ЗУНР, її внутрішню і зовнішню політику.

18 жовтня 1918р. у Львові було утворено Українську Національну Раду, яка одразу поставила питання про об'єднання західноукраїнських земель і проголошення української держави. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада українські військові з’єднання(Центральний Військовий комітет утворений у вересні 1918) взяли під свій контроль усі головні пункти Львова. Того ж дня представники австрійських властей у Львові погодилися на передачу влади УНР. 11 листопада УНР призначила перший уряд Української держави - Тимчасовий Державний секретаріат. Його головою став Кость Левицький.13 листопада Українська Національна рада затвердила конституційні основи новоствореної держави - вона отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). територія 70 тисяч км2 з населенням майже 6 млн. чоловік. Збройні сутички між українськими і польськими військами у Львові почалися 1 листопада. Протягом листопада-грудня 1918р. польські війська заволоділи 10-ма з 59-ти повітів. румунські війська окупували частину Буковини, а Угорщина зміцнила свій контроль над Закарпаттям. 22-26 листопада відбулися вибори депутатів Української Народної ради. Президентом ЗУНР став голова Української Народної ради Євген Петрушевич. Уряд і президент здійснили такі заходи: 1. Монополізація продажу зерна, сигарет, спирту, сільськогосподарської продукції. 2. Співробітництво з кооперативними і фінансовими організаціями. 3. Почалося відновлення залізничного транспорту. 4. Вводилася в обіг валюта - гривні та карбованці. 5. 14 квітня 1919 року з прийняттям закону про землю почалася аграрна реформа (ліквідація крупного землеволодіння, передбачалося провести розподіл землі між малозабезпеченими і безземельними селянами). 22 січня 1919р. було проголошено “Акт Злуки українських земель”. Універсал про об’єднання УНР та ЗУНР підтвердив цю подію. Після загальної мобілізації до весни 1919р. у складі Української Галицької армії було понад 100 тис. чоловік. Успіхи в організації УГА забезпечили їй перевагу на початковому етапі війни з листопада 1918р. по лютий 1919р але відсутність досвіду не дала змоги скористатися перевагою. 25 червня 1919р. визнання представниками Антанти на Паризькій конференції права Польші на окупацію східної Галичини. На початку червня Українська Національна рада всю владу передала в руки диктатора Євгена Петрушевича. 7 червня 1919 року новий командуючий УГА (генерал О. Греков) розпочав наступальну операцію(Чортківська офензива). Ведучи безперервні бої протягом трьох тижнів і не маючи при цьому надійних тилів, УГА до краю виснажилася. Коли 28 червня розпочався контрнаступ польських військ, почався відступ, і протягом першої половини липня поляки знову окупували майже всю східну Галичину. Закарпаття після проголошення незалежності Угорщини (16 листопада 1918р.) увійшло до її складу. Проте на початку 1919р. Чехословаччина захоплює західну частину краю, а Румунія південно-західну. 21 січня 1919р. в місті Хуст було скликано закарпатські всенародні збори. Більшість висловилася за приєднання Закарпаття до Радянської України. За Сен-Жерменським мирним договором 10 вересня 1919 року Закарпаття перейшло до Чехословаччини. Таким чином, ЗУНР з моменту виникнення зіткнулася з претензіями на свої землі сусідніх держав, міжнародним невизнанням, тощо. За цих обставин об’єднання ЗУНР та УНР в одну державу було спробою вийти з глухого політичного кута. Акт злуки мав декларативний характер. Під ударами Польщі, яку підтримували країни Антанти, ЗУНР, попри відчайдушні спроби відстояти свою незалежність, втрачає контроль над власною територією.

Злука УНР та ЗУНР.

Результатом революції у Росії та розпаду Австро-Угорської імперії стало утворення двох далеких за міжнародними, політичними, економічними і соціальними орієнтирами, але рідних по крові держав: Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. УНР – держава соціального направлення. Її молода влада найбільше переймалася питаннями прав національних меншин, а у своїй діяльності більшою мірою сповідувала революційний романтизм. В той час коли уряд ЗУНР складався з представників української аристократії та інтелігенції, які вже мали неабиякий досвід парламентської боротьби, а у своїх потребах виходили з потреб моменту.Здійсненню мрії багатьох поколінь борців за незалежність і соборність України сприяла смертельна загроза, яка, у лиці польської та румунської агресії, об’єднала настільки розбіжні у поглядах і амбіціях лідерів двох українських держав.Ініціатором об’єднання виступила ЗУНР. 6 листопада 1918р. до Києва прибула делегація національної Ради просити у Гетьмана П.Скоропадського військової і морально-політичної допомоги. П. Скоропадський пообіцяв підтримку. До Львова було відправлено спеціальну комісію. 10 листопада Українська Національна Рада ЗУНР прийняла резолюцію: «Державному Секретаріатові поробити потрібні заходи до з’єднання всіх українських земель і єдину державу».Реалізувати резолюцію не дали змоги.Новий поштовх до процесу об’єднання дало відновлення УНР і прихід до влади Директорії. Попередній договір об’єднання уклали у Фастові 1 грудня 1918 року. 3 січня 1919 року у Станіславі урочисто проголосили об’єднання ЗУНР та УНР в одну суверенну та народну республіку. А святковий Акт злуки розпочався 22 січня 1919 року о 12 годині. В універсалі від 3 січня 1919 року, який виголосив представник Директорії Ф.Швець, зазначалося: …Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, ЗУНР і Наддніпрянська Велика Україна. У універсалі також було відзначено що Акт злуки має бути затверджений Установчими зборами, скликаними з території всієї України. 22 січня 1919 року було затверджено рішення про злуку на Трудовому конгресі, де Євгена Петрушевича, голову Національної Ради ЗУНР, було обрано до складу Директорії. Через кілька днів після проголошення злуки, Директорія була змушена покинути Київ під ударами Червоної армії. На плечі ЗУНР ліг увесь тягар війни з Польщею. Наприкінці 1919 року Євген Петрушевич денонсував акт злуки. Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням становлення нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу, в наступні десятиліття залишалась інтегральним чинником і чи не єдиним неконтроверсійним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, сприяв подоланню рудиментів федералізму в ментальності національної політичної еліти. Об'єднання мало і практично-політичний аспект, адже обидві держави потребували концентрації збройних сил та взаємної допомоги для захисту своїх територій від іноземного військового втручання, яке на той час набуло форми агресії. Об'єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого демократичного, неекспансіоністського збирання територій в єдиній суверенній державі. Етнонаціональна консолідація базувалася на таких засадничих принципах, як історичне самоусвідомлення спільності, ідеали свободи і незалежності, добровільне волевиявлення, опора на власні політичні і матеріальні ресурси.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: