|
|
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянкиПлатники податку Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Об’єкт оподаткування Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Не є об’єктом оподаткування: а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності); б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки; в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) гуртожитки; ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад; д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину; е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств; и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність; і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг. База оподаткування Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт. Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Туристичний збір Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк. Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в визначених місцях за вирахуванням податку на додану вартість. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду Збір за місця для паркування транспортних засобів Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. -4-
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. База нарахування єдиного внеску 1 суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”; 2 суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно- правовими договорами 3.сума грошового забезпечення Єдиний внесок для зазначених платників встановлюється у розмірі 22 відсотки: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України; підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: батьків - вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту; осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини; одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства; інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); 2) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; 3) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Особи які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тобто у 2016 році встановлена єдина ставка нарахування ЄСВ. Вона становитиме 22% і застосовуватиметься до усіх видів доходів, на які раніше нараховувався ЄСВ. Виняток становитимуть тільки спеціальні ставки нарахування ЄСВ для інвалідів (8,41%, 5,3% і 5,5%), які залишатимуться без змін. ЄСВ тепер буде платити тільки роботодавець, а відрахування для працівника в розмірі 3,6% скасовуються. Максимальна величина місячного доходу, на який нараховується ЄСВ, становитиме не 17, а 25 прожиткових мінімумів. Тобто: з 1 січня – 34 450 грн (25 × 1378 грн), з 1 травня – 36 250 грн (25 × 1450 грн), з 1 грудня – 38 750 грн (25 × 1550 грн). Крім цього, у 2016 році скасовується і визначення класу професійного ризику для роботодавців та відповідні перевірки з боку Фонду соцстрахування щодо правильності такого визначення. Незалежно від системи оподаткування для всіх підприємців база нарахування ЄСВ залишається без змін.
ТЕМА 6 ОСНОВНІ ЗАСОБИ План. 1. Основні засоби: суть, поняття, оцінка, амортизація. 2. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень
-1- Основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (Податковий кодекс України).
Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблення продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі фонди через капітальні вкладення. Невиробничі основні засоби - необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку. Вони не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, якщо залишається в розпорядженні підприємства. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами (П(с)БО 7)5.1. Основні засоби5.1.1. Земельні ділянки.5.1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.5.1.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.5.1.4. Машини та обладнання.5.1.5. Транспортні засоби.5.1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).5.1.7. Тварини. 5.1.8. Багаторічні насадження.5.1.9. Інші основні засоби. 5.2. Інші необоротні матеріальні активи5.2.1. Бібліотечні фонди.5.2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.5.2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.5.2.4. Природні ресурси.5.2.5. Інвентарна тара.5.2.6. Предмети прокату.5.2.7. Інші необоротні матеріальні активи. 5.3. Незавершені капітальні інвестиції.Співвідношення окремих груп основних виробничих засобів становить їх структури. Поліпшення структури, передовсім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства. Відтворення основних виробничих засобів - це процес безперервного її поновлення. Просте відтворення основних засобів здійснюється в тому самому обсязі, коли відбувається заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто тоді, коли постійно відновлюється попередня виробнича потужність. Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування. Ознаки процесу відтворення основних виробничих засобів: 1) основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію; 2) у процесі відтворення основних виробничих засобів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості; 3) здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих фондів на готову продукцію нарахуванням амортизаційних відрахувань; 4) основні виробничі фонди поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати коштами амортизаційного фонду. Знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання (П(с)БО 7). Розрізняють два види зносу основних засобів - фізичний і моральний. Фізичний знос - це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто матеріальний знос їх окремих елементів. Розрізняють повний і частковий знос основних засобів. Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів шляхом нового капітального будівництва або придбання нових основних засобів. Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів шляхом нового капітального будівництва або придбання нових основних засобів. Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремонту основних засобів. Моральний знос - це знос основних засобів унаслідок створення нових більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. У господарській практиці використовуються кілька видів вартісної оцінки основних засобів: 1. Первісна вартість -історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.2. Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами". 3. Переоцінена вартість -вартість необоротних активів після їх переоцінки.4. Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу). 5. Ліквідаційна вартість -сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат,пов'язаних з продажем (ліквідацією).Сума нарахованої амортизації береться за вартість фізичного зносу. Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації);
Рисунок 6.1 Об’єкти амортизації згідно Податкового кодексу
Рисунок 6.2 Витрати, що підлягають амортизації згідно Податкового кодексу
Рисунок 6.3 Витрати, що не підлягають амортизації згідно Податкового кодексу
Рисунок 6.4 Елементи нарахування амортизації згідно Податкового кодексу
Таблиця 6.1 Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації.
Рисунок 6.5 Методи нарахування амортизації згідно Податкового кодексу · Прямолінійний А= (Вп-Вл)/Та, грн., (6.1) На=100/Та, % (6.2) де А-річна сума амортизації, грн.; Вп- початкова вартість, грн.; Вл- ліквідаційна вартість, грн.; На-норма амортизації, %. Та-термін корисного використання, роки.
· Метод зменшення залишкової вартості А=Вз(Вп)*На, грн., (6.3)
· Метод прискореного зменшення залишкової вартості А=Вз(Вп)*На, грн., (6.5) На=(100/Та)*2, %, (6.6) · Кумулятивний метод або метод суми цифр років А= (Вп-Вл)*Км, грн., (6.7) де Км-кумулятивний коефіцієнт. Кумулятивний коефіцієнт розраховується на кожний рік використання об’єкта діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання, на суму числа років його корисного використання (Та’). Наприклад: Та= 4 роки Та’=1+2+3+4 Та’=Та*(Та+1)/2=4(4+1)/2=10 Км1р=4/10 Км2р=3/10 Км3р=2/10 Км4р=1/10 ü Виробничий метод А1= (Вп-Вл)/Q, грн/ натур. од., (6.8) де Q-розрахований обсяг діяльності, натур. од.. Метод амортизації вибирається підприємством самостійно нарахування амортизації здійснюється щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12. Таблиця 6.1 - Характеристика методів нарахування амортизації відповідно до їх методичних можливостей
Платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об’єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:
Кі = [I(а-1) - 10]:100, (6.9)
де І(а-1) – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться. Збільшення вартості об’єктів основних засобів, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату балансу) за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року. Показники стану й ефективності використання основних засобів: ü Фондомісткість Фм=ОЗ/ВП, (6.10) де ОЗ – середньорічна вартість основних засобів виробничого характеру, грн.; ВП – вироблена продукція, грн..
ü Фондовіддача Фв= ВП/ОЗ. (6.11) ü Фондоозброєність Фо=ОЗ/Ч, грн/чол., (6.12) де Ч- середньоспискова чисельність працівників.
ü Коефіцієнт зносу основних засобів Кз= З/ОЗ, (6.13) де З - сума зносу, грн.
ü Коефіцієнт придатності основних засобів Кп=1-Кз, (6.14) ü Коефіцієнт оновлення Ко= ОЗ вв/ОЗ, (6.15) де ОЗвв- основні засоби введені в дію, грн..
ü Коефіцієнт вибуття Кв=ОЗ вив/ОЗ, (6.16) де ОЗвив- основні засоби виведені з експлуатації, грн.
ü Рентабельність Р= (П/ОЗ) *100%,%, (6.17) де П- чистий прибуток
Необхідно звернути увагу, що Ко > Кв Ко = Кв Ко < Кв -2- Капітальні вкладення – це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів. За допомогою капітальних вкладень здійснюється, як просте, так і розширене відтворення основних засобів. Класифікація капітальних вкладень наведена на рис.6.6 Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається бюджет капітальних витрат, тобто об рахунок запланованих витрат на капітальні вкладення. Бюджет капітальних витрат включає такі дані: - первісну вартість усіх основних засобів на початок планового періоду; - наявність невикористаних амортизаційних відрахувань на початок планового періоду; - суму амортизаційних відрахувань, яку буде нарахована протягом планового періоду; - орієнтовний підрахунок вартості устаткування, яке підлягає заміні або продажу протягом планового періоду; - орієнтовану суму амортизаційних відрахувань на придбання основних засобів протягом планового періоду. На підставі бюджету капітальних витрат приймають рішення, щодо здійснення капітальних вкладень. При складанні бюджету капітальних витрат і здісненні капітальних вкладень треба враховувати їхню структуру. Розрізняють технологічну і відтворювальну структури капітальних вкладень. Технологічна структура капітальних вкладень відображає співвідношення таких витрат: - будівельні роботи; - придбання устаткування, інструментів та інвентарю; - монтаж устаткування; - проектно-дослідні роботи; - інші витрати.
Рисунок 6.6 - Класифікація капітальних вкладень
Важливе значення для підвищення ефективності виробництва має поліпшення технологічної структури капітальних вкладень за рахунок збільшення питомої ваги витрат на придбання активної частини основних виробничих фондів. Відтворювальна структура капітальних вкладень включає такі напрямки витрат: - нове будівництво; - технічне переозброєння та реконструкція діючих підприємств; - розширення діючих підприємств; - витрати на окремі об’єкти діючих підприємств. За ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів Структура джерел фінансування капітальних вкладень підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема: - від оподаткування доходів підприємства; - темпів зростання реалізації товарної продукції та їх стабільності; - структури активів підприємства. Найбільш прийнятним для підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування капітальних вкладень. Тоді основною передумовою визначення оптимальної структури таких джерел може бути детальний аналіз: - по-перше, можливого обсягу внутрішніх джерел фінансування капітальних вкладень; - по-друге, можливого обсягу залучення додаткових коштів, пов’язаного з подорожчанням капітальних витрат. Не слід забувати, що порушення оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами фінансування капітальних вкладень може призвести до погіршання фінансового стану підприємства. Фінансовий менеджер повинен визначити грошовий розмір капітальних витрат, виходячи з розміру та питомої ваги кожного джерела фінансування, які можна залучити для здійснення капітальних вкладень. Сума амортизаційних відрахувань, що спрямовується на капітальні вкладення, залежить від балансової вартості основних засобів, норми амортизаційних відрахувань, структури основних виробничих фондів. Сума прибутку, що використовується на капітальні вкладення залежить від розміру прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства. Коли капітальне будівництво здійснюється господарським способом, у підприємства утворюються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються в процесі будівництва. До них належать: мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві, планові нагромадження від виконання будівельно-монтажних робіт господарським способом та економія від зниження їх собівартості. Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві є джерелом фінансування капітальних вкладень тоді, коли в процесі будівництва скорочується потреба в оборотних коштах на плановий період. Сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів визначається за формулою:
М = (О-П) – (К1-К2), грн., (6.18) де М- мобілізація (іммобілізація) внутрішніх ресурсів, грн.; О - очікувана наявність оборотних активів у капітальному будівництві на початок планового періоду, грн.; П – планова потреба в оборотних коштах будови на кінець планового періоду, грн.; К1 – наявність кредиторської заборгованості на початок нового періоду, грн.; К2 – перехідна кредиторська заборгованість на кінець періоду, грн. Якщо результат буде зі знаком «+», це свідчить про мобілізацію внутрішніх ресурсів. Знак «-» - це іммобілізація оборотних коштів. У такому разі необхідне залучення додаткових оборотних коштів. Причиною цього може бути збільшення обсягу будівельно-монтажних робіт або накопичення запасів. Планові нагромадження включають у кошториси будівництва за визначеними нормами (відповідно до собівартості будівельно-монтажних робіт) і вкладень, які виконуються господарським способом. Залучені кошти використовуються підприємством за недостатності власних фінансових ресурсів на капітальні вкладення. За рахунок державного бюджету фінансуються централізовані капітальні вкладення. Бюджетні кошти надаються лише в тому разі, коли об’єкти включено до цільової комплексної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт. За підрядного способу будівництво об’єктів здійснюється відповідними підрядними організаціями. Підрядна організація добирає потрібне устаткування, замовляє його, монтує, виконує будівельні роботи і здає об’єкт. Замовник надає проекту документацію, купує і доставляє на будову устаткування, конструкції та деталі. Господарський спосіб будівництва застосовується за будівництва невеликих об’єктів, реконструкції та розширення діючих підприємств. Господарський спосіб відрізняється під підрядного тим, що підприємство самостійно, власними силами здійснює будівельно-монтажні роботи, тобто об’єднує функції і замовника, і підрядчика. У цьому разі розрахунки здійснюються за фактично виконані роботи, включаючи витрати на утримання підрозділів, зайнятих організацією будівництва. Після завершення будівництва підприємство визначає інвентарну вартість кожного введеного в експлуатацію елемента в складі об’єкта будівництва. Основні виробничі фонди в процесі експлуатації зазнають зносу і втрачають свої експлуатаційні якості. У зв’язку з цим ремонт основних виробничих фондів є необхідною умовою виробничого процесу. Від своєчасності та якості ремонту залежить ефективність використання основних виробничих фондів на підприємстві. Своєчасний ремонт основних виробничих фондів запобігає передчасному їх зносу та вибуттю, продовжує строк служби, підвищує виробничу потужність та скорочує потребу в нових капітальних вкладеннях. Поточний ремонт здійснюється для забезпечення роботи основних виробничих фондів усуненням окремих поломок основних засобів і зам   ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...  Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
розширене відтворення основних засобів