|
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИСтр 1 из 5Следующая ⇒ ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ “Українська медична стоматологічна академія” Медичний коледж Щоденник Навчальної практики з дисципліни “Фармакогнозія” Для фармацевтичного відділення студента _______ групи _______ курсу ________________________________________________ термін практики ____________________________________ Рід. Подорожникові Plantagianaceae Подорожник середній Plantago media Липень 2013 р. Студента І курсу ___ гр. Щоденник навчальної практики по фармакогнозії для студентів фармацевтичного відділення медичного коледжу ВДНЗУ «УМСА»
Автори: викладачі медичного коледжу Л.П. Біланова, Н.П. Куценко Рецензент: к.мед.н., доцент кафедри експерементальної та клінічноїї фармакології з клінічною імунологією та алергологією ВДНЗУ «УМСА» Рябушко М.М.
Навчальна практика по фармакогнозії проводиться на І–му курсі протягом шести робочих днів і направлена на закріплення знань і навиків заготівлі, зберігання та переробки лікарської рослинної сировини, визначення лікарських дикоростучих рослин в природі, а також визначення ресурсів лікарських рослин.
Методичні вказівки – щоденник навчальної практики по фармакогнозії затверджені на засіданні ЦМК ВДНЗУ «УМСА». Протокол № _5_ від 21 травня 2013 р. Передмова Навчальна практика по фармакогнозії займає важливе місце в системі підготовки майбутніхфармацевтів. Вона проводиться на І-му курсі (перед літньою сесією), на протязі шести робочих днів. Мета практики – закріплення знань з фармакогнозії: набуття навичок заготівлі, зберігання і переробки лікарської рослинної сировини (ЛРС), а також визначення ресурсів лікарських рослин та догляду за лікарськими рослинами. По завершенню практики студент повинен знати: 1. номенклатуру лікарських рослин; 2. зовнішні ознаки лікарських рослин і ареали; 3. основи процесу заготівлі ЛРС (правила збору, сушіння, первинної обробки та ін.); 4. систему міроприємств по раціональному використанню лікарських рослин; 5. існуючі методики визначення урожайності ЛРС, зовнішні ознаки ЛРС; 6. правила зберігання, пакування, маркування ЛРС; 7. правила техніки безпеки при роботі з ЛРС. Студент повинен вміти: 1. визначати лікарські рослини за зовнішніми ознаками і відрізняти їх від можливих домішок; 2. встановлювати оптимальні терміни збору ЛРС; 3. виявляти зарослі дикоростучих лікарських рослин і визначати їх ресурси; 4. проводити заготовку ЛРС; 5. визначати відповідність і якість сировини; 6. проводити первинну обробку, сушіння, стандартизацію згідно вимогам АНД; 7. сприяти охороні природних рослинних ресурсів, зокрема, лікарських рослин, і їх раціональному використанню. Під час виробничої практики студенти повинні оволодіти такимиобов’язковими практичними навичками: 1. користування нормативно-технічною документацією: Державна Фармакопея України; Державна Фармакопея СРСР, XI видання, випуск І та II; іншою літературою; 2. проводити заготівлю (збирання, сушіння і зберігання) певної ЛРС, враховуючи її властивості; 3. виготовлення гербарію лікарських рослин; 4. виконання запобіжних заходів при заготівлі отруйної сировини. Бази практики Ліси, луки, озера, ріки, навчальна лабораторія академії. ІНСТРУКЦІЯ ПО ТЕХНІЦІ БЕЗПЕКИ На базі навчальної практики необхідно пройти інструктаж по техніці безпеки, підписатися в журналі по техніці безпеки про ознайомлення з інструктажем; строго дотримуватися усіх санітарно-гігієнічних вимог.
ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННІ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ При проходження навчальної практики студенти зобов’язані: 1. дотримуватися правила техніки безпеки; 2. виконувати усі розпорядження керівника; 3. щоденно оформляти щоденник практики; 4. виконувати завдання, згідно навчальної програми практики; 5. збирати наступні матеріали: гербарій, зразки ЛРС; В кінці проходження практики студенти повинні здати своєму керівнику щоденник, зібрані матеріали і залік. Невиконання програми практики, отримання незадовільної оцінки веде за собою повторне проходження навчальної практики. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИКИ
ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ Мета – навчитися самостійно проводити гербаризацію лікарських рослин різних життєвих форм. Завдання – навчитися вибирати і заготовлювати рослини для гербаризації; проводити закладання гербарію, засушувати гербарні зразки, оформляти гербарний лист та етикувати гербарій. Зразки для гербарію збирають у суху погоду під час екскурсії у природі, а також при роботі в ботанічному саду, на дослідних ділянках. Гербаризацію проводять після визначення рослин. Завжди вибирають типові, здорові, не пошкоджені рослини з усіма вегетативними (корінь, стебло, листя) і генеративними (квіти, плоди) органами. При цьому треба мати на увазі, що збирають середні екземпляри (не зовсім великі і малі, не дуже гіллясті). Трав’янисті рослини викопують з кореневою системою. З дерев і кущів, які повинні бути не пошкодженні і мати природні та квітучі пагони. Плоди і насіння збирають у невеликі пакетики і використовують в подальшому при монтуванні гербарію. Зібрані зразки рослин, після визначення, закладають в гербарну сітку між двома аркушами паперу. При цьому найбільш товсті і соковиті частини (корені, стебла, великі корзинки і т.п.) розрізають вздовж. Сильно гіллясті рослини для уникнення накладання одних частин на інші перекладають частинами фільтрувального паперу, а квіти – тонким шаром вати. Рослини, які містять багато води необхідно перекладати декількома листками газетного паперу. В одну гербарну сітку рекомендується закладати не більше 10-15 гербарних зразків. Для кожного гербарного зразка підписують тимчасові (чорнові) етикетки, які кладуть разом з рослинами у гербарну сітку. На чорнових етикетках простим олівцем підписують назву родини, роду та виду рослини, географічний пункт, місце зростання та дату збору рослини. Гербарні сітки із закладеними рослинами туго зв’язують мотузкою, ставлять у сухе, гарно провітрююче місце, при поганій погоді в кімнату. На початку сушіння кожні 5-6 годин замінюють перекладний папір сухим. По мірі висихання рослин перекладний папір змінюють 1-2 рази на день. Під час перекладання рослин спочатку витягують верхній листок паперу, а потім обережно змінюють нижній. Висушені рослини нашивають на лист (формату А3). При цьому високі рослини згинають або розрізають на частини. У сильно гіллястих рослин або густо листяних можна відрізати частину гілок і листків. Дрібні рослини можна нашивати по 1-2 екземпляра разом з підземними органами на один гербарний лист. Частини листків необхідно розмістити так, щоб було видно нижню поверхню листкової пластинки. У правому верхньому кутку гербарного аркушу прикріплюють пакетик із насінням, плодами або кусочками кори, кореня і т.п. Після монтування і нашивання гербарію тимчасову етикетку замінюють постійною, яку розміщують у правому нижньому кутку гербарного листа. Для кожного гербарного зразка заповнюють етикетку розміром 7х12 см., яка містить таку інформацію: 1. Назва рослини латинською, українською мовами, автор. 2. Назва ботанічної родини латинською, українською мовами. 3. Географічний пункт (район, область) збору рослини. 4. Місце перебування рослини (фітоценоз — ліс, узлісся, лук. узбіччя доріг тощо). 5. Дата збирання. 6. Прізвище, ім'я по батькові студента, який зібрав рослину, курс, факультет і група де він навчається. 7. Прізвище, ім'я по батькові викладача, який прийняв гербарій. НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
ПІД ЧАС ПРАКТИКИ СТУДЕНТ ПОВИНЕН МАТИ:
День перший - (дата) Види виконаних робіт: ________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ День другий - (дата) Види виконаних робіт: ________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ День третій - (дата) Види виконаних робіт: ________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ День четвертий - (дата) Види виконаних робіт: ________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ День п’ятий - (дата) Види виконаних робіт: ________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ День шостий - (дата) Види виконаних робіт: ________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ Первинна обробка сировини Перед сушінням сировина підлягає первинній обробці. При цьому відкидають сторонні рослини або непотрібні частини тієї ж самої рослини (скажімо, стебла в листковому товарі, листки у квітковому і довгі квітконіжки або черешки листків, дерев'янисті стебла тощо), а також ушкоджену комахами та грибками сировину. Часто товсті корені й кореневища розщіплюють, іноді очищають від кори. Період між збиранням сировини і розкладанням її для сушіння не повинен перевищувати 1-2 год. Сушіння сировини - це одна з найважливіших операцій, яка забезпечує якість сировини. Завдання правильного сушіння полягає в тому, щоб якомога швидше припинити руйнівну дію ферментів або зменшити її до мінімуму. Сушіння рослин - це своєрідний метод їх консервування шляхом оптимального зневоднення. Дієвість ферментів перебуває в тісному зв'язку з динамікою водного дефіциту. Чим нижча температура сушіння і повільніше віддається клітинна волога, тим активніші ензиматичні процеси, і навпаки. При повільному відмиранні клітин з біологічно активними речовинами можуть відбуватися різновекторні процеси. В одних випадках спостерігається руйнування діючих речовин; у цьому відношенні нестійкими є глікозиди (особливо серцевої групи), алкалоїди, які в своїй молекулі мають складно-ефірні угруповання, та деякі інші сполуки. В інших випадках БАР накопичуються, наприклад, у деяких ефіроолійних рослин і рослин, що схильні утворювати біогенні стимулятори. Більшість видів сировини сушать при температурі 50-60 °С. Сировина, багата на аскорбінову кислоту, потребує швидкого сушіння при 80-90 °С, оскільки при повільному сушінні вітамін руйнується. Ефіроолійну сировину сушать повільно при температурі 25-30 °С. Для кожного виду або групи сировини є свої оптимальні умови сушіння, встановлені експериментально. Враховуючи морфолого-анатомічну структуру сировини, її хімічний склад, ступінь стабільності діючих речовин, вибирають той чи інший спосіб сушіння. Застосовують натуральний (сонячний, тіньовий) і штучний (тепловий) методи сушіння. Сонячне сушіння. На сонці сушать кору, корені, насіння, деякі ягоди або пров'ялюють корені, плоди шипшини, ягоди чорниці (перед завантаженням у теплові сушарки, що значно прискорює сушіння і зберігає ягоди від грудкування). Трави, листя, квітки не можна сушити на сонці, бо пряме сонячне проміння руйнує хлорофіл у зелених частинах рослин і сухе листя та трави жовтіють. Барвні речовини квіток руйнуються, вони вигорають, і блякнуть. Сировина стає непридатною для використання. Тіньове повітряне сушіння. Тіньовому сушінню піддають зелені частини рослин; при ньому добре зберігається природний колір стебел, листків і квіток. Сировину розкладають на сітках тонким шаром і обережно ворушать. Перша і обов'язкова умова якісного сушіння в закритих приміщеннях - це постійна і швидка заміна вологого повітря свіжим, тобто потрібне добре вентилювання приміщення. Сушіння штучним обігріванням (теплове сушіння). Теплове сушіння має ряд переваг перед повітряним. У спеціальних сушарках регулюють температуру відповідно до особливостей кожного виду сировини: процес висушування відбувається значно швидше, ніж при повітряному сушінні. Лікарську рослинну сировину висушують до "повітряно-сухого стану". Залежно від виду сировини, залишкова вологість коливається в межах 10-14 %. Для ягід, багатих на вуглеводи, вона може бути більшою (для чорниці - 17 %, для ялівцю - до 20 %). Суху сировину перевіряють на злам: якщо корені, кора, стебла трави не гнуться, а з тріском ламаються, сушіння закінчують.
Зберігання сировини
На складах сировина зберігається у цілому вигляді. Ціла сировина краще зберігає свої якості, адже її тканини менше зазнають впливу зовнішнього середовища; крім того, в такому стані легше контролюється її чистота і якість. Умови зберігання сировини мають забезпечувати стабільність зовнішнього вигляду і кількості діючих речовин протягом установленого для неї терміну придатності. При зберіганні треба брати до уваги несприятливі впливи на сировину довкілля: вологості повітря, прямого сонячного проміння, коливань температури. Особливо небезпечною є вологість. Приміщення для зберігання лікарської сировини повинне бути цілком сухим, чистим, захищеним від прямих сонячних променів і добре провітрюватися. За високої температури сировина пересихає, звітрюється ефірна олія. Оптимальна температура у приміщеннях складу повинна залишатися на рівні 10-12 °С. Рослинну сировину на складі зберігають в упакованому згідно з вимогами АНД вигляді, укладену на спеціальні стелажі штабелями (не вище 2,5 м для ягід, насіння, бруньок і 4 м для інших видів сировини), розміщеними один від другого на відстані не менше 50 см. Стелажі встановлюють на відстані не менше 15 см від підлоги і не менше 25 см від стін. Сировину розміщують за певними групами, з урахуванням її специфічних властивостей: 1. Отруйна і сильнодіюча (сировина, що містить алкалоїди, кардіостероїди). 2. Ефіроолійна. 3. Плоди і насіння (сировина, багата на вуглеводи). 4. Решта видів сировини. На штабель прикріплюють етикетку, де вказують: назву сировини; назву підприємства-відправника; дату (рік, місяць) збирання або заготівлі; номер партії (серії); дату надходження. Кожну групу сировини слід зберігати в ізольованому приміщенні. Отруйна (список А) і сильнодіюча (список Б) лікарська сировина зберігається в окремому складському приміщенні. На вікнах тут необхідні металеві ґрати, двері оббивають металом, обладнують світловою і звуковою сигналізацією. Після закінчення роботи приміщення опломбовують. Матеріали, багаті на поживні речовини (плоди чорниці, глоду, жостеру, корені кульбаби), часто зазнають псування шкідниками. Таку сировину найкраще зберігати в мішках на постійному протязі, частіше переглядати і просушувати. Сировину щорічно перекладають, ретельно перевіряють на наявність амбарних шкідників, піддони провітрюють і просушують, а при необхідності дезінфікують. Терміни зберігання різних видів сировини наведено у відповідній АНД. Календар збору лікарської рослинної сировини
Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры... Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|