Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення





Для провадження у справах про адміністративні правопорушення, як і в цілому для адміністративного процесу, властива певна стадійність, тобто наявність системи взаємопов’язаних, послідовно здійснюваних дій, виражених у певних рішеннях та відповідних процесуальних документах. Певна кількість таких послідовно здійснюваних процесуальних дій щодо даного провадження залежно від призначення, результату та інших особливостей об’єднується в окремі стадії і становить зміст такого провадження. Отже, стадія – це відносно самостійна сукупність послідовно здійснюваних, взаємопов’язаних процесуальних дій, об’єднаних найближчою метою щодо отримання певного юридичного результату, закріплена у відповідному процесуальному рішенні.

Здебільшого в адміністративно-правовій літературі виділяють чотири основні стадії даного провадження, а саме: а) порушення справи про адміністративне правопорушення та адміністративне розслідування; б) розгляд справи по суті та винесення по ній постанови; в) перегляд справи у зв’язку з оскарженням або опротестуванням постанови у справі; г) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. Розглянемо їх детальніше.

Порушення справи про адміністративне правопорушення та адміністративне розслідування – початкова стадія провадження, змістом якої є комплекс першочергових, поетапних процесуальних дій, пов’язаних із:

– виявленням факту адміністративного правопорушення;

– застосуванням окремих заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення з метою встановлення особи правопорушника та обставин правопорушення;

– складанням протоколу про адміністративне правопорушення;

– встановленням свідків, потерпілих у справі;

– збиранням, дослідженням та попередньою оцінкою доказів та інших фактичних обставин у справі;

– первинною юридичною кваліфікацією скоєного тощо.

Слід зауважити, що КУпАП не передбачає спеціальної процесуальної дії та процесуального документа, пов’язаного з фактом порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Відсутнє законодавче визначення і строків попереднього адміністративного розслідування у таких справах. Це, на наше переконання, є певною прогалиною чинного законодавства. Як правило, ряд процесуальних строків пов’язаний саме з моментом порушення такого провадження. Цього потребує і правозастосовна практика (скажімо, можна зумисне утримувати протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи без надсилання їх до розгляду протягом місяця і більше). У практичній діяльності початком порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення, як правило, вважається дата складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення мають право складати спеціально уповноважені на те посадові та інші особи відповідно до ст. 255 КУпАП. Здебільшого це працівники правоохоронних органів, різних державних інспекцій та контрольно-наглядових органів, уповноважені представники громадських формувань, а також органи та їх посадові особи, яким надано право розглядати і вирішувати справи про ті чи інші адміністративні правопорушення по суті.

Ст. 256 КУпАП передбачає відомості, які вказуються в протоколі про адміністративне правопорушення і служать його змістом. Вони торкаються описання дати, місця, події правопорушення, його свідків, відомостей про порушника, а також потерпілих, характеру матеріальної шкоди, відомості про свідків правопорушення та ін. У протоколі слід обов’язково зазначати факт роз’яснення правопорушнику його прав відповідно до ст. 268 КУпАП, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність (що доцільно було б законодавчо закріпити в даній статті).

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є єдиним невід’ємним процесуальним документом, що служить процесуальною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення у звичайному провадженні. Інші документи можуть бути лише додатком до такого протоколу.

При здійсненні правопорушення групою осіб протоколи складаються на кожного порушника окремо. При одночасному вчиненні особою протиправних дій, що містять склади декількох різних правопорушень, щодо неї складаються протоколи про кожне з вчинених правопорушень.

Доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (службова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність данної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Завершується дана стадія здебільшого передачею матеріалів справи для розгляду і вирішення справи по суті з урахуванням підвідомчості. У більшості випадків справи, розслідування яких проводилося співробітниками певного органу, спрямовуються керівнику (заступнику керівника) цього органу, який приймає рішення про подальший хід справи. Якщо ж посадова особа, що склала протокол про адміністративне правопорушення, уповноважена розглядати справу по суті, то вона самостійно приймає відповідне рішення у справі.

Розгляд справи по суті та винесення по ній постанови є центральною стадією провадження. Реалізація цієї стадії, як правило, передбачає такі етапи: підготовку справи до розгляду; попередній аналіз зібраних матеріалів та з’ясування інших обставин у справі; розгляд справи та прийняття у ній рішення (постанови) по суті; доведення постанови у справі до відома адресатів.

Загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення постанов у них визначається ст. 276 – 286 КУпАП.

Як правило, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито за місцем вчинення правопорушення. Окремі справи щодо порушень безпеки дорожнього руху можуть розглядатись також за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання правопорушника.

Загальний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення визначається ст. 277 КУпАП протягом 15 днів з дня одержання матеріалів справи. Справи про окремі правопорушення розглядаються і в більш стислі строки (наприклад, справи про дрібне хуліганство, злісну непокору працівнику міліції розглядаються протягом доби, про дрібне розкрадання – у п’ятиденний строк тощо).

Раніше згадувалось, що справи про адміністративні правопорушення уповноважені розглядати органи та посадові особи, визначені у розділі III КУпАП. До них належать: адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних і міських рад; виконавчі комітети таких рад; органи внутрішніх справ; суди (судді); уповноважені на те посадові особи окремих органів виконавчої влади та різних державних інспекцій і контрольно-наглядових органів (усього понад 40 різних суб’єктів).

У процесі розгляду справи уповноважений орган чи посадова особа зобов’язана з’ясувати ряд обставин, передбачених ст. 280 КУпАП, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дана стадія завершується винесенням відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення, яка повинна містити визначені законом дані, а саме: найменування органа (посадової особи), що виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова у справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи (якщо таке вилучення проводилося), а також вказівку про порядок і строк її оскарження. У визначених КУпАП випадках у такій постанові може також міститись одночасне рішення повноважного органа щодо питання про відшкодування винним майнової шкоди із зазначенням її розміру та порядку і строку її відшкодування (ст. 283 КУпАП).

У справі про адміністративне правопорушення може бути винесено одну з таких постанов:

– про накладення адміністративного стягнення (з урахуванням положень ст. 33 – 38 КУпАП);

– про застосування заходів впливу до неповнолітніх, передбачених ст. 24-1 КУпАП;

– про закриття справи (з урахуванням положень ст. 247 та ч.2 ст. 284 КУпАП, а також інших альтернатив адміністративній відповідальності).

Постанова у справі оголошується негайно після завершення розгляду справи, а її копія протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається чи висилається потерпілому на його прохання.

Оголошенням постанови у справі про адміністративне правопорушення закінчується стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Перегляд справи у зв’язку з оскарженням або опротестуванням постанови у справі є стадією факультативною (тобто, не завжди обов’язковою). Ця стадія охоплює такі етапи:

– оскарження або опротестування постанови у справі;

– перегляд справи таперевірка законності винесеної постанови;

– прийняття рішення по суті оскарження чи опротестування;

– доведення прийнятого рішення до відома зацікавлених осіб.

Отже, у процесі даної стадії перевіряється законність та обґрунтованість винесеної постанови, а також дотримання установленого законом порядку адміністративного провадження в цілому, усуваються допущені порушення, забезпечується застосування до винних справедливих заходів впливу.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим у порядку, визначеному законом (ст. 288 КУпАП), протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску цього строку з поважних причин його за заявою особи може бути поновлено.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення також може бути опротестовано прокурором.

Подання у встановлений строк скарги чи принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови про накладення стягнення до розгляду скарги, за винятком постанов про застосування попередження, адміністративного арешту, а також у випадках стягнення штрафу на місці.

Скарга і протест прокурора на постанову в справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними особами в десятиденний строк з дня їх надходження.

Результатом розгляду скарги або протесту на постанову може бути одне з таких рішень:

– залишення постанови без зміни, а скарги або протесту без задоволення;

– скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд;

– скасування постанови і закриття справи;

– зміна заходу стягнення з тим, однак, щоб воно не було посилено.

Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є заключною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення. Її суть полягає в кінцевій реалізації винесеної у справі постанови (у більшості випадків – про накладення адміністративного стягнення).

Порядок та процедури виконання постанов про накладення різних адміністративних стягнень детально регламентовано в розділі V КУпАП (ст. 298–330).

Слід мати на увазі, що постанови про накладення адміністративних стягнень майнового характеру (у тому числі оплатного вилучення, конфіскації, штрафу в разі несплати його в установлений строк та ін.) виконуються державними виконавцями в установленому законом порядку.

У Кодексі закріплено принцип обов’язковості виконання таких постанов для державних та громадських органів, інших організацій, посадових осіб та громадян. Установлено давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Така постанова не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі зупинення виконання постанови або відстрочки її виконання у передбачених законом випадках перебіг строку давності зупиняється.

Лекція № 7

Тема лекції:

«Адміністративно-регулятивні (неюрисдикційні) провадження»

План лекційного заняття

Загальна характеристика та види адміністративно-регулятивних (неюрисдикційних) проваджень.

Аналіз окремих адміністративно-регулятивних (неюрисдикційних) проваджень.

 

Література

1. Кузьменко О.В. Адміністративно-процесуальне право України / О.В. Кузьменко, Т.О. Гурій. – К.: Атіка, 2008. – 415с.

2. Бандурка А.М. Адміністративний процес / А.М. Бандурка, М.М. Тищенко. – К.: Літера ЛТД, 2003. – 336с.

3. Демський Е.Ф. Адміністративне процесуальне право. Навч. посібник / Е.Ф. Тищенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 496с.

4. Комзюк А.Т., Адміністративний процес України: Навч. посібник. / А.Т. Комзюк, В.М. Бевзенко, Р.С. – К.: Прецедент, 2007. – 531с.

Зміст лекції

1.1 Загальна характеристика та види адміністративно-регулятивних (неюрисдикційних) проваджень

Адміністративно-регулятивні (неюрисдикційні) провадження стосуються вирішення справ позитивно-творчого, оперативно-розпорядчого характеру і мають регулятивне (процедурне) призначення. Тому їх нерідко називають ще адміністративно-процедур-ними, хоч це не зовсім логічно, тому що самі по собі процедури характерні для будь-яких проваджень, у тому числі і для юрисдикційних та неюрисдикційних проваджень.

Особливістю адміністративно-регулятивних проваджень є те, що в їх основі лежить вирішення справ позитивного характеру, тобто безконфліктних, не пов’язаних із суперечкою про право та необхідністю відновлення порушених прав і застосування примусових заходів. Першочерговим призначенням таких проваджень є забезпечення в ході адміністративно-процесуальної діяльності реалізації громадянами та іншими фізичними і юридичними особами своїх прав, свобод та законних інтересів у сфері публічного управління, створення належних умов для функціонування органів публічної адміністрації, виконання ними визначених їм управлінських завдань. Предметом такої діяльності є індивідуально-конкретні адміністративні справи безконфліктного характеру, пов’язані здебільшого з організацією повсякденної роботи органів публічної адміністрації та задоволенням різноманітних законних інтересів і потреб фізичних та юридичних осіб з боку органів публічної адміністрації. Відповідно, досить важливим для даної групи адміністративних проваджень є їх організаційно-регулятивне призначення.

Основними лідируючими суб’єктами неюрисдикційних проваджень, насамперед, органи виконавчої влади (їх посадові особи) та інші органи публічної адміністрації.

Слід зауважити, що серед інших видів адміністративних проваджень це найбільш численна група проваджень.

До групи регулятивних (неюрисдикційних) адміністративних проваджень можна віднести такі провадження:

– нормотворче (з прийняття та упорядкування нормативних управлінських актів);

– дозвільно- ліцензійне;

– реєстраційне;

– сертифікаційне;

– контрольно-наглядове;

– з укладання адміністративних договорів;

– установче;

– приватизаційне;

– заохочувальне;

– кадрове;

– пенсійне;

– конкурсно-атестаційне;

– щодо вирішення екологічних, земельних, фінансово-податкових, митних та інших справ;

– з діловодства та ін.

Коротко схарактеризуємо окремі з названих проваджень.







Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.