|
Участь України в міжнародному та регіональному поділі праці.Стр 1 из 46Следующая ⇒ Програма «Україна-2010» визначає стратегічний прогноз входження України в систему міжнародного поділу праці. На першому етапі входження у систему міжнародного поділу праці відбувається з нарощенням експорту та одночасним скороченням промислового імпорту. Експорт окремих видів продукції — хімічної промисловості і чорної металургії на цьому відрізку дещо знижуватиметься — у міру відновлення внутрішнього попиту. Передбачається подальший розвиток режиму вільної торгівлі з країнами СНД. Створюватимуться умови для вступу до Світової організації торгівлі (COT). Особливість другого етапу (до 2005 року) — істотне збільшення експортної частки машинобудівельної та високотехнологічної продукції. Розшириться співпраця з високоіндустріальними країнами, особливо США та іншими країнами «великої сімки». Саме вони стануть 'найбільшими постачальниками нових технологій і високотехнологічних товарів, а також найпотужнішим джерелом інвестицій. Третій етап відзначатиметься інтенсивним розвитком усіх галузей економіки, що стане головним фактором розвитку експорту. Повністю завершиться перехід на законодавство, побудоване на економічних важелях регулювання експорту та імпорту, яке відповідатиме загальноприйнятим у світі нормам і стандартам. Україна стане членом провідних торговельних організацій і угруповань світу. Енергетичні ресурси надходитимуть принаймні з шести-семи ринків. Загалом до 2010 року внаслідок здійснення процесів диверсифікації зовнішня торгівля з країнами далекого зарубіжжя значно розшириться, її частка сягне 65-70 відсотків загальних обсягів торгівлі. Україна торгуватиме майже із 170 країнами світу [57, с. 270].
Формування відкритої економіки України. Формування відкритої економіки України визначається стратегічними напрямами її інтернаціоналізації, яка повинна відбуватися за такими основними напрямками: «І» системна інтеграція у світове господарство із забезпеченням реальної міжнародної конкурентоспроможності; •і» ефективна міжнародна спеціалізація, скоординована з внутрішньою структурною модернізацією та орієнтована на доступні прогресуючі сегменти світового ринку; * міжнародна диверсифікація, спрямована на ліквідацію монопольної чи монопсонної залежності від окремих зарубіжних ринків; *!• становлення власних транснаціональних економічних структур з глобальним менеджментом; * інтеграційна макровзаємодія із СНД, Європейським Союзом, центрально- і східноєвропейськими угрупованнями країн; «І* забезпечення належного рівня економічної безпеки з дійовими механізмами захисту від несприятливих змін міжнародної кон'юнктури та фінансових криз. Всі ці пріоритети можуть бути реалізовані в результаті продуктивної співпраці з міжнародними економічними організаціями: МВФ, Світовим банком, системою СОТ, спеціалізованими урядовими і неурядовими організаціями в галузі зв'язку та інформаційного обміну, транспорту, енергетики, праці (МОП), з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), промислового розвитку (ЮНІДО), сільського господарства і продовольства (ФАО) та ін. За умовами реалізації власної стратегії інтернаціоналізації Україна має перспективи досягнення певної міжнародної конкурентоспроможності [57, с. 268-269].
Стратегічні напрями інтернаціоналізації економіки України. Див. питання 7 і 8.
Економічна єдність світу. Міжнародна економіка вивчає економічні процеси, що протікають у сучасному взаємозалежному світі. Оскільки ці процеси в остаточному підсумку базуються на сукупності відносин між країнами – торгових, фінансових, техніко-економічних, – де світова економіка як навчальна дисципліна трансформується в широкому розумінні в дисципліну "міжнародні економіка". З цих позицій міжнародні економіка – це складова частина економічної теорії, яка застосовується для дослідження сукупності соціально-економічних, техніко-економічних, політико-економічних відносин між державами, що припускають реалізацію конкретних власних цілей країн, а також реалізацію цілей глобального, цивілізаційного масштабу. По своїй сутності це відносини між великими територіально-господарськими комплексами, що функціонують в організаційних рамках окремих держав. Об'єктивною основою формування і розвитку міжнародних економічних відносин є світове господарство. Його виникнення є закономірним наслідком того, що еволюційний розвиток торкається не тільки національних ринків, але й істотно змінює роль зовнішнього ринку, його функції і роль, причому змінює настільки, що з'являється нова якість – світовий ринок, а потім і світова система господарства, що є безпосереднім продовженням і розвитком системи національних виробництв. Економічні закони – об'єктивно діючі причинно-наслідкові зв'язки, що обумовлюють взаємозалежність між властивостями явищ, процесів, елементів матеріальної системи. Економічні закони, як і закони природи, носять об'єктивний характер. Однак вони істотно відрізняються від законів природи, оскільки виникають, розвиваються і функціонують у процесі економічної діяльності людей. Крім того, економічні закони розвиваються проходячи у своєму розвитку стадії виникнення, становлення, функціонування і відмирання, тобто економічні закони, на відміну від законів природи, носять історичний характер. Так, в основі функціонування світового господарства лежать такі загальні економічні закони, як закон вартості, закон попиту та пропозиції, закон продуктивності праці, що підвищується, закон економії часу і т.д. Вирішальним фактором посилення значення міжнародних економічних відносин для розвитку людської цивілізації на рубежі століть усе більше стає сучасний науково-технічний прогрес (НТП). НТП – це процес безупинного розвитку науки, техніки, технології, удосконалювання предметів праці, форм і методів організації виробництва. У своєму розвитку він охоплює фундаментальні, теоретичні дослідження, прикладні надбання, конструкторсько-технологічні розробки, створення зразків нової техніки, її освоєння і промислове виробництво, а також упровадження нової техніки і технологій у народне господарство. Головне місце по праву належить відновленню техніки і технології. Значення нової технології в сучасних умовах таке, що в багатьох економічних джерелах вона виділяється, поряд із працею, землею і капіталом у самостійний фактор виробництва. Якщо ж розглядати вплив НТП на зміст сучасних міжнародних відносин, то, насамперед слід зазначити, що в остаточному підсумку в найбільш загальному виді зміст міжнародної економіки зводиться до дослідження економічних відносин сучасного взаємозалежного світу. Світова економіка, у свою чергу, вивчає способи ощадливого, раціонального використання обмеженого ресурсного потенціалу Землі. Нові технології є джерелом компенсації споживаних людством факторів виробництва. Генезис економічної єдності світу охоплює три великі періоди, що відповідають трьом епохам у розвитку людських цивілізацій: аграрній, індустріальній та постіндустріальній. На нинішньому етапі формується економічний базис єдиної світової цивілізації. Матеріальні підвалини цього всесвітньо-історичного процесу створюються у сфері виробництва, в умовах і формах економічного життя людства. Головною детермінантою зближення економічних форм життя народів і держав є новітні ресурси,що модифікують організаційно-господарські способи функціонування економік різних країн. Глибинною основою даного процесу виступають зміни у власності на засоби виробництва та глобалізація економічних процесів. Bідбувається всебічна соціалізація власності, з одного боку, з іншого — дематеріалізація на базі інформатизації, інтелектуалізації виробництва. Здійснюється поступове структурне зближення національних господарств за найважливішими загальноекономічними пропорціями, адаптуються їхні галузеві та міжгалузеві структури. Відбувається процес вирівнювання зайнятого населення за структурою його професійно-освітнього складу тощо. Водночас залишається доволі виразним поділ країн світу на центр та периферію. Процес всебічного зближення у сферах виробництва, науково-технологічної діяльності та послуг зумовлений посиленням дії загальноцивілізаційних законів і закономірностей, що охоплюють також сферу політики, ідеології, культури. Глобальний синтез, який поширюється на всю планету, веде до утворення світової економічної спільності, цілісної міжнародної господарської структури. Серед факторів, що формують економічну єдність світу, треба також відзначити інтернаціоналізацію виробництва й обігу, міжнародну господарську інтеграцію, науково-технічну революцію, необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства тощо.
Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор... Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право... Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|