ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО ОРГАНОПРЕПАРАТИ

ВСТУП

Лікарські препарати із тваринної сировини (органів, тканин, крові, сечі та ін.) відомі під назвою органотерапевтичних або органопрепаратів.

Органопрепарати відносяться до препаратів галенового типу. В основі їх виробництва лежать ті ж принципи, що і при виробництві екстракційних препаратів (фітопрепаратів) - екстрагування із органів і тканин тварин біологічно-активних речовин (БАР).

Діючими речовинами органопрепаратів можуть бути різні продукти фізіологічних процесів, які утворюються чи накопичуються в клітинах, тканинах, органах і рідинах організму. БАР постійно акумулюються і виділяються лише у живому організмі тварини. Після припинення життя вироблення цих речовин призупиняється і вони швидко руйнуються.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО ОРГАНОПРЕПАРАТИ

Ще в давнину, в часи Гіппократа (460-377 р. до н.е.) і задовго до цього широко використовували ліки виготовлені з різних органів. У стародавній медицині (єгипетській, вавілонській, японській, індійській та тібетській) як лікарські засоби фігурують - кров бика, мозок та інші частини тварин.

Стародавні греки також лікувались різними органами тварин. В Римі хворі спускались на арену цирку, щоб пити теплу кров поранених гладіаторів. Пліній старший знаходив, що лікарські засоби тваринного походження діють більш інтенсивно, ніж рослинні, адже вони ближчі до людського організму.

Парацельс в ХУІІ ст. був впевнений, що в крові, в різних органах сидять "особливі душі" і лікувати потрібно "подібне - подібним" - селезінку -селезінкою, серце - ліками із серця...

Однак, через недостатність знань, популярність таких "препаратів " з часом падала і органотерапія була забута. Протягом багатьох століть панувала думка, що причинами захворювань є зміни у складі крові. Але питання про вплив органів через кров залишалося довго у затінку.

У 1869 р. французький фізіолог Броун-Секар встановив, що всі залози віддають у кров необхідні для організму субстанції, які діють на різні органи і тканини. Вперше у 1889 р. він постарався використати продукти внутрішньої секреції, з того часу почався новий етап органотерапії і виробництва органопрепаратів. Органотерапія дістала наукове обґрунтування. В кінці ХІХ ст. у лабораторіях при аптеках стали виготовлятися органопрепарати. На початку XX ст. було відкрито декілька самостійних лабораторій напівзаводського типу для виготовлення органопрепаратів. Першими офіційними препаратами були адреналін, пітуітрин, пепсин (ДФ Х11). Сучасне виробництво органопрепаратів сконцентроване на ендокринних заводах при м’ясокомбінатах.

КЛАСИФІКАЦІЯ ОРГАНОПРЕПАРАТІВ

З метою систематизації органопрепаратів їх класифікують за такими ознаками

1. За природою фармакологічно активних речовин:

- Гормональні препарати (розглянемо пізніше).

- Ферментні препарати (розглядатимуться пізніше).

- Препарати амінокислот (амінопектин, гідролізин, гідролізат казеїну).

- Препарати вітамінів (камполон, вітогепат).

- Фосфоровмісні препарати (МАП - м"язево аденіловий препарат).

- Препарати неспецифічної дії.

2. Залежно від органів, з яких їх одержують:

Препарати гіпофізу.

Передньої долі - кортікотропин, пропактин.

Середньої долі - інтермедін.

Задньої долі - адіурекрин, окситоцин, пітуітрин.

Препарати щитовидної залози - тиреоїдин.

Препарати паращитовидної залози - паратиреоідин.

Препарати наднирників - адреналіну гідрохлорид і гідротартрат, кортин. Препарти підшлункової залози - інсулін.

Препарати статевих гормонів - жіночих - естрон, естрадіол; чоловічих -тестостерон, прогестерон.

Препарати слизової шлунка - пепсин, шлунковий сік.

Препарати жовчі - жовч медична консервована.

Препарати сім'яників і скловидного тіла - лідаза, ронідаза та ін.

3. За способом одержання і ступенем очищення (технологічна класифікація):

1. Препарати висушених органів - тиреоїдин, адіурекрин.

2. Екстракційні препарати для внутрішнього вживання - панкреатин, пепсин, рантарин, пантокрин.

3. Максимально очищені екстракти і препарати індивідуальних речовин для ін'єкційного (парентерального) введення - пітуітрин, вітогепат та ін.

ЗАГАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ і СТАНДАРТИЗАЦІЯ ОРГАНОПРЕПАРАТІВ

З.1. Особливості підготовки тваринної сировини

Сировину для виробництва органопрепаратів - тканини, залози, органи - одержують на бойняхвід здорових, нормально розвинутих тварин (при ветеринарному нагляді). Частіше відбирають крупних тварин (ВРХ, овець, свинейта коней), оскільки їх органи мають великі розміри і містять більше БАР.

При цьому враховуютьвіковий фактор, частіше відбирають дорослих тварин, коли у них необхідні залози найбільш інтенсивно виділяють свої секрети. Кістковий мозок беруть навпаки - з молодих тварин. Підшлункову залозу беруть у ситих тварин, натще вона містить мало БАР.

Необхідно враховувати, що залози різних тварин нерівноцінні - так, щитовидна залоза барана за гормональними властивостями рахується кращою за залози ВРХ, коней і свиней. Для одержання пепсину найпридатніші -шлунки свиней.

Тваринна сировина надзвичайно лабільна і швидко псується під дією мікроорганізмів, ферментів, які стимулюють гідролітичні і оксидаційні процеси. Тому сировину із забитих тварин швидко відділяють і відправляють на виробництво лікарських препаратів або терміново консервують.

Основні методи консервування тваринної сировини:

Заморожування при температурі - 30⁰ - 40⁰С (така сировина придатна для транспортування протягом року).

Використання органічних розчинників - ацетону, етанолу, які необмежено змішуються з водою і не руйнують БАР таг 20 % розчину хлориду натрію.

Сублімаційне висушування - видалення вологи із замороженої сировини під глибоким вакуумом.

При поступленні на виробництво лікарських препаратів сировину готують до спеціальної обробки наступним чином:

- Розконсервовують (розморожують);

- Очищають від домішок (забруднень та крові) сполоскуванням у воді;

- Звільняють від залишків сторонніх тканин (жиру, м"яса);

- Подрібнюють на фарш за допомогою механізованих м"ясорубок.

ТЕХНОЛОГІЯ ПРЕПАРАТІВ ВИСУШЕНИХ ОРГАНІВ

Виробництво препаратів висушених органів включає такі технологічні стадії:

1. Допоміжні роботи (підготовка приміщень, персоналу, матеріалів);

2. Підготовка сировини (див. вище );

3. Швидке висушування сировини (тонким шаром на склі чи підносах при температурі не вище 50⁰С);

4. Знежирювання сухої сировини органічними розчинниками (в апараті Сокслєта);

5. Видалення залишків розчинника з сировини (просушуванням увакуум - сушильних сушаркахчи під витяжними шафамина повітрі);

6. Подрібнення знежиреного сухого матеріалу (у фарфорових кульових млинах);

7. Таблеткування (якщо передбачено НТД);

8. Фасування та упакування.

Гормони гіпофізу

1.1. Препарати передньої долі гіпофізу

Кортикотропін - одержують з гіпофізу ВРХ, свиней і овець. Це поліпептидний гормон (39АК),діофілізований порошок у флаконах для ін'єкцій, по 10. 20, ЗО. 40ОДкортікотропіна. Список Б.

Суспензія цинк- кортікотропіну - містить в 1 мл 20 ОД кортікотропіну. Пролонгованої дії. Форма випуску - флакони по 5 мл. Список Б.

Тіротропін - одержують із передньої долі гіпофізу ВРХ. Стерильний ліофілізований порошок для ін'єкцій у флаконах по 10 ОД.

Соматотропін - одержують із передньої долі гіпофізу людини. Стерильний ліофілізований порошокдля ін'єкцій уфлаконах по 2 або 4 ОД.

Аденозин - одержують із п.д.г. худоби. Стерильний ліофілізований порошок для ін'єкцій у флаконах по 50 ОД препарату.

Гонадотропін хоріонічний - ліофілізований порошок для ін'єкцій у флаконах по 500, 1000, 1500 і 2000 ОД.

Гонадотропін менапаузний - ліофілізований стерильний порошок для ін'єкцій у флаконах по 75 ОД. Список Б.

Лактин - одержують з п.д.г. великої і малої рогатої худоби. Стерильний ліофілізований порошок для ін єкцій у флаконах по 100 і 200 ОД.

1.2. препарати середньої долі гіпофізу:

інтермедин - одержують із с.д.г. рогатої худоби і свиней. Ліофілізований порошок у флаконах по 0,05 і 0,1 г.

1.3. Препарати задньої долі гіпофізу:

Окситоцин - розчин для ін'єкцій в ампулах по 1 мл. Список Б.

Дезаміноокситоцин - синтетичний поліпептид. Випускають в таблетках по50 ОД. Список Б.

Пітуітрин для ін'єкцій - одержують із з.д.г. ВРХ і свиней. Прозора рідинабез кольору, кислої реакції (рН = 3.0 - 4.0), консервована 0,25 - 0.3 % р-ном фенолу. Форма випуску - ампули по 1 мл, 5 ОД. Список Б.

Гіфотоцин - очищений екстракт з.д.г. ВРХ і свиней. Прозора рідина без

кольору з запахом фенолу (консервант), рН = 3.0 - 4.0. Випускають в ампулах по 1мл (5 ОД). Список Б.

Маммофізин - одержують із екстракту молочної залози корів і екстрактуз.д.г. ВРХ і свиней (1:1). Прозора рідина світложовтого кольору з запахомфенолу (консервант), рН = 3,0 - 4,0. Випускаютьв ампулах по 1 мл.

Адіурекрин - одержують із з.д.г. рогатої худоби і свиней. Порошок у флаконах по 1, 5 і 10 г. Список Б.

Антиестрогенні препарати

Кломіфенцитрат – табл. По 0.05 г.

ВСТУП

Лікарські препарати із тваринної сировини (органів, тканин, крові, сечі та ін.) відомі під назвою органотерапевтичних або органопрепаратів.

Органопрепарати відносяться до препаратів галенового типу. В основі їх виробництва лежать ті ж принципи, що і при виробництві екстракційних препаратів (фітопрепаратів) - екстрагування із органів і тканин тварин біологічно-активних речовин (БАР).

Діючими речовинами органопрепаратів можуть бути різні продукти фізіологічних процесів, які утворюються чи накопичуються в клітинах, тканинах, органах і рідинах організму. БАР постійно акумулюються і виділяються лише у живому організмі тварини. Після припинення життя вироблення цих речовин призупиняється і вони швидко руйнуються.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО ОРГАНОПРЕПАРАТИ

Ще в давнину, в часи Гіппократа (460-377 р. до н.е.) і задовго до цього широко використовували ліки виготовлені з різних органів. У стародавній медицині (єгипетській, вавілонській, японській, індійській та тібетській) як лікарські засоби фігурують - кров бика, мозок та інші частини тварин.

Стародавні греки також лікувались різними органами тварин. В Римі хворі спускались на арену цирку, щоб пити теплу кров поранених гладіаторів. Пліній старший знаходив, що лікарські засоби тваринного походження діють більш інтенсивно, ніж рослинні, адже вони ближчі до людського організму.

Парацельс в ХУІІ ст. був впевнений, що в крові, в різних органах сидять "особливі душі" і лікувати потрібно "подібне - подібним" - селезінку -селезінкою, серце - ліками із серця...

Однак, через недостатність знань, популярність таких "препаратів " з часом падала і органотерапія була забута. Протягом багатьох століть панувала думка, що причинами захворювань є зміни у складі крові. Але питання про вплив органів через кров залишалося довго у затінку.

У 1869 р. французький фізіолог Броун-Секар встановив, що всі залози віддають у кров необхідні для організму субстанції, які діють на різні органи і тканини. Вперше у 1889 р. він постарався використати продукти внутрішньої секреції, з того часу почався новий етап органотерапії і виробництва органопрепаратів. Органотерапія дістала наукове обґрунтування. В кінці ХІХ ст. у лабораторіях при аптеках стали виготовлятися органопрепарати. На початку XX ст. було відкрито декілька самостійних лабораторій напівзаводського типу для виготовлення органопрепаратів. Першими офіційними препаратами були адреналін, пітуітрин, пепсин (ДФ Х11). Сучасне виробництво органопрепаратів сконцентроване на ендокринних заводах при м’ясокомбінатах.

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: