|
|
ГРОШОВИЙ РИНОК, КРЕДИТНО-БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ТА СТРАХУВАННЯГрошовий ринок та його структура. Попит на гроші та їх пропозиція. Рівновага на грошовому ринку Гроші (money) – це будь-який вид фінансових активів (платіжних засобів), включаючи „банківські гроші”, властивістю яких є висока ліквідність, тобто здатність швидко перетворюватися на готівку. Сукупний обсяг купівельних і платіжних коштів, що обслуговують господарський оборот і належать приватним особам, фірмам і державі, є грошовою масою (money supply) країни. В Україні для її вимірювання обчислюють грошові агрегати (monetary aggregates): М0, М1, М2, М3. В деяких країнах розраховується також агрегат L (рис. 11.1).
Рис. 11.1. Грошові агрегати
Зміни обсягу грошової маси можуть бути результатом як збільшення кількості грошей в обігу, так і прискорення їхнього обігу. Швидкість обігу грошей (money velocity) – це кількість оборотів за рік, що в середньому здійснює одна грошова одиниця загальної грошової маси М3 на придбання товарів і послуг. Обчислюються два основні показники швидкості грошового обігу: 1) за оборотністю грошей у кругообороті доходів – шляхом ділення ВВП на середню величину грошової маси за певний період часу; 2) за оборотністю грошей у платіжному обороті – шляхом ділення суми коштів, переказаних з банківських поточних рахунків, на середню величину грошової маси. На швидкість обігу грошей впливають: довгочасні і кон’юнктурні фактори; розміри і кількість дійсних оборотів; темпи економічного зростання; рівень організації торгівлі і збуту товарів у країні; технічні умови ринку; рівень розвитку кредитної системи і безготівкових розрахунків; стан ринку цінних паперів; густота населення та інші фактори. Важливим аналітичним показником ринку грошей є рівень монетизації економіки, або коефіцієнт Маршала ( the level of monetization of the economy, the rate of Marshal ) – відношення наявної грошової маси (М3) до обсягу номінального ВВП. Грошовий ринок (money market) – це економічні відносини між центральним банком країни та комерційними банками, а також між самих комерційних банків та іншими фінансово-кредитними інститутами з приводу попиту і пропозиції грошей. У механізмі функціонування грошового ринку виділяють попит, пропозицію і ціну (альтернативну вартість) грошей. Попит на гроші ( money demand ) – це та кількість ліквідних активів, яка потрібна в певний час як засіб обігу, платежів та заощаджень (нагромадження) купівельної спроможності. Розрізняють попит на гроші для операцій і попит на гроші з боку активів. Попит на гроші для операцій (transaction demand for money – MDt) пов’язується з обслуговуванням грошима операцій купівлі-продажу товарів, послуг і факторів виробництва. Гроші у цьому разі виконують функцію засобу обігу і платежу, а кількість грошей залежить від номінального ВВП (V): MDt = f (V). Попит на гроші з боку активів (asset demand for money – MDa) виникає у зв’язку з тим, що частина доходів заощаджується для вигідного розміщення. Гроші в цьому разі виконують функцію засобу заощаджень, а кількість грошей залежить від ставки процента (r): MDa = f (r). Саме ставка процента визначає, у якій формі зберігати заощадження: на банківських рахунках, у цінних паперах, у формі нерухомості, товарів тривалого користування, страхових полісів тощо. Якщо ставка процента низька, люди обирають володіння більшою кількістю грошей як активів; коли ж ставка процента висока, вигідніше мати цінні папери (облігації). Загальний, або сукупний, попит на гроші (total money demand – MD) складається з попиту на гроші для операцій і попиту на гроші з боку активів: MD = MDt + MDa. Пропозиція грошей (money supply – MS)є процесом створення додаткових платіжних коштів, які надходять до каналів готівкового і безготівкового обігу. Йдеться про готівку (currency – С) поза банківською системою і депозити (deposits – D) в банках, які економічні агенти за потреби можуть використати для операцій: MS = C + D. Механізмом пропозиції грошей є їх емісія (issue of money). Основними емітентами є центральний банк країни (central bank, далі – ЦБ), якому належить монопольне право випуску в обіг грошей, і банки, які здійснюють депозитно-чекову емісію. Процес емісії платіжних коштів у рамках системи банків називається кредитною мультиплікацією (credit multiplication; рис. 11.2). Пояснимо його. Сучасні банки використовують свої депозити так: частину зберігають на власних рахунках у ЦБ як обов’язкові резерви (reserves – R), мінімальні розміри (норма) яких встановлює ЦБ у процентах для різних категорій рахунків вкладників; решту коштів надають у вигляді позик. Припустимо, що депозити банку № 1 (Б-1) зросли на 100 грошових одиниць (г.о.). Якщо норма обов’язкових резервів становить, скажімо, 20 %, то з цих 100 г.о. 20 опиняться на поточному рахунку банку в ЦБ, а решта, тобто 80 г.о., почнуть «працювати» і будуть надані у формі кредиту фірмі № 1 (Ф-1). У процесі розрахунків з фірмою № 2 (Ф-2) 80 г.о. надійдуть на її розрахунковий рахунок у банку № 2 (Б-2), який, у свою чергу, 20 % надходжень (16 г.о.) «зарезервує» в ЦБ, а на інші 64 г.о. надасть кредит фірмі № 3 (Ф-3). Отож, 80 г.о. дали грошовому обігу додаткові 64 г.о. Далі ці 64 г.о. «створять» ще 51,2 г.о. і так далі. Як бачимо, у сфері кредитно-грошових відносин діє механізм мультиплікатора ( multiplier mechanism).
Рис. 11.2. Механізм кредитної мультиплікації
Більш загальна модель пропозиції грошей будується з урахуванням політики ЦБ, а також можливого відтоку частини грошей з депозитів у готівку. В цьому разі використовуються поняття «грошова база» і «грошовий мультиплікатор» (рис. 11.3).
Рис. 11.3. Грошова база і грошовий мультиплікатор
Стан рівноваги на грошовому ринку встановлюється, якщо пропозиція грошей відповідає попиту на них. Однак «створювати» і пропонувати додаткову кількість платіжних коштів потрібно не завжди. Слід враховувати причини змін у попиті на гроші. Виходячи з цього, держава реалізує певну грошово-кредитну (монетарну) політику.   ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...  Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|