|
ТЕМА 9 ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВАПлан. 1. Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення 2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств 3. Показники фінансового стану підприємства -1- Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробниче - господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Основними завданнями аналізу фінансового стану є: § дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства; § дослідження ефективності використання майна(капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами; § об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стабільності підприємства; § оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності; § визначення ефективності використання фінансових ресурсів. Фінансовий аналіз поділяється на зовнішній та внутрішній. Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу,який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності є: • аналіз абсолютних показників прибутку; • аналіз показників рентабельності; •аналіз фінансового стану, фінансової стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу; • аналіз ефективності використання залученого капіталу; • економічна діагностика фінансового стану підприємства. Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є: • Аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають; • Аналіз кредитоспроможності підприємства; • Оцінка використання майна та вкладеного капіталу; • Аналіз власних фінансових ресурсів; • Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства; • Аналіз самоокупності підприємства. Коло користувачів фінансової інформації підприємств відображено на рисунку 9.1
Рисунок 9.1 - Основні користувачі фінансової інформації підприємства Основні прийоми аналізу: 1. Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом. 2. Вертикальний (структурній) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат. 3. Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів. 4. Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників. " 5. Порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства, (філій), а також: міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньо галузевими та середніми показниками. 6. Факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотнім (синтез),коли його окремі елементи з’єднують у загальний результативний показник. Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання. Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципи дослідження фінансового стану підприємства. Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описувані аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях.(експертних оцінок і сценаріїв,психологічні, морфологічні, порівняльні і інші) До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності (арифметичних різниць, балансовий, дисконтування) Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей визначення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу. Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей: • 1. дескриптивні моделі - засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності (система аналітичних коефіцієнтів); • 2. предикативні моделі - це моделі передбачуваного,прогностичного характеру (точка критичного обсягу продаж:); • 3. нормативні моделі - це моделі які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Таким чином, фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської звітності. -2- Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства отже є відкритою. Кожне підприємство розробляє.свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й "НОУ -ХАУ" Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік ЇЇ визначає керівник підприємства. На підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) діють наступні форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам Форма 1 баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Форма 2 звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) - звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід Форма 3 звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Форма 4 звіт про власний капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. “Примітки до звітів” – сукупність показників і пояснень, що забезпечують деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію. Ціль складання фінансової звітності – надати користувачам повну, правдиву і неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності і рух засобу підприємства для прийняття рішень. Фінансова звітність забезпечує такі інформаційні потреби користувачів: ü щодо придбання, продажу цінних паперів і володіння ними; ü участі в капіталі підприємства; ü оцінювання якості керування; ü оцінювання здатності підприємства вчасно виконувати свої зобов'язання; ü забезпеченості зобов'язань підприємства; ü визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; ü регулювання діяльності підприємства; ü прийняття рішень. Фінансова звітність може задовольняти потреби користувачів, що не можуть вимагати звітів, складених з обліком їхніх конкретних інформаційних потреб. За даними фінансової звітності розраховують сукупності аналітичних показників і на їхній основі – узагальнюючі показники фінансового стану підприємств. Незважаючи на виняткову важливість фінансового аналізу на основі відносних показників (коефіцієнтів), оцінка діяльності за даними фінансової звітності відбиває минулі дані і показує тодішній стан справ. Екстраполяція тенденцій у майбутнє зв'язана з великими труднощами і вимагає високого професіоналізму. Дані стандартних обов'язкових форм державної статистичної звітності, що затверджуються Держкомстатом України, можна використовувати для аналізу фінансового стану підприємств народного господарства, дослідження кількісних залежностей фінансових аналітичних показників на макрорівні. Так, форма №1 “Підприємство”, що має назву “Обстеження діяльності підприємства (організації) за рік”, містить такі необхідні для фінансового аналізу дані: зміни і структури активів підприємства; обсяг виробленої і реалізованої продукції в поточних цінах; витрати на виробництво продукції; структура запасів; валові інвестиції в основний капітал (засіб, спрямовані на придбання, створення і відновлення основних фондів і матеріальних активів). Форма №1-б містить дані про фінансові результати і дебіторська і кредиторська заборгованості, форма №1-ПВ – дані про стан заборгованості з виплати заробітної плати. Форма №1–п “Річний звіт підприємства (об'єднання) по продукції” містить інформацію про обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) у порівнянних і поточних оптових цінах за звітний і попередні роки; про виробництво окремих видів промислової продукції в натуральних одиницях виміру і за фактичною вартістю за звітний рік у поточних оптових цінах. Форма №22 “Зведена таблиця основних показників, що комплексно характеризують господарську діяльність підприємства (об'єднання)”, містить дані про основні фінансові результати діяльності підприємств: балансовий чи прибуток збиток, виторг від реалізації і собівартість виробленої продукції, доданий вартість у поточних цінах відповідного року, про виторг від реалізації продукції в далекому і близькому зарубіжжі й об придбані сировину і матеріалах у далекому і близькому зарубіжжі, про іноземні кредити й інвестиції. Форма №5-с “Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)” додатково до фінансової звітності форми “2 містить розшифровку матеріальних і інших витрат. Дані форм №1-п, 22, 5-с використовують для факторного аналізу собівартості і прибутку від реалізації. До аналізу майнового стану підприємства залучаються дані форми №1 статистичної звітності “Звіт про наявність і рух основних фондів, амортизацію (знос)”; для аналізу структури джерел фінансування майна підприємства використовують дані форми №2-Б “Звіт про випуск, реалізацію й оборот цінних паперів” по видах цінних паперів про їхню наявність і розміщення серед юридичних і фізичних осіб, а також інвесторів інших країн. Дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку надаються керівництву підприємства для прийняття відповідних рішень щодо витрат: по видах виробів (послуг, робіт); за місцями виникнення (виробничі підрозділи); за класифікаційними ознаками (постійні і змінні); за калькуляційними статями; за економічними елементами; за періодами і т.п. Структуру витрат підприємства за економічними елементами – матеріальні витрати, витрати на оплату роботи, відрахування на соціальні заходи, амортизацію, інші витрати – відбивають у розділі ІІ “Звіт про фінансові результати”. Ці дані використовують для порівняльного аналізу структури витрат підприємств однієї області, а також для аналізу динаміки матеріально - чи трудомісткість власного виробництва. Облік витрат на місцями виникнення дає можливість контролювати формування витрат і відповідальність щодо їхньої доцільності (перша задача) і обґрунтовано розподіляти непрямі витрати на носіями витрат (друга задача).Дані обліку за носіями витрат (калькулювання собівартості одиниці продукції, чи роботи послуг) використовують для порівняння продажу і собівартості. Облік за носіями тільки прямих витрат (без розподілу постійних витрат) дає можливість визначити маржинальний доход на виріб як різниця між ціною реалізації і прямими витратами. Розмір маржинального доходу – важлива інформація для керівництва підприємства. Він показує “внесок” виробу в покриття постійних витрат і, отже, у такому самому обсязі – у прибуток підприємства. Невід'ємною умовою бухгалтерського обліку є документальне оформлення кожної господарської операції. З метою заглибленого аналізу фінансового стану підприємства вибірково, на запит, можна скористатися даними з первинних документів оборотних відомостей за аналітичними і синтетичними рахунками, наприклад: про часткову чи повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, засобу і розрахунків; про структуру дебіторської і кредиторської заборгованості по видах, термінами оплати і носіями; про виконання кредитних угод; про продуктивні витрати і розкрадання матеріальних цінностей і т.п.. В Україні залучення первинних даних бухгалтерського обліку передбачено методикою заглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств і організацій. У вище сказаному розглядалася інформація, що містить дані про те, що уже відбулося, тобто про минуле. Аналізуючи фактичний фінансовий стан підприємств, до експертних оцінок удаються, насамперед, з метою одержання даних про відносну чи значимість того іншого аналітичного показника під час розгляду їхньої сукупності: наприклад, такі оцінки потрібні при визначенні узагальнюючого показника ліквідності балансу, класності підприємства до замовника і рейтингового узагальнюючого показника фінансового тану. Проте, експертні оцінки використовують переважно для прогнозування фінансового стану підприємства, а також для фінансової експертизи інвестицій. Досвідчені висококваліфіковані фахівці можуть оцінити імовірність очікуваних доходів і витрат, ступінь ризику реальних і фінансових інвестицій, зміни в курсі національної валюти, у податковому законодавстві й ін. -3- Ліквідність - це показник, який свідчить про те, як швидко підприємство може продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність підприємства - це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти,ринкові цінні папери дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості. Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності. Аналіз ліквідності балансу - це порівняння активів згрупованих за ступеням ліквідності та пасивів згрупованих за строками погашення. Таблиця 9.1 - Аналіз ліквідності балансу (за формами звітності до 2013р.)
*відноситься та частина пасиву, яка планується до сплати протягом 12 місяців, починаючи з дати складання балансу, або на протязі одного операційного циклу, коли він перевищує 12 місяців. ** відноситься та частина пасиву, яка планується до сплати протягом після 12 місяців, починаючи з дати складання балансу, або більші ніж на протязі одного операційного циклу. Якщо виконується умова: Л1 П1;Л2 П2;Л3 П3;Л4 П4 баланс є абсолютно ліквідним. Якщо викушуються перші три умови, то це приводе до виконання четвертої. У випадку якщо одна або більше умов не виконується ступень ліквідності балансу відрізняється від абсолютної. Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання,які впливають із кредитних та інших операцію грошового характеру. Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансове - господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства: 1. абсолютна фінансова стійкість (трапляється на праці рідко) - коли власні оборотні кошти забезпечують запаси витрат; 2. нормально стійкий фінансовий стан - коли запаси і витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та достроковими позиковими джерелами; 3. нестійкий фінансовий стан - коли запаси і витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат; 4. кризовий фінансовий стан - коли запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство стає на межі банкрутства. Фінансове стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси і витрати, не допустити неправдивої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями. Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників. Для аналізу фінансового стану доцільно використовувати систему показників наведених в таблиці 9.2 Таблиця 9.2 - Аналіз фінансового стану (за формами звітності до 2013р.)
Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право... ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам... Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|