Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Відмінності двох форм комунікації





 

Усне мовлення Писемне мовлення
1. Первинна форма комунікації: спирається на слуховий (звуковий) канал зв’язку, на слухові та мовномоторні/ артикуляційні? аналізатори. 2. Спосіб прямої комунікації: наяв­ність безпосереднього контакту, спільної ситуації між комунікан­тами, можливість миттєвої реакції і зворотного зв’язку; двосторонній характер мовлення. 3. Обмежена в часі і просторі комунікація: скороминуча, не­три­вала, неповторна форма без можливості зберігання.   4. Лінійний, безповоротний процес: спонтанність мовлення, не­мож­ливість редагування і внесення змін після акту спілкування. 5. Наявність екстралінгвістичних засобів спілкування - мовна економія в оформленні змісту, згорнутість висловлювань. 6. Необов’язкова мовна норматив­ність: беззв’язність мовлення, обрив речень, еліпси, скоро­чення, кліше, порушення порядку слів, вживання розмовної, емоційно забарвленої, конкретної лексики. 1. Вторинна форма комунікації: спирається на графічний (зоровий) канал зв’язку, на слухові, мовномоторні, зорові та рукомоторні аналізатори. 2. Спосіб непрямої комунікації: відсутність співрозмовника, спільної ситуації спілкування, зворотного зв’язку; одно­сторон­ній характер мовлення.   3. Необмежена в часі і просторі комунікація: постійна, фіксо­ва­на, незалежна від часу і простору, повторна форма з можливістю зберігання. 4. Нелінійний, поворотний процес, доступний для редагування і внесення змістовних і формаль­них змін після акту спілкування. 5. Відсутність екстралінгвістичних засобів спілкування – макси­маль­на вербалізація змісту, розгорнутість, повнота вислов­лювань. 6. Обов’язкова мовна норматив­ність: зв’язність мовлення, граматична і стилістична пра­вильність, складні синтаксичні конструкції, вживання мовних засобів міжфразового зв’язку, більш нейтральної, абстрактної лексики.

 

Методичний висновок 4: Писемне мовлення не є простим переводом усного мовлення в письмові знаки, і оволодіння писемним мовленням не є простим засвоєнням техніки письма. Писемне мовлення є свідомим довільним актом, в якому засоби вираження виступають як основний предмет діяльності. Продуктом писемного мовлення є завжди зв’язне висловлювання, текст. Навчаючи продуктивних видів письма, вчитель повинен формувати в учнів три головні уміння:

а) уміння об’єктивації (термін Д.М.Узнадзе), тобто усвідомлення механізму породження письмового висловлювання та жанрових і композиційних особливостей того чи іншого типу тексту;

б) уміння упередження власного тексту (термін М.І.Жинкіна), тобто синтез тексту при одночасному зберіганні в пам’яті того, що вже написано: осмислення та вибір слів, засобів вираження зв’язку та інше;

в) уміння критики тексту (термін М.І.Жинкіна), тобто вміння оцінювати власний твір з позиції читача.

 

Навчання техніки письма

 

При навчанні техніки письма вчитель має вирішити дві задачі:

1) сформувати навички каліграфії, тобто зображення всіх букв і буквосполучень даної мови як окремо, так і в словах, реченнях, тексті тощо;

2) сформувати орфографічні навички, тобто навички оперування звуко-буквеними та букво-звуковими відповідностями і навички написання слів у відповідності до правил орфографії.

Крім названих навичок в зміст навчання техніки письма входять знання букв німецького чи англійського алфавіту та особливостей зображення тих букв, які відсутні в українському алфавіті (наприклад: d, Ff, Gg, h, Jj, Ll, Nn, Qq, Rr, Ss, t, Я, U, Vv, Ww, Yy, Zz); знання букв з діакритичними знаками (наприклад, нім.: Ää, Öö, Üü); знання особливостей звуко-буквених відповідностей конкретної мови; знання правил написання слів з великої і малої букви, разом і окремо; знання певних орфограм (див. далі).

Формування графічних (каліграфічних) та орфографічних навичок письма учнів середньої школи розпочинається, як правило, з перших же уроків і здійснюється комплексно, у нерозривному зв’язку з навчанням техніки читання. Але в методичних цілях ми розглянемо формування цих навичок окремо.

 

Навчання каліграфії

 

Формування каліграфічних навичок здійснюється на початковому ступені навчання в школі, а потім ці навички підтримуються та вдосконалюються.

Метою навчання каліграфії іноземної мови є навчити учнів поєднувати букви у слова і писати їх швидко, правильно і розбірливо. Тільки за таких умов письмо стане дійсно засобом навчання мови, а не гальмуватиме його.

При навчанні каліграфії іноземної мови вчитель спирається на перенос навички письма з рідної мови. Це стосується, по-перше, загальних правил письма, які вже відомі дітям (положення рук, голови, спини, зошита і т.п.), і по-друге, аналогій в накресленні багатьох букв іноземної та рідної мов.

У порівнянні з алфавітом української мови латинський алфавіт, яким користуються англійська, німецька та інші європейські мови, можна умовно поділити на три групи:

а) букви, написання яких співпадає з написанням букв в українській мові: Aa, Ee, Ii, Oo, Cc, B, K, Mm, Pp, Xx, T, y, H, n, u;

б) букви, написання яких частково співпадає з написанням букв рідної мови (лише окремі елементи): b, U, Dd, N, h, k;

в) букви, які не мають аналогів в українському алфавіті: Ff, Gg, Jj, Ll, Qq, Rr, Ss, t, Vv, Ww, Y, Zz.

Крім того, в німецькій мові існують шість букв з діакритичним знаком-умлаутом: Ää, Öö, Üü та буква ß для позначення звука [s], які теж можна віднести до третьої групи.

Для того, щоб сформувати стійкі каліграфічні навички в учнів, учитель повинен допомогти їм подолати ряд труднощів, які виникають при оволодінні графічним кодом мови. Ці труднощі викликаються як міжмовною, так і внутрімовною інтерференцією. Наприклад, більшість букв першої групи хоч і пишуться однаково з українськими літерами, але називаються і читаються по-різному (особливо це стосується англійської мови). З іншого боку, латинська графіка, як і кирилиця, існує в двох варіантах: друкованому та рукописному. У деяких графем спостерігаються суттєві розходження між обома варіантами, що негативно впливає на процес оволодіння іншомовною графікою.

З метою запобігання імовірних помилок при навчанні письма англійською мовою рекомендується використовувати так званий Print Script, в якому друкований і рукописний шрифти майже співпадають, і літери в слові не поєднуються.

При навчанні каліграфії німецької мови вчителі, як правило, з перших кроків привчають учнів писати прописом.

В будь-якому разі необхідно дотримуватись певної послідовності на етапі презентації нової букви. Сказавши, як називається літера, і показавши, як вона виглядає і читається у друкованих словах, учитель пише її на дошці. Учні пишуть один рядок цієї літери в класі, а потім - вдома. Для запобігання інтерференції доцільно пояснити учням різницю в написанні окремих елементів нової букви у порівнянні з відомими, наприклад: b - d, q - g, j - y, f - t, N - И. Вводячи букви третьої групи, іноді доречно починати з написання окремих елементів літер, наприклад: Ww, Y, Ss, Zz.

Після того, як учні засвоять написання двох-трьох літер, учитель показує, як їх поєднувати в буквосполученнях та словах.

Таким чином, у навчанні каліграфії можна виділити наступні етапи /кроки:

1. Написання окремих літер алфавіту іноземної мови відповідно до вищезазначеної типології українського та латинського алфавітів: спочатку літери першої групи, потім літери другої групи, наприкінці літери третьої групи. Тут треба, однак, зазначити, що послідовність введення букв вирішується різними авторами підручників по-різному в залежності від потреб спілкування та методичних цілей автора.

2. Перехід від написання окремих літер до написання типових буквосполучень: нім.: ch, ck, sch, st, pf; ie, eu, ee; англ.: sh, wh, th.

3. Написання окремих слів, речень; списування слів, словосполучень, речень.

4. Проведення звуко-буквеного аналізу слів, що є проміжною ланкою між графікою та орфографією.

Для формування графічних навичок використовуються такі групи вправ:

Вправи на написання.

1.1. Вправи на написання елементів букв за зразком.

1.2. Вправи на написання декілька рядків даної букви.

1.3. Вправи на написання окремих друкованих літер прописом.







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.