Судовий розгляд адміністративної справи.

Судовий розгляд адміністративної справи є наступним важливим етапом стадії провадження в суді першої інстанції. Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Судовий розгляд здійснюється в залі судових засідань з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Керує ходом судового засідання головуючий, яким є суддя, що здійснював підготовче провадження. Зокрема, головуючий у судовому засіданні забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин у справі. Він вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Головуючий оголошує склад суду, а також імена експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, а також їхнє право заявляти відводи.

Кодексом передбачені окремі випадки, коли суд може відкласти розгляд справи (це, наприклад, випадки неприбуття в судове засідання окремих осіб, які беруть участь у справі, у тому числі свідка, експерта, спеціаліста та ін.).

При заявленні клопотань від осіб, які беруть участь у справі, суд вирішує їх негайно після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні осіб.

Учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні, до якого вони звертаються «Ваша честь».

Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю судді про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з’ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися.

Позивач може відмовитися від позову або змінити позовні вимоги, а відповідач – визнати позов протягом всього часу судового розгляду. Крім того, сторони можуть примиритися протягом всього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення.

Для встановлення предмета доказування, тобто обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи та інші носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів. Така діяльність визначається як судове доказування.

Заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд залежно від характеру спірних правовідносин установлює порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення. На цьому етапі у передбачених законом випадках суд може оголосити перерву або відкласти розгляд справи у зв’язку з необхідністю одержання нових доказів чи з’ясування інших необхідних обставин у справі.

Відповідно до ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та інших представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази повинні бути належними та допустимими, тобто такими, що отримані законним шляхом і стосуються предмета доказування. Докази надають особи, що беруть участь у справі, насамперед, кожна зі сторін, які повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їхні вимоги чи заперечення. Водночас в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто в таких випадках встановлена презумпція вини суб’єкта владних повноважень.

Після з’ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення чи надати додаткові докази. Вислухавши і дослідивши їх, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів – наступного процесуального етапу провадження.

Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі. У цих промовах, що надаються учасникам у визначеному порядку, можна посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в судовому засіданні.

Суд не обмежує тривалість дебатів певним часом. З дозволу суду після закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками. При виникненні під час судових дебатів необхідності з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування таких обставин. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться у загальному порядку.

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення у справі. Це – наступний, завершальний етап даного провадження.

Постановлення судового рішення в адміністративній справі по суті публічно-правового спору оформлюється у вигляді постанови. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з’ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для з’ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Після закінчення поновленого розгляду справи суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо проведення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявиться неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви.

Судове рішення повинно бути законним (тобто ухваленим судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні всіх норм процесуального права) та обґрунтованим (тобто ухваленим судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні).

Під час прийняття постанови суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов’язання відповідача вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень. Суд може прийняти й іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Виявивши під час розгляду справи порушення закону,
суд може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий в судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду. Така копія не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні.

У передбачених законом випадках суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу.

Кодексом також передбачені випадки, коли провадження у справі може бути зупинено. До них, зокрема, віднесено: смерть особи, яка була стороною у справі; необхідність призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи; неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення, а також інші випадки (ст. 156 КАСУ).

Крім того, законодавцем визначені випадки, коли суд має право закрити провадження у справі (ст. 157 КАСУ). Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Апеляційне провадження як складова адміністративного судочинства, пов’язане з переглядом судових рішень. Завданням цього провадження є перегляд за апеляційною скаргою адміністративної справи щодо правильності встановлення судом першої інстанції всіх обставин у справі, чіткого дотримання судом норм матеріального і процесуального права та законності винесеного у справі судового рішення.

Це провадження також складається з окремих стадій, а саме:
1) апеляційне оскарження; 2) підготовка справи до розгляду; 3) апеляційний розгляд справи; 4) ухвалення судового рішення.

Судом апеляційної інстанції є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

З апеляційною скаргою на судове рішення можуть звернутися сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо вони вважають, що даним судовим рішенням порушуються їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

За загальним правилом, в апеляційному порядку можна оскаржити будь-які постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили, за винятком справ, що стосуються виборчого процесу та проведення референдуму. Такі постанови можуть оскаржуватись в апеляційному порядку повністю або частково. Коло ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково, обмежене спеціально встановленими Кодексом випадками.

Суд першої інстанції після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Адміністративна справа реєструється в день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу, який протягом трьох днів перевіряє її відповідність установленим вимогам і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач здійснює процесуальні дії щодо підготовки справи до апеляційного розгляду. Усі судові рішення, ухвалені суддею під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом установленого судом строку.

Особа, що подала апеляційну скаргу, може відмовитися від апеляційної скарги або змінити її до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням певних особливостей. Зокрема, після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та заперечень на неї. Однією з особливостей апеляційного провадження є першочерговість надання пояснень та участі в судових дебатах особи, що подала апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу та рішення суду першої інстанції усно або письмово в межах апеляційної скарги та вимог адміністративного позову до суду першої інстанції. Водночас апеляційний суд не обмежений вимогами апеляційної скарги, якщо встановить факти порушень закону в процесі розгляду справи судом першої інстанції.

Крім того, суд апеляційної інстанції не обмежений у дослідженні доказів, у тому числі й тих, які з різних причин не були розглянуті судом першої інстанції.

Справа може бути розглянута в апеляційному суді в порядку письмового провадження, якщо всі особи, що беруть участь у справі, заявили про можливість розгляду справи у їх відсутності.

Після закінчення апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції може:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін;

3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;

4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі;

6) скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

• залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін;

• скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи;

• скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

• визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі;

• скасувати ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції може прийняти такі судові рішення:

1) постановити ухвалу в разі: залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення – без змін; зміни ухвали суду першої інстанції; скасування судового рішення і постановлення нової ухвали; скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі; визнання судового рішення нечинним і закриття провадження у справі; скасування ухвали суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції;

2) своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції постановляє ухвали.

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніш як у семиденний строк направляється до адміністративного суду першої інстанції, який її розглянув.

Завдання касаційного провадження – перегляд судом касаційної інстанції за касаційною скаргою судових рішень суду першої інстанції після їхнього перегляду в апеляційному порядку, а також судових рішень суду апеляційної інстанції на предмет можливих порушень судом норм матеріального чи процесуального права. Власне, касаційний суд покликаний забезпечити виправлення можливих судових помилок судів першої та апеляційної інстанцій з питань правильності застосування ними норм права і, відповідно, перевірити законність і обґрунтованість рішень цих судів.

Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

Як і в інших видах проваджень, у касаційному провадженні можна виділити такі етапи, зокрема: 1) касаційне оскарження; 2) підготовча частина та попередній розгляд справи; 3) касаційний розгляд; 4) прийняття судового рішення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі (а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та обов’язки), мають право протягом одного місяця оскаржити в касаційному порядку судові рішення місцевого адміністративного суду після їх перегляду в апеляційному порядку, а також суду апеляційної інстанції повністю або частково. Виняток становлять лише аналогічні судові рішення у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи референдумом, які не оскаржуються в касаційному порядку.

Особливістю касаційного провадження є те, що касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції на судові рішення, які набрали законної сили.

Касаційна скарга реєструється в день її надходження до суду касаційної інстанції і не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу, який у п’ятиденний строк повинен вирішити питання щодо відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу та витребовує справу. Після цього суддя-доповідач вивчає справу на предмет можливості задоволення касаційної скарги та розгляду справи в касаційному порядку і вирішує питання щодо відкриття касаційного провадження.

Протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження суддя-доповідач вчиняє дії, пов’язані з підготовкою справи до касаційного розгляду. Після проведення підготовчих дій він доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до касаційного розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом установленого строку.

Під час касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, може відмовитися від касаційної скарги або змінити її до закінчення касаційного розгляду.

Протягом п’яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем проводиться попередній розгляд справи без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Під час такого розгляду колегія суддів розглядає обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Якщо відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін. За наявності підстав, які тягнуть за собою обов’язкове скасування судового рішення, суд касаційної інстанції скасовує таке рішення і призначає справу до розгляду в судовому засіданні. Справа призначається до розгляду в судовому засіданні, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку.

Касаційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі не менше п’яти суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням певних особливостей.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд переглядає такі судові рішення в межах касаційної скарги і при цьому може встановлювати порушення норм права, на які не було посилань у касаційній скарзі.

Касаційний розгляд справи може відбуватися в порядку усного чи письмового провадження.

Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони – примиритися в будь-який час до закінчення касаційного розгляду.

За наслідками розгляду касаційної скарги при наявності відповідних підстав, передбачених ст. 224 – 229 КАСУ, суд касаційної інстанції має право:

1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін;

2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції;

3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;

4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції;

5) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції;

6) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду;

7) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження;

8) визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження;

9) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Залежно від характеру і змісту питання, яке вирішується, судові рішення суду касаційної інстанції виражаються у формі постанов (вирішення справи по суті та касаційних вимог учасників) та ухвал (вирішення всіх інших питань процесуального характеру в ході касаційного розгляду скарги та вирішення справи).

Після закінчення касаційного провадження адміністративна справа не пізніш як у семиденний строк направляється до адміністративного суду першої інстанції, якщо інше не випливає з рішення суду касаційної інстанції.

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: