Підключення водоживильників для водопостачання інших служб

На запірні засувки, які регулюють подавання води із підвідних трубопроводів спринклерної системи або магістральних трубопроводів на інші служби, необхідно прикріплювати етикетки; їх потрібно відповідним чином позначати, наприклад: "Пожежні кран-комплекти", "Для господарських потреб", виконуючи написи рельєфними або тисненими літерами.

Всмоктувальні насоси та насоси-підвищувачі

На всі всмоктувальні насоси та насоси-підвищувачі необхідно прикріплювати таблички з такою інформацією:

a) тиск на виході, бар, а також швидкість обертання і витрата, л/хв, які відповідають йому, на вході та значенні витрат згідно з таблицею 16;

b) максимальна споживча потужність на відповідній швидкості обертання для кожного значення витрати.

Поряд із насосом повинна знаходитись табличка з даними щодо монтування, встановлена монтажною організацією, яка містить таку інформацію:

b) опис технічних характеристик, наведених у 4.4.4.4;

c) копія аркуша з технічними характеристиками насоса, вказаними монтажною організацією, за формою подібна до рисунка 7;

d) втрата тиску за витрати Q_m_ах між виходом насоса та гідравлічно найвіддаленішим вузлом керування.

18.2.6.1 Сигнали тривоги, які передаються пожежному підрозділу

Якщо надходження води до секції спричиняє автоматичне подавання сигналу тривоги пожежному підрозділу, то інформація про це повинна бути вказана поблизу сигнальних кранів перевірки.

Як на щиті керування насосом, так і у приміщенні чергового персоналу повинна бути передбачена така сигналізація згідно з 10.8.6.1 і 10.9.11:

a) вимкнення стартера пожежного дизельного насоса;

b) несправність запуску пожежного дизельного насоса;

d) несправність щита керування дизельним насосом.

Ручний механізм вимкнення (див. 10.9.7.1) повинен бути споряджений таким написом:

Кожен вимикач на виділеній лінії живлення електричних двигунів насосів спринклерних систем повинен бути споряджений таким написом:

Усі клапани та інструменти, призначені для перевірки та експлуатації системи, повинні мати відповідне маркування. Відповідна інформація повинна міститися у документації.

Сухотруби необхідно піддавати пневматичним випробуванням за тиску не менше ніж 2,5 бар протягом не менше ніж 24 год. Будь-яка негерметичність, внаслідок якої втрата тиску перевищує 0,15 бар за 24 год, підлягає усуненню.

Примітка. Якщо кліматичні умови не дозволяють провести гідравлічне випробування під тиском, передбаченим у 19.1.1.2 безпосередньо після пневматичного випробування, то таке випробування необхідно провести, якщо кліматичні умови дозволятимуть це.

Весь трубопровід секції необхідно піддавати гідравлічному випробуванню під тиском протягом не менше ніж 2 год за тиску не менше ніж 15 бар або тиску, який у 1,5 раза перевищує максимально можливий тиск у системі, залежно від того, яке з двох значень є більшим. В обох випадках значення тиску вимірюється на клапанах керування секцією.

Усі виявлені дефекти, наприклад, залишкова деформація, розриви або негерметичності, необхідно усунути, після чого повторити випробування.

Необхідно слідкувати за тим, щоб не піддавати жодні компоненти системи тиску, який перевищує значення, рекомендоване постачальником.

Систему необхідно піддати однократним випробуванням згідно з 20.2.2 і 20.3.2 (тобто здійснити випробування, які проводяться при обслуговуванні один раз на тиждень або один раз на квартал) та усунути всі дефекти.

Водоживильники необхідно піддати однократним випробуванням згідно з 8.6, а насоси з дизельним приводом необхідно піддавати випробуванням згідно з 20.2.2.5.

Акт про введення в експлуатацію та документація

Монтажна організація, яка виконала монтування системи, повинна надати користувачу такі документи:

a) акт про введення в експлуатацію, в якому зазначено, що система відповідає всім належним вимогам цього стандарту, або вказано детальні відомості щодо будь-яких відхилів від таких вимог;

b) повний комплект інструкцій з експлуатації та креслень змонтованої системи, в яких повинні бути вказані всі клапани та інструменти, які використовуються для перевірки та експлуатації системи, а також план інспекції та перевірки для користувача (див. 20.2).

В Україні діяльність, пов'язана з проектуванням, монтуванням і технічним обслуговуванням технічних засобів пожежогасіння, підлягає ліцензуванню відповідно до НАПБ Б.07.016.

Користувач повинен виконувати план інспекцій і перевірок (див. 20.2), розробити графік випробувань, обслуговування і поточного ремонту (див. 20.3), а також вести записи, у тому числі журнал, який повинен зберігатися на об'єкті.

Користувач повинен розробити графік випробувань, обслуговування і поточного ремонту, який повинен за договором підряду виконувати організація, яка виконала монтаж системи, або інша організація, яка спеціалізується на виконанні таких робіт.

Після проведення огляду, перевірки, випробувань, обслуговування або поточного ремонту система, а також усі автоматичні насоси, пневмобаки і напірні резервуари необхідно привести у належний робочий стан.

Примітка. За необхідності, користувач повинен повідомляти зацікавлені сторони про намір про проведення випробувань і/або їх результати.

Інформацію про заходи безпеки, яких необхідно дотримуватись у той час, коли система знаходиться у неробочому стані, або після спрацювання спринклерів, наведено у додатку J.

На об'єкті необхідно зберігати запас спринклерів для заміни тих, які спрацювали, або пошкоджених спринклерів. Запасні спринклери разом із ключами для їх встановлення, які постачає постачальник, необхідно зберігати в ящику або ящиках, розташованих на видному і легкодоступному місці за температури не вище ніж 27 °С.

Кількість запасних спринклерів для системи не повинна бути меншою ніж:

a) 6 для секцій, які захищають приміщення класу LH;

b) 24 для секцій, які захищають приміщення класу ОН;

c) 36 для секцій, які захищають приміщення класів ННР і HHS.

Запаси необхідно поповнювати негайно після використання запасних спринклерів.

Якщо до складу секцій входять спринклери, які спрацьовують за високих температур, спринклери з бічним розбризкуванням або спринклери з іншими картами зрошування або складені засоби керування, то необхідно підтримувати також необхідний запас цих елементів.

План інспекцій і перевірок для користувача

Монтажна організація повинна надати користувачу документально оформлений порядок проведення інспекцій і перевірок системи. Цей порядок повинен містити інструкцію щодо дій, які необхідно виконувати у випадку аварій, спрацювання системи, з окремим описом порядку ручного аварійного запуску насосів, а також докладну інформацію про проведення щотижневих робіт із технічного обслуговування згідно з 20.2.2.

Усі щотижневі роботи необхідно проводити з інтервалом не більше ніж 7 діб.

a) показання всіх манометрів, які показують тиск води та повітря, встановлених на секціях, магістральних трубопроводах та резервуарах під тиском;

Примітка. Тиск у трубопроводах повітряних, водоповітряних і секцій із системою попередньої дії не повинен знижуватись більше ніж на 1,0 бар за тиждень.

b) рівень води в усіх піднятих резервуарах окремого користування, річках, каналах, озерах, резервуарах для зберігання води (у тому числі резервуарах для заливання насосів та резервуарах під тиском);

c) правильне положення всіх основних запірних засувок.

20.2.2.3 Випробування оповіщувача з водяним приводом

Кожен оповіщувач з водяним приводом повинен подавати звуковий сигнал тривалістю не менше ніж 30 с.

20.2.2.4 Випробування автоматичного запуску насосів

Випробування автоматичних насосів необхідно проводити так:

a) перевірити рівень палива та моторного мастила у дизельних двигунах;

b) зменшити тиск води на пусковий пристрій, імітуючи таким чином умови автоматичного запуску;

c) під час запуску насоса перевірити та записати значення пускового тиску;

d) перевірити тиск мастила у дизельних насосах, а також витрату охолоджувальної рідини крізь відкриту систему охолодження.

20.2.2.5 Випробування повторного запуску дизельного двигуна

Негайно після проведення випробування запуску насоса згідно з 20.2.2.4 необхідно провести випробування дизельних двигунів так:

a) запустити двигун і дати йому попрацювати протягом 20 хв або іншого проміжку часу, рекомендованого постачальником. Після цього необхідно зупинити двигун і одразу перезапустити його за допомогою кнопки випробування ручного пуску;

b) перевірити рівень води в первинному контурі закритої системи охолодження.

Під час проведення випробувань необхідно фіксувати тиск мастила (за наявності манометрів), температуру двигунів і витрату охолоджувальної рідини. Необхідно перевірити шланги подавання мастила та провести загальний огляд на випадок протікання палива, охолоджувальної рідини і вихлопних газів.

20.2.2.6 Системи розподіленого електропідігріву та місцевого підігріву

Необхідно перевірити справність систем підігріву, призначених для запобігання замерзанню води у спринклерній системі.

Необхідно перевірити рівень і густину електроліту у всіх свинцево-кислотних акумуляторах (у тому числі в акумуляторах стартера дизельного двигуна та акумуляторів, які живлять панель керування). Якщо густина електроліту низька, необхідно перевірити зарядний пристрій акумуляторів і, якщо він працює нормально, потрібно замінити несправний акумулятор (акумулятори).

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: