Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Сутність, функції і типологія політичних еліт. Класичні та сучасні концепції політичних еліт.





Політична еліта - це привілейована група, яка займає керівні позиції у владних структурах і безпосередньо бере участь в ухваленні рішень, зв'язаних з використанням влади. Функції політичної еліти:

· Вивчення і аналіз інтересів різних соціальних груп.

· Віддзеркалення інтересів в політичних установках.

· Вироблення політичної ідеології (програм, доктрин, законів і т.п.).

· Створення механізму втілення політичних задумів.

· Призначення кадрового апарату органів управління.

· Висунення політичних лідерів.

Залежно від джерел впливу еліти поділяються на спадкові (аристократизація), ціннісні – особи, що займають впливові соціальні і державні позиції, владні – безпосередні носії влади, і функціональні – професіонали-управлінці, які мають необхідну кваліфікацію для посідання керівних посад. За критерієм громадянської зрілості суспільства, його культурних цінностей, виокремлюють традиційну (її ресурси – традиції, релігія, культурні стереотипи) і сучасну еліту (інтелектуали, технократи, бізнесмени тощо). За обсягом владних повноважень еліта ділиться на вищу, середню й адміністративну. До вищої еліти відносять осіб, які приймають рішення загальнодержавного рівня. У сучасних західних демократіях існує пропорція – 1 чиновник на 20 тис. населення. Вища політична еліта – це провідні політичні керівники, їхнє найближче оточення, а також ті, хто займає вищі пости в законодавчій, виконавчій і судовій владі (безпосереднє оточення президента, прем’єр-міністр, його заступники й провідні міністри, спікер парламенту, керівники депутатських фракцій), чисельно досить обмежене коло людей (100–200 чоловік), що приймають найбільш значимі для суспільства політичні рішення. Середня еліта (відповідний дохід, професійний статус і освіта) становить близько 5% відсотків населення. Середня політична еліта формується з величезної кількості виборних посадових осіб: парламентаріїв, сенаторів, депутатів, губернаторів, мерів, лідерів різних політичних партій і суспільно-політичних рухів. Адміністративну еліта – особи, що складають верхівку чиновницько-бюрократичного апарату з належними адміністративними функціями, це вищий прошарок державних службовців (чиновництва), які займають високі посади в міністерствах, департаментах й інших органах державного управління; це відносно автономний, внутрішньо згуртований прошарок, призначений для виконавської діяльності, однак на ділі вододіючий великим впливом на політику. Особливий статус має маргінальна еліта («політичні нувориші»), як правило, це ті, хто внаслідок соціально-економічних перетворень в країні змінили свій матеріальний статус, однак в політичному управлінні некомпетентні, корумповані. Серед інших виокремлюють також поділ еліт на правлячу (володіє державною владою) і опозиційну контреліту; відкриту (формується із громадянського суспільства) і закриту (походить із власного середовища еліти, відтворюючи усі притаманні їй риси).

Фундаментальні положення концепції еліт: 1) суспільство закономірно ділиться на правлячу меншість й керовану більшість, цей розподіл ґрунтується на природній нерівності людей залежно від таланту і здібностей, інтелекту й багатства; 2) еліта являє собою згуртовану групу, що відрізняється винятковими якостями й здібностями, яка усвідомлює свою перевагу над іншими; 3) розвиток будь-якого суспільства спрямовується й залежить від політичної еліти; 4) головне призначення політичної еліти – у прийнятті найважливіших політичних рішень. Надалі студентам слід зосередитись більш детально на теоріях кожного з вищеназваних авторів, виокремивши певні розходження. Так, щодо обґрунтування природи політичної нерівності, В. Парето визначав еліту по її вроджених психологічних властивостях і включав до неї тих, хто продемонстрував видатні якості або довів найвищі здатності у своїй сфері діяльності. Г. Моска вважав, що еліта має володіти моральними перевагами, деякими якостями, які надзвичайно цінуються й надають вагу в тім суспільстві, у якому вони живуть. Він спочатку розрізняв три якості, що відкривають доступ у політичний клас: військова доблесть, багатство, священство. Пізніше Г. Моска надавав особливого значення наявності в кандидатів до еліти розуму, освіченості, наукових знань, уміння застосовувати їх, а здатність управляти була, на думку Г. Моска, домінуючим критерієм відбору в еліту. Говорячи про концепцію Р.Міхельса, слід наголосити на поясненні ним виникнення політичних еліт дією сформульованого ним «залізного закону олігархічних тенденцій», який властивий будь-якій організації, навіть і демократичній. Внаслідок виникнення потреби професійного керівництва організацією в її межах з’являється панівна меншість, якій більшість (маса) має підкорятися через неможливість її прямого контролю над великою організацією. Після детального розгляду макіавеллістської школи доцільно розглянути сучасні теорії еліт. Так, досить поширеною є ціннісна теорія еліт, яка також вважає еліту головною конструктивною силою суспільства, однак займає більш м’яку позицію стосовно демократії, пристосовуючи елітарну теорію до реального життя сучасних демократичних держав. Доречно наголосити, що різноманітні ціннісні концепції еліт істотно розрізняються за ступенем їхнього аристократизму, відношення до мас, демократії та ін., водночас їм притаманний і ряд спільних тез: 1) належність до еліти визначається високими якостями і показниками в найбільш важливих для всього суспільства сферах діяльності, еліта – найцінніший елемент соціальної системи, орієнтований на задоволення її найважливіших потреб; 2) еліта не об’єднання людей, що прагнуть реалізувати свої егоїстичні групові інтереси, а співробітництво осіб, що піклуються насамперед про загальне благо; 3) взаємовідносини між елітою і масою мають характер не стільки політичного або соціального панування, скільки керівництва, що припускає управлінський вплив, заснований на згоді і добровільній слухняності керованих і авторитеті керуючих; 4) формування еліти – не стільки результат озлобленої боротьби за владу, скільки слідство природного добору суспільством найбільше цінних представників, тому суспільство повинно прагнути удосконалювати механізм такої селекції. Деякі прихильники ціннісних торій еліт розробляли кількісні показники, що характеризують її вплив на суспільство. Так, М.О. Бердяєв на основі аналізу розвитку різних країн і народів вивів «коефіцієнт еліти» як відношення високоінтелектуальної частини населення до загального числа грамотних. Коефіцієнт еліти, що складає понад 5%, означає наявність у суспільстві високого потенціалу розвитку. Як тільки цей коефіцієнт опускався до приблизно 1 %, то імперія припиняла існування, у суспільстві спостерігався застій. Ціннісні уявлення про еліту складають основу концепцій демократичного елітизму, широко розповсюджених у сучасному світі. Представники цього напрямку виходять із розуміння еліти як керівного прошарку, як групи, що не тільки володіє управлінськими якостями, але й захищає демократичні цінності, здатна стримати часто властивий масам ідеологічний і політичний ірраціоналізм, емоційну неврівноваженість і радикалізм. Ідею ціннісного трактування еліти розвивають й істотно збагачують концепції плюралізму еліт (функціональні теорії еліт), які заперечують еліту як єдину групу, вважають, що еліти – не головний суб’єкт політики, важливіші – групи інтересів. Варто також згадати й про різні ліволіберальні теорії еліт, зокрема, теорію пануючої еліти. Представники даного напрямку теорій еліти виходять із того, що суспільством керує винятково одна пануюча еліта, яка перебуває на вищому рівні влади й не допускає маси до участі в політиці, а можливості демократичних інститутів (вибори, референдуми й т.д.) незначні.

 







ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.