Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Абетковий покажчик німецьких терміпів





 

Bandspinde Block   6.8 4.3 Fab., I Ialbgewebecinband
Blockruckcn   6.9 Heft
Bucbumschlag   7.15 Kante
Buctldccke   4.4 Oberkante
Hinband   4.5 Sprungriiekcn
einlagc   6.4 Vorsaiz
engekleole Beilage   6.5 Zusclini

7.10

6.13

7.13

7.5

6.14

6.4

6.8

7.7

6.5

7.15

7.9

7.13

6.8

7.6

6.13

4.5

7.5

6.14

6.13,7.9,7.13

7.5

6.1

7.8

6.14

7.7

7.10

7.6


ДСТУ 3772 — 98. Оригінали для поліграфічного відтворення 149


ДОДАТОК З

ДСТУ 3772—98. Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги

Чинний від 1999-07-01

1. Галузь використання

Цей стандарт установлює вимоги до оригіналів всіх видів, що виготов­ляються та передаються видавництвом (замовником) на поліграфічне під­приємство для випуску видань та інших друкованих виробів.

Стандарт не встановлює вимог до оригіналів, що використовуються для випуску видань, які вимагають спеціальної технології виготовлення друкар­ських форм (унікальних, експериментальних, нотних без тексту, картографі­чних, факсимільних) і до ілюстраційних оригіналів з растровою структурою.

2. Нормативні посилання

У цьому стандарті наведено посилання на такі стандарти:

ДСТУ 3003-95. Технологія поліграфічних процесів. Терміни та ви­значення.

ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та ви­значення.

ГОСТ 7.4-86. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Издания. Вьіходньїе сведения.

ГОСТ 7.62-90. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Знаки для разметки оригиналов и исправления кор-ректурньїх и пробних оттисков. Общие требования.

ГОСТ 427-75. Линейки измерительньїе металлические. Технические условия.

ГОСТ 3489.1-68. ПІрифтьі типографские (на русской и латинской гра-фических основах). Группировка. Индексация. Линия шрифта. Емкость.

ГОСТ 5094-74. Угольники чертежньїе. Технические условия.

ГОСТ 5773-90. Издания книжньїе и журнальньїе. Формати.

ГОСТ 25706-83. Лупьі. Типьі, основньїе параметрьі. Общие технические требования.

3. Визначення

У цьому стандарті подано терміни та визначення, що встановлені в ДСТУ 3003, ДСТУ 3018 і цьому розділі:

3.1. Оригінал - опрацьована й оформлена за встановленим порядком текстова та (чи) ілюстраційна інформація, призначена для відтворення Друкуванням.

3.2. Текстовий оригінал - оригінал, що містить інформацію у ви­гляді тексту.

3.3. Ілюстраційний оригінал - оригінал, що містить інформацію у ви­гляді одно- чи багатоколірного зображення.


 

3.4. Штриховий оригінал - ілюстраційний оригінал, зображення якого утворюється з крапок, штрихів, ліній чи суцільних площин різних розмі­рів, але однакової насиченості.

3.5. Півтоновий оригінал - ілюстраційний оригінал, зображення якого утворюється з окремих ділянок різної насиченості (оптичної густини), що поступово переходить від світлого до темного тону.

3.6. Оригінал-макет для прямого відтворення - оригінал, виготовле­ний із застосуванням видавничої техніки, який містить текст, штрихові та (чи) півтонові ілюстрації і є точним макетом майбутнього видання (друкованого виробу).

3.7. Кодований оригінал - оригінал, записаний на певному носії інфо­рмації (диску, дискеті, магнітній стрічці або ін.), опрацьований за про­грамою та призначений для відтворення на друкувальному пристрої.

3.8. Оптична густина - величина, що характеризує непрозорість шару матеріалу та вимірюється десятковим логарифмом величини, оберненої до коефіцієнта пропускання.

3.9. Виворітний текст - текст, зображений білими чи світлими літера­ми на кольоровому чи темному фоні.

4. Технічні вимоги 4.1. Вимоги до текстових оригіналів

4.1.1. Вимоги до машинописних оригіналів для всіх видів складання

4.1.1.1. Машинописні оригінали повинні бути надруковані на друкар­ській чи складально-друкарській машинці з висотою шрифту малих літер не менше за 2 мм із застосуванням стрічки чорного кольору.

4.1.1.2. Для друкування повинен використовуватися писальний папір білого кольору формату 203 мм х 288 мм або 210 мм х 297 мм. Для дру­кування розгорнених таблиць допускається використання паперу формату 288 мм х 407 мм або 297 мм х 420 мм.

4.1.1.3. Поля на сторінці оригіналу повинні бути таких розмірів: вер­хнє - 20 мм, праве - 10 мм. Розміри лівого та нижнього полів залежать від встановлених довжини рядка та кількості рядків на сторінці оригіна­лу, але не повинні бути менше ніж 20 мм.

4.1.1.4. Текст повинен бути надрукований з одного боку аркуша через два інтервали (4 мм) малими літерами згідно з правилами правопису від­повідної мови. Великими літерами повинні бути надруковані заголовні лі­тери, літери абревіатури, власні назви, розмірність деяких фізичних вели­чин (В, А, кВт тощо). Надруковані літери повинні бути чіткими. Не допускається друкування здеформованим чи забрудненим шрифтом.

4.1.1.5. Один надрукований рядок оригіналу повинен містити (60 ± 2) знаків з урахуванням проміжків між словами (один проміжок вважається одним знаком). При друкуванні на складально-друкарській машинці до­пускається більша кількість знаків у рядку; але зі збереженням розмірів полів оригіналу.

Абзацний відступ повинен бути однаковий по всьому тексту оригіналу та Дорівнювати трьом знакам. Допускається абзацний відступ п'ять зна­ків (15-17 мм).

4.1.1.6. Одна надрукована сторінка оригіналу повинна містити (29 ± 1)
Рядків (20 рядків при друкуванні словників). При друкуванні на складально-
ДРУкарській машинці допускається більша кількість рядків на сторінці, але


 


'-'^ Додаток З


ДСТУ 3772—98. Оригінали для поліграфічного відтворення



 


із зображенням розмірів полів оригіналу. Менша кількість рядків допуска­ється на початкових, спускних, кінцевих сторінках, перед заголовками.

4.1.1.7. Заголовки повинні бути відокремлені від тексту як зверху, так і знизу трьома інтервалами.

4.1.1.8. Таблиці повинні бути розташовані у тексті після абзаців, в яких є посилання на них. Допускається друкувати таблиці на наступній після посилання сторінці.

Головки в таблицях допускається друкувати через один інтервал.

Підпорядкування рядків боковини таблиці повинно бути виражене си­стемою втягнень чи нумерацією рядків простим олівцем.

Рядки боковини таблиці повинні бути вирівняні з відповідними їм рядками в графах.

Горизонтальні та вертикальні лінійки в таблицях, що підлягають складанню, повинні бути надруковані на машинці чи накреслені олівцем (пастою).

У цифрових таблицях числа з більше як чотирма знаками повинні відо­кремлюватися інтервалом в один знак друкарської машинки на класи по три цифри в кожному (за винятком чисел, іцо позначають номери та кален­дарні роки). Класи цифр у графах повинні бути вирівняні вертикально. Чо­тиризначні цифри повинні бути розбиті на класи лише тоді, коли вони роз­міщені в цифровій графі, що містить цифри з п'яти чи більше знаків.

Примітки та виноски до таблиць повинні бути надруковані безпосере­дньо під відповідною таблицею. Виноски до цифр у таблиці повинні по­значатися лише зірочками.

4.1.1.9. На оригіналі не повинно бути ілюстрацій, залишених для них
проміжків, текстівок.

4.1.1.10. На оригіналі повинні бути залишені проміжки відповідних роз­
мірів для вписування в них від руки формул, відсутніх у шрифті машинки
знаків. Вписувати в залишені проміжки відповідне змісту необхідно чорнилом
чи пастою чорного кольору. Вписане має бути розміром не меншим за розмір
машинописного шрифту. Надрядкові та підрядкові індекси, показники ступе­
нів тощо можуть бути інших розмірів, але висотою не менше ніж 2 мм.

У формулах відносні розміри та взаємне розташування символів, зна­ків, індексів повинні точно відповідати їх значенню, а також загальному змісту формули. Вимоги до написання формул наведено в додатку А.

4.1.1.11. На оригіналі можуть бути виправлення окремих знаків, слів
тексту, що не змінюють кількість рядків на сторінці. Виправлення допус­
кається друкувати на друкарській (складально-друкарській) машинці чи
вписувати від руки чорнилом (пастою) чорного кольору над неправильними
знаками, словами.

Допускається також наклеювати на неправильні знаки, слова, що виправляються, виправлення, надруковані на машинці. При цьому зна­ки, слова, що виправляються, повинні бути закреслені, а виправлення не повинні відклеюватися. Кількість таких виправлень не повинна пере­вищувати п'ять на одній сторінці.

Допускається також друкувати виправлення безпосередньо на місці не­правильних знаків, слів, для чого останні повинні бути зачищені, заклеєні чи зафарбовані білилом. Кількість таких виправлень не регламентується.

4.1.1.12. На оригіналі можуть бути наклейки (виправлення тексту, які
не змінюють кількість рядків на сторінці). Наклейки повинні бути надру-


ковані на друкарській (складально-друкарській) машинці з тим самим шрифтом, що й текст оригіналу, на тому самому папері, що й основний текст. Обсяг наклейки - від одного до декількох рядків чи абзац. Кіль­кість таких наклейок - не більше, ніж три на десяти сторінках оригіналу.

4.1.1.13. На оригіналі можуть бути вставки (виправлення тексту, що
збільшують кількість рядків на сторінці оригіналу). Вставки до однієї
сторінки оригіналу не повинні перевищувати 15 рядків. Рядки, що вилу­
чаються, повинні бути заклеєні.

Обсяг вставок - не більше, ніж дві на десять рядків оригіналу. Сторін­ки зі вставками повинні бути сфальцьовані у формат оригіналу.

Вставки можуть бути вклеєні у текст з розрізанням сторінки чи підклеєні знизу. Не допускається наклеювання вставок на бічні поля оригіналу.

4.1.1.14. На оригіналі можуть бути вилучення (виправлення тексту, що зменшує кількість рядків на сторінці оригіналу). Рядки, що вилуча­ються, повинні бути заклеєні.

4.1.1.15. Виправленням, вставкою не слід вважати знаки, літери, сим­воли, індекси, позначення, відсутні на друкарській (складально-друкар­ській) машинці, а також вписані від руки формули.

4.1.1.16. Оригінал повинен мати наскрізну нумерацію всіх його елемен­тів (титулу, сторінок основного тексту, довідкового та додаткового текстів, бібліографічних переліків і посилань, змісту). Нумерація повинна бути по­ставлена на оригіналі у правому верхньому куті кольоровим олівцем.

4.1.1.17. На елементи тексту оригіналу, що відрізняються від основно­го тексту рисунком, кеглем і накресленням вічка (таблиці, формули, ви­сновки, заголовки, підзаголовки, епіграфи, гасла, експлікації у текстівках та ін.) повинні бути виготовлені дублікати. Дублікати не виготовляють для оригіналів, призначених для комп'ютерного складання.

За змістом та оформленням дублікати повинні точно відповідати текс­ту, який вони дублюють, і бути виконані як перший машинописний при­мірник. Допускається використання чіткої ксерокопії з першого маши­нописного примірника. На кожному дублікаті повинно бути зазначено, до якої сторінки оригіналу він відноситься.

Дублікати повинні відповідати вимогам 4.1.1.11-4.1.1.6, 4.1.1.8, 4.1.1, И-4.1.1.15 цього стандарту.

Усі дублікати повинні бути згруповані за видами. У межах кожного ВИДУ дублікати повинні бути розташовані за порядком, що відповідає їх послідовності в оригіналі.

Кожний вид дубліката повинен мати наскрізну нумерацію (олівцями Різних кольорів згідно з розміткою на оригіналі текстів, що дублюються) У правому верхньому куті сторінки.

Виноски, примітки та заголовки до таблиць повинні дублюватися ра­зом з таблицями.

Формули повинні дублюватися незалежно від того, знаходяться вони в ос­новному чи в додатковому тексті. Формули, що складатимуться добиранням, неоохідно вписати як у суцільний текст, що дублюється, так і в дублікати.

Дублікати текстів різних гарнітур необхідно друкувати окремо.

Дублікати на колонтитули повинні бути надруковані окремо до пар-их і непарних сторінок з відміткою про їх повторюваність у виданні.

Під час виготовлення дублікатів на одні і ті ж самі види тексту (петит, аолиці та ін.), надрукованого на окремих сторінках, допускається вилуча-

іх з першого машинописного примірника та підкладати до відповідно-



Додаток З


ДСТУ 3772 — 98. Оригінали для поліграфічного відтворення



 


го виду дублікатів. На місце вилучених сторінок необхідно помістити сто­рінки другого машинописного примірника чи ксерокопії з першого при­мірника з відповідною нумерацією. Допускається також на місце вилуче­них сторінок вкладати чисті аркуші паперу, на яких позначені номери сторінок, вкладених у дублікати, зазначено їх вид і відповідна їх нумера­ція, а також пронумерувати ці аркуші згідно з нумерацією оригіналу. 4.1.2. Вимоги до рукописних оригіналів

Текстові рукописні оригінали виготовляються для поліграфічного від­творення видань чи інших друкованих виробів мовами, що користуються абетками особливих графічних форм.

Оригінали повинні бути виконані на білому писальному папері форма­ту 203 мм х 228 мм або 210 мм х 297 мм чорним, фіолетовим чи синім чорнилом із застосуванням трафарету. Складні табличні матеріали пови­нні бути виконані чорним чорнилом чи тушшю.

Текст повинен бути написаний з одного боку аркуша згідно з прави­лами відповідного правопису розбірливим почерком.

Рядки на рукописному оригіналі повинні бути рівні по горизонталі чи по вертикалі залежно від системи писання.

Поля на сторінці оригіналу повинні відповідати вимогам 4.1.1.3 цього стандарту. Оригінали не повинні містити більше, ніж три виправлення на одній сторінці. Виправлення повинні бути внесені згідно з вимогами 4.1.1.11 цього стандарту.

4.1.3. Вимоги до розмітки текстових оригіналів

4.1.3.1. Оригінал і дублікати повинні мати розмітку.

4.1.3.2. Розмітка елементів різних видів тексту повинна бути нанесена чорнилом (пастою) синього кольору на лівому полі сторінки оригіналу.

4.1.3.3. На оригіналі, призначеному для складання, повинно бути за­значено:

 

- до якого тексту чи до яких сторінок оригіналу або дубліката на­лежить наведена вказівка;

- гарнітуру, кегль і накреслення вічка шрифту;

- формат рядка для складання;

- розмір абзацного відступу та характер форматування рядків;

- розмір відступів між рядками;

- розподіл тексту на рядки (заголовків, формул тощо);

- виокремлення в середині тексту та інші, в тому числі й виокрем­лення кольором.

4.1.3.4. На оригіналі, призначеному для верстання сторінок, повинно
бути зазначено:

- формат сторінки без полів;

- розмір середника (середників) під час складання в декілька шпальт;

- кількість рядків на сторінці (у шпальті);

- гарнітуру, кегль, накреслення вічка, розмір відбивання від тексту та оформлення колонтитулу;

- гарнітуру, кегль, накреслення вічка колонцифри, а також місце роз­ташування та розмір відбивання від тексту;

- розмір спуску на початкових сторінках;

- розмір відбивання всередині тексту, між різними текстами та (за не­обхідності) всередині них (зазначається безпосередньо у тому місці, де по­винно бути зроблене відбивання).


 

4.1.3.5. У таблицях додатково повинні бути розмічені загальний фор­мат таблиці, формат граф, вид і накреслення лінійок, місця переривання двосторінкової таблиці.

4.1.3.6. На оригіналах, що містять ілюстрації, на полях біля посилань на номери рисунків необхідно дати детальні вказівки щодо їх заверсту­вання. У складних випадках необхідно прикласти схеми (ескізи) заверс­тування ілюстрацій і текстівок.

4.1.3.7. Для розмічування необхідно використовувати відповідні коре­ктурні знаки, встановлені ГОСТ 7.62.

4.1.3.8. Літери, знаки, цифри одних абеток, що збігаються за накрес­ленням з аналогічними інших абеток (у тому числі й ті, що рідко вико­ристовуються), в разі сумнівного накреслення повинні бути винесені на ліве поле синім чорнилом (пастою) з повним роз'ясненням поруч з ними їх назви). У тексті (формулах) літери грецької абетки необхідно обводити кільцем олівцем червоного кольору, готичної абетки - олівцем синього кольору, а рукописні всіх абеток - простим олівцем. У формулах літери прямого накреслення повинні бути розмічені знизу прямою дужкою, а курсивного накреслення - хвилястою лінією.

На оригіналах словникових видань допускається за згодою поліграфі­чного підприємства інші позначення.

4.1.3.9. Для того, щоб відрізнити римські цифри І, II, III, IV, V, X від­
повідно від арабської цифри 1 (один), великих літер П, Ш, У, X необхідно
вписувати рисочки над і під цифрами. Для того, щоб відрізнити на оригі­
налі арабську цифру 1 від літери І, необхідно до лівого верхнього краю
цифри 1 (один) дописати чорнилом косу риску.

Великі літері української абетки та окремі літери інших абеток, що збігаються за рисунком з малими літерами (З, О, П, У, ПІ, X) і знахо­дяться у формулах, необхідно розмічати знизу двома рисками для того, щоб відрізнити їх від цифр. Зазначені літери та цифри необхідно по­вторити на полі текстового оригіналу та поруч пояснити простим олів­цем у дужках, літера це чи цифра.

Для того, щоб відрізнити круглі дужки від квадратних, що надрукова­ні на машинці однаковим знаком <</», необхідно для круглих дужок за­круглити знак, а для квадратних дужок дорисувати зверху та знизу гори­зонтальні рисочки.

4.1.3.10. Під час першої згадки про лапки в тексті необхідно зазначи­ти їх вид («» чи " ") та на полі подати їх зразок.

4.1.3.11. До дефісу, надрукованого знаком "-", під час розмітки необ­хідно додати зверху риску.

4.1.3.12. Посилання в текстових оригіналах на "невідомі" сторінки, но­мери яких будуть установлені під час коректування, необхідно позначати дужками та нулями: [000]. Місце в рамці повинно бути розраховане на не­обхідну кількість сторінок (від нуля до декількох) з урахуванням ком і ти­ре між сторінками.

Приклад: с. [000, 000-000].

4.1.3.13. Текст, що дублюється, на оригіналі повинен бути зліва окре­
слений дужкою кольоровим олівцем (різного кольору для кожного виду
Дубліката). Поряд з дужкою повинна стояти літера Д, поставлена тим
самим олівцем.


       
   
 
 

 

154 Додаток З

4.1.3.14. За наявності складної рубрикації заголовків (більше двох) необхідно їх підпорядкування позначити різними кольоровими олівцями, вертикальними рисками поряд із заголовками на оригіналі та на дублі­катах заголовків ідентично.

4.1.3.15. Розмічування елементів шрифтового оформлення необхідно проводити знаками згідно з вимогами ГОСТ 7.62. Гарнітури шрифтів по­винні бути позначені скорочено згідно з вимогами ГОСТ 3489.1.

4.1.3.16. На лівому полі оригіналу повинен бути наведений порядко­вий номер ілюстрації, схеми чи рисунка олівцем синього кольору та об­ведений прямокутником. Слова "ілюстрація", "рисунок", "схема", "табли­ця" записуються скорочено.

Рис. 5
Сх. 2
Табл. 9

Приклад: Іл. З

За наявності паралельної нумерації рисунків до статей у збірниках і журналах допускається наводити подвійну нумерацію.

Наскрізний номер наводиться поруч з основним (чи нижче) та обво-
диться кільцем червоного кольору.___________

Рис. 2

Приклад:

 

4.2. Вимоги до ілюстраційних оригіналів 4.2.1. Загальні вимоги

4.2.1.1. Оригінали повинні бути плоскими та мати гладку поверхню без
дефектів (подряпин, проколів, заломів, згинів, забруднень, сторонніх надписів
тощо), які спотворюють зображення чи перешкоджають його сприйняттю.

На поверхні оригіналів, призначених для відтворення фотографуван­ням, допускається наявність візуально помітного рельєфу. Наявність на оригіналах зі зворотного боку штампованих надписів чи надписів від ру­ки не повинна бути помітною з лицьового боку.

Допускаються на підкладці прозорих оригіналів подряпини, які не впливають на якість зображення під час відтворення оригіналу.

4.2.1.2. Непрозорі оригінали, призначені для відтворення на електро­нному кольорокоректорі чи на гравіювальній машині циліндричного ти­пу, повинні бути виготовлені на гнучкому матеріалі, товщина якого до­зволяє закріпити оригінал на циліндрі. Такі оригінали не повинні бути наклеєні на паспарту.

4.2.1.3. Формат оригіналів і масштаб їх відтворення повинні відпо­відати технічним можливостям використовуваного устаткування та вимогам цього стандарту.

Формат оригіналу ілюстрації, який у виданні буде розміщений під край, повинен відповідати формату видання до обрізування з урахуван­ням масштабу відтворення мінус 2 мм з того боку, що виходить під край.

Масштаб відтворення непрозорих оригіналів повинен становити від 33 до 150 %, прозорих багатоколірних оригіналів - не більше ніж 800 %, прозо­рих одноколірних оригіналів і оригіналів з творів мистецтва - не більше ніж 400 %. Під час відтворення багатоколірних прозорих оригіналів, призначе­них для випуску плакатів, що експонуватимуться на відстані більше за 1 м, допускається встановлювати масштаб відтворення більше ніж 800 %.


ДСТУ 3772—98. Оригінали для поліграфічного відтворення

Формат оригіналів повинен бути наведений у міліметрах, масштаб від­творення - у відсотках.

4.2.1.4. Розміри полів непрозорих оригіналів повинні становити не мен­ше ніж 10 мм, прозорих оригіналів - не менше ніж 3 мм.

4.2.1.5. Усі доповнення, які повинні бути внесені в оригінал під час його відтворення (текст, растровий фон та ін.), повинні бути наведені тільки на відповідному місці кальки, що додається до оригіналу. Оригі­нал і відповідна калька повинні мати мітки суміщення. Доповнення, що містять текст, повинні бути виконані на окремому аркуші з відповідною розміткою чи у вигляді окремого оригіналу.

Не допускається на оригіналі виворітний текст із шириною штриха менше за 0, 5 мм, для якого під час багатобарвного відтворення необхідно залишати проміжки більше як на одній друкарській формі.

4.2.1.6. Окремі оригінали, призначені для розташування на одному
монтажі (формі), повинні мати однакові характеристики (градаційний
вміст, колірність і мінімальну та максимальну оптичну густину).

Конкретні кольори та тони на окремих оригіналах, що вимагають од­накового відтворення, повинні бути візуально однакові.

Допустиме відхилення оптичної густини на світлих ділянках оригіна­лів - ± 0, 10 Б, на темних ділянках - ± 0, 20 Б. Допустиме відхилення інтервалу оптичних густин на оригіналах - ±0,10 Б.

Фотовідбитки повинні мати однакові глянець, структуру поверхні та товщину. Допустиме відхилення товщини - ± 0, 5 мм.

До окремих оригіналів, що підлягають монтажуванню на поліграфічному підприємстві, повинен бути доданий супровідній макет, на якому необхідно навести точне розміщення всіх складових частин збірного оригіналу.

4.2.1.7. Усі елементи зображення на оригіналі повинні бути візуально рі­зкими. Зона розмитого переходу в масштабі відтворення не повинна стано­вити більше 100 мкм (на оригіналах з творів мистецтва - більше 50 мкм), крім випадків, коли нерізкість зображення вимагається спеціально.

4.2.1.8. Під час відтворення фрагментів оригіналу на кольороподільній техніці, що не дозволяє вводити мітки суміщення на межі фрагменту без нанесення міток на оригінал, оригінал повинен бути переданий видавцем (замовником) з необхідними відмітками про це в розділі "Анотація" тех­нічного паспорту оригіналу (додаток Б).

4.2.1.9. Оригінали повинні супроводжуватися даними про номери не­
обхідних для їх відтворення друкарських фарб за каталогом фарб чи зра­
зками відбитків, отриманих цими фарбами.

4.2.1.10. За необхідності внесення змін у зображення оригіналу в про­
цесі його відтворення ці зміни повинні бути наведені видавцем (замовни­
ком) у розділі "Анотація" технічного паспорту оригіналу та узгоджені з
поліграфічним підприємством.

За необхідності залишити без змін будь-які особливості оригіналу (відхилення від загальноприйнятих кольорів, загальний кольоровий тон т°Що) видавець (замовник) повинен відмітити потрібне в розділі "Анота­ція технічного паспорту оригіналу.

4.2.1.11. Ретуш на оригіналі повинна бути мінімальною. Кольоровий
тон і структура поверхні ретушованих ділянок оригіналу не повинні впа­
дати в око. Не допускається використання чистого білила для висвітлен-


 



Додаток З


ДСТУ 3772—98. Оригінали для поліграфічного відтворення



 


ня світлих ділянок зображення. До ретушованого оригіналу повинен бу­ти прикладений захисний аркуш.

4.2.2. Вимоги до штрихових непрозорих одноколірних і бага­токолірних оригіналів

4.2.2.1. Штрихові непрозорі одноколірні та багатоколірні оригінали повинні бути рисовані, друковані або у вигляді фотовідбитків.

4.2.2.2. Штрихові елементи на оригіналі повинні мати рівномірну на­сиченість. Оптична густина штрихових елементів повинна бути не менше ніж 1, 20 Б; оптична густина білого паперу, на якому виготовлений ори­гінал, повинна бути не більш ніж 0,15 Б.

4.2.2.3. Ширина штрихових елементів на оригіналі повинна бути та­кою, щоб з урахуванням масштабу відтворення на репродукції вона ста­новила не менш ніж 0, 1 мм.

Відстань між штриховими елементами повинна бути такою, щоб на репродукції вона була не менш ніж 0, 2 мм.

4.2.2.4. Оригінали повинні мати по всій поверхні рівномірний глянс.

4.2.2.5. Оригінали для багатофарбового відтворення, на яких елементи кольорових зображень не стикаються, можуть бути виготовлені у вигляді єдиного рисунка з наведенням для кожного кольору даних, зазначених у 4.2.1.9 цього стандарту.

Оригінали для багатофарбового відтворення, на яких елементи кольоро­вих зображень не стикаються, повинні бути виготовлені у кольорах, що бу­дуть отримані в результаті кольороподілу, з наведенням для кожного кольо­ру даних, зазначених у 4.2.1.9 цього стандарту. Якщо в процесі кольоро­поділу кольори на оригіналі не можуть бути чітко виокремлені через відсут­ність відповідних технічних засобів, то оригінал повинен бути виготовлений у вигляді окремих чорно-білих рисунків для кожної фарби та мати мітки суміщення.

4.2.3. Вимоги до штрихових прозорих одноколірних та ба­
гатоколірних оригіналів

4.2.3.1. Штрихові прозорі одноколірні оригінали можуть бути у вигля­
ді діапозитивів чи негативів.

Штрихові прозорі багатоколірні оригінали можуть бути тільки у ви­гляді діапозитивів.

4.2.3.2. Штрихові елементи на оригіналі повинні мати рівномірну на­сиченість. Оптична густина підкладки не повинна перевищувати 0, 20 Б. Різниця між оптичною густиною зображення та підкладки повинна бути не меншою за 1, 00 Б.

4.2.3.3. Ширина штрихових елементів на оригіналі та відстань між ними повинні відповідати вимогам 4.2.2.3 цього стандарту.

4.2.3.4. Оригінали для багатофарбового відтворення повинні бути ви­готовлені згідно з вимогами 4.2.2.5 цього стандарту.

4.2.4. Вимоги до півтонових непрозорих одноколірних оригіналів.

4.2.4.1. Півтонові непрозорі одноколірні оригінали можуть бути рисо­вані, друковані, у вигляді фотовідбитків.

4.2.4.2. Зернистість оригіналів під час розглядання їх у масштабі від­творення не повинна бути помітною, якщо вона не передбачається видав­цем (замовником) як елемент художнього оформлення.

4.2.4.3. Інтервал оптичних густин на зображенні оригіналу повинен бути в межах від 1, 2 до 2, 0 Б. На специфічних оригіналах (наприклад,


знімок у тумані) допускається менший інтервал оптичних густин, але не нижче за 0, 8 Б. Мінімальна оптична густина на найсвітліших ділянках оригіналу повинна бути не більш ніж 0, 15 Б.

Оригінали повинні містити максимальну кількість деталей на середніх ділянках зображення. При цьому не допускається відсутність сюжетно важливих деталей як на світлих, так і на темних ділянках зображення.

4.2.4.4. Фотовідбитки повинні мати рівномірний глянс на всій ли­цьовій поверхні.

4.2.5. Вимоги до півтонових прозорих одноколірних оригіналів.

4.2.5.1. Півтонові прозорі одноколірні оригінали повинні бути у вигля­ді діапозитивів і негативів.

4.2.5.2. Формат оригіналів повинен бути не менше 40 х 60 мм. За на­явності на поліграфічному підприємстві сканерів мінімальний формат оригіналу повинен становити не менш ніж 24 х 36 мм.

4.2.5.3. Зернистість оригіналів повинна відповідати вимогам 4.2.4.2
цього стандарту.

4.2.5.4. Інтервал оптичних густин на зображенні оригіналу повинен бу­
ти в межах від 1,00 до 1,60 Б. На специфічних оригіналах (скульптура,
кришталь, зимовий пейзаж та ін.) допускається менший інтервал оптичних
густин, але не нижчий, ніж 0, 80 Б. Мінімальна оптична густина оригіналу
повинна бути не менша за 0, 35 Б, а густини вуалі - не більше за 0, 10 Б.

4.2.6. Вимоги до півтонових непрозорих багатоколірних ори­
гіналів

4.2.6.1. Півтонові непрозорі багатоколірні оригінали можуть бути ри­совані та у вигляді фотовідбитків.

4.2.6.2. Рисовані оригінали повинні бути виготовлені на папері чи картоні, оптична густина яких не більша за 0, 20 Б з урахуванням вимог 4.2.1.1 та 4.2.1.2 цього стандарту. Під час виготовлення оригіналу реко­мендується враховувати кольори тріадного друку.

Рисовані оригінали повинні виконуватися тільки одним з таких видів техніки живопису чи графіки: аквареллю, гуашшю, темперною чи іншою фа­рбою. Дозволяється під час виготовлення оригіналів використання кольоро­вих олівців, вугілля у поєднанні з будь-яким з перелічених видів фарб.

Під час виготовлення оригіналів аквареллю не допускається викорис­тання білила.

Під час виготовлення оригіналів гуашшю всі поля зображення пови­нні бути вкриті суцільним шаром фарби, яка забезпечує рівномірне роз­сіювання світла.

Не допускається використання люмінесцентних фарб і аплікацій.

4.2.6.3. Зернистість оригіналів повинна відповідати вимогам 4.2.4.2 Цього стандарту.

4.2.6.4. Фотовідбитки повинні мати рівномірний глянс на всій поверхні.

4.2.6.5. Інтервал оптичних густин на зображенні оригіналу повинен
бути в межах від 1, 20 до 2, 00 Б. Мінімальна оптична густина на найсвіт­
ліших ділянках оригіналу повинна бути не більша за 0, 20 Б.

Не допускається втрата сюжетно важливих деталей на світлих і тем­них ділянках зображення оригіналу.

На оригіналі повинно бути забезпечене правильне кольоровідтворення, не повинно бути кольорової вуалі.


 



Додаток З


ДСТУ 3772—98. Оригінали для поліграфічного відтворення



 


4.2.6.6. Не допускається виготовлення кольорових оригіналів з чорно-білих знімків розфарбуванням їх фарбами.

4.2.7. Вимоги до півтонових прозорих багатоколірних оригі­налів

4.2.7.1. Півтонові прозорі багатоколірні оригінали повинні бути у
вигляді діапозитивів.

4.2.7.2. Формат оригіналів повинен бути не менше ніж 40 мм х 60 мм. Формат оригіналу з творів мистецтва повинен бути не меншим, ніж 90 мм х 120 мм. Для репортажних, хронікально-документальних знімків, у тому числі об'єктів, що швидко рухаються, для знімків тварин, птахів та ін. допускається формат 24 мм х 36 мм.

4.2.7.3. Зернистість оригіналів повинна відповідати вимогам 4.2.4.2 цього стандарту.

4.2.7.4. Інтервал оптичних густин на зображенні оригіналу повинен бути в межах від 1,6 до 2, 75 Б. На специфічних оригіналах (наприклад, знімок у тумані) допускається менший інтервал оптичних густин.

Коли густина вуалі дорівнює чи менш за 0, 1 Б, оптична густина на світлих ділянках зображення повинна бути не менша, ніж 0, 35 Б, на те­мних ділянках зображення - не більше за 3, 10 Б.

На оригіналі повинно бути забезпечене правильне кольоровідтворення. Допустиме відхилення повинно відповідати корекційному світлофільт­ру з зональною оптичною густиною не більше, ніж 0, 2 Б. На оригіналі не повинно бути кольорової вуалі.

4.2.7.5. Допускається незначне коректування деталей зображення
(ретушування кольорових ділянок спеціальним барвником та ін.) для
формату оригіналу не менш ніж 90 мм х Ю0 і масштабу відтворення не
більше за 200 %.

4.2.7.6. Оригінали з творів мистецтва (картин та інших плоских об'єк­
тів) поряд із зображенням об'єкта відтворення повинні містити зображення
спеціального тест-об'єкта згідно із чинним нормативним документом. У
разі застосування корекційного світлофільтра в процесі фотографування
таких об'єктів видавець (замовник) повинен зробити відповідні відмітки в
розділі "Анотація", технічного паспорту оригіналу.

4.2.8. Маркування

4.2.8.1. Зі зворотного боку непрозорих оригіналів у спеціальному
штампі повинні бути наведені без натиску синім (чорним) м'яким олівцем
такі дані: назва видавництва (замовника), назва чи автор видання (назва
замовлення), вид оригіналу, номер ілюстрації, спосіб друку та, за необхід­
ності, інші дані.

З лицьового боку оригіналів (крім художніх) на полі у правому верх­ньому куті синім олівцем повинні бути зазначені зміна масштабу відтво­рення та лініатура растру.

4.2.8.2. Для прозорих оригіналів відомості, наведені у 4.2.8.1 цього
стандарту, повинні бути зазначені на конвертах, у які вкладаються ці
оригінали, або на контрольному відбитку.

4.3. Вимоги до оригінал-макетів для прямого відтворення

4.3.1. Для виготовлення оригінал-макету повинен бути використаний вичитаний, відредагований і розмічений оригінал.

4.3.2. Оригінал-макет повинен бути виготовлений на папері з білизною не менше за 83 % чи на спеціальній плівці з одного боку.


4.3.3. Формат сторінки без полів, розміри розкладу та полів оригінал-
макету вибирають залежно від виду видання, його формату та варіанту
оформлення з урахуванням вимог ГОСТ 5. Допустимі відхилення від фор­
мату встановлені ГОСТ 5773.

Допустимі відхилення розмірів верхнього та нижнього полів повинні бути в межах ± 2 мм. Допустимі відхилення правого краю від вертикалі та від формату повних рядків — у межах ± 1 мм.

4.3.4. Міжрядкові інтервали на оригінал-макеті повинні бути постійни­
ми і відповідати вимогам специфікації. Відхилення кількості рядків на од­
ній сторінці ± 1. На двох суміжних сторінках повинна бути однакова кі­
лькість рядків.

4.3.5. Нумерація сторінок повинна друкуватися одночасно з текс­том або вклеюватися.

4.3.6. Для виготовлення оригінал-макетів можуть використовуватися комп'ютерні чи фотоскладальні шрифти будь-яких гарнітур. Кегель шриф­ту основного тексту не повинен бути більш ніж 8 п., а додаткового — 6 п. Відхилення кеглю та ширини знаків повинно становити ± 0, 05 мм, від­хилення лінії шрифту - не більше 0, 05 мм.

4.3.7. Оптична густина тексту на папері повинна бути не менша за 1, 2 Б й однаковою для усього оригінал-макету.

Для оригінал-макетів на спеціальній плівці різниця між оптичною гу­стиною шрифту та підкладки повинна бути не менша за 2, 0 Б. Шрифт повинен мати рівномірну насиченість.

4.3.8. Штрихові та півтонові ілюстрації повинні відповідати вимогам
4.2 цього стандарту.

Штрихові оригінали з масштабом відтворення 1: 1 повинні бути вкле­єні в оригінал-макет. Допускається залишати на оригінал-макеті місце для штрихових оригіналів у разі зменшення масштабу їх відтворення.

Контрольні фотовідбитки, отримані з півтонових одноколірних та ба­гатоколірних оригіналів за масштабу відтворення 1: 1 і растру з лініату-рою 40 см та вищою, повинні бути вклеєні в оригінал-макет. Коли масш­таб відтворення змінений, контрольні фотовідбитки з півтонових оригі­налів теж повинні бути вклеєні в оригінал-макет.

Оригінали з лініатурою растру до 34 см в масштабі 1: 1 можуть бути відтворені одночасно з текстом на лазерному принтері.

4.3.9. На оригінал-макеті не допускається наявність:

~ розривів, ореолів, слідів тонера на проміжкових ділянках зображення;

- знаків, відтворених пошкодженими <







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.