Міграційні процеси та їх основні форми.

Міжнародна міграція робочої сили (ММРС) означає процес стихійного або організованого переміщення працездатного насе­лення в межах національного або міжнародного поділу праці, зу­мовлений характером розвитку виробничих сил і виробничих відносин, дією економічних законів. ММРС описується такими поняттями:

Міграція — це переміщення людей з країни в країну або все­редині країни.

Еміграція — виїзд із країни певного контингенту людей.

Імміграція — це в'їзд у країну певного контингенту людей.

Рееміграція — повернення людей, які раніше виїхали.

До чинників міжнародної міграції робочої сили треба віднести: швидке зростання населення планети, нерівномірність економічного розвитку країн, науково-технічна революція, соціально-політичний розвиток окремих регіонів світу.

Основні економічні чинники, що зумовлюють сучасну мігра­цію робочої сили: незадоволення умовами життя, стабільний, порівняно високий рівень зарплати в основ­них імміграційних центрах, порівняно вищий рівень умов праці в країнах міграції, соціальні умови більш повної реалізації своїх здібностей у країнах імміграції, природні катаклізми та рівень охорони навколишнього се­редовища, політичні, військові, релігійні, національні, культурні.

Основні види міжнародних міграційних процесів:

1. За характером переміщення:

• внутрішня — усередині країни;

•зовнішня — за межі країни;

• інтеграційна — в рамках інтеграційних утворень.

2. За строками:

• остаточна — на постійне місце проживання;

• тимчасова (поворотна ротація) — буває до 3 років і понад;

• сезонна — виїзд на певний строк;

• маятникова — яка постійно повторюється.

3. За напрямом:

• еміграція;

• імміграція;

• рееміграція.

4. За способом організації ММРС:

• організована — спеціальні служби організують пере­міщення на основі законодавства;

• добровільна;

• самодіяльна — нелегальне переміщення;

• примусова.

5. За професійним складом:

• міграція робітників;

• міграція фахівців;

• міграція науковців, представників гуманітарних професій.

6. За характером міграції:

• екстенсивна;

• інтенсивна.

Економічні причини міжнародної міграції робочої сили.

Посилення територіальної міграції населення зумовлюється такими причинами:

по-перше, структурною перебудовою економіки і пов'язаними з нею зростанням безробіття, процесами роздержавлення власності й приватизації, які супроводжуються збільшенням мобільності капіталу, його інтенсивним міжгалузевим і географічним переливанням;

по-друге, нерівномірністю в розміщенні продуктивних сил, суттєвими відмінностями в соціально-економічних умовах життя в селі і в місті, в різних регіонах країни;

по-третє, різким погіршенням екологічної ситуації в окремих регіонах;

по-четверте, інтенсифікацією міграційних процесів на національному ґрунті;

по-п'яте, розширенням зовнішньоекономічних зв'язків України, а також лібералізацією режиму виїзду громадян за кордон.

Основні етапи міграції.

Історично міжнародне переміщення трудових ресурсів проходить 4 етапи [57, с. 160-162]:

І етап міжнародної міграції безпосередньо пов'язаний з промисловою революцією, котра здійснилась у Європі в останній третині XVIII — середині XIX століття. Наслідком цієї революції стало те, що накопичення капітала супроводжувалось зростанням його органічної будови. Остання призвела до утворення «відносного перенаселення», що викликало масо­ву міграцію з Європи до Північної Америки, Австралії, Нової Зеландії. Цим було започатковано формування світового ринка праці.

Формування світового ринка праці сприяло:

*> економічному розвитку в країнах імміграції, оскільки задовольняло гостру потребу цих країн в трудових ресурсах в умовах високих темпів накопичення капіталу і відсутності резервів залучення робочої сили; <• колонізації малозаселених районів землі і втягуванню в систему світо­вого господарства нових країн.

II етап міжнародного переміщення трудових ресурсів охоплює період з 80-х років XIX століття до 1-ї світової війни.

В цей період значно зростають масштаби нагромадження капіталу, ха­рактерною рисою якого виступає посилення нерівномірності цього проце­су в рамках світового господарства.

Високий рівень концентрації виробництва і капіталу в передових країнах (США, Великобританії та ін.) зумовлює підвищений попит на до­даткову робочу силу, стимулює імміграцію з менш розвинутих країн (відсталі країни Європи, Індія, Китай тощо). За цих умов змінюється структура та кваліфікаційний склад мігрантів. На початку XX ст. основну масу мігрантів становила некваліфікована робоча сила.

III етап розвитку міжнародної міграції охоплює період між двома світовими війнами.

Особливістю цього етапу є скорочення масштабів міжнародної трудо­вої міграції, у тому числі міжконтинентальної міграції і навіть рееміграції з класичної країни-іммігранта — США.

Це було зумовлено такими причинами:

1. Наслідками світової економічної кризи 1929-1933 pp., що прояви­лись у зростанні безробіття в розвинутих країнах, і необхідності обмежен­ня міграційних процесів.

2. Замкнуто-тоталітарним характером розвитку СРСР, котрий ви­ключив його з кола країн-емігрантів робочої сили.

IV етап розвитку міжнародної міграції робочої сили розпочався після II світової війни і триває понині.

Цей етап, зумовлений НТР, монополізацією міжнародних ринків

праці і капіталу, процесами інтернаціоналізації та інтеграції. Його характерними рисами є:

* зростання внутріконтинентальної міграції, зокрема, в Європі та Африці;

*»* зростання попиту збоку сучасного виробництва на висококваліфіко­вані кадри, виникнення нового виду трудової міграції, котрий отримав назву «втеча розумів»;

*> посилення державного і міжнародного регулювання трудової міграції.

На тлі довгострокових циклів відбуваються сплески (вибухи) міграції. Так, в 40-і роки XIX століття відбувся вибух еміграції з Ірландії в СІЛА, внаслідок так званого «картопляного голоду». На початку 80-х років

XIX століття широкомасштабна еміграція з Італії та Східної Європи до СІЛА була викликана падінням цін на європейську пшеницю. Перед пер­шою світовою війною, з початком економічного пожвавлення, посилилась міграція, але була перервана війною. Велика депресія та друга світова війна серйозно знизили рівень міграції. Після II світової війні потік мігрантів знову став збільшуватись. По-перше, утворився усталений потік висококваліфікованих фахівців до СІЛА і Канади. По-друге, потоки біженців з Угорщини після повстання 1956 p., з В'єтнаму (1975р.) та з Куби (1980 p.). По-третє, еміграція з колишніх соцкраїн після розпаду ко­лишнього СРСР і припинення дії Варшавського договору. По-четверте, із створенням ЄС та інших економічних об'єднань вільне пересування робо­чої сили між країнами стало необхідною умовою нормального функціону­вання світового господарства.

На сьогоднішній день сформувались такі напрямки міжнародної

міграції робочої сили:

*» міграція з країн, що розвиваються, до промислове розвинутих країн;

** міграція в рамках промислове розвинутих країн;

** міграція робочої сили між країнами, що розвиваються;

*• міграція наукових працівників та кваліфікованих фахівців з промис­лове розвинутих країн до країн, що розвиваються;

** міграція з колишніх соціалістичних країн до розвинутих країн;

»» міграція робочої сили в рамках колишнього СРСР.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: