Необхідність, сутність, мета та задачі ФМ.

Необхідність, сутність, мета та задачі ФМ.

ФМ – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фін ресурсів господарського суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів.

ФМ – це форма управління процесами фін діяльності підприємства за допомогою методів і важелів фін механізму.

Головною метою ФМ є забезпечення max добробуту власників підпр в поточному та перспективному періодах.

У процесі досягнення головної мети вирішуються задачі:

1. забезпечення формування достатнього обсягу фін ресурсів відповідно до завдань розвитку підпр у майбутньому періоді;

2. забезпечення найефективнішого використання сформованого обсягу фін ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підпр;

3. вдосконалення управління грошовими потоками;

4. забезпечення max прибутку підпр з найменшим рівнем фін ризику;

5. забезпечення min рівня фін ризику при очікуваному рівні прибутку;

6. забезпечення беззбиткової діяльності підпр.

До головних завдань ФМ належать: виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунків із фінансово - кредитною системою, суб’єктами господарювання.

Вартість капіталу фірми і методи її оцінки.

Капітал – це мат цінності, грош кошти, фін вкладення, тобто це частина фін ресурсів, яка призначена для розвитку виробничо-торг процесу, це гроші в обігу, які приносять доход з цього обігу.

Вартість капіталу – ціна, яку платить підпр, за використання капіталу, що формується з різних джерел і сприяє здійсненню його господарської діяльності.

Існує 3 методи оцінки вартості капіталу:

1. оцінка вартості залучення власного капіталу

- за рахунок чистого прибутку

- за рахунок додаткової емісії акцій

- за рахунок інших внутрішніх джерел

2. оцінка вартості залучення позикового капіталу

- за рахунок кредитів банку

- за рахунок випуску облігацій

- за рахунок інших джерел

3. оцінка середньозваженої вартості капіталу.

Управління грошовими активами на фірмі.

Грошові активи – головний об’єкт ФМ, в складі оборотного капіталу.

Основною метою ФМ в процесі управління ГА є забезпечення постійної платоспроможності підприємства.

ГА складаються з 3- елементів:

1. ГА в нац. валюті: каса, р/р, спец. рахунки, гроші в дорозі;

2. ГА в іноземній валюті;

3. резерви ГА в формі короткострокових вкладень.

Політика управління ГА полягає в оптимізації загального їх залишку з позиції забезпечення постійної платоспроможності.

Політика управління ГА передбачає:

1) визначення min необхідної потреби в ГА для здійснення поточної господарської діяльності, по формулі:

ГА min = ПО га / О га

ПО га – передбачуваний обсяг платіжного обороту по поточних операціях в періоді,

О га – обертання ГА.

Диференціація min необхідної потреби в ГА в розрізі основних видів поточних господарських операцій здійснюється тільки на підприємствах, які ведуть ЗЕД.

2) виявлення діапазону коливань залишку ГА по окремим етапам майбутнього періоду. Застосовуються різні моделі (модель Баомоля, модель Міллера-Орра та ін.) визначення min, оптимального, max та середнього залишку ГА.

3) коректировка потоку платежів з метою зменшення max та середньої потреби в ГА (шляхом оперативного регулювання).

4) забезпечення прискорення обороту ГА.

5) забезпечення рентабельного використання тимчасово вільного залишку ГА.

Аналіз звіту про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів – це звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів в результаті діяльності підпр. Продовження у кінці шпор.

Функції та механізм ФМ.

Функції ФМ:

1. відтворювальна (забезпечення збалансованості між рухом мат та фін ресурсів в процесі простого та розширеного відтворення. Проявляється через прибутковість та ліквідність.)

2. розподільча (формування та використання фін ресурсів і підтримка ефективної структури капіталу підприємства)

3. контрольна (контроль за реальним грошовим обігом)

Предметом ФМ є фін механізм.

Структура фін механізму включає 5 елементів:

1) фін методи (планування, прогнозування, інвестування, кредитування, самофінансування, оподаткування, система розрах., стимулювання, страхування, залогові операції, оренда, лізинг, факторинг, фондоутворення, взаємовідносини з різними підпр.)

2) фін важелі (прибуток, дохід, аморт відрахуваня, фін санкції, ціна, орендна плата, дивіденди, % ставка, дисконт, цільові економічні фонди, вклади, пайові внески, котировка валютних курсів, форми розрах, види кредитів)

3) правове забезпечення (закони, накази, статут юридичної особи)

4) нормативне забезпечення (норми, інструкції, методичні вказівки)

5) інформаційне забезпечення (інформація різного виду та роду).

Дисконтування і компаундирування та порядок їх застосування.

Компаундирування – це арифметична дія визначення кінцевої вартості потоку готівки з урахуванням готівки.

Дисконтування – це процес визначення поточної вартості потоку готівки і даний процес є прямою протилежністю компаундируванню.

Простим % називається сума, яка нараховується на початковій, теперішній вартості вкладу в кінці одного періоду платежу, обумовленого умовами вкладання грошових коштів.

Для визначення % застосовується формула:

І = Р * n * i

Р – початкова сума грошових коштів,

n – кількість окремих періодів, по яким здійснюється кожний % платіж в загальному обумовленому періоді часу,

і – використовувана % ставка, виражена десятковими дробами.

Визначення сучасної чи теперішньої величини Р наз дисконтуванням, а визначення майбутньої величини S – компаундингом.

Майбутня вартість S:

S = Р + І = Р (1+ n * i)

Множник (1+ n * i) наз множником чи коефіцієнтом приросту простих %, його значення завжди повинно бути більше 1.

При розрахунках суми простого % в процесі дисконтування розраховують дисконт – це дохід, отриманий за обліковою ставкою, тобто різниця між розміром кредиту та безпосередньою сумою, що визначається:

D = S – S * (1/(1+ n * i))

Теперішня вартість – це:

D = S – D = S * (1/(1+ n * i))

Множник 1/(1+ n * i) наз дисконтним множником простих %. Його значення завжди менше 1.

Складний % - сума приросту грошових коштів, яка виникає при умові, що сума простого % не виплачується після кожного періоду, а приєднується до суми основного вкладу в наступному платіжному періоді саме приносить дохід.

Sс = р (1+і)ⁿ

Іс = Sс – Рс

Отже р = S / (1+і)ⁿ

Множник (1+і)ⁿ та 1 / (1+і)ⁿ – множник приросту та множник дисконтування складних %. При оцінці вартості грошей у часі за складним %, необхідно мати на увазі, що результат оцінки має великий вплив не тільки на розмір %, а й на періодичність виплат на протязі обумовленого періоду часу.

Чим більша кількість платіжних періодів, тим менше може бути рівень ставки % для досягнення заданого результату.

Аналіз банкрутства підприємства.

На практиці найбільш широко використовують Z рах Альтмана:

Z рах Альтмана = ((оборотний капітал / активи)*1,2) + ((нерозподілений прибуток / активи)*1,4) + ((дохід від основної діяльності / активи)*3,3) + ((ринкова вартість акцій / поточні пасиви)*0,6) + ((обсяг продаж / активи)*1)

Ймовірність банкрутства визначається по шкалі:

Z рах Рі (ймовірність)

до 1,8 дуже висока

1,8 – 2,7 висока

2,8 – 2,9 можливо

3 та вище дуже низька

Стратегія та тактика ФМ.

Фін стратегія – це система довгострокових цілей фін діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Основні етапи процесу формування фін стратегії підприємства:

1. визначення загального періоду формування фін стратегії;

2. формування стратегічних цілей фін діяльності;

3. розробка фін політики за загальними аспектами фін діяльності;

4. конкретизація показників фін стратегії за періодами її реалізації;

5. оцінка розробленої фін стратегії.

Умовами визначення періоду формування фін стратегії є також галузева прилеглість підпр, його розміри, стадія життєвого циклу та інше.

Систему формування фін політики за окремими аспектами фін діяльності підпр див. в роздатковому матеріалі.

Тактика ФМ – полягає в маркетинговому дослідженні, прийнятті цінових рушень, в своєчасній корекції маркетингової політики.

Закон спадної граничної корисності (чи немарксистський закон вартості): збільшення змінних витрат веде до збільшення виручки і прибутку лише до певної межі за якою економ ефект починає знижуватися.

Значення фін аналізу.

Фін аналіз дозволяє:

1. знаходити резерви покращення фін стану;

2. об’єктивно оцінювати ефективність і раціональність використання фін ресурсів;

3. своєчасно приймати рішення відносно підвищення ліквідності підпр.;

4. забезпечувати виробничий і соц розвиток підпр за рах виявлених резервів;

5. розробляти план фін оздоровлення підпр.

Методи (існує 50 шт.):

1. метод розрах різних показників і коефіцієнтів;

2. метод прямого розрах;

3. нормативний метод;

4. метод порівняння;

5. метод групування;

6. горизонтальний аналіз (відхилення) і вертикальний аналіз (по валюті балансу, скільки займає);

7. логічний метод.

Аналіз руху капіталу фірми.

Для оцінки використовують 14 критеріїв:

1. відношення оборотного капіталу до короткострокових зобов’язань:

Коеф критичної оцінки = Ліквідні активи (гроші, короткостр ЦП) / боргові зобов’язання

2. обертання ДЗ та запасів;

3. оборотний капітал;

4. доходи / поточні активи;

5. оборотний капітал / чистий прибуток;

6. оборотний капітал / загальна заборгованість;

7. (готівка + легко реалізуємі ЦП) / короткостр заборгованість;

8. (вартість збуту продукції + податки + операційні витрати) / середні поточні активи.

Середні поточні активи – це 2 розділ активу балансу.

9. високо ліквідні активи / річні витрати готівки;

10. обсяг продаж / рахунки кредиторів;

11. ЧП / обсяг продаж;

12. вартість ОЗ / всю заборгованість;

13. КЗ / середній обсяг продаж;

14. індекс ліквідності, показує кількість днів необхідних для перетворення поточних активів в грошові кошти (для України оптимальне значення 30 днів).

Необхідність, сутність, мета та задачі ФМ.

ФМ – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фін ресурсів господарського суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів.

ФМ – це форма управління процесами фін діяльності підприємства за допомогою методів і важелів фін механізму.

Головною метою ФМ є забезпечення max добробуту власників підпр в поточному та перспективному періодах.

У процесі досягнення головної мети вирішуються задачі:

1. забезпечення формування достатнього обсягу фін ресурсів відповідно до завдань розвитку підпр у майбутньому періоді;

2. забезпечення найефективнішого використання сформованого обсягу фін ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підпр;

3. вдосконалення управління грошовими потоками;

4. забезпечення max прибутку підпр з найменшим рівнем фін ризику;

5. забезпечення min рівня фін ризику при очікуваному рівні прибутку;

6. забезпечення беззбиткової діяльності підпр.

До головних завдань ФМ належать: виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунків із фінансово - кредитною системою, суб’єктами господарювання.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: