Заправлення повітрям і водою

Пневмобаки, які використовується як одиничний водоживильник, повинні обладнуватися засобами автоматичного підтримання тиску повітря та рівня води. Засоби заправлення повітрям та водою повинні забезпечувати заповнення бака водою та доведення тиску повітря у ньому до необхідного значення протягом не більше ніж 8 год.

Водоживильник повинен забезпечувати поповнення пневмобака водою з витратою не менше ніж 6 м³/год за заданого манометричного тиску (значення у 9.5.4).

Контрольно-вимірювальне обладнання і обладнання для забезпечення безпеки

9.5.6.1 Бак повинен бути обладнаний манометром, на якому має бути нанесена позначка нормального тиску р.

Бак повинен бути обладнаний необхідними засобами безпеки з метою недопущення перевищення максимального допустимого значення тиску.

9.5.6.2 Для індикації рівня води необхідно встановити водомірне скло. На кожному кінці водомірного скла необхідно встановити запірні вентилі, які повинні бути нормально закриті; необхідно також передбачити зливний вентиль.

Водомірне скло повинно бути захищене від механічних пошкоджень, на ньому повинна бути нанесена позначка нормального рівня води.

9.5.6.3 Для індикації несправності приладів необхідно передбачити систему автоматичної сигналізації, яка повинна відновлювати нормальні значення тиску або рівня води. Світлові та звукові сигнали системи повинні подаватися у місце встановлення контрольного клапана або у приміщення, де постійно перебувають люди.

Як одиночні водоживильники допускається вибирати:

b) міський водопровід, оснащений одним або декількома насосами-підвищувачами;

c) пневмобак (тільки для приміщень класів LН і ОН1);

е) резервуар для зберігання води, оснащений одним або декількома насосами;

f) невичерпне джерело водопостачання, вода з якого подається одним або декількома насосами.

Високонадійними водоживильниками є одиночні водоживильники, які забезпечують більш високий рівень надійності. До них належать:

a) міський водопровід, вода у який подається з обох боків, що відповідає таким вимогам:

- подавання води з кожного боку повинне забезпечувати потреби системи щодо витрат води;

- вода у водопровід повинна надходити з двох або більше джерел;

- водопровід повинен бути незалежним у будь-якій точці єдиної загальної магістралі;

- якщо необхідний тиск забезпечується лише з одного боку, то необхідно встановити одиничний насос-підвищувач. Якщо необхідний тиск не забезпечується з обох боків, необхідно встановити два або більше насосів-підвищувачів;

b) напірний резервуар без насоса-підвищувача або резервуар для зберігання води, оснащений двома або більше насосами, якщо резервуар відповідає таким вимогам:

- резервуар повинен бути захищений від потрапляння світла і сторонніх предметів;

- повинна використовуватись придатна чиста (див. 8.1.2) вода;

- резервуар повинен бути пофарбований або забезпечений іншими засобами антикорозійного захисту, наявність яких дозволяє знизити необхідну частоту спорожнення резервуара з метою технічного обслуговування до одного разу на 10 років;

с) невичерпне джерело водопостачання, вода з якого подається двома або більше насосами.

Взаєморезервовані водоживильники повинні складатися з двох одиночних незалежних один від одного водоживильників. Тиск і витрати, що забезпечуються кожним із вододжерел, які утворюють взаморезервований водоживильник, повинні відповідати значенням, вказаним у розділі 7.

Допускається використовувати будь-яке поєднання одиночних водоживильників (включаючи високонадійні водоживильники) з такими обмеженнями:

а) у системах, які захищають приміщення класу ОН, необхідно використовувати не більше одного пневмобака;

b) допускається використання одного резервуара для зберігання води зменшеної місткості (див. 9.3.4).

Комбінованими водоживильниками є високонадійні одиночні або взаєморезервовані водоживильники, призначені для забезпечення водою більше ніж однієї стаціонарної системи пожежогасіння, наприклад, у разі комбінованих систем, до складу яких входять пожежні гідранти, пожежні кран-комплекти та спринклерні секції.

Примітка. У деяких державах забезпечення спринклерних систем водою з комбінованих водоживильників може бути забороненим.

Комбіновані водоживильники повинні відповідати таким вимогам:

a) системи повинні бути повністю розраховуваними;

b) водоживильник повинен забезпечувати можливість одночасного подавання максимальної розрахункової кількості води у кожну систему. Витрати води необхідно розраховувати за значення тиску, необхідного для системи, яка споживає найбільшу кількість води;

c) тривалість подавання води повинна бути не меншою ніж це потрібно для живлення системи, яка потребує найбільшої витрати води;

d) між водоживильниками та системами повинні бути встановлені резервні трубні з'єднання.

З'єднання між водоживильниками та вузлами керування спринклерних секцій повинні бути влаштовані так, щоб:

a) існувала можливість доступу до таких основних компонентів, як фільтри, насосні установки, незворотні клапани та витратоміри з метою їх технічного обслуговування;

b) виникнення будь-яких несправностей в одному водоживильнику не впливало на роботу будь-якого іншого джерела водопостачання або водоживильника;

c) технічне обслуговування одного водоживильника могло здійснюватися без втручання в роботу будь-якого іншого джерела водопостачання або водоживильника.

Насос повинен мати стабільну криву залежності Н(Q), в якій значення максимального напору та напору, за якого відбувається відключення насоса, збігаються, а повний напір рівномірно знижується зі зростанням витрати (див. EN 12723).

Насоси повинні приводитись у дію електродвигунами або дизельними двигунами, здатними забезпечувати потужність, достатню щонайменше для задоволення таких вимог:

a) для насосів із кривими гранично-допустимої потужності - максимальна потужність, яка потрібна на піку кривої потужності;

b) для насосів із висхідними кривими потужності - максимальна потужність для будь-якого режиму навантаження насоса від нульових витрат до витрат, які відповідають потрібному значенню NPSH насоса, яке дорівнює 16 м, або максимальному значенню статичного напору, збільшеному на 11 м, залежно від того, яке значення є більшим.

З'єднувальна муфта між приводом і насосом у горизонтальних насосних установках повинна бути такого типу, щоб забезпечувати можливість незалежного її демонтажу, а також можливість огляду або заміни внутрішніх компонентів насоса без втручання у цьому разі у всмоктувальний або нагнітальний трубопровід. Усі всмоктувальні насоси повинні мати конструкцію, яка передбачає всмоктування у зворотному напрямку. Трубопроводи повинні кріпитися незалежно від насоса.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: