Оперативно-розшукова характеристика злочинів, що вчиняються у паливно-енергетичному комплексі України.

Оперативно - розшукова характеристика злочинів - це система ознак кримінально - правового, криміналістичного, кримінологічного характеру, які впливають на планування та проведення оперативно - розшукових заходів.

Нафтогазовий комплексяк серцевина всієї економіки України на сьогодні переживає складні процеси формування, становлення і стабілізації ринкових відносин. Недосконалість фінансово-економічних важелів в роботі нафтогазового комплексу, зокрема бартерні операції, взаємозаліки, дотації та субвенції, сприяють розкраданню, ухиленню від сплати податків, «відмиванню» грошових коштів і створенню умов для корупції та службових зловживань.

Сучасна державна політика регулювання діяльності нафтогазового комплексу поєднує методи прямого та непрямого регулювання.

До методів прямого регулювання належать: регулювання окремих видів діяльності через ліцензування, контроль за дотриманням технічних та екологічних стандартів, вимог безпеки функціонування окремих об'єктів (газотранспортної чи нафтотранспортної мережі, експлуатації свердловин, тощо), а також регулювання умов конкуренції на нафтовому ринку.

Методи непрямого державного регулювання спрямовані на зміну факторів ринкового середовища - цін, тарифів, рівня оподаткування, кредитних ставок. До них належить цінова та тарифна політика, податкове регулювання, митна політика, прийняті системи кредитування та фінансування підприємств галузі, амортизаційна та рентна політика, тощо.

Електроенергетична галузь сьогодні переживає дуже складні процеси реформування та стабілізації ринкових відносин. Залишається складним фінансовий наявність у багатьох матеріально-відповідальних осіб фірмових бланків з печаткою підприємства, що дозволяє їм укладати фіктивні угоди з фірмами-дебіторами; відсутність чіткого розмежування прав та обов'язків правоохоронних органів, що призводить до дублювання їх дій; низький рівень взаємодії між правоохоронними органами (особливо, що стосується обміну інформацією та проведення комплексних перевірок на об'єктах електроенергетичної галузі).

Система розрахунків на підприємствах вугільної промисловості, які входять до холдингових компаній, призводить до відволікання коштів в дебіторську заборгованість, дозволяє штучно створювати проблему неплатежів і призводить до збагачення комерційних структур.

Шахти, як юридичні особи та платники платежів до бюджету, практично не беруть участі у формуванні цін на вугілля і не отримують на свої поточні рахунки грошових коштів за реалізацію виробленої продукції (вугілля).

Заборгованість перед бюджетом значиться в картотеках розрахункових рахунків шахт, а виручка від реалізації вугілля надходить на рахунки холдингових компаній, практично вільних від податкових зобов'язань. Затримка у зарплаті також виникає через згадану практику розрахунків.

Необхідно зазначити, що холдингові компанії та виробничі об'єднання в своїй структурі мають підрозділ, до функцій якого входить реалізація вугільної продукції та постачання матеріалів і обладнання для забезпечення безперервної роботи шахт. При цьому зазначені підприємства не зацікавлені в зменшенні витрат шахт, а навпаки, диктують свої умови на поставку обладнання, яке придбається через комерційні фірми по завищених цінах. Крім того, вартість обладнання збільшується ще на суму націнки УМТЗ (Управління матеріально-технічного забезпечення) за надані послуги по пошуку продавця. Такі висновки підтверджуються численними фактами, встановленими при перевірках, проведених державною податковою адміністрацією України та її підрозділами на місцях. Рівень збитковості підприємств вугільної продукції має стійку позитивну тенденцію. Перевірками також встановлено велику кількість фактів укладання прямих угод з комерційними структурами на постачання вугілля, по цінах, які значно нижче звичайних. На більшості шахт втрачено контроль за якістю видобутого вугілля, внаслідок чого шахти не отримують очікуваних доходів від реалізації продукції.

Майже у кожному випадку відвантаження вугілля через посередницькі комерційні структури занижуються ціни на вугілля шляхом застосування різних кримінальних схем та механізмів.

Основним чинником привабливості співробітництва з шахтами для комерційних структур є те, що на виконання бартерних угод фірми отримують вугілля по фіксованих цінах із застосуванням знижок, а обладнання і матеріальні цінності для шахт поставляються за цінами, значно вищими від цін виробників.

Застосування різних схем розрахунків у вугільній галузі шляхом обміну продукції, зарахування векселями і таке інше призвело до перерозподілу прибутків на користь різного роду посередників.

Оперативна обстановка у сфері оподаткування, досвід та результати роботи підрозділів податкової міліції дозволяють визначати основну тенденцію ухилення від сплати податків, сформовану протягом останніх років. Передусім, це створення ускладнених протиправних схем обороту матеріальних цінностей та грошових коштів, які використовуються підприємцями з метою мінімізації бази оподаткування.

На сьогодні більшість таких схем базується на використанні прогалин у чинному законодавстві, що все більше приймає напівлегальний характер. Криміногенна обстановка у сфері оподаткування визначається тіньовими процесами, що мають місце в економіці країни. Суттєвою особливістю вказаних процесів є те, що вони не обмежуються окремою галуззю чи сферою економіки, універсальний характер та застосовуються з метою ухилення від сплати конкретного податку, одержання неконтрольованих державою доходів та реалізації накопичених тіньових капіталів. Разом з тим, з метою одержання неконтрольованих надприбутків та ухилення від сплати податків злочинцями створюються цілі виробничо-комерційні системи, складовими яких є підприємства різних галузей та сфер економіки, що використовуються у замкнутому циклі тіньової діяльності. Зазначені системи створюються навколо провідних товаровиробників та інших монополістів і функціонують на принципах проведення взаємних розрахунків, розрахунків з постачальниками сировини і посередниками при реалізації готової продукції та банківськими установами, що залишають виробника в ситуації обмеження одержання прибутку та живих грошових коштів.

Криміногенна ситуація на ринку нафтопродуктів свідчить про наявність наступних злочинних схем ухилення від сплати податків:

1) реалізація вітчизняним СГД, у тому числі державним, імпортованих паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за цінами, які перевищують ціну їх придбання (прибутки від операцій легалізуються (відмиваються) через фіктивні підприємства та офшорні зони);

2) постачання ПММ як давальницької сировини з наступною реалізацією продуктів переробки на території України (уникнення сплати обов'язкових митних платежів, прибутки від операцій «відмиваються» через фіктивні підприємства);

3) постачання ПММ через фіктивні підприємства з метою розкрадання коштів, ухилення від оподаткування і сплати митних платежів;

4) переробка на вітчизняних нафтопереробних заводах не облікованої сирої нафти з наступною реалізацією не облікованих ПММ;

5) незаконне виробництво, реалізація сумішевих високооктанових бензинів та дизельного палива;

Проблемою залишається незаконна підприємницька діяльність в ПЕК України. Особливо це відчутно в нафтовій та вугільній промисловості. Структурними підрозділами правоохоронних органів постійно виявляються підпільні цехи з переробки нафти.

Складність дотримання технологічного процесу, дорожнеча забезпечення екологічних вимог та безпеки працівників, значні податкові навантаження, все це спонукає до відкриття підпільних цехів з переробки нафтопродуктів. Крім вищезазначених причин виділяються і такі, як можливість швидко реалізувати продукт переробки в значних розмірах і при цьому отримати значні прибутки. Проводячи переробку, та випускаючи високооктанові бензини, ділки тіньового бізнесу не забезпечують відповідної якості продукції. Як правило, в таких бензинах завищений вміст шкідливих речовин, невідповідність показників октановому числу та інші технологічні порушення, які негативно впливають на навколишнє середовище, людей, на експлуатацію техніки. В результаті фінансово-господарської діяльності підприємств ПЕК об'єктивно виникають значні податкові зобов'язання зі сплати ПДВ, а також акцизного збору. З метою ухилення від їх сплати застосовуються схеми штучного формування податкового кредиту, орієнтовні на проведення експортних операцій та операцій на внутрішньому ринку.

Експортуються ТМЦ, які не мають ніякого відношення до продукції, яка виробляється. Вартість таких ТМЦ за рахунок придбання від "фіктивних" та транзитних підприємств штучно завищується у сотні разів, що надає можливість безпідставного формування податкового кредиту та подальшої компенсації податкових зобов'язань з ПДВ від основної діяльності. Крім того, підприємства ПЕК використовують механізм, який ґрунтується на проведенні внутрішніх безтоварних операцій. Вони документально придбають різноманітні ТМЦ за завищеними цінами через мережу "фіктивних" та транзитних підприємств необґрунтовано формуючи значний податковий кредит, а потім здійснюють їх документальну реалізацію вже за реальною вартістю, що надає можливість компенсувати податкові зобов'язання зі сплати ПДВ від основної діяльності.Також, з метою несплати ввізного ПДВ при імпорті комплектуючих, товарно-матеріальних цінностей у ПЕК, комерційні підприємства, які працюють в цієї галузі, використовують механізм безпідставного використання податкових векселів. В основі принципу кожної схеми ухилення від сплати податку на додану вартість лежить перекладання зобов'язань зі сплати податків реально існуючих підприємств на фіктивні СПД, які ніколи не сплатять їх до бюджету.

Викриття таких схем потребує обов'язкового встановлення всього ланцюга підприємств, задіяних в даному механізмі. Як правило, кожна схема злочинцями чітко продумується, СПД реєструються у різних регіонах України, що значно ускладнює проведення перевірок. Тому документування незаконної діяльності таких осіб потребує проведення певних оперативно-розшукових заходів.

За цією схемою одне із підприємств - посередників («В») штучно завищує ціну на певну продукцію (нафтопродукти, вугілля та інш.), яка у подальшому реалізується іншому пов'язаному підприємству («С»). У результаті цього підприємство «В» повинно сплатити ПДВ до бюджету, але воно зникає (у деяких варіантах цієї схеми підприємство не зникає, а стає неплатоспроможним або банкрутом) і не сплачує ПДВ, а підприємство «С» вимагає бюджетного відшкодування (або зменшує власні податкові зобов'язання з ПДВ.

Сутність схеми полягає в тому, що підприємство-продавець здійснює фіктивний експорт товару (отже, отримує право на 0% ставку ПДВ), у цей же час товар реалізується за готівкові кошти на «чорному» ринку. Виручка за реалізований товар використовується для виплати заробітної плати. За наявності в країні контролю за валютними надходженнями (як в Україні) частина готівкової виручки здійснює рух до нерезидента і повертається від нього як плата за товар. У результаті цього підприємство «В» вимагає бюджетного відшкодування (або зменшує власні податкові зобов'язання з ПДВ).

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: