Визначити історичне значення та уроки боротьби за незалежність українського народу в 1917-1920рр.

Друга спроба українського народу відродити свою незалежну державу вилилася в кровопролитну війну 1918-1920рр. В цій війні на жаль державність, незалежність були втрачені. Умовно сили, що брали участь у війні, можна поділити на дві великі групи: одна з них добивалася збереження незалежної української держави; друга — боролася за включення України до складу “єдиної і неподільної” Росії. На позиції державної незалежності після деякої еволюції поглядів стала і відстоювала її до останніх днів УЦР: до 14 листопада 1918р.; цієї позиції дотримувався гетьман П.Скоропадський та його прибічники; як самостійна політична сила виникла і послідовно діяла майже впродовж 2-х років Директорія УНР; обстоювали цю ідею лідери ЗУНР; виступала на її підтримку національно-комуністична меншість в КП(б)У.Відкидали ідею незалежності України і боролися за включення її до складу Росії білогвардійці. З антиукраїнських позицій виступали правлячі кола Польщі. Відмовлялися визнати незалежність України більшовики. З особливих соціально-політичних позицій виступати махновці-анархісти. Ідея незалежності України знаходила підтримку в різних соціальних прошарках суспільства: найбільше - серед національної інтелігенції, найменше-серед робітників, поміщиків. Причини втрати державної незалежності Внутрішні причини: 1. Недостатньо широка соціальна база національної революції (інтелігенція складала всього 2-3% населення); селянство не виправдало сподівань інтелігенції, воно залишалося неосвіченим; а доленосне в умовах селянської країни питання про землю не змогли вирішити ні УЦР, ні Директорія; міське населення, промисловці: теж не підтримали ідею незалежності; 2. ні УЦР, ні Директорія, ні держава П.Скоропадського не змогли вирішити життєво - важливих соціально-економічних питань; 3. молода українська державність недооцінила українського церковного руху, хоча значна частина українського духовенства прихильно поставилася до українського національного руху; 4. основною силою державотворення на західноукраїнських землях була земельна аристократія і буржуазія; 5. недостатність досвіду, небажання досягти загальнонаціонального примирення в ім’я державної незалежності; гетьманський режим впав під натиском іншого самостійницького режиму - Директорії УНР; націонал-комуністи визнавали лише одну форму незалежної Української держави. В усьому цьому проявилося недостатня зрілість самостійницьких сил. 6. негативну роль відіграли могутні антиукраїнські сили, що діяли в цей період на Україні. Зовнішні причини: 1. Що стосується західних українців, то їхня поразка пояснювалася переважаючою силою поляків; 2. на східній Україні шлях до незалежності перетяла Росія. 3. країни Антанти прагнули зберегти ''єдину і неподільную Росію, тому з готовністю надавали збройну допомогу Біля армії, не визнаючи незалежності України. Історичне значення. Українці боролися й заплатили за прагнення до незалежності набагато більшим числом життів. Але поряд із втратами національна революція принесла українцям і здобутки: 1. національна свідомість поширилася на всі верстви українського суспільства; 2. в ході визвольних змагань було набуто великого досвіді національної державності; 3. змінилося відношення інших держав до суверенітету України Польща відмовилася від ідеї великої Польської держави й визнала УНР.

У березні 1921р. X з’їзд РКП(б) прийняв рішення про заміну продрозкладки продподатком, що поклало початок переходу до нової економічної політики. Прийняття НЕПу було обумовлено кризою економічною, політичною і внутріпартійною. Економічна криза. Після закінчення громадянської війни Україна перетворилася на руїну. Збитки оцінювалися у 10 млрд. крб. золотом. Виробництво промислової продукції знизилося до 1\10 довоєнного рівня. В сільському - скорочення на 15% посівних площ. В галузі фінансів - повна інфляція грошей (13 тис. раз.) Політична криза характеризувалася поширенням повстанського руху, який був направлений проти політики “воєнного комунізму”. Криза внутріпартійна. в РКП(б) не було єдиної думки щодо виходу з кризи. В РКП(б) виникло понад 10 платформ. НЕП у сільському господарстві означав: 1. Заміна продрозкладки продподатком; 2. Продподаток доводився до відома селян до посівної і селянин був зацікавлений у збільшенні виробництва; 3. Дозволялася оренда землі; 4. Розмір продподатку для України в 1921р. складав 117 млн. пудів замість розкладки в 160 млн. пудів 5. Селяни отримали можливість продавати надлишки своєї продукції через кооперативи або на ринках; 6. Ліквідувалася кругова порука 7. Встановлювався прогресивний податок (максимум для куркулів, мінімум для бідноти). НЕП у промисловості: 1. Продаж або передача в оренду дрібних і середніх підприємств; 2. Великі підприємства об’єднувалися в трести і переводилися на госпрозрахунок; 3. Створювався єдиний орган планування - держплан; 4. Скасовувалася загальна трудова повинність, створювався ринок робочої сили; 5.Перехід від зрівняльної до відрядної форми оплати праці; 6. Залучення іноземного капіталу у формі концесій. НЕП у галузі торгівлі і фінансів: 1. Перехід від прямого продуктообміну до приватної торгівлі; 2. Поява приватної, кооперативної, державної торгівлі; 3. У великих містах відкривалися торгівельні біржі; 4. Крім місцевих базарів були організовані великі ярмарки (Київська, Сорочинська); 5. Випуск (з 1922р.) конвертованого червонця; 6. Запровадження різних (86 видів) податків як джерела постійного поповнення держбюджету. 7. Введення платні за комунальні, транспортні послуги. З переходом до НЕПу почала відроджуватися кооперація. В результаті НЕПу обсяг сільськогосподарського виробництва в 1925р. майже досяг рівня 1913р. Таким чином, на шляхах нової економічної політики трудяще селянство повністю освоїло конфісковану у поміщиків землю перевищило план. було запроваджено трести, які й стали основними ланками управління державною промисловістю. Перші трести в Україні було організовано восени 1921р. Невдовзі одним за одним виникають “Тютюнтрест”, “Маслотрест”, “Цукротрест”, “Південьсталь”. Поставлена в умови НЕПу, державна промисловість активно переходила на ринкові відносини. Створений у лютому 1921р. Держплан розпочав поточне планування економічного розвитку. у 1929р. більшовицьке керівництво вирішило здійснити “великий перелом”, відкинувши НЕП Згортання непу було зумовлене внутрішніми економічними протиріччями цієї політики та суперечливими процесами, які вона зумовила в суспільстві: зниженням темпів розвитку, вичерпанням ресурсів, небажанням більшовицької партії ділитися владою, швидкою диференціацією суспільства, зростанням соціальної напруги. Підсумки і значення НЕПу: 1. За період НЕПу було досягнуто найвищих темпів розвитку країни за всі 70 років радянської влади; відбудовано господарство країни; 2. піднявся життєвий рівень населення; 3. для Незалежної України НЕП дає певний досвід ринкових відносин і вміння в найкоротший термін вивести країну з кризи. Отже НЕП була реакцією на об’єктивні обставини і кризовий стан в економіці, невдоволення селян продрозкладкою, спад світового робітничого руху тощо. Запровадження непу в Україні зумовило відродження приватні ініціативи, сприяло поліпшенню економічної ситуації.

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: