Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Підготовка та організація операцій із затримання озброєних злочинців





ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник УКР ГУМВС

України в Одеській області

полковник міліції

А.Ю. Пінігін

___.11.2012

ПЛАН - КОНСПЕКТ

з тактики дій в типових і екстремальних ситуаціях для проведення

заняття з особовим складом підрозділів карного розшуку

ГУМВС України в Одеській області

 

Тема № 8: Тактичні дії працівників ОВС при затриманні озброєних злочинців. Тактика зближення із озброєним злочинцем, оточення, блокування сховища злочинця. Способи проникнення до сховища. Заходи безпеки. Використання службових собак, спеціальних засобів, зброї і техніки при затриманні.

Дата проведення: 22.12.2012

 

Одеса2012

МЕТА ЗАНЯТТЯ: вивчити з працівниками карного розшуку тактичні прийоми затримання озброєних злочинців
Кількість годин: - 2 години.
Місце проведення: - учбовий клас, полігон.
Вид заняття: - практичне.
Метод проведення: - тренінг: групове відпрацювання, показ, пояснення
Методичне забезпечення - навчальна вогнепальна зброя, спеціальні засоби, засоби зв’язку
   
ЛІТЕРАТУРА:  
1. Закон України "Про міліцію".
2. Статут ППСМ, затверджений наказом МВС України від 28.07.94 № 404.
3. Службова підготовка працівників органів внутрішніх справ. Київ - 2003р. М.І. Ануфрієв.
 
ПЛАН ЗАНЯТТЯ:
1. Підготовча частина - 10 хв.
1.1. Організаційний момент (доповідь керівника про готовність працівників до заняття, привітання, перевірка присутності)  
2. Основна частина (практичне відпрацювання дій) - 90 хв.
3. Заключна частина - 15 хв.
3.1. Відповіді на питання слухачів  
3.2. Закріплення отриманих знань по викладеному матеріалі  
3.3. Завдання на самопідготовку  
4. Підведення підсумків заняття - 5 хв.
   
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:  
1. Підготовка та організація операції із затримання озброєних злочинців.
2.Склад і завдання груп захоплення та снайперських груп міліції. Використання спеціальних засобів та засобів зв’язку.
3.Завдання керівника операції. Заходи безпеки. Використання службових собак.
4.Прибуття до укриття та його оточення (блокування).
5.Особливості затримання озброєних злочинців в окремих ситуаціях.
6. Тактика особистого обшуку.
     

 

Завдання керівника операції. Заходи безпеки.

Особливості затримання озброєних злочинців в окремих ситуаціях

Особливо тяжкою та небезпечною операцією є затримання озброєних злочинців, у розпорядженні яких є транспортний засіб.

Затримання у транспортному засобі

Найбезпечнішим і найраціональнішим є затримання злочинців безпосередньо у транспортному засобі, який зупинено у визначеному місці. Готуючи таку операцію необхідно:

встановити (за можливості) вид транспортного засобу, що використовується злочинцями, його марку, колір, особливі прикмети та поінформувати про отримані дані усіх учасників операції;

визначити найімовірніші напрямки переміщення злочинців, організувати мобільний заслон, оснащений переносними радіостанціями;

вжити заходів до повного або часткового блокування району операції.

Коли транспортний засіб встановлено, потрібно (використо­вуючи за необхідності засоби посилення мови) серією команд, які сковують дії злочинців, примусити їх послідовно: зупинити транспортний засіб, кинути зброю, зайняти зазначені праців­никами міліції місця та положення, що дозволяють провести особистий обшук та обшук транспортного засобу.

Виводити водія та пасажирів із салону автомобіля бажано тільки у бік, який найкраще проглядається та контролюється працівниками міліції. (Перед цим група захоплення займає найвигідніші для спостереження місця, використовуючи для безпеки укриття на місцевості або свій транспортний засіб). При цьому потрібно дотримуватися такої послідовності: першим виводять злочинця, який сидить з краю на передньому сидінні, потім - почергово всіх осіб з переднього сидіння, а після цього - із заднього.

Після виведення водія та пасажирів потрібно перевірити, чи не сховався хто-небудь із злочинців на дні кузова. Потім обшукати затриманих та надіти наручники.

Закінчивши обшук, необхідно вжити заходів для унеможливлення втечі затриманих і тільки після цього приступити до огляду транспортного засобу.

Затримання на постах за допомогою перекриття

Важливу роль у затриманні злочинців, які прямують транспортом, відіграє правильний вибір місця перекриття доріг:

не в населених пунктах, а за можливості на ділянках дороги з мінімальною інтенсивністю руху транспортних засобів та пішоходів;

на найвужчій проїжджій ділянці дороги з обмеженою видимістю з боку під'їзду автомашини зі злочинцями, а також за умови маскування сил та засобів заслону;

за такої конфігурації кюветів та розгалужень дороги, що унеможливлюють об'їзд.

Використовувати у цих цілях стаціонарні контрольні пункти ДАІ, як правило, недоцільно, оскільки місця їхнього розта­шування здебільшого не відповідають переліченим вимогам.

Перекриття здійснюється на вільній ділянці дороги.

Виявивши транспортний засіб злочинців, група спосте­реження негайно повідомляє про це начальнику (старшому) заслону. За його командою група зупинки розгортає на узбіччі дороги спецпристрій "Їжак" на випадок руху злочинців у зворотному напрямку.

За відсутності цього спецпристрою для перекриття дороги використовують вантажівки або автобуси, чи бронетранс­портери.

Якщо ширина проїжджої ділянки дороги дозволяє перекрити її одним автомобілем, його встановлюють праворуч дороги під кутом до її осі передньою частиною до ймовірного боку під'їзду злочинців і таким чином, щоб залишалася вільною ділянка дороги для проїзду іншого транспорту.

На відстані 100-200 м від цього місця в очікуваному напрямку під'їзду злочинців перебуває працівник міліції ДАІ, за сигналом якого водій автомобіля перекриття ставить авто­машину перпендикулярно до осі дороги.

Як зазначалося вище, блокування проїжджої ділянки дороги проводиться і в зворотному напрямку.

За великої ширини проїжджої ділянки дороги перпенди­кулярно до осі дороги встановлюються два автомобілі. За сиг­налом працівника ДАІ починає рухатися та перекриває дорогу автомобіль, який перебуває з боку під'їзду злочинців.

Водіїв та пасажирів автомашин, що використовуються для перекриття доріг, попередньо направляють до безпечного місця, а за кермо сідають працівники міліції.

В умовах недостатньої видимості та у темний час доби для убезпечення безпечного руху стороннього транспорту на проїжджій ділянці дороги на відстані ЗО м від автомобіля перекриття в бік, протилежний тому, звідки очікується під'їзд злочинців, встановлюється знак "Аварійна зупинка" або миготливий червоний ліхтар.

 

Тактика особистого обшуку

Особистий обшук є кінцевим етапом операції із захоплення озброєних злочинців, проводиться негайно на місці затримання.

При цьому:

не можна дозволяти затриманому мешкати, вимагайте негайного виконання ваших наказів;

не задовольняйте прохань затриманого до того часу, поки його не буде ретельно обшукано;

не слід недооцінювати здібностей затриманого, зовні невинний та покірливий, він може зовсім по-іншому поводитися, якщо відчує, що охорону та увагу послаблено;

накажіть злочинцю повернутися спиною. Не тримайте пістолет біля спини затриманого, він може Вас роззброїти;

якщо затримання проводилося за допомогою службового собаки, його обов'язково потрібно використовувати і під час особистого обшуку та для охорони затриманого;

на місці затримання особливу увагу слід приділити виявленню вогнепальної та холодної зброї, боєприпасів, вибухових засобів, предметів, якими злочинець може скористатися для чинення опору (складаний ніж, ключі, викрутка, заточені ножиці, різні порошки тощо);

для особистої безпеки потрібно вилучати сигарети, а також предмети, призначення яких Вам невідоме (об'єкти, які викликають підозру, досліджуються як вибухонебезпечні);

за можливості після затримання (у момент затримання) спочатку одягніть на злочинця наручники, а потім зробіть попередній обшук.

Найбезпечніше, коли кожного затриманого обшукують два працівники міліції (один з яких зі зброєю напоготові стежить за поведінкою обшукуваного). За неможливості обшукати таким чином всіх затриманих одночасно, їх обшукують почергово.

На думку спеціалістів зарубіжних країн, найефективнішим та безпечнішим, особливо якщо йдеться про групи озброєних злочинців, є обшук поблизу будь-якої опори. Затриманим наказують стати обличчям до опори та нахилитися уперед так, щоб розведені у боки руки впиралися в опору. Тіло обшукуваного повинно знаходитися під визначеним кутом до площини опори. Якщо опори поблизу немає, затриманому наказують стати на коліна, закласти руки за потилицю або лягти на землю обличчям донизу.

У виняткових випадках, коли кількісний показник затри­маних і працівників міліції рівний (частіше всього під час екстремального затримання), доцільно водночас зробити попередній обшук затриманих в одному місці способом "у стін­ки". Затриманих вишиковують уздовж стіни і, починаючи з правого флангу, обшукують. Кожний перевірений переміщується з піднятими догори руками у протилежний бік ряду. Обшук робить один із працівників міліції, інші перебувають ліворуч від нього на деякій відстані від ряду і уважно слідкують за обшукуваними, не дозволяючи їм робити ніяких рухів без команди.

Обшукуючи затриманого з правого боку, працівник міліції ставить свою праву ногу попереду правої ноги злочинця, така сама стійка під час обшуку з лівого боку. Перебуваючи у таких положеннях, особа, яка проводить обшук, у випадку опору може легко підставити підніжку.

Обшук правого боку здійснюється правою рукою, пістолет - у лівій руці на рівні стегна, під час обшуку лівого боку пістолет - у правій руці.

Під час особистого обшуку "у стінки" рекомендується дотримуватися такого порядку:

зняти головний убір затриманого та перевірити, чи немає там зброї;

прощупати одяг між лопатками, далі вниз до пояса, потім до правої пахви;

прощупати праву руку до зап'ястя поверх одягу та зсередини;

прощупати груди, пасок;

обшукати всі наявні кишені, забрати їхній вміст;

перевірити, чи немає потайних кишень або випуклостей на одязі;

прощупати краватку та лацкани піджака;

ретельно прощупати одяг у пахових ділянках;

згори донизу обшукати праву ногу до щиколотки, перевірити манжети штанів, шкарпетки та прощупати носок черевика зсередини;

потім так само ліворуч.

Не слід плескати по одягу, оскільки можна не відчути тонких та плоских предметів. Рука повинна ковзати, не відриваючись від поверхні. Слід пам'ятати, що зброя може бути прихована у різних місцях.

Доставивши затриманих до органу внутрішніх справ, необхідно зробити повторний особистий обшук, насамперед звертаючи увагу на предмети, які можуть бути:

використані проти працівників міліції або для здійснення втечі (ножі, леза пилок, відмички, ключі тощо);

використані для вчинення самогубства (отруйні речовини, наркотики, лезо, окуляри тощо);

речовими доказами (записи, карти, документи, коди, чеки тощо).

Одяг затриманого оглядають у такому порядку:

шляпа - стрічка, підкладка;

пальто - комір, лацкани, потайні кишені, кишені, шви, підкладка, великі ґудзики тощо;

піджак - комір, лацкани, кишені, потайні кишені, шви, ґудзики, підкладка;

ремінь - внутрішні потайні кишені, пряжка;

сорочка - комір, манжети, кишені, потайні кишені;

галстук - підкладка та вузол;

штани - манжети, кишені, шви;

взуття - підметки, підбори, задники, підкладка язичка.

Супінатори та металеві набійки забираються.

Усі предмети, виявлені у затриманого, потрібно піддати ретельному обшуку. Гаманці, тютюнові кисети, сірникові коробки, цигарки відкрити та спорожнити.

Якщо на особі, що обшукується, є пластирі, гіпсові та інші пов'язки, то обов'язково мають перевірятися (спільно із судово-медичним експертом або лікарем). За необхідності оглядають (також за допомогою медичного працівника) тіло затриманого:

ротову порожнину, зуби, природні отвори, міжпальцеві проміжки рук і ніг, стопи, розчісують волосся голови та бороду.

За результатами обшуку складається протокол.

 

Хід тренування:

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник УКР ГУМВС

України в Одеській області

полковник міліції

А.Ю. Пінігін

___.11.2012

ПЛАН - КОНСПЕКТ

з тактики дій в типових і екстремальних ситуаціях для проведення

заняття з особовим складом підрозділів карного розшуку

ГУМВС України в Одеській області

 

Тема № 8: Тактичні дії працівників ОВС при затриманні озброєних злочинців. Тактика зближення із озброєним злочинцем, оточення, блокування сховища злочинця. Способи проникнення до сховища. Заходи безпеки. Використання службових собак, спеціальних засобів, зброї і техніки при затриманні.

Дата проведення: 22.12.2012

 

Одеса2012

МЕТА ЗАНЯТТЯ: вивчити з працівниками карного розшуку тактичні прийоми затримання озброєних злочинців
Кількість годин: - 2 години.
Місце проведення: - учбовий клас, полігон.
Вид заняття: - практичне.
Метод проведення: - тренінг: групове відпрацювання, показ, пояснення
Методичне забезпечення - навчальна вогнепальна зброя, спеціальні засоби, засоби зв’язку
   
ЛІТЕРАТУРА:  
1. Закон України "Про міліцію".
2. Статут ППСМ, затверджений наказом МВС України від 28.07.94 № 404.
3. Службова підготовка працівників органів внутрішніх справ. Київ - 2003р. М.І. Ануфрієв.
 
ПЛАН ЗАНЯТТЯ:
1. Підготовча частина - 10 хв.
1.1. Організаційний момент (доповідь керівника про готовність працівників до заняття, привітання, перевірка присутності)  
2. Основна частина (практичне відпрацювання дій) - 90 хв.
3. Заключна частина - 15 хв.
3.1. Відповіді на питання слухачів  
3.2. Закріплення отриманих знань по викладеному матеріалі  
3.3. Завдання на самопідготовку  
4. Підведення підсумків заняття - 5 хв.
   
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:  
1. Підготовка та організація операції із затримання озброєних злочинців.
2.Склад і завдання груп захоплення та снайперських груп міліції. Використання спеціальних засобів та засобів зв’язку.
3.Завдання керівника операції. Заходи безпеки. Використання службових собак.
4.Прибуття до укриття та його оточення (блокування).
5.Особливості затримання озброєних злочинців в окремих ситуаціях.
6. Тактика особистого обшуку.
     

 

Підготовка та організація операцій із затримання озброєних злочинців

 

Затримання озброєних злочинців одне з найскладніших службових завдань, які стоять перед особовим складом органів внутрішніх справ.

Зростання злочинності посилює напруження в державі, створює невпевненість громадян в особистій безпеці. Водночас зі зростанням кримінальних правопорушень загострилася їхня тяжкість, збільшилася кількість злочинів, пов'язаних із посяганням на життя та здоров'я людей - бандитизм, убивства, розбійні напади, рекет. При цьому посилилася агресивність і жорстокість злочинців, їхня протидія силам правопорядку, в тому числі й озброєний опір.

Положення значно ускладнюється тим, що нині в руках правопорушників велика кількість бойової вогнепальної зброї. Небезпечні як для працівників міліції, так і для цивільного населення операції щодо затримання озброєних злочинців вимагають від працівників органів внутрішніх справ організованості, професіоналізму, компетентності.

Однак в ході проведення цих операцій нерідко допускаються серйозні помилки і тактичні прорахунки, які призводять до втрати особового складу, загибелі та поранення громадян.

Аналіз практики свідчить, що неправильні та невмілі дії працівників органів внутрішніх справ, як правило, зумовлені низьким професіональним рівнем. Нашим працівникам не вистачає виучки та знань. Як відомо формуються ці якості на систематичних заняттях, оперативно-тактичних навчаннях. Корисні також для практичних працівників основні теоретичні положення та методичні рекомендації з питань тактики затримання озброєних злочинців, які викладено нижче. Тут йдеться про основи та порядок проведення спеціальних операцій, конкретні дії учасників операції на всіх її етапах, способи захоплення озброєних злочинців у різних ситуаціях.

Операція із затримання озброєних злочинців це комплекс спрямованих на їхній захват або знешкодження оперативно-розшукових, військових, режимних заходів та бойових дій, що здійснюються органами внутрішніх справ у взаємодії з іншими відповідними органами за скоординованим планом, в короткий термін, при максимальному зосередженні наявних сил та засобів.

Мета операції випливає з оперативної обстановки, прогно­зування і повинна базуватися на достовірній інформації.

Масштаб операції визначається за трьома основними показниками:

територією, на якій проводиться операція;

силами та засобами, залученими до здійснення її мети (основною силою у проведенні операції є особовий склад міськрайлінорганів внутрішніх справ).

оперативно-технічними засобами (бронетранспортери, пожежні автомобілі з лафетними стволами, автобуси, плавзасоби, гелікоптери, зброя, засоби індивідуального захисту, активної оборони, забезпечення спеціальних операцій тощо).

Підставою для проведення операції є достовірні свідчення про місцеперебування озброєних злочинців (злочинця).

Операції з розшуку та захвату озброєних злочинців, звіль­нення заручників проводяться за заздалегідь розробленим в органах внутрішніх справ типовим планом. Розробка типових планів виправдана: більшість елементів обстановки під час затримання озброєних злочинців повто­рюється, що дозволяє скласти модель дій у типових ситуаціях.

Організація спеціальної операції містить:

проведення невідкладних дій за сигналом про виявлення озброєних злочинців;

оцінку обстановки та прийняття рішення про проведення операції;

визначення часу та способу затримання злочинців, форму­вання відповідних груп;

матеріально-технічне та медичне забезпечення;

зосередження сил та засобів у районі операції та висування нарядів на вихідні позиції.

Цей перелік наводиться як приклад. Кількість елементів та їхні види у кожному окремому випадку залежить від конкретних умов.

Під час екстреного затримання озброєних злочинців бе­руться до уваги лише ті елементи, реалізація яких можлива в конкретних умовах.

Час, відведений на організацію операції, має бути міні­мальний, тому слід максимально використовувати типові плани, вносячи до них зміни, які випливають з конкретної обстановки. Отримавши наказ старшого начальника на проведення операції або інформацію про місцеперебування озброєних злочинців, начальник органу внутрішніх справ, прийнявши на себе керівництво операцією, усвідомлює завдання, аналізує інформацію щодо оперативної обстановки, розраховує час і віддає попереднє розпорядження.

У подальшому, з урахуванням додатково отриманої інформації, оцінює:

відомості про злочинців (їхню чисельність, склад, озброєн­ня, характер дії, мету);

наявність сторонніх громадян поблизу укриття та у районі проведення операції, їхнє розміщення та стан;

місцевість у безпосередній близькості від укриття злочинців і на підступах до нього;

місцеве населення (його чисельність, ставлення до право­охоронних органів);

дані щодо наявності сил та засобів (їхня чисельність, склад, рівень бойової та фізичної підготовки, оперативно-технічні можливості);

метеорологічні умови, а також інші чинники.

На основі аналізу та оцінки обстановки керівник приймає рішення щодо проведення операції, яка передбачає:

ціль операції (мета, обсяг, тривалість її проведення);

розстановку сил та засобів (шикування бойового порядку) та способи дії;

зосередження основних зусиль у визначеному напрямку;

характер режимних та оперативних заходів;

порядок використання зброї, бойової техніки, спеціальних, технічних та інших засобів; матеріально-технічне та медичне забезпечення операції;

відповідну морально-психологічну підготовку особового складу.

Про рішення щодо характеру дій, порядку використання зброї та засобів забезпечення операції керівник операції доповідає старшому оперативному начальнику, а також прокурору.

 







Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.