Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Сучасні форми міжнародного кредитування.





При веденні міжнародного бізнесу управління рахунками до отриман­ня фірмою-позикодавцем і рахунками до оплати фірмою-боржником ут­руднене через те, що вартості валют постійно змінюються. Відтак міжна­родні фірми, з метою уникнути ризику великих витрат і вартості оформ­лення акредитиву використовують факторинг для фінансування експорту.

Факторинг — це операція з продажу зарубіжних рахунків до отриман­ня постачальниками експортної продукції комерційним банкам або спеціалізованим компаніям. Факторинг може здійснюватися з правом ре­гресу і без нього. Факторинг з правом регресу означає, що за невиконання умов угоди фінансова організація, яка купила рахунки, може відшкодува­ти збитки з компанії, що продала їх. Однак за звичаєм факторинг за­рубіжних рахунків до отримання здійснюється без права регресу.

Відмітні особливості факторингу: приймаються вимоги угод до 1 року, немає обмежень щодо суми; використовуються в основному на внутрішньому ринку; можливий регрес вимог на покупця; використо­вується широке коло валют; не завжди потребуються додаткові гарантії.

Факторингові послуги звичайно надають факторингові компанії, бага­то з яких належать банкам. Вони скуповують рахунки у експортерів зі скидкою. Вони можуть негайно сплатити готівкою до 85% номінальної вартості рахунків експортерів. Решта суми виплачується після сплати ра­хунків імпортерам. Вигода для імпортера полягає в тому, що він отримує можливість не мати справу з акредитивом.

Експортер уникає загрози кредитного і валютного ризиків. Він не по­винен очікувати моменту, коли імпортер оплатить товар.

Міжнародні факторингові операції координуються спеціально створе­ною міжнародною організацією «Фекторз Чейн Інтернейшенл». Цією ор­ганізацією розроблено спеціальний кодекс проведення факторингових операцій, в якому визначені зобов'язання факторингової компанії в країні експортера і відповідної компанії в країні імпортера.

Форфейтинг — це операція купівлі банком-форфейтором на повний строк і за заздалегідь встановленими умовами векселів та інших боргових і платіжних документів. Згідно з угодою про форфейтинг імпортер зви­чайно надає простий вексель, який гарантується банком за дорученням імпортера. Експортер продає цей простий вексель форфейтинговому бан­ку зі скидкою. Банк-форфейтор бере на себе ризик несплати боргових зо­бов'язань без права регресу (обігу) цих документів на колишнього влас­ника. Форфейтори можуть перепродавати куплені у експортерів векселі на вторинному ринку, котрий отримав назву «а форфе» (від французько­го «a forfeit», що означає — поступитися правом).

Відмітні ознаки форфейтингу: •> приймаються довгострокові векселі строком понад 1 рік;

* * мінімальна сума, що використовується, становить не менше 500 тис. дол.;

** середня сума контракту — 1 -2 млн. дол.;

«• використовується в основному при міжнародних операціях;

««" відсутнім є регрес вимог на експортера;

*» купівля вимог лише в В KB;

*• обов'язковим є банківський аваль.

Для експортера форфейтингова угода вигідна тим, що вона перетво­рює кредитну угоду в готівкову; йому нема необхідності турбуватися про кредитоспроможність імпортера. Форфейтинг звільняє експортера від відповідальності за векселем після його продажу. Імпортер отримує това­ри в кредит, не піддаючись, як і експортер, ризику обмінних курсів.

Метод форфейтинга найчастіше застосовується при здійсненні серед-ньострокового кредитування зовнішньої торгівлі засобами виробництва, насамперед з країнами Східної Європи і з країнами Азії та Латинської Америки, що розвиваються.

Лізинг — це операція кредитування у формі оренди устаткування, су­ден, автомобілів, літаків тощо строком від 3 до 15 років. Оренда виступає як форма отримання кредиту і водночас як форма міжнародної торгівлі, що створює умови для прискореного розвитку новітніх технологій. Лізин­гова компанія (лізингодавець) придбаває устаткування і т. ін. за свій раху­нок і передає за контрактом оренди фірмі (лізингоотримувачу) на певний строк. Після закінчення строку оренди фірма-клієнт може його продов­жити або викупити орендоване майно за залишковою вартістю. Орендна плата встановлюється на рівні, що перевищує ціну об'єкта оренди, за якою його можна купити за звичайних комерційних умов.

Лізингові операції мають різні види. Розрізняють операційний лізинг та фінансовий лізинг.

Операційний лізинговий контракт передбачає тимчасове використан­ня майна без наступного придбання його у власність. Фінансовий лізинг поєднує оренду з наступним викупом об'єкта за залишковою вартістю.

За методом кредитування розрізняються строковий та відновлюваний лізинг. Строковий лізинг — це одноразова оренда. Відновлюваний (рол-ловерний) лізинг — договір оренди, котрий відновлюється після закінчен­ня його першого строку.

За умовами експлуатації орендованого об'єкта розрізняють: *J* договір чистого лізингу, за яким фірма-лізингоотримувач бере на себе

витрати по обслуговуванню орендованого майна;

*»* договір повного лізингу, за яким лізингова компанія бере на себе вит­рати з технічного обслуговування та інші витрати, які пов'язані з ек­сплуатацією об'єкта лізингу.

Розрізняють також лізинг рухомого і нерухомого майна. Різноманітними є і форми лізингових угод, застосовуваних в міжна­родній практиці.

Стандартний лізинг: фірма-виробник устаткування продає його лізин­говій компанії, котра здає його в оренду фірмі-споживачу. Технічне об­слуговування здійснюється за окремим договором з фірмою-виробником.

Зворотний лізинг («ліз-бек»): власник устаткування продає його лізинговій компанії, а потім бере його в оренду. Така операція проводить­ся в тих випадках, коли фірма-власник устаткування, маючи потребу в грошових коштах, продає устаткування, яке вже було в користуванні, а потім перетворюється в лізингоотримувача.

«Мокрий лізинг»: передбачає широке коло додаткових послуг лізин-годавця лізингоотримувачу (ремонт, страхування, поставку пального, інколи управління виробництвом). Використовується стосовно до висо­коточного і новітнього устаткування.

«Чистий лізинг»: обслуговування й утримання устаткування в робо­чому стані покладається на лізингоотримувача. Він же несе відпові­дальність за дії, пов'язані з використанням цього устаткування.

Лізинг постачальнику: постачальник устаткування виступає в ролі і продавця, і основного орендатора, не будучи користувачем устаткування. Орендар повинен підшукати суборендарів і здати їм устаткування в суб­оренду. При цьому згоди орендаря не потрібно, а здача устаткування в суборенду — обов'язкова.

Відновлюваний лізинг: періодична заміна раніше зданого в оренду ус­таткування досконалішим.

Вендор-лізинг (кооперація виробників): при просуванні на ринок особливо коштовного устаткування в ролі лізингової компанії виступає асоціація фірм-виробників спільно з лізинговою компанією або банком. Виробник бере на себе пошук партнерів і технічне обслуговування, а лізингова компанія — розробку проектів, вирішення адміністративних питань та ін.

Лізинг вигідний всім учасникам цієї операції. Фірма-виробник отри­мує негайний платіж готівкою. Лізингодавець застрахований від ризику неплатоспроможності лізингоотримувача тим, що для погашення боргу з оренди він може відібрати об'єкт лізингу і передати його в оренду іншій особі або продати. Вигода для лізингоотримувача полягає в тому, що нема необхідності фінансувати торгівлю і негайно витрачати валютні кошти. Орендна плата сплачується періодично після того, як устаткування вста­новлено і досягло відповідної продуктивності. Лізинг дає можливість постійно модернізувати устаткування. З точки зору бухгалтерського обліку лізинг зручний тим, що орендоване устаткування не береться на ба­ланс підприємства, а орендні платежі розглядаються як поточні витрати.

Має лізинг і негативні сторони. Наприклад, лізинг може виявитись до­рожчим, ніж кредит на купівлю устаткування. Лізингодавець не має пра­ва затребувати своє майно у випадку банкрутства лізингоотримувача внаслідок прийняття на себе останнім додаткових боргових зобов'язань.

 







Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.