Тема: «ТРАДИЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ»

Цілі та завдання заняття: визначити роль української філософії в розвитку української культури; окреслити найперші особливості української філософії, позначити її зв’язок із історією світової філософії; виділити основні етапи розвитку української філософії, розглянути її провідних представників та ідейні здобутки на кожному із таких етапів; виявити провідні тенденції сучасного розвитку української філософії.

1. Своєрідність філософії України в контексті світової історії.

2. Християнство і філософія у Київській Русі.

4. Філософські принципи «Кобзаря» Т. Шевченка.

5. Національний характер філософії І. Франка.

6. Розвиток філософських традицій у творчості вітчизняних природознавців (кінець ХІХ-початок XX ст.).

7. Історіософія В'ячеслава Липинського та «вольовий націоналізм» Дмитра Донцова: держава, нація, національна ідея.

Антеїзм (від грец. Антей) –поняття, що віддзеркалює домінування жіночого начала в міфологічній культурі слов’ян, в історії філософії означає єдність людини з природою (землею-матір’ю).

Кордоцентризм – певна світоглядна орієнтація на внутрішній світ людини, «філософія серця» (де серце – емоційно-вольова сутність людини).

Екзистенціалізм – заглибленість філософського аналізу у внутрішнє буття людини, акцент на її неповторності та потребі свободи як способу людського існування.

Ісихазм (від грец. внутрішній спокій, безмовність, зречення) – містична течія, що виникла у Візантії (набула поширення у середовищі монахів Афона в XIV ст. як етико-аскетичне вчення про шляхи єднання людини та Бога через очищення серця слізьми й зосередження свідомості на самій собі).

Ноосфера (від грец. розум і куля) – сфера взаємодії суспільства й природи, визначальною особливістю якої стає розумова діяльність людини.

Конкордизм (від франц. згода) – світоглядна позиція, згідно з якою людина повинна жити у згоді із самою собою та іншими людьми.

Софія – у християнській традиції «софія» (мудрість) є аналогом істинного знання про світ. У релігійно-філософській традиції має подвійне тлумачення: з одного боку, це сутність Бога, «душа світу», з іншого – першопричина інтеграції світу, людини й Бога.

Поліфонізм – багатоголосся різних культур, а саме: трипільської, іраномовної (скіфи, сармати), тюркської (половці та печеніги), германської (готи), грецької, римської, праслов’янської, що було однією з передумов розвитку філософської думки в Україні.

1. Горський В.С Історія філософської думки в Україні. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 1997. – 288 с.

2. Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1991.

3. Донцов Д. Націоналізм. – Лондон; Торонто, 1996.

4. Історія філософії України / Хрестоматія. – К, 1993. – 553 с.

5. Кониський Г. Філософські твори: у 2-х т. – К., 1990.

6. Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Вища школа: Т-во «Знання», КОО, 1999. – 543 с

7. Сковорода Г. Повне зібрання творів: у 2-х т. – К., 1973.

8. Сушинський Б.І. «Велесова книга» предків. «Велесова книга» у перекладі та літературній інтерпретаціїї Богдана Сушинського / Ред. О.П.Чередниченко. Київ-Одесса: Вид. Дім ЯВФ, 2004. – 256 с.

9. Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії. – К.: Україна, 2001.

10. Філософія: Навчальний посібник / І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко, І.В. Бойченко, В.П. Розумний та ін.; За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1997. – с. 166-185.

11. Філософія: Підручник / Під ред. Бойченко І.В. – К.: Либідь, 2001.

Тема: «ПРОБЛЕМА БУТТЯ. ДУХ І МАТЕРІЯ: МЕЖА ПРОТИЛЕЖНОСТІ (ОНТОЛОГІЯ)»

Цілі та завдання заняття: виявити особливості проявів філософського мислення у сфері осмислення засад дійсності; прослідкувати, як при осмисленні буття проявляються такі важливі риси філософського мислення, як граничний рівень узагальнення, його принциповий людиноцентризм та ін.; ознайомитись із найпершими філософськими категоріями, що застосовуються при визначенні буття та його атрибутів; окреслити найважливіші особливості сучасної наукової картини світу.

1. Еволюція філософських уявлень про субстанції світу.

5. Еволюція філософських уявлень про субстанції світу.

6. Сучасна наука про системну організацію матерії.

· «перша природа», тобто об’єктивна реальність, яка існує поза і незалежно від суспільства; сукупність природних умов існування людського суспільства;

· «друга природа» – сукупність штучних матеріальних умов існування суспільства, тобто речей і явищ, створених людиною в процесі перетворення «першої природи».

Буття соціального – система суспільних процесів, яка створюється різноманітними відносинами, які виникають між людьми у перебігу їхньої діяльності (на виробництві, у побуті, родині, державі тощо) і пов’язує індивідів та їхні розрізнені дії в єдине ціле.

Буття людини – це система її багатоманітних зв’язків із усім оточуючим. Буття людини перш за все виражається: природною основою, суспільними відносинами, активною трудовою діяльністю, психікою і духовністю.

Буття духовного охоплює процеси свідомості та несвідомого, включаючи інформацію, яка зберігається в природних і штучних мовах. Духовне функціонує у двох основних взаємопов’язаних проявах:

· як свідомість індивіда – потік унікальних переживань, вражень, думок, переконань, ціннісних установок окремої людини;

· як продукт духовного обміну людей, відносно незалежний від індивідів. Він втілений в суспільно значущих відносно стійких духовних утвореннях (наукових ідеях і теоріях, моральних нормах, правилах спілкування та ін.), зафіксованих у наукових працях, літературі, в творах мистецтва тощо.

Філософський зміст категорії «субстанція» виражають два основні аспекти: абсолютна самодостатність, незалежність від чого-небудь і першопричина, першооснова усього існуючого. Поняття «субстанція» співвідноситься із категорією буття, але ототожнювати їх не слід. Субстанція у наведеному сенсі виступає конкретизацією більш абстрактного поняття буття.

Матерія – філософська категорія для позначення об’єктивної реальності, тобто усього того, що не залежить від людини, її свідомості і дано людині в її чуттєвому сприйнятті. Матерія розглядається як незалежна першооснова усього існуючого. І в такому розумінні виступає як субстанція.

Необхідність показати зв’язок матерії із конкретними речами обумовлює розгляд матерії в її проявленості через притаманні їй невід’ємні загальні властивості – атрибути: рух, простір, час.

Рух є способом існування матерії. Матеріальний світ розвивається завдяки рухові, тобто взаємодії речей і процесів.

Взаємодія – причина різноманітності речей об’єктивного світу, джерело їхніх змін. Тому її можна інтерпретувати як субстанцію.

Простір і час – загальні форми існування (буття) матерії.

Простір виражає протяжність, будову матеріальних об’єктів.

Час – тривалість протікання процесів, послідовність зміни їхніх станів.

Реальність – все те, що здатне діяти, спричиняти та змінювати дію. Це – не лише те, що є зараз, але й те, що має тенденцію, готувалось до появи.

Дійсність – категорія буття, пов’язана з дією або актом, позначає те, що діє тут і зараз.

Існування – категорія, що передбачає виявлення певних явища процесів дійсності через сукупність їх зв’язків з іншими явищами та процесами.

Суще – категорія, яка подає буття у його конкретному, наявному виявлені.

· Дуалізм – визначення двох основ буття: матеріального і духовного (наприклад, науки і релігії); 3. Плюралізм – буття постає як абстракція від реальної множини явищ, речей та процесів;

· Субстанціалізм – визначає те, що явища вміщують глибинну внутрішню суть;

· Статичність – світ є незмінним, сталим, нерухомим;

· Динамічність (Динамізм) – світ постає змінним та рухомим.

1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.

2. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін. Філософія: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.

3. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Укр.-фін. ін-ту менеджм. і бізнесу, 1998. – 165 с.

4. Кремень В.Г.. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: підручник / В.Г.Кремень, В.В. Ільїн. – К.: книга, 2005. – 528 с.

5. Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2001. – 448 с.

6. Філософія: Навчальний посібник / Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П. та ін. – К.: Вікар, 1997. – 584 с.

7. Філософія: Підручник для вищої школи. – Х.: Прапор, 2004. – 736 с.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: