|
ХАРЧУВАННЯ ТА ГОДУВАННЯ ПАЦІЄНТА
.
Після вивчення теми студент має: Знати: — основи раціонального харчування; — основні принципи лікувального харчування; — характеристику основних лікувальних столів; — організацію харчування пацієнтів у стаціонарі; — види штучного харчування, показання до застосування, основні поживні розчини; — можливі проблеми пацієнта, наприклад зниження апетиту, дефіцит знань про призначену дієту. Сестринські втручання. Уміти: — провести бесіду з пацієнтом і його родичами про суть призначеної дієти; — здійснювати штучне харчування пацієнта (на фантомі). Володіти навичками: — годування тяжкохворого з ложки та напувальниці; — складання порціонної вимоги. Стан здоров'я пацієнта, його самопочуття, ефективність і тривалість про-щесу одужання значною мірою залежить від правильно організованого, збалансованого і раціонального харчування. Основними принципами є повноцінність, різноманітність, помірність, ритм.
Харчування — важлива життєва потреба організму. Забезпечує людину енергією, матеріалом для побудови клітин. Раціональне харчування сприяє довголіттю і є важливою життєвою ланкою профілактики багатьох захворювань. Важливий елемент харчування — режим, під яким розуміють поєднання багатьох чинників раціонального і збалансованого харчування: дотримання дієтичних призначень (столів), проміжки між окремими прийомами їжі; важливе значення мають також об'єм порцій, смакові і фізичні якості їжі (температура, уміст кухонної солі, прянощів). Збудженню апетиту сприяють деякі умовні рефлекси, пов'язані не лише із часом споживання, а й запахом їжі, її зовнішнім виглядом, сервіруванням, а також створенням спокійної обстановки під час їди. Негативні емоції та різні подразники больового характеру можуть позбавити хворого апетиту. Під час роздавання їжі персонал повинен дотримувати чистоти рук, одягу. Посуд, столові прибори, підноси, засоби транспортування їжі мають бути бездоганними. Важливим аспектом медичної сестринської діяльності є консультування пацієнтів та їхніх родичів щодо раціонального дієтичного харчування, споживання окремих компонентів їжі. Раціональне харчування (гасіопаііз — розумний) — це правильно організоване своєчасне постачання організму поживною їжею, що містить оптимальну кількість різних харчових речовин, які необхідні для життя, росту і розвитку організму, а отже, для зміцнення здоров'я і підвищення працездатності людини. Для підтримки здоров'я людини потрібно споживати з їжею основні поживні речовини. Щоб одержати їх, необхідна різноманітна їжа. Але всі потреби людини в харчуванні не можуть бути задоволені продуктами, що належать до однієї групи. Продукти поділяють на п'ять основних груп: злаки, овочі, фрукти, м'ясні та молочні продукти. Продукти із зернових культур є основним джерелом вуглеводів, овочі і фрукти містять воду і є основним джерелом багатьох вітамінів, а молоко і м'ясо — основним джерелом білка і певних жирів (мал. 41). На малюнку подано різні продуктові групи і відмінність у кількості зазначених для кожної групи порцій. При дотриманні цих норм людина включає у свою дієту всі основні поживні речовини. Звичайна дієта не містить жодних обмежень щодо уживання тих чи інших продуктів; вона містить збалансовану комбінацію всіх харчових груп. Потреби людини можуть відрізнятися від тих, що вказані на малюнку. Це залежить від змінних величин, таких, як вік, захворювання, зріст і маса тіла, рівень активності, стать, схильність до алергії і смакові симпатії й антипатії. Роль рідини в харчуванні. Людський організм втрачає рідину із сечею, калом, а також під час розмови, дихання, потовиділення, блювання і внаслідок розладу кишок. Більшість людей мають випивати по 6—8 склянок рідини на день (ураховувати клімат, перші страви). Однак людині, що хворіє на серйозне захворювання, може бути запропоноване обмеження рідини, тоді як іншому може знадобитися збільшене споживання рідини.
Харчування, що призначають як лікувальний засіб, називають лікувальним, або дієтичним. Лікувальне харчування (дієтотерапія) — це харчування, яке задовольняє фізіологічні потреби в харчових речовинах, воно має терапевтично впливати на перебіг хвороби. Шляхом зміни складу їжі та кулінарного оброблення продуктів можна впливати на функціональний стан організму. Лікувальне харчування побудоване на трьох основних принципах: — щадіння — оберігання (фізичне, механічне, хімічне); — коригування (збалансованість щодо білків, жирів, вуглеводів, міне- ральних солей, уведення рідини, енер-гетичної цінності, режиму харчуван-, ня, оформлення страв, створення; спокійного оточення); заміщення (до харчового раціо- ну вводять речовини, яких бракує ор- ганізму). В умовах ліжкового або напівліжкового режиму енергетичні потреби становлять приблизно ЗО—35 ккал/г, із них 60 % припадає на вуглеводи, 15?о — на білки, 25 % — на жири. Практично на 1 кг маси тіла припадає по 1 г білків і 5—6 г вуглеводів. Залежно від характеру захворювання співвідношення білків, жирів та вуг-.везодів і набір харчових продуктів можуть змінюватися. Це стосується кіль-жості рідини (близько 1,5 л) та кухонної солі (10 г). При деяких захворюваннях дїста може бути засобом лікування. Розрізняють дієти від № 0 до № 15, розроблені в клініці лікувального харчування. Крім того, дієти №1,4, 5, 10 мають декілька варіантів. Відповідну дієту визначає лікар, який лікує, або лікар-дієтолог. На основі звїйірки призначених лікарем дієт постова медична сестра складає порційну жжмогу (прізвище пацієнтів та призначена дієта), яку передає старшій медичній сестрі та сестрі-буфетниці. Старша медична сестра складає загальний по-гттійник на відділення і передає в харчоблок. Буфетниця відповідає за зберігання деяких продуктів (хліб, сіль, цукор, вершкове масло), комплекти посуду, юггтя посуду із використанням мийних та дезінфекційних засобів. Роль ме-ллчної сестри полягає в точному дотриманні режиму харчування і доведенні до хожного пацієнта визначеної дієти. Згідно з директивними вказівками з дієтичного харчування МОЗ України, для лікувальних закладів встановлено ре- 247
жим чотириразового харчування (для деяких категорій пацієнтів, наприклад хворих на виразкову хворобу шлунка, до 5—6 разів). Варто знати, що на другу половину дня не має припадати понад ЗО % загальної енергетичної цінності добового раціону. Між окремим споживанням їжі перерва не має перевищувати 4 год, а між останнім вечірнім і першим ранковим — 10—11 год. Харчування тагод Найменувс Години споживання їжі: 9—10 — сніданок 13—14 —обід 18—19 — вечеря 21: ЗОхв — кефір Основні принципи визначення кількості споживаної їжі виражені у відсотковому співвідношенні (на тарілці чотири види страв) Пацієнт ледь доторкнувся до їжі — 0 % Повністю з'їдено одну страву — 25 % З'їдено половину (чи цілком дві страви) — 50 % З'їдено повністю три страви — 75 % З'їдено всю їжу — 100 % Столи лікувального харчування Дієта № 1а Показання: загострення виразкової хвороби протягом перших 8—10 днів лікування, при шлунково-кишковій кровотечі. Загострення гастриту з підвищеною секрецією. Опіки стравоходу. Мета: максимальне щадіння шлунка шляхом усунення хімічних, механічних і термічних подразників. Характеристика: виключаються речовини, що збуджують секрецію шлункового соку. їжу подають у рідкому та напіврідкому вигляді. Енергетична цінність обмежена головним чином за рахунок вуглеводів. Вживання кухонної солі обмежують. Склад: білки — 80 г (тваринних не менш як 50 г), жири — 80—90 г, вуглеводи —200 г; енергетична цінність — 2000 ккал. Режим: споживання їжі що 2—3 год невеликими порціями, на ніч — молоко або вершки (табл. 14). Таблиця 14. Зразок меню дієти № 1а (1796 ккал)
Дієта № 16 Показання й мета: ті самі, що й для дієти № 1а. Характеристика: та сама, що і дієти № 1а, але додають сухарі з білого хліба, сухий бісквіт, сир у протертому вигляді, м'ясні та рибні парові страви. Склад: білки — 100 г, жири — 100 г, вуглеводи — 300 г; енергетична цінність — 2600 ккал (табл. 15). їтягом перших 8—10 днів острення гастриту з підви- рнення хімічних, механіч- іуджують секрецію шлун-вигляді. Енергетична цін-одав. 'Вживання. кухонної |, жири — 80—90 г, вугле-г порціями, на ніч — моло- Таблиця 15. Зразок меню дієти № 16 (2390 ккал)
Дієта № 1 (при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки) Показання: виразкова хвороба в стадії стихання загострення, при рубцюванні виразки, у період ремісії протягом 2—3 міс. Гастрит з підвищеною секрецією в період загострення. Мета: виключення хімічних та обмеження механічних подразників. Сприяння процесу рубцювання виразки. Характеристика: виключити речовини, які стимулюють шлункову секрецію. Переважно протерта їжа, у вареному або паровому вигляді. Дієта з нор-
мальною кількістю калорій та співвідношенням білків, жирів та вуглеводів 1:1:4. Підвищений вміст вітамінів А і С. Склад: білки — 100 г, жири — 100 г, вуглеводи — 400 г; енергетична цінність — 3000 ккал. Режим: споживання їжі 6 разів на день, перед сном — молоко, вершки або свіжий кефір (табл. 16). Таблиця 16. Зразок меню дієти № 1 (2925 ккал)
Дієта № 2 (при хронічних запальних захворюваннях шлунка із секреторною недостатністю) Показання: хронічний гастрит із секреторною недостатністю. Хронічний ентероколіт — усі стадії загострення, порушення функції жувального апарату. Період одужання після операцій та після гострої інфекції, а також в інших випадках, коли показане помірне щадіння травного тракту. Мета: сприяння нормалізації секреторної та моторної функцій шлунка і кишок, помірне механічне щадіння травного тракту. Характеристика: фізіологічно повноцінна дієта зі збереженням екстрактивних та інших речовин, що стимулюють виділення шлункового соку, але не подразнюють слизову оболонку шлунка. М'ясо з грубою сполучною тканиною та продукти, що містять рослинну клітковину, дають переважно в подрібненому вигляді.
Склад: білки — 80—100 г, жири — 80—100 г, вуглеводи — 400 г, вітамін С — 100 мг, інші вітаміни — підвищена кількість; енергетична цінність — 3000 ккал. Режим: споживання їжі — 4—5 разів на день (табл. 17). Таблиця 17. Зразок меню дієти № 2 (2824 ккал)
Дієта № 3 (при закрепах) Показання: закреп. Мета: посилення перистальтики, регулювання спорожнення кишок. Характеристика: збільшення в дієті обсягу продуктів, багатих на рослинну клітковину, що посилюють функцію кишок. Рясне питво. Склад: білки — 100 г, жири — 100 г, вуглеводи — 450 г; енергетична цінність —3500 ккал. Підвищена кількість кухонної солі (25 г). Режим: споживання їжі 4—5 разів на день, на ніч — склянка кефіру, чорнослив, буряк (табл. 18). Дієта № 4 (при запальних захворюваннях тонкої кишки) Показання: гастроентероколіт, гострий ентероколіт, загострення хронічних ентероколітів; дизентерія в гострій стадії; стан після операцій на кишках. Мета: механічне і хімічне щадіння кишок, виключення продуктів, що посилюють перистальтику і бродильні процеси в кишках.
Таблиця 18. Зразок меню дієти № 3 (2917 ккал)
Характеристика: дієта з обмеженням калорій за рахунок вуглеводів та жирів, білки в межах нижньої межі норми. Виключаються молоко і продукти, що містять рослинну клітковину. Тривалість дієти — не більше 5—7 днів. Склад: білки — 80 г, жири — 70 г, вуглеводи — 50 г, вітамін С — 100 мг; енергетична цінність — 2000 ккал. Вітаміни, яких не вистачає в продуктах, поповнюють вітамінними препаратами. Режим: споживання їжі 5—6 разів на день в обмеженій кількості. Вільної рідини 1,5 л у вигляді гарячого чаю, чорної кави, бульйону, відвару шипшини (табл. 19). Таблиця 19. Зразок меню дієти № 4 (2163 ккал)
Дієта № 4а Показання: хронічні ентероколіти з перевагою бродильних процесів у кишках. Порівняно з дієтою № 4 у ній більшою мірою обмежують вуглеводи і білкові І препарати. Дієта № 46 Мета: забезпечення повноцінного харчування в період помірно виражено-ю запального процесу в травному тракті і порушеного у зв'язку з цим травлен-ня. сприяння зменшенню запального процесу і нормалізації функціонального єетану кишок. Характеристика: у фізіологічно повноцінній дієті помірно обмежений уміст вуглеводів та кухонної солі (8—10). Виключають продукти, які механічно та хімічно подразнюють слизову оболонку кишок та посилюють процеси Іжвиття і бродіння. У дієту входять продукти, що містять нагріту рослинну жлітковину (овочі в протертому вигляді), чорнослив, яблука, хліб з просіяного Порошна. Склад: білки — 100—120 г, жири — 100 г, вуглеводи — 300—350 г; енергетична, цінність — 1600—2000 ккал. Режим: споживання їжі 5—6 разів на день (табл. 20). Дієта № 5а Показання: загострення хвороб печінки і жовчних шляхів та їх комбінація в захворюваннями травного тракту; загострення хронічного панкреатиту при стиханні процесу; на 5—6-й день після операції на жовчних шляхах. Мета: сприяння відновленню порушеної функції печінки, накопичуванню з ній глікогену, стимулювання жовчовиділення; обмежування механічного подразнення шлунка і кишок.
Таблиця 20. Зразок меню дієти № 46 (2860 ккал)
Характеристика: уміст жирів та білків обмежений, вуглеводи в межах норми, вміст ліпотропних чинників підвищений. Виключаються екстрактивні речовини та продукти розщеплення жирів, що утворюються при смаженні. Усі страви готують з протертих продуктів у вареному або пареному вигляді. Склад: білки — 60 г, жири — 60 г, вуглеводи — 400 г, кухонна сіль — 2— 4 г, додавати вітаміни А, С, К та групи В; енергетична цінність — 2400 ккал (табл. 21). Дієта № 5 (при захворюваннях печінки і жовчних шляхів) Показання: хронічні хвороби печінки та жовчних шляхів (холецистит, гепатит, цироз печінки) поза періодом загострення та за відсутності захворювань шлунка та кишок; хвороба Боткіна в стадії одужання. Мета: сприяння відновленню функцій печінки: а) сприяння накопиченню в ній глікогену; б) нормалізація жирового обміну печінки шляхом обмеження в їжі жирів (головним чином тугоплавких) та введення речовин, що мають лі-потропну дію; в) зменшення інтоксикації печінки, регулюючи функцію кишок; г) стимулювання виділення жовчі; ґ) усунення речовин, що подразнюють печінку та призводять до загострення хвороби. Характеристика: фізіологічна норма білків, деяке збільшення вуглеводів, помірне обмеження жирів. Виключають продукти, багаті на холестерин. Підвищена кількість ліпотропних чинників та вітамінів. Кулінарне оброблення, передбачає утворення азотистих екстрактивних речовин, пуринів та продуктів розщеплення жирів під час смаження (акролеїнів). Склад: білки — 80—100 г, жири — 60—70 г, вуглеводи — 450—500 г, кухонна сіль —10—12 г; енергетична цінність — 2800—3000 ккал. Додавати ві-
Таблиця 21. Зразок меню дієти № 5а (2605 ккал)
таміни А, С, К, РР та групи В. Пацієнтам з порушенням жирового обміну вуглеводи обмежують. Режим: споживання їжі кожні 2—2,5 год, рясне пиття (до 2 л на день), у теплому вигляді. Дієта № 6 (при порушеннях пуринового обміну) Показання: подагра та сечовокислий діатез. Еритремія та інші випадки, в жких показане виключення м'ясних та рибних продуктів. Мета: сприяння нормалізації пуринового обміну та зменшенню ендогенного утворювання сечової кислоти. Характеристика: виключають продукти, багаті на пуринові основи. Уводить продукти, що містять лужні радикали (овочі, фрукти, ягоди, молоко). Жухонну сіль помірно обмежують. Склад: білки — 80—100 г, жири — 80 г, вуглеводи — 400 г, кухонна сіль — §—8 г; енергетична цінність — 2700 ккал. Додавати вітаміни С та В. Пацієнтам з надмірною масою тіла вуглеводи обмежити. Режим: споживання їжі 5 разів на день. Рясне пиття (до 2—2,5 л на день) у вигляді чаю, фруктових та ягідних морсів, лужних вод (табл. 22). Заборонено споживати: печінку, нирки, мозок, язик, м'ясо молодих тва-ркн, м'ясні копченості, консерви; рибу: жирну, солону, копчену; міцні бульйони, жир: яловичий, свинячий, кулінарний; бобові, щавель, шпинат, цвітну жалусту, малину, інжир; шоколад, какао, міцний чай, каву.
Таблиця 22. Зразок меню дієти № 6 (2884 ккал)
Дієта № 7 а Показання: гострий гломерулонефрит. Призначають після рисово-яблучних, картопляних або цукрових днів. Хронічний нефрит у стадії ниркової недостатності. Мета: створення умов максимального щадіння нирок. Вплив на набряки та підвищений артеріальний тиск повним обмеженням кухонної солі й обмеженням рідини до 600 г. Характеристика: різке обмеження білків, жирів та вуглеводів. Безсольова, гіпонатрієва дієта (їжу готують без солі, випікають безсольовий хліб). Уміст натрію в харчових продуктах — 400 мг, що відповідає 1 г кухонної солі. Хворим з недостатністю функції нирок за наявності азотемії за призначенням лікаря додають 1—3 г кухонної солі. Далі дозволено давати стільки рідини, скільки виділено сечі за попередню добу. Кулінарне оброблення продуктів без механічного щадіння. Овочі, фрукти, ягоди в достатній кількості, частина — у сирому вигляді. Склад: білки — 20—ЗО г, жири — 80—100 г, вуглеводи — 400—500 г; енергетична цінність — 2500—2600 ккал. Вітаміни С та групи В у підвищеній кількості. Дієта № 76 Показання: гострий нефрит, після дієти № 7а, загострення хронічного нефриту з набряками, підвищеним артеріальним тиском, без порушення функції нирок. Мета: та сама, що й при призначенні дієти № 7а.
Характеристика: уміст білків підвищують до 40—50 г, додаючи одну порцію вареного м'яса або риби і 200 г молока або кефіру. Уміст жирів та вуглеводів у межах фізіологічної норми. Решта набору продуктів та кулінарне оброблення — як і в дієті № 7а. Уміст кухонної солі підвищують до 1,5 г. Склад: білки — 45—50 г, жири —100 г, вуглеводи — 400—500 г; енергетич-ка цінність — 3000 ккал. Підвищений уміст вітамінів С та групи В. Режим: споживання їжі 5—6 разів на день. Дієта № 7 (при захворюваннях нирок і сечових шляхів) Показання: гострий нефрит у період одужання, хронічний нефрит без порушення функції нирок із вираженими змінами в осадку сечі; гіпертоніч-на хвороба; нефропатія вагітних та інші випадки, коли необхідна безсольова дієта. Мета: помірне щадіння функції нирок. Вплинути на набряки та підвищений артеріальний тиск. Характеристика: безсольова дієта з таким самим набором продуктів та кулінарним обробленням, як і в дієтах № 7а та 76. Кількість білків збільшують додаванням м'яса або риби у вареному вигляді, сиру. Склад: білки — 70—80 г, жири — 80—100 г, вуглеводи — 400—500 г, кухонна сіль — до 3 г; енергетична цінність — 2800—3000 ккал. Вітаміни С, Р та групи В у підвищеній кількості. Для пацієнтів з амілоїдозом нирок без порушення функції та для хворих на нефроз призначають дієту № 7 з підвищеним вмістом білків (до 140 г), ліпотропних чинників, поліненасичених кислот та вітамінів. Режим: споживання їжі 4—5 разів на день (табл. 23). Таблиця 23. Зразок меню дієти № 7 (2470 ккал) І
Дієта № 8 (при ожирінні) Показання: ожиріння, за відсутності захворювань органів травлення, печінки та серцево-судинної системи, що потребують спеціальних режимів харчування. Мета: вплив на обмін речовин для зменшення надмірної маси тіла. Характеристика: обмеження калорійної їжі за рахунок вуглеводів і част-ково жирів, підвищений вміст білків. Овочі та фрукти в достатній кількості. Обмежують кухонну сіль, виключають смакові приправи, що збуджують апетит, помітно обмежують вільну рідину. Склад: білки — 100—120 г, жири —. 60—70 г, вуглеводи — 180—200 г; енергетична цінність — 1800—2000 ккал. Вітамін С у підвищеній кількості. Режим: часте споживання низькокалорійної їжі в достатній кількості (табл. 24). Таблиця 24. Зразок меню дієти № 8 (1635 ккал)
Заборонено споживати: кондитерські вироби, здобу, морозиво, гострі, пряні, копчені, солоні закуски і страви, перець, хрін, алкогольні напої. Дієта № 9 (при цукровому діабеті) Показання: цукровий діабет при відсутності ацидозу та супутніх захворювань внутрішніх органів. Мета: створення умов, що підтримують позитивний вуглеводний баланс, запобігання порушенням жирового обміну. Характеристика: обмеження вуглеводів, у меншій мірі жирів, підвищений вміст білків. Виключити вуглеводи, що легко засвоюються. Застосовувати
літотропні речовини. У раціоні має бути багато овочів. Обмежують сіль і про-дукти, багаті на холестерин. Кулінарне оброблення звичайне. Склад: білки — 120 г, жири — 70 г, вуглеводи — 300 г; енергетична цін- ність —2400 ккал. Режим: споживання їжі 6 разів на день. Вуглеводи розподіляють на весь день. Через ЗО хв після ін'єкції інсуліну хворий мусить одержати їжу, що пестить вуглеводи. Пацієнтам, хворим на цукровий діабет у поєднанні із захворюванням інших органів, призначають комбіновану дієту (№ 9/5 або №9/7 та ін.). Дієту 9/5 призначають при атеросклерозі й гіпертонічній хво-| робі (табл. 25). Характеристика: калорійна їжа з підвищеним вмістом білків та вітаміни» помірним збільшенням жирів та вуглеводів. У достатній кількості молочні продукти, багаті на кальцій, рідина та кухонна сіль у межах норми. Дозволянні прянощі. Кулінарне оброблення звичайне, зі збереженням азотистих єкстри ктивних речовин. Склад: білки — 120—140 г, жири — 100—120 г, вуглеводи — 500—550 и енергетична цінність — 800—4000 ккал. Вітаміни в підвищеній кількості. Режим: споживання їжі 4—5 разів на день (табл. 28). 1и>ування та год уванж Таблиця 28. Зразок меню дієти № 11 (2935 ккал)
Дієта № 12 Показання: захворювання нервової системи. Мета: незбудливість нервової системи. Характеристика: стіл змішаний з обмеженням гострих страв і приправ, а також збудливих речовин (міцний чай, кава, шоколад, алкогольні напої). За своїм хімічним складом дієта наближається до дієти № 15. Нині не застосовують, тому що залежно від характеру захворювання нервової системи і супутніх порушень інших систем і органів застосовують різні варіанти дієт № 5, 10, 15. Дієта № 13 (при інфекційних захворюваннях) Показання: гострі інфекційні процеси в гострому періоді (ангіна, грип); стан після операцій на статевих органах (у жінок); після апендектомії та гри-жорозтині на 2-у—3-ю добу, на 8—9-у добу після операцій на шлунку та дванадцятипалій кишці.
основної дієти у вигляді зигзагу можна періодично включати в раціон продукти, що містять кальцій (молоко). Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|