнюський та Аллітуський округи, Білорусь: Гродненська та Вітебська Області. Крім того суміжнии територіями визнаються Каунасський та Паневежський округи Литви та Мінська і Могильовська Області Білорусії, фінансування на які не перевищує 20% загальних витрат на програми.

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: