Заходи і засоби системи протипожежного захисту галузевих об’єктів.

Припинити горіння можна фізичними і хімічними способами. До фізичних способів відносяться охолодження палаючих речовин, ізоляція реагуючих речовин від зони горіння, розведення реагуючих речовин непальними і не підтримуюче горіння речовинами.

Охолодження палаючих речовин за допомогою води, піни й інших засобів дозволяє понизити температуру в зоні горіння нижче температури запалення пальних пар і газів. Тому виділяються пари і пальні гази при горінні речовин не в змозі будуть запалитися і горіння припиниться.

Припинення горіння ізоляцією реагуючих речовин від зони горіння досягається за рахунок зниження концентрації одного з реагуючих речовин (кисню повітря або пальної речовини) і збільшення швидкості теплоотвода від зони реакції.

Для ізоляції реагуючих речовин використовують непальні сипучі матеріали (наприклад, піском засипають пальну жидкость), рідкі речовини (хімічну і повітряно-механічну піну, воду), газоподібні речовини (діоксид вуглецю, азот), тверді речовини (азбестову полотнину, повстину, аркуші металу). Ефекту можна досягти видаленням з небезпечної зони пальних матеріалів, створенням у них розривів.

При розведенні реагуючих речовин горіння припиняється через зниження їхньої концентрації (або одного з них) до такого ступеня, що суміш стає непальною. При цьому в зону горіння вводять діоксид вуглецю, азот і інше непальні і не підтримуюче горіння речовини.

Хімічний спосіб полягає в гальмуванні реакції горіння через зниження в зоні реакції концентрації активних речовин (кисню, пальних газів і ін.). Відбувається це за рахунок введення в зону горіння нестійких речовин (хладом, бром, фтор), що з'єднуються при розкладанні з проміжними продуктами реакції горіння.

В даний час для припинення горіння використовують різноманітний асортимент різних вогнетушащіх засобів. До найбільш розповсюдженим відносяться наступні.

Вода робить що розбавляє і прохолоджує дію. Її використовують як у чистому виді, так і з добавками різних поверхнево-активних речовин, що збільшують її змочувальну здатність і ефективність. У вогнище пожежі вода може вводитися в компактному, распыленном стані й у виді пари. У ряді випадків воду для гасіння пожежі застосовувати не допускається. Не можна використовувати воду для гасіння речовин, що вступають з нею в реакцію, і особливо тих, котрі виділяють при цьому пожаро- і вибухонебезпечні гази (лужні і щелочноземельные метали, карбід кальцію й ін.). Не можна застосовувати воду для гасіння електроустановок і апаратів, що знаходяться під напругою, тому що вода электропроводна. Для гасіння легкозаймистих і пальних рідин і речовин з питомою вагою менше питомої ваги води можна використовувати тільки мелкодисперсную воду або пар. У противному випадку ці рідини розтечуться по поверхні налитої води і збільшать тим самим поширення вогню. Протипоказано гасити водою речовини і матеріали, що від її впливу можуть прийти в непридатний стан.

Вогнетушащі піни одержують змішуванням газу і рідини. Розрізняють хімічну і повітряно-механічну піни. Хімічна піна виходить у результаті хімічної реакції лужний (бікарбонат натрію) і кислотної (суміш сірчаної кислоти із сірчанокислим окісним залізом) частин у присутності поверхнево-активних (піноутворюючі) речовини. Повітряно-механічна піна утвориться шляхом механічного змішування повітря, води і поверхнево-активної речовини. Основним вогнетущащим властивістю піни є її ізолююча дія.

Хімічна піна через істотні недоліки (вона електропровідна, дорога, має низьку кратність, не може застосовуватися при температурах нижче + 10 С) застосовується значно рідше повітряно-механічної піни. Повітряно-механічна піна майже не електропроводна, сприяє зниженню задимленості, володіє теплоотражаючим ефектом, не робить відчутного статичного навантаження на конструкції, має малу теплопровідність і високу рухливість. До її недоліків варто віднести малу механічну міцність і довговічність.

Вогнетущащі піни використовують для гасіння легкозаймистих і пальних рідин, твердих пальних речовин.

Діоксид вуглецю (вуглекислий газ) робить охолодна й ізолююча дія. Він неелектропроводен, не залишає після себе слідів, не псує матеріали й устаткування. Але він неефективний для гасіння речовин, здатних горіти без доступу повітря, лужних і луго-земельних металів. На АТП діоксид вуглецю застосовують при гасінні легкозаймистих і пальних рідин, двигунів внутрішнього згоряння й електроустаткування.

Галоідировинные вуглеводні володіють високої вогнетущачей ефективністю, до їх числа відносять бромистий этил, бромистий мітив, тетрафтордибром-этан, бромтрифторметан, хладон (фреон) 114В2 і ін. Їх вогнетушачі властивості полягають у хімічному гальмуванні реакції горіння при введенні пар цих речовин у зону пожежі. Застосовують ці речовини при гасінні електроустановок, двигунів внутрішнього згоряння, легкозаймистих і пальних рідин.

Порошкові вогнетушачі склади також в основному приводять до гальмування реакції горіння і, крім того, вони викликають розведення пального середовища. Порошковий склад загального призначення ПСБ на основі бікарбонату натрію використовують для гасіння нафтопродуктів, спиртів, трансформаторів, пальних газів. Для гасіння луго-земельних і лужних металів ефективні порошкові склади спеціального призначення типу ПС-1 на основі карбонату натрію. Для гасіння кремній- і металоорганічних з'єднань використовують порошок типу СИ-2 на основі крупнопористого силікагелю, насиченого рідким хладоном 114В2.

Для локалізації і ліквідації невеликих загорянь і пожеж у початковій стадії їхнього розвитку на АТП застосовують первинні засоби пожежегасіння, до яких відносяться переносні і пересувні вогнегасники (ДСТ 12.2.047—86), шухляди з піском, повстина, азбестові покривала, резервуари з водою й ін.

Найбільше широко застосовують на АТП переносні вогнегасники типів ОХП-10, ОВП-10, ОУ-5, ОП-10.

Вогнегасник хімічний пінний ОХП-10 (мал. 11.5, а) призначений для гасіння пожежі твердих пальних, що починається, матеріалів, легкозаймистих і пальних рідин (бензин, дизельне паливо й ін.).

Рис 11.5. Вогнегасники різних типів:

а — ОХП-10; 1 — корпус; 2 — кислотна склянка; 3 — горловина; 4 —

рукоятка; 5 - кришка: 6 — прокладка; 7 — шток; 8 — пружина; 9 — клапан; 10— сприск: б —ОВП-10:1 — корпус; 2 -сифонна трубка: 3 — балон з діоксидом вуглецю (вуглекислотою); 4 — важіль; 5 — рукоятка; 6 — шток; 7-захисний ковпак; 8 — трубка; 9-відцентровий розпилювач: 10 — розтруб; 11 пакет сіток; 12— башмак; у — ОУ-5; 1 — балон з діоксидом вуглецю; 2- запірний вентиль; 3 — розтруб; м — ОП-10; 1 — подовжувач; 2 — кронштейн; 3 — балон з робочим газом; 1 — манометр: 5 — корпус: 6 — сифонна трубка; 7 - насадок

Для приведення вогнегасника в дію повертають рукоятку на 180°, перекидають корпус нагору дном і направляють струмінь піни у вогнище горіння.

Час дії вогнегасника 60 з, довжина його струменя 6 м.

Повітряно-пінний вогнегасник ОВП-10 (мал. 14.5,6) застосовують для гасіння твердих і рідких речовин і матеріалів, крім палаючих без доступу повітря, лужних металів і електроустановок, що знаходяться під напругою.

Для приведення вогнегасника в дію зривають пломбу і натискають на пусковий важіль. При цьому голкою проколюється мембрана балона з диоксидом вуглецю, що по сифонній трубці попадає в корпус і витісняє 6%-ний водний розчин пеноутворювача ПО-1 з корпуса вогнегасника. Водний розчин пенообразователя проходить через розпилювач у розтруб і до насадки, де перемішується з повітрям. При цьому утвориться повітряно-механічна піна.

Час дії вогнегасника 45 з, довжина струменя 4,5 м. Углекислотні вогнегасники ОУ-5 (мал. 14.5, в) призначені для гасіння невеликих вогнищ горіння різних речовин і матеріалів, загорянь в електроустановках, що знаходяться під напругою. Для гасіння речовин, здатних горіти без доступу повітря, ці вогнегасники неефективні.

Для приведення в дію вогнегасник беруть лівою рукою за рукоятку, направляють розтруб на палаючий предмет і відкривають вентиль до відмовлення (проти вартовий стрілки). З розтруба унаслідок швидкого випару діоксид вуглецю виходить у виді снігу, що має температуру мінус 79 °С. Вуглекислота віднімає тепло від палаючих речовин і матеріалів, і, випаровуючи, знижує концентрацію кисню в зоні горіння.

Час дії вогнегасника 35 с. довжина струменя 2 м. Порошковий вогнегасник ОП-10 або ОПС-10 (мал. 14,5, г) призначений для гасіння невеликих загорянь, коли застосування пінних або углекислотних вогнегасників неефективно або може викликати небажані наслідки (розширення вогнища горіння, зривши і т.д.).

Для приведення вогнегасника в дію відкривають вентиль балона з робочим газом (діоксидом вуглецю, азотом, повітрям). Робочий газ через насадок виштовхує порошок, що направляють на палаючу поверхню.

Час дії вогнегасника 30 з, довжина струменя 6—8 м. Поряд із зазначеними типами вогнегасників на АТП можуть застосовуватися Також переносні вогнегасники типів ОВП-5, ОУБ-7, ОУ-8, ОП-5, ОП-5ПД, ОП-10ПД. ОХ-3.

На автомобілях рекомендується установлювати вогнегасники порошкові ОП-2, ОПУ-2, ОП-5, ОП-5ПД і хладоновие ОХ-3. Для гасіння загорянь на легкових автомобілях можуть бути також рекомендовані аерозольні хладоновие вогнегасники ОАХ (мал. 11.5).

У місцях наявності великої кількості легкозаймистих і пальних рідин, легкозаймистих матеріалів установлюють пересувні вогнегасники типів ОВП-100, ОВПУ-250, УП-1М (ОУ-25), УП-2М (ОУ-80). Розміщати вогнегасники випливає на статі в спеціальних тумбах або підвішувати них на видному місці (відстань від статі до днища 1,5 м). Пінні вогнегасники, що знаходяться на території або в неопалюваних приміщеннях, при мінусовій температурі треба переносити в опалювальне приміщення. У місцях, де раніше розміщалися вогнегасники, вивішують таблички з указівкою нового місця їхнього перебування.

Вогнегасники з зарядом, що включає галоідірованні углеводородні з'єднання, зберігають тільки на відкритому повітрі або в провітрюваних приміщеннях площею не менш 15 м².

Пісок застосовують у мостах можливого розливу невеликої кількості пальних і легкозаймистих рідин.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: