Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Особливості говоріння як виду мовленнєвої діяльності





 

В основі говоріння лежить звукова система мови, це об’єднує його з іншим видом мовленнєвої діяльності (МД) – з аудіюванням. Аудіювання і говоріння складають усну форму мовлення. Однак, на відміну від аудіювання, який є рецептивним видом МД, спрямованим на сприйняття і розуміння інформації, говоріння є продуктивним видом МД. Його метою є висловлення своїх думок, що дозволяє вирішувати потреби спілкування. Це є засіб спілкування [132]. З психологічної точки зору, говоріння являє собою процес породження, або процес формування і формулювання думки за допомогою мови.

Для того, щоб визначити оптимальні шляхи навчання говоріння, необхідно знати, як здійснюється цей процес при сформованихмеханізмах мовлення. В попередніх главах йшлося про основні ланки процесу породження висловлювання на рівні однієї фрази. Тепер нам тре­ба усвідомити, як здійснюється процес породження мовленнєвого ви­словлювання на рівні тексту.

Як згадувалось, породження висловлювання визначається практич­ною задачею, яка виникає в певній ситуації. Водночас формується смислова програма висловлювання, ще не оформлена знаками мови, а існуюча в предметно-образному коді. Це є перший рівень майбутнього висловлювання як продукту – рівень змісту, тобто “ що я скажу”.

Потім включаються органи мов­лення. За допомогою внутрішньої мовної моторики відбувається від­бір з довготривалої пам’яті фразового стереотипу для першого ре­чення і слів утих граматичних формах, які відповідають даному стереотипу. Відбувається оформлення мовними засобами першого ре­чення. Якщо воно довге, його оформлення здійснюється по синтагмах, спочатку у внутрішньому, а потім у зовнішньому мовленні. В такий же спосіб відбувається перехід у мовленнєве висловлювання усіх на­ступних частин смислової програми. Це є другий рівень висловлювання – рівень форми, тобто “ як я скажу”.

Протягом всього процесу говоріння в оперативній пам’яті утримуються: частини мовленнєвого відрізку, який вже вимовлений - на рівні одиниць смислу як більш компактних, які легше утримуються в оперативній пам’яті; частина мовленнєвої програми, яка ще має бути оформлена мовними знаками - також на рівні смислу; фразовий стереотип, обраний для даного речення як його внутрішня сполучальна схема (на рівні інтонаційного контуру); слова, відібра­ні для даного речення (на рівні внутрішніх слухо-мовномоторних ком­плексів). Утримання в оперативній пам’яті на рівні змісту і мовних одиниць того, що сказано, і одночасно того, ще має бути сказано попереду, є однією зі основних труднощів говоріння.

Той, хто говорить, контролює кожний проміжний етап цього про­цесу і його кінцевий продукт, весь час співставляючи їх із смисловою програмою і мовленнєвим наміром. Це здійснюється за допомогою си­стеми зворотних зв’язків, операцій самоконтролю і самокорекції, які формуються у людини одночасно з оволодінням мовленням. При оволодінні рідною мовою вони формуються підсвідомо при поступово­му наближенні до еталонного мовлення дорослих, при їхній постій­ній корекції, а потім - при самокорекції. У навчанні іноземної мови ці операції потрібно спеціально формувати, спочатку за допомогою різних опор, корекції з боку вчителя і кращих учнів, а по­тім - при самокорекції.

Таким чином, говоріння як продуктивний вид мовленнєвої діяльності має такі основні ознаки:

· Вмотивованість (внутрішня потреба в спілкуванні);

· Активність (зовнішня і внутрішня);

· Цілеспрямованість (підпорядкованість практичній меті);

· Ситуативність (співвіднесеність змісту та мовного оформлення висловлювання з умовами спілкування);

· Евристичність (спонтанність, непередбаченість мовленнєвих дій, їхня залежність від ситуації);

· Темп [132].

 

Зазначені особливості говоріння дають можливість зробити наступні методичні висновки:

1. Навчати говоріння потрібно так, щоб усвідомленою ціллюмов ­ них висловлювань учнів було вирішення тих чи інших практичних задач, що виникають у ситуаціях, схожих із ситуаціями реального мовного спілкування. Отже, у всіх ланках навчального процесу говоріння учнів повинно бути ситуативним і комунікативно спрямованим.

2. Для формування операцій автоматизованого відбору мовних засобів і забезпечення тим самим евристичності і темпу говоріння необхідно перш за все закласти в пам’ять учнів необхідну кількість лексичних одиниць, а також запас граматичних засобів. Важливо забезпечити легкість, миттєвість, свободу відбору саме тих мовних засобів, які необхідні для оформлення думок, що вини­кають безпосередньо в процесі говоріння. Інакше кажучи, необхідно сформувати систему лексико-граматичних навичок іноземної мови, що вивчається. Про оптимальні шляхи формування мовних навичок йшлося в попередніх главах.

3. В породженні висловлювань важливу роль відіграє оперативна пам’ять. Отже, її необхідно тренувати на всіх етапах навчання і на всіх стадіях формування мовленнєвих операцій, навичок та вмінь. Вже в 2 класі учні повинні вправлятись у сприйманні на слух і ус­ному відтворенні спочатку коротких, а потім все довших і складних речень, а також ланцюгів речень.

Пізніше їм потрібно пропонувати вправи, при виконанні яких необхідно утримувати в оперативній пам’яті фрази, сприйняті на слух, і перетворювати їх (здійснювати підстановку, розширення, трансформацію) у нові висловлювання згід­но з поставленою комунікативною задачею.

Наступний етап тренуван­ня - це утримання в пам’яті логічної послідовності фраз, пов’язаних однією темою, спочатку з використанням зображувальних (або вербальних) опор, а потім - безних. В усіх наступних класах тренування оперативної пам’яті здійснюється в різноманітних впра­вах, що виконуються на слух і які спрямовані на формування лексико-граматичних навичок. Удосконалення роботи оперативної пам’яті від­бувається при формуванні вмінь усного мовлення в ході вико­нання вправ, про які мова піде пізніше.

4. Оскільки в процесі мовлення постійно здійснюються опера­ції зворотного зв’язку, завдяки якого висловлювання приводиться у відповідність із мовленнєвим задумом, при навчанні говоріння необхідно ці операції формувати. Для цього потрібно використову­вати різні опори, ключ для самоконтролю, контроль і корекцію з боку вчителя та кращих учнів. Згодом ці операції переходять у систему внутрішніх розумових дій учнів і перетворюються в самоконтроль і самокорекцію.

Як ми вже знаємо, формування мовленнєвих автоматизмів (лекси­ко-граматичних навичок) здійснюється при виконанні підготовчих (тренувальних) вправ. Коли учні переходять від вправ для формування якої-небудь навички до таких мовленнєвих дій, в яких вони повинні використовувати тільки-но засвоєний матеріал упереміш з мовними знаками, засвоєними раніше, вільно комбінуючи мовні засоби для висловлення думок, вони стикаються із значними труднощами. Навички, кожна з яких формувалась окремо, ще не досить міцні, при зіткненні одна з одною вони легко руйнуються, і учням стає важко будувати речення, які раніше, при формуванні навичок вони легко складали. Очевидно, того мовленнєвого досвіду, який учні отримують в тренувальних вправах, не досить для експромтного говоріння в заданій ситуації. Отже, при формуванні вмінь непідготовленого мовлення необхідно спиратись на якийсь додатковий мов­леннєвий досвід. В зв’язку з цим розглянемо поняття "підготовлене" і „непідготовлене“ мовлення і спробуємо визначити співвідношення цих видів мовлення в навчанні.

§ 2. Співвідношення підготовленого і непідготовленого
мовлення при навчанні говоріння

 

Підготовлене мовлення оформляється відповідними мовними зна­ками до акту самого мовлення. У непідготовленому мовленні змістовне планування висловлювання та його оформлення мовними засобами здійснюється одночасно з актом мовлення. Обидва види мовлення наявні в реаль­ному мовному спілкуванні. Підготовлене мовлення - це доповідь, лекція, виступ, який готується заздалегідь. Непідготовлене мов­лення охоплює значно ширше коло ситуацій спілкування, тому ціл­ком справедливо, що програма вимагає розвитку саме непідготовле­ного мовлення учнів. Підготовлене мовлення слід розглядати як за­сіб навчання, як перехідний етап до непідготовленого мовлення.

При непідготовленому іншомовному мовленні учень стикається відразу із двома труднощами: по-перше, необхідно логічно будувати висловлювання, тобто забезпечувати його смисловий аспект, що пов’язано із складними мовно-розумовими операціями, по-друге, він повинен правильно оформляти висловлювання мовними знаками. Оскільки в учнів мовні автоматизми ще лише формуються, вони ще не є досконалими, то операції відбору мовних засобів, їх правильної організації в реченні, чіткого інтонаційного оформлення фраз здій­снюється ще в значній мірі за участю свідомості і вимагають від учнів значних зусиль. Долати ці труднощі можна за допомогою вправ у підготовленому мовленні. При породженні підготовлених висловлю­вань відсутність автоматизмів мовлення компенсується роботою пам’яті (учень заучує, що і як потрібно сказати). Такі мовленнєві впра­ви складають додатковий лінгвістичний досвід, необхідний для переходу до непідготовленого мовлення.

Слід зазначити, що підготовлене мовлення неоднорідне по сту­пеню розумової активності учнів, яка потрібна для її породження. Це може бути чисто мнемічна вправа (учні відтворюють готовий текст) або мовлення, побудоване на матеріалі готового тексту з певними змінами (переказ від іншої особи, виділення яких-небудь фактів, що відповідають комунікативному завданню). У цьому випадку учні докладають певних зусиль, спрямованих на смислову та лінгвістичну трансформацію тексту і на запам’ятовування нового варіанту. Нарешті, це може бути власний твір учня на задану тему. В цьому випад­ку його мовнорозумові зусилля максимальні: він самостійно органі­зує і смисловий, і мовний аспекти тексту, а потім запам’ятовує його. При навчанні цю градацію вправ по труднощам слід враховува­ти і поступово переводити учнів від переказу готових текстів до створення власних висловлювань.

Отже, вправляючись у підготовленому мовленні, учні зміцнюють свої автоматизми мовлення, удосконалюють логічну стрункість мов­лення.

Однак лише такі вправи самі по собі не забезпечують формуван­ня вмінь непідготовленого мовлення, для породження якого, як зга­дувалось, необхідне нероздільне в часі здійснення операцій смисло­вого та мовного програмування висловлювання. Від вправ у підготовленому мовленні необхідно обов’язково переходити до вправ у непідготов­леному мовленні. Причому цей перехід слід здійснювати не на якомусь певному етапі навчання, скажімо в 7 чи 8 класі, а на всіх його етапах. На одному й тому ж уроці учні спочатку говорять те, що во­ни підготували вдома, а потім учитель пропонує їм ситуацію для експромптного говоріння, обираючи для цього оптимальний режим: учні висловлюються по одному, говорять в окремих парах чи в парах синхронно, працюють в малих групах чи обговорюють що-небудь в загальногруповій бесіді, Наприклад, якщо учні підготували розповіді про членів своєї сім’ї з демонстрацією фотокарток, то на уроці вчитель пропонує кожному зних розповісти про свого прия­теля або свого улюбленого актора, спортсмена і т.і. При вивченні теми “Покупки” учитель спочатку перевіряє домашнє завдання: розповісти уявним гостям міста чи села про те, які в них є магазини, де що можна купити. Потім він пропонує учням одне з таких завдань:

Англ.: Lena’s younger brother is going to school this autumn. Give her some advice what to buy for him and say in what shops she can buy those things.

Нім.: Lenas jüngerer Bruder geht in die Schule dieses Jahr. Gib ihr einen Tipp, welche Schulsachen und in welchen Geschäften kann sie für ihren Bruder kaufen!

 

Англ.: Say what you are going tobuy for your friends as New Year presents and in what shops you will buy it.

Нім.: Sag, welche Weihnachtsgeschenke willst du für deine Freunde kaufen! Wo kaufst du sie?

 

Англ.: Give us some advice what to buy for a holiday dinner and say in what shops we can buy it.

Нім.: Was rätst du uns zu einem festlichen Mittagessen zu kaufen? Sag, in welchen Geschäften können wir das kaufen!

 

Англ.: You are the manager of the new shop which has just started its work in your town (village). Give an interview to the press about it.

Нім.: Du bist Unternehmer und hast vor kurzem in unserer Stadt ein neues Geschäft eröffnet. Gib einer Zeitung ein Interview darüber!

 

Такі переходи від підготовленого до непідготовленого мовлення, що здійснюються на кожному етапі навчання, на кожному уроці сприяють тому, що в учнів розвивається мовленнєва активність, готов­ність вступити в розмову, мобілізувавши для цього необхідні мов­ні засоби. А тактовне відношення вчителя до їхніх помилок, які неминучі при переході до непідготовленого мовлення, допомагає уч­ням долати мовний бар’єр.

Говорячи про формування усномовленнєвих навичок, про перехід їх в мовленнєві вміння, ми завжди наголошувалина тому, що усне мовлення є завжди ситуативно обумовленим. Зупинимось більш детально на пи­танні про те, що таке мовленнєва ситуація і як її створювати в навчальномупроцесі.

 

§ 3. Мовленнєва ситуація. Основні види
мовленнєвих ситуацій при навчанні іноземної мови

 

Під ситуацією (в широкому смислі) розуміють сукупність обста­вин дійсності. Але не кожна ситуація спонукає до мовлення. Скажі­мо, якщо ви відчуваєте протяг, ви підійдете до вікна і зачините його. При цьому мовленнєвий коментар не є обов’язковим. Але при­пустимо, що ви з якої-небудь причини не можете підійти до вікна. Тоді ви мусите попросити іншу особу зробити це. Немовленнєва си­туація стає в цьому разі мовленнєвою.

Отже, мовленнєвою ситуацією можна назва­ти такий збіг обставин, який спонукає людину до мовлення. Але занадто вузько було б розуміти мовленнєву ситуацію лише як сукупність зовнішніх обставин, за яких відбувається спілкування. Ситуація - це і минулі події, про які згадує людина, і наші внутрішні переживання, якими ми хочемо поділитись із співрозмовником, і різні побутові, виробничі, філософські питання, які ми бажаємо обговорити. Іншими словами, в поняття мовленнєвої ситуації крім обставин входять ще й такі фактори, як стосунки між комунікантами, їхні наміри та безпосередня реалізація самого акту спілкування, під час якого можуть виникнути нові стимули до говоріння. Мовленнєве спілкування може здійснюватись незалежно від наявних в момент мовлення зовнішніх обставин. Можна, наприклад, говорити про виробничі справи, знаходячись на пошті, у вагоні потя­гу і т.і., а про подорож - знаходячись дома.

Таке розуміння ситуації досить важливе при навчанні мовлення. Від розмов про оточуючі учнів предмети або про предмети чи особи, зображені на малюнках, ми поступово переводимо учнів до такого спілкування, яке б базувалось на їхньому життєвому досвіді, в яко­му відбивався б їхній світогляд, смаки, ідеали, уподобання. Тобто ми повинні весь час прагнути до того, щоб мовлення учнів все біль­ше ставало схожим на природне мовлення, звичайно, з урахуванням їхніх мовних можливостей.

На уроці мовленнєві задачі можуть виникати самі собою, як при реальному спілкуванні. Їх також може підказувати і вчитель. Згід­но з цим мовленнєві ситуації на уроці іноземної мови можна поді­лити на природні і штучні, або, за термінологією В.Л.Скалкіна, навчальні.

Природні мовленнєві ситуації виникають в класі досить часто. Вони пов’язані з організацією учбового процесу, мовленнєвий стимул тут природний і реальними є обставини, що склались в класі, вза­ємовідношення між учителем та учнями, учнями між собою. Але, на жаль, коло таких ситуацій досить обмежене. Вони не можуть забезпечити активізацію всього мовного матеріалу програми. Щоправда, досвід­чені вчителі намагаються розширити коло природних мовленнєвих ситуацій. Вони обговорюють на уроці реальні події в житті учнів, вміло ведуть дискусії по прочитаному оповіданню або по кінофільму, який вони подивились усім класом. Однак і цих ситуацій не досить, щоб забезпечити вживання мовного матеріалу, який в даний період вивча­ється, його достатню повторюваність в мовленні учнів. Успішно поєд­нувати спілкування іноземною мовою і засвоєннятих мовних засобів, які позначені в даному навчальному циклі, допомагають навчальні мовленнєві ситуації (НМС).

Навчальна мовленнєва ситуація відрізняється від природної спо­собом створення мовленнєвого стимулу, без якого акт мовлення не є можливим. В природних ситуаціях, як згадувалось, цей стимул створюється реальними обставинами, а в НМСвін подається учителем словесно.

Приклад №1.

Учитель пропонує ситуацію (англ.: You are a guest of our class, нім.: Du bist ein Gast in unserer Klasse) i відразу подає мовленнєвий стимул (англ.: Ask questions about our school; нім.: Stell Fragen nach unserer Schule!).

Приклад №2.

Учитель пропонує ситуацію (англ.: Your friend invites you to go to a football match; нім.: Dein Freund hat dich zu einem Fußballspiel eingeladen) і відразу подає мовленнєвий стимул (англ.: Refuse to go to the football match. Explain how very busy you are; нім.: Lehne die Einladung ab. Erkläre, dass du sehr beschäftigt bist).

НМС - це ефективний засіб розвитку навичок та вмінь діалогічного та монологічного мовлення. По-перше, вона ставить учнів хоч і в уявні умови, але такі, які близькі до умов реального спілкування. Це підвищує їх­ню зацікавленість у вивченні мови, оскільки вони мають можливість переконатись, що вони можуть реалізувати свої мовні можливості в акті спілкування, близького до природного.

По-друге, в НМС можна активізувати потрібний лексико-граматич­ний матеріал в такий спосіб, щоб він виступав як засіб ви­рішення немовних, комунікативних задач, а це сприяє кращому за­своєнню самого мовного матеріалу.

По-третє, за допомогою НМС можна розвивати уяву учнів. Досвід свідчить, що там, де вчитель постійно створює уявні ситуації, уч­ні залюбки виконують пропоновані їм ролі. Вони також легко сприй­мають умовність мовленнєвої ситуації, як ми сприймаємо умовність театрального спектаклю.

 

 







ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.