Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Прибуття до укриття та його оточення (блокування)





Одним із чинників, що значно впливає на результати операції, є швидке та неочікуване наближення до укриття, а також непомітне розміщення працівників по своїх місцях.

Група захоплення прибуває до укриття пішим порядком або автотранспортом. Перший спосіб пересування використо­вується здебільшого під час затримання злочинців в укритті, яке розташоване у важкодоступних місцях (у лісі, горах, на болоті), а також у випадку, коли місце розташування укриття точно не відоме або коли появлення транспортного засобу поблизу укриття (шум мотору, світло фар) може бути помічене злочинцями. Пересуваючись автотранспортними засобами, необхідно обирати шлях з невеликою інтенсивністю руху, який не проглядається з укриття, де перебувають злочинці. Взимку під час відлиги, навесні та восени під час дощу необхідно за можливості уникати ґрунтових доріг (польових, лісових), які в цей час непрохідні для автотранспорту.

Перед виїздом до району укриття керівник операції розподіляє сили та засоби відповідно до кількості та місткості транспортних засобів. Також встановлюється порядок та спосіб висадки в момент прибуття до наміченого району, вживаються заходи щодо конспірації виїзду. Особливої обережності слід додержуватися наближаючись до укриття: у цей час не можна використовувати звукові та світові сигнали; вночі транспортні засоби мають рухатися без світла або з виключеними фарами.

Автотранспорт необхідно залишити в укритті (ліс, рівчак, будова тощо). Якщо затримання здійснюється вночі, то транспортні засоби мають бути використані для освітлення, а після висадки працівників їх залишають у відповідному місці до оточення (блокування) укриття. Потім за наказом (сигналом) керівника транспорт виводять на намічені позиції з одночасним освітленням території згідно з раніше отриманими вказівками.

Першою до укриття йде група блокування, потім - групи прикриття і захоплення, резерв. Керівник операції перебуває у групі захоплення. Відстань від місця висадки до укриття долається швидко і потайки, позиції обираються якомога ближче до укриття. Насамперед необхідно перекрити можливі шляхи відходу злочинців (напрямок в бік залізниці, лісу, рівчака, території зі щільною забудовою тощо). При підході до укриття необхідно дотримуватися заходів безпеки, передусім - повної тиші. За можливості необхідно уникати відкритого простору, доріг, просік, які видно з укриття.

Розділення груп бойового порядку, оточення місцепере­бування злочинців, зайняття позиції здійснюються в момент наближення до укриття, на відстані, що уможливлює швидке і потайне виконання цього маневру.

Якщо дозволяє час і умови, керівник операції повинен провести разом зі старшими груп рекогносцирування місцевості. Після прибуття нарядів до пункту призначення і успішного початку операції він віддає наказ щодо розміщення груп і ставить перед ними завдання.

Після оточення укриття керівник повинен за можливості перевірити, чи перебувають у ньому злочинці. Це потрібно роби­ти обережно: спостереженням за укриттям та підслухуванням, застосовуючи різні комбінації (використання телефонів, перевірка приміщення працівником, який виступає у ролі двірника, електрика тощо).

Якщо злочинці перебувають в укритті, яке розташоване на легкодоступній для автотранспорту території (поруч з дорогою з твердим покриттям, вулицею у населеному пункті), і коли місце укриття добре відомо, а транспорт проїжджає там досить часто, група захоплення може під'їхати до самого укриття та оточити його одразу ж після виходу з транспортних засобів. У такому випадку вирішальною умовою успіху буде швидкість дій. Тому, розподіляючи працівників по автомашинах, необхідно враховувати призначення груп і розміщувати автомобілі таким чином, щоб ті працівники, які мають діяти першими, перебували ближче всіх до укриття.

Це лише загальні правила прибуття працівників органів внутрішніх справ до району дій і щодо підходу до укриття, в якому перебувають злочинці. У кожній конкретній ситуації до цієї схеми необхідно вносити відповідні корективи.

Затримання небезпечних озброєних злочинців, що пере­бувають в укритті, незалежно від умов, у яких воно проводиться, має починатися з блокування. Ціль блокування - ізоляція визначеного району, забезпечення успішного ведення пошуку або захоплення злочинців.

Блокування може бути: суцільним - перекривається весь район проведення операції або вибірковим - перекриваються окремі, найімовірніші для відходу злочинців ділянки місцевості.

Блокування укриття безпосередньо розробляється поблизу нього на раніше обраних позиціях з інтервалами, які гарантують взаємодопомогу та огляд.

Для правильної організації блокування (оточення) району проведення операції керівник з урахуванням специфіки місцевості, кількості цивільного населення, інтенсивності вуличного руху, часу доби й інших чинників визначає необхідну кількість сил та засобів, порядок введення їх у дію, загальні та особливі обов'язки нарядів, межі зон, секторів, ділянок оточення.

Блокування у житловому масиві здійснюється, як правило, ланцюгом, який залежно від кількості особового складу і периметра визначеного району може бути нещільним - з інтер­валом понад 2 м, нормальним - 1-2 м та посиленим – менше 1 м.

Ланцюгом перекриваються вулиці, провулки, прохідні двори з найінтенсивнішим пішохідним та транспортним рухом, а також ті ділянки місцевості, де найімовірніше проникнення до небезпечної зони громадян та транспорту.

У ході операції ланцюги використовуються для створення коридорів, конвоювання затриманих, винесення поранених та вбитих до місця їхнього транспортування. Для ефективнішого оточення використовуються покажчики, переносні паркани, бар'єри, канати, загородження з автомашин.

Щільність блокування визначається залежно від характеру місцевості та оперативного значення ділянок, що перекри­ваються.

Для визначення обсягу сил, які виділяються для оточення на місцевості, беруть до уваги, що наряд із 2-3 працівників може перекрити рубіж завдовжки 75 м на закритій і 150 м - на відкритій місцевості.

Критеріїв розрахунку сил та засобів, необхідних для блокування об'єкта в умовах житлового масиву, не існує. У кожному конкретному випадку такий розрахунок робить керівник операції.

Групу блокування не можна розміщувати поблизу укриття, бо це створює небезпеку обстрілу працівниками один одного.

Блокування району (об'єкта) можна робити, підходячи до укриття в одному або кількох напрямках одночасно. Керівник групи блокування визначає працівникам і вихідні позиції: ними слугують природні укриття, які не проглядаються злочинцями. Відстань між вихідними позиціями і рубежем блокування залежить від характеру місцевості і ступеня небезпеки осіб, яких необхідно затримати. Вона має дозволяти працівникам підтримувати між собою зв'язок, а за необхідності надавати взаємодопомогу.

Місця можливої появи злочинців, які вирішили врятуватися втечею, повинні особливо добре охоронятися. На закритій місцевості, що погано проглядається, відстань між позиціями працівників зменшується, а в деяких випадках на одне місце направляють двох працівників.

Займати позиції потрібно непомітно, з таким розрахунком, щоб укриття було блоковано водночас з усіх боків.

Позиції групи блокування необхідно ретельно маскувати. Не дозволяється самовільно залишати або міняти позицію (якщо цього не вимагають обставини) і будь-яким чином виявляти свою присутність.

Під час блокування укриття в умовах міста група блокування має забезпечити охорону всіх виходів з об'єкта, де перебувають злочинці, особливо під'їздів, переходів між будинками, міжповерхових майданчиків, а також дахів, якщо будинок-укриття є прилеглим до інших будинків. Бажано, щоб на позиції перебувало по два працівники, оскільки щільна міська забудова обмежує огляд, можливість підтримувати зв'язок та надавати допомогу.

Якщо в ході затримання злочинців можлива перестрілка, необхідно на деякий час перекрити вуличний рух, щоб не піддавати небезпеці життя перехожих. З моменту блокування не дозволяється допускати сторонніх до району операції. Усіх осіб, які виходять з району блокування, необхідно перевірити, щоб переконатися, що в них немає зброї, а також встановити їхні особистості. Якщо з'являється підозріла особа, її треба затримати та з'ясувати, з якою метою вона перебуває на цьому об'єкті.

Під час спроби злочинців прорватися через рубежі блокування один із працівників пропонує їм зупинитися та кинути зброю. Якщо вони підкоряються, їх з дотриманням заходів безпеки відводять у завчасно визначене місце, де проводять особистий обшук та направляють до підрозділу. Якщо злочинці не виконують наказу або намагаються вчинити напад на працівників міліції, то застосовують вогнепальну зброю. При цьому працівники, які перебувають на інших позиціях, не повинні брати участі у перестрілці, оскільки можуть поранити своїх товаришів. Відкриття вогню усією групою блокування уможливлено тільки під час ліквідації добре озброєної групи злочинців, які відкрили вогонь по позиціях, сподіваючись під його прикриттям вирватися з оточення.

Якщо злочинцям це вдалося, працівники, які перебували на позиціях, де виник прорив, повинні негайно доповісти про те, що трапилося, старшому групи та розпочати переслідування. Для чого керівник операції направляє резерв, поставивши йому завдання затримати злочинців. Розрив, що виник в оточенні, заповнюється іншими працівниками з групи блокування або резерву. Якщо у переслідуванні бере участь вся група блокування, керівник операції повинен вжити заходів до огляду укриття.:

Хід операції і тактика дій груп (нарядів) залежить від часу проведення операцій.

За можливості операцію із затримання озброєних злочинців краще проводити вдень. Однак, якщо вдень це зробити не вдалося, то до настання сутінків групи (наряд) переходять до несення бойової служби на визначених рубежах; посилюються заслони, активізуються оперативні заходи, а також заходи щодо забезпечення пропускного режиму. Пости спостереження забезпечуються приладами бачення у темряві; особовому складу видаються розпізнавальні знаки або пов'язки; обумовлюється пароль.

У випадках, коли злочинці виявляють активність, намагаються вирватися з району блокування, їхнє затримання можна здійснювати вночі. При цьому необхідно додержуватися заходів безпеки.

Можливі напрямки прориву злочинців мають бути завчасно забезпечені освітлювальними приладами. З цією метою використовують прожектори, освітлювальні патрони (ракети). Транспортні засоби, які освітлюють місцевість, розміщують у такому місці, щоб злочинці не змогли за допомогою вогнепальної зброї пошкодити рефлектори. Прожектори можуть бути розташовані на стовпах, деревах тощо.

При використанні потужних джерел світла у напрямку місцеперебування злочинців слід мати на увазі, що неналежним чином освітлені на темному фоні предмети сприймаються розташованими значно ближче.

Перебуваючи на постах, учасники всіх бойових розрахунків (груп) повинні беззаперечно виконувати визначені правила, що значною мірою гарантує як особисту безпеку, так і дотримання законності у ході операції.

Сутність цих правил:

не можна вести вогонь по лінії, на якій перебувають працівники групи блокування (оточення). Ширина лінії має дорівнювати 16 м, по 8 м з обох боків цілі. На лінії, що впродовж фронту має вигляд дуги, площа секторів обстрілу відповідно зменшується;

забороняється стріляти по невизначеній цілі, у напрямку будь-якого звуку (шурхіт, шум), а також у напрямку наряду, який переслідує злочинця, що намагається зникнути;

стріляти (у тих випадках, коли використання зброї правомірне) можна лише по чітко видимій цілі;

забороняється вести прицільну стрільбу по злочинцю, який перебуває у секторі обстрілу іншого працівника оперативної групи. Це правило випливає за необхідності дотримання заходів безпеки та за обставини, що кожний працівник міліції повністю і самостійно відповідає за виконання покладеного на нього завдання;

забороняється без дозволу керівника операції залишати пост до сигналу про закінчення операції, за винятком випадків, коли необхідно вжити заходів щодо затримання злочинця.

Виконання зазначених правил забезпечується правильними розстановкою та інструктажем членів груп бойового порядку. Перед зайняттям позиції керівники (старші) груп повинні вишикувати особовий склад, визначити кожному працівнику номер поста, провести інструктаж усіх працівників, а при виконанні особливих завдань (наприклад, снайперських) - додатковий. На пости працівники розставляються за порядком номерів. Розміщення за можливості здійснюється керівниками (старшими) груп. Вони також вказують фронт, фланги і тил у районі кожного поста, зобов'язані знати, де знаходяться най­ближчі пости, їхній сектор обстрілу.

Зайнявши пост, працівник міліції повинен зорієнтуватися на місцевості, розбити її на сектори обстрілу та огляду, визначити "найслабкіші з точки зору можливого прориву злочинця місця і напрямки.

За сигналом про початок операції потрібно привести зброю та спеціальні засоби у бойову готовність.

 







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.