ТЕМА 8 КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

План.

1. Поняття та види кредитів

2. Банківське кредитування

3. Небанківське кредитування

-1-

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможливо без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів. Виникнення і функціонування кредиту пов’язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладення кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю одного з учасників такої операції.

Для забезпечення всього процесу відтворення необхідно, щоб підприємства мали необхідні оборотні кошти, які вони використовують для придбання оборотних виробничих фондів За браком власних оборотних коштів підприємства залучають банківські кредити, кошти інших кредиторів та комерційний кредит.

Суб'єктами кредитних відносин можуть бути будь-які самостійні підприємства. Кредитні відносини характеризуються тим, що їх суб'єктами є дві сторони: одна з них у рамках конкретної угоди називається кредитором, інша позичальником Грошові чи товарно - матеріальні цінності.витрати або виконана робота та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту.

Основними об'єктами короткострокового кредитування в оборотні кошти є:

¨ виробничі запаси;

¨ незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва витрати майбутніх періодів готова продукція і товари;

¨ платіжні та розрахункові операції з постачальником й покупцями.

Об'єктами довгострокового та середньострокового кредитування є капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, та інші витрати, що приводять до збільшення вартості основних засобів. До таких кредитів підприємства вдаються, якщо відчувають брак власних коштів, призначених на ці цілі, а саме прибутку й амортизаційних відрахувань. Планування потреби в кредиті для формування оборотних коштів підприємства:

1 етап - розраховується потреба в оборотних коштах у цілому за окремими напрямками: формування виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції;

2 етап - визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних коштах.

Ко.б = ОК - ОКн. - ОКпр + КЗ, тис. грн., (8.1)

де Ко.б — необхідний розмір кредитів, які залучаються в оборотні кошти, грн.;

ОК — потреба в оборотних коштах, грн.;

ОКн. — власні оборотні кошти на початок періоду, грн.;

ОКпр. — поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства, грн.;

КЗ - зменшення кредиторської заборгованості, грн..

Період залучення кредитів - це час з моменту надання банківського кредиту до моменту його повного погашення та виплати відсотків за користування. (В Україні не перевищує 3 місяців) Також кредитором можуть бути міжнародні фінансово-кредитні установи шляхом відкриття кредитних ліній через уповноважені банки.

Кредитна лінія - це згода банку надати кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленої суми без додаткових спеціальних переговорів.

Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:

¨ за кредиторами за формами та видами;

¨ за метою використання;

¨ за терміном надання;

¨ за забезпеченням;

¨ за порядком надання.

Кредиторами підприємств можуть бути:

¨ банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (банківський, лізинговий кредит);

¨ підприємства(комерційний кредит);

¨ держава(державний кредит);

¨ міжнародні фінансові-кредитні установи (відкритакредитних ліній через уповноважені банки).

Банківський кредит - це економічні віднесення між кредитором та позичальником з приводу надання коштівбанком підприємств на умовах терміновості, платності, повернення матеріального забезпечення. Комерційний кредит - це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами. Державний кредит - це економічні кредитні відносини між державою та суб'єктами господарювання. Лізинговий кредит - це стосунки між юридичними особами, які виникають між окремими підприємствами (майновий кредит або лізинг кредит).

Також кредитором можуть бути міжнародні фінансово-кредитніустанови шляхом відкриття кредитнихліній через уповноважені банки.

Мета використання:

1) на фінансування оборотних коштів;

2) на фінансування основних засобів.

— за терміном надання:

1) короткострокові (до 1 року);

2) середньострокові (від 1 до 3 років);

3) довгострокові (понад 3 роки);

— від забезпечення:

1) забезпечені (нерухомість, цінними паперами, дебіторська заборгованість);

2) бланкові (отримують тільки фінансове стійки підприємства на короткій термін (1-10 днів)).

— порядок надання кредиту:

1) прямі - кредитування підприємства безпосередньо одним кредитором;

2) синдикатні - кілька кредиторів об’єднуються і кожен з них надає частину загального кредиту.

Різновидом синдикатної позики є консорціальний кредит - в якому можуть брати участь не тільки кілька банків, а й кілька підприємств-позичальників, яких стосується конкретний кредитний проект.

Позики участь - банки передають (переуступають частинну позики іншим кредитором).

Домовленість про таку позику можна укласти навіть без відома підприємства — позичальника, а умови такої позики відрізняються від умов надання початкового кредиту.

Принципи отримання кредиту:

- терміновість - кредит має бути погашенням у визначений термін;

- принцип повернення:

а) строковий кредит - повернений своєчасно;

б) пролонгований кредит - відстрочується термін погашення;

в) прострочені кредити;

- забезпечення - наявність у підприємства юридичне оформлених документів, що гарантують своєчасне повернення кредиту: (заставне зобов'язання, договір -гарантія, поручительства, договір - страхування).

- принцип платності - підприємство має внести в банк визначену плату за користування кредитом.

Виникнення кредитних відносин між підприємствами й банками можливе за таких умов.

1. Учасники кредитної угоди мають бути юридичними особами і функціонувати на принципах комерційного розрахунку.

2. Підприємство (позичальник) має або бути власником майна, або мати право на користування та розпорядження ним.

3. Необхідна наявність економічних і юридичних гарантій повернення кредиту після певного строку.

4. Кредитор має бути так само заінтересований у видачі кредиту, як підприємство — в його отриманні, тобто повинні збігатися економічні інтереси суб'єктів господарювання.

На першому етапі підприємство і банк ведуть переговори на предмет можливого укладення кредитної угоди. За позитивних наслідків переговорів банк готовий прийняти документи підприємства для розгляду.

На другому етапі підприємство звертається в банк із заявою, яка містить такі дані:

• мета отримання, сума і термін кредиту;

• економічне обґрунтування необхідності кредиту;

• джерела погашення.

На вимогу банку підприємство надає йому інші необхідні документи, до яких належать:

1. Заява про надання кредиту.

2. Статут підприємства (нотаріально засвідчений).

3. Установчий договір (нотаріально засвідчений).

4. Реєстраційне посвідчення (свідоцтво) або патент (нотаріально засвідчені).

5. Договір оренди або інші документи щодо права власності на землю або права тимчасового користування земельною ділянкою, (нотаріально засвідчені).

6. Контракти (договори) між продавцем і покупцем, замовником і підрядчиком на виконання будівельно-монтажних робіт.

7. Довідка з банку про розмір сплаченого статутного фонду, а також витяги з розрахункового і валютного рахунку підприємства (позичальника).

8. Фінансова звітність:

9. Висновок аудиторської фірми щодо фінансового стану підприємства.

10. Техніко-економічне обґрунтування угоди або проекту.

11. Ліцензія на проект, який кредитується (якщо така потрібна).

12. Підтвердження Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України про наявність квоти.

13. Підтвердження наявності складських приміщень.

14. Підтвердження наявності виробничих площ і потужностей.

15. Договір застави, поручительство, гарантія, договір страхування (один із цих документів).

16. Клопотання місцевих і державних органів влади й управління про надання підприємству кредиту.

17. Бізнес-план і розрахунок наявних грошових надходжень. Погоджуючись на видачу довгострокового кредиту на будівництво нових об'єктів, розширення діючих потужностей, їх реконструкцію або технічне переоснащення, банк вимагає від підприємства вкладення його власних коштів, як правило, в розмірі від 10 до 30% вартості проекту.

При цьому підприємство подає до установи банку документи згідно із стандартним переліком документів для довгострокового кредитування, а також додатково (на вимогу банку):

— проектно-конструкторську документацію;

— основні техніко-економічні показники проекту (річний випуск продукції у грошовому вираженні, собівартість річного випуску продукції, балансовий прибуток, коефіцієнт окупності витрат, капіталовкладень та ін.);

— контракт на будівництво;

— контракти або договори на поставку необхідного виробничого обладнання для проекту;

—документи, які підтверджують відповідні рішення центральних та місцевих органів влади;

— документи на право землекористування;

— позитивне рішення екологічної експертизи;

— план технічного переозброєння діючого підприємства;

— бізнес-план, який містить: статистичні та прогнозні матеріали щодо економічного стану підприємства, діючих цін та тарифів на внутрішньому та зовнішньому ринках;

— розрахунки рентабельності виробництва;

— відомості про фондомісткість та матеріаломісткість продукції, забезпечення матеріалами, кадрами та основними фондами, рівень техніки та технології, ринки збуту готової продукції, основних постачальників.

На підставі поданих клієнтом документів установа банку проводить оцінку кредитоспроможності фінансового стану підприємства та інженерно-економічну експертизу довгострокового кредитного проекту.

Для підприємств, які є надійними і постійними клієнтами банку, перелік документів може бути дещо меншим.

На третьому етапі банк:

— вивчає формальну і неформальну інформацію про підприємство;

— оцінює його ділову репутацію та імідж;

— аналізує кредитоспроможність підприємства, проводить поглиблене обстеження його фінансового стану і визначає міру ризику;

— визначає перспективи розвитку підприємства;

— перевіряє наявність джерел і гарантій погашення кредиту.

Для надання кредиту важливе значення має оцінка кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність підприємства оцінюється на основі системи показників, які відображають розміщення і джерела обігових коштів, результати фінансової діяльності. Вибір показників залежить від особливостей виробничої діяльності, галузевої специфіки, форми власності та інших факторів.

Під час аналізу кредитоспроможності враховується також наявність чи відсутність у минулому кредитних відносин підприємства з банком, розмір і строки надання позики.

Комерційний банк здійснює оцінку фінансового стану підприємства перед наданням йому позики, а в подальшому — щоквартально.

В Україні критерії оцінки фінансового стану підприємства-позичальника визначаються кожним комерційним банком самостійно. Для оцінки фінансового стану підприємства — юридичної особи враховуються такі об'єктивні показники його діяльності:

• обсяг реалізації;

• прибутки і збитки;

• рентабельність;

• ліквідність;

• грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів);

• склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості. Ураховуються також інші фактори:

• ефективність управління підприємством;

• ринкова позиція підприємства і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі;

• наявність державних замовлень і державної підтримки підприємства.

Комерційні банки розробляють показники додаткової оцінки підприємств-позичальників залежно від основного виду діяльності та форм власності.

На основі проведеного аналізу системи основних показників діяльності комерційним банком визначається клас надійності підприємства-позичальника.

Для підприємства, що отримує кредит, важливо знати, на які аспекти його діяльності банк звертатиме особливу увагу.

А. Фінансові коефіцієнти

До фінансових коефіцієнтів належать:

· коефіцієнт заборгованості;

· коефіцієнт ліквідності;

· коефіцієнти оборотності;

· коефіцієнти прибутковості.

Коефіцієнт заборгованості показує, наскільки діяльність підприємства фінансується за рахунок позичених коштів. Цей коефіцієнт розраховують діленням загальної заборгованості на власний капітал. Частка позичених коштів дає уявлення про кредитоспроможність підприємства та рівень фінансового ризику, якого можуть зазнати кредитори: чим нижчий коефіцієнт, тим ліпше вони захищені від втрат у разі, коли підприємство різко скоротить обсяг активів або зазнає збитків.

Коефіцієнт ліквідності свідчить про здатність підприємства виконати короткострокові зобов'язання. Розраховують цей коефіцієнт діленням ліквідних активів на короткострокову заборгованість. Коефіцієнти обіговості свідчать, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи.

«Обіговість дебіторської заборгованості у днях» показує середню кількість днів, необхідних для погашення дебіторської заборгованості.

«Обіговість товарно-матеріальних запасів у днях» показує середню кількість днів, необхідних для того, щоб перетворити товарно-матеріальні запаси на ґроші за допомогою реалізації продукції.

Коефіцієнти прибутковості показують загальну ефективність (результативність) діяльності підприємства.

· Коефіцієнт витрат показує прибутковість підприємства щодо обсягів реалізації продукції. Для його розрахунку чисту виручку реалізації після відрахування витрат на основну діяльність ділять на чисту виручку від реалізації. Зниження коефіцієнта витрат може вказувати на зниження цін на продукцію або на меншу ефектність виробництва.

· Окупність інвестицій або активів свідчить про ефективність отримання прибутку за допомогою активів. Для його розрахунку прибуток після сплати податків ділять на загальні активи.

· Окупність власного капіталу показує загальну ефективність отримання прибутку за допомогою капіталу, вкладеного акціонерами у дане підприємство (дохідність акціонерного капіталу, відображеного в балансі). Для розрахунку коефіцієнта прибуток після сплати податків ділять на акціонерний капітал. Якщо підприємство має великий обсяг позичених коштів, високий показник окупності власного капіталу, це свідчить про надмірний фінансовий ризик, який воно взяло на себе.

Аналізуючи стан і ділову активність підприємств, ці коефіцієнти порівнюють із показниками конкурентів і визначають зміни, що сталися протягом визначених періодів (динаміку змін).

Б. Рух грошових засобів

Звіт про рух грошових засобів відображає приплив і відтік грошових засобів підприємства за певний період.

Приплив й відтік грошових засобів можна поділити на три категорії залежно від видів діяльності підприємства:

· операційна діяльність;

· інвестиційна діяльність;

· фінансова діяльність.

Такі звіти мають велике значення та допомагають фінансовому менеджеру планувати фінансування підприємства на середній та тривалий термін. Дані про рух грошових засобів допомагають:

· оцінити спроможність підприємства нагромадити в майбутньому кошти для виплати основного боргу за кредитом, відсотків і дивідендів;

· визначити потребу підприємства в зовнішньому фінансуванні.

Дані про рух грошових засобів допомагають зрозуміти сутність фінансових операцій підприємства, виявити дисбаланс у використані ресурсів і вжити відповідних заходів.

Аналіз руху грошових засобів показує, як формувались потоки грошових засобів у минулому. Але можливість погасити заборгованість залежить від майбутніх потоків грошових засобів. Тому необхідною є система, що дає змогу прогнозувати рух грошових засобів і визначити обсяг необхідного фінансування в наступному році.

Негативний рух грошових засобів означає, що підприємству необхідний кредит у межах отриманого негативного значення.

Позитивний рух грошових засобів означає, що підприємство потенційно матиме змогу зменшити існуючу заборгованість.

Рішення про надання або відмову у наданні кредиту залежить від того, наскільки банк довіряє підприємству та наскільки він задоволений прогнозом.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: