Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Сплутування частин мови тощо.





Не той рід

Відмінності в роді у російській і українській мовах також є причиною помилок. Ось кілька прикладів.
(1) біль

(2) ступінь

(3) ярмарка

(4) жаль

(5) запис, напис

(6) собака...

(путь, тополь, шампунь, недуг, нетель, Сибір...)
(1)"Це була біль його велика " (Юрій Мушкетик в інт. для 5-го кан. ТБ, 25.04.2009) − був біль його великий. "Багато пацієнтів скаржаться на гостру зубну біль від гарячого й холодного" (СТБ, рекл., 23.01.2007). "У нашому серці − ваша біль" (з промови В. Ющенка на мітингу в Тбілісі 24.08.2008 − прямий ефір на укр. телеканалах) − ваш біль.

(2) "Це ж дуже висока ступінь ризику..." /журналістка втручається в монолог гостя студії/ (Р/прогр. "Голос Києва", 18.07.2003) − високий ступінь. " Одержав вчену ступінь" (з рук. до ВОУ) – здобув (або дістав) учений ступінь.

(3) " У Франкфурті-на Майні відкрилася найбільша в світі книжкова ярмарка " (1+1, 18.10.2008) − почався найбільший книжковий ярмарок; слід також виправити похибку в дотриманні милозвучності: у світі.

(4) "Вона /церква/, на превелику жаль, не зберегла первісний розпис" (УР-1, 11.01.2009, рел. передача) − на превеликий жаль.

(5) " Запис відбулася. Які є претензії?" (ВР, В. Литвин, 5.02.2009) − відбувся..

(6) свою собаку (Валентин Чемерис. Я − Чемерис... − з рук. до Вітч. № 1−2, 2007) − свого собаку

Сюди ж можна віднести й уживання неправильних родових форм займенників, якщо вони заступають іменники, які в російській мові мають інший, ніж в українській, рід.

Ряд слів жіночого роду несамохіть відмінюють за типом чоловічого роду і навпаки:

− "... та вчителей " (5-й канал ТБ 2.01.2007). Як і готелей, автомобілей, кінофестивалей, −тр. вчителів, готелів, автомобілів, фестивалів,

− “Один з найдорожчих готелей світу” (Н, 21.02.2002) – готелів.

− “Було колись у світі зачудування “ дядечкою Джо”... (Свобода, 29.10.2002) – дядечком (під впливом рос. ”дядюшкой Джо”)

− "Виголошено кілька доповідів..." (з виступу науковця, лютий 2006) доповідей.

− “В українців – нуль медалів” (Н, 21.02.2002) – медалей; розіграно60 медалів (УТ-1, 25.06.2002) – медалей.

Перелік незбіжностей у роді
Чоловічий рід

аерозоль, біль, дріб, жаль, живопис, запис, зяб, кір, літопис, машинопис, метастаз, напис, нежить, опис, перекис, пил, підпис, полин, поступ, продаж, пропис, псалтир, розпач, розсип, рояль, рукопис, сажень, Сибір, сип, собака, степ, степінь, ступінь, толь, тунель, тюль, фенхель, шампунь, ярмарок
Жіночий рід

антресоль, бандероль, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, криза, мігрень, недуга, нетель, папороть, президія, путь, розкіш, теза, тополя, філігрань, фланель.

Не те число

"Не треба чекати, поки волосся почнуть випадати" (Р. Ера, рекл., 21.01.2009) − волосся почне випадати.

"Ще не висохли чорнила на документах про ратифікацію, як наступного дня Німеччина напала на Польщу" (Ол-др Палій. В Одесі остаточно канонізували "совок" // День, 15−16.04.2011) − не висохло чорнило. Навіть у популярній дитячій передачі "А-Бе-Це" звучить такий діалог: "Якими чорнилами писали тоді?" − "Жодних чорнил тоді не було, люба мавпочко" (УР-1, 13.06.2012, автор − Єлизавета Хоменко)

− "На відміну від українських земель суспільне життя в Московському царстві розвивалося більш послідовно щодо візантійської традиції тісного зв'язку між державною і церковною владами " (с. 24) − владою(влада тут як узагальнювальне, збірне поняття).

Не та частина мови (Найчастіше перетворюють прислівники на іменники і навпаки; прикметники на прислівники тощо).

багато: не вистачає багатого (УР, “Дім, сад, город”, 5.11.2002 – а бідного вистачає?) – багато чого. (це присл.! Автор відмінює його як іменник)

вглиб джунглів експедиція дісталася на конях (День) – у глиб джунглів (є в укр. і присл. углиб, вглиб: углиб і вшир – коли фраза побудована без додатка: джунглі ставали все менш прохідними, але експедиція вперто просувалася вглиб)

літок: “Нове правило вступить у дію цього літку” (СТБ, 6.02.2003) – цього літа; мовні “реформатори” з цього телеканалу перетворили частину прислівника “влітку” на іменник, якого немає в словниковому реєстрі української мови

молодше: "Музеї у Франції стануть безплатними для відвідувачів молодше 25 років з 4 квітня ц. р." (Дем. Україна, 23.01.2009) − молодших. За російським зразком вжито прислівник замість прикметника.

навшпиньках (під впливом російського на цыпочках) − навшпиньки; відмінюваність тут − ознака того, що мовець (може, й підсвідомо) має на увазі квазііменник (нібиіменник) "шпиньки"

насамкінець: “ А пісню послухаєте насамкінець програми” (УР-1, 18.02.2003) тут присл. “ насамкінець” перетворено на ім. і вийшла стилістична похибка; тр. або насамкінець послухаєте, або на завершення програми, наприкінці (в кінці) програми послухаєте (так подає СУМ – “наприкінці” у знач. прийм., про насамкінець цього не сказано); “ насамкінець мітингу” (Н, 20.11.2001) – знов-таки після присл. додаток не потрібен: або насамкінець ухвалили звернення, або на завершення мітингу ухвалили... Так само, як не кажуть: зрештою чого, насамперед чого, принагідно чого.

недовподоби – нема такого присл.: не до вподоби

опівночі: Ця програма прозвучить після опівночі (СТБ) – після півночі; "опівночі" − прислівник, а не іменник. "Головним для мене було встигнути на останню електричку, яка відправлялась близько опівночі" − близько півночі (слід також виправити відходила або вирушала).
Відмінюють невідмінювані іменники, збірні поняття

безлад (безладдя): “Андрія Шкіля звинувачують в організації вуличних безладів” (дружно на Р. і ТБ − після 9 березня 2001 року) − вуличного безладу, це збірне поняття, тут може бути вуличних заворушень.

"Для київського метра ще потрібні два депа" (СТБ, лютий 2006) – депо і метро за правописом – невідмінювані. Хоча слід мати на увазі тенденцію поступового переходу запозичених невідмінюваних іменників у відмінюванні (як напр., пальто).
Сполучуваність (в укр. традиції)

зачиненими: “Принц подумав, що двері мусять бути зачиненими” (З рук. до Вітч., до № 5-6 − 2003) − мають бути зачинені.

людина: “Палацовий скарбник був невисокою, похилого віку людиною з лисиною, яка тільки починала намічатися, та прочерками сивини” (З рук. до Вітч., до № 5-6 − 2003) − невисока, похилого віку людина.

справжньою: “Розписка, за якою він видав сьогодні коштовне каміння, справила на Харліна сильне враження, особливо тому, що була справжньою ” (З рук. до Вітч., до № 5-6 − 2003) − була справжня.

не пропустити черговий сеанс (З рук. до Вітч., до № 5-6 − 2003) − чергового сеансу.
2.3. Спотворене ступенювання

У використанні цього мовного механізму, який потрібен нам для висловлення порівняльних відношень, теж спостерігається залежність мовців від російських зразків. Найчастіше тут трапляються такі типи помилок.

Помилки у творенні вищого ступеня

1. Неправильне поєднання двох способів: більш + суф. –іш-

більш вірогідніший: “... Ми запропонували б для ЗМІ більш вірогідніший сценарій” (СВ, Кармазін, 15.07.2004) − вірогідніший (або більш вірогідний)

більш кращого результату [ми очікували від ц. спортсмена] (УР-1 20.08.2004, Ол-др Модзолевський з Афін) − кращого

більш оптимістичніший: “Прогнози на врожай більш оптимістичніші” (ТЕТ, 9.07.2003) – оптимістичніші. (або більш оптимістичні)

більш страшніший: "Немає більш страшнішого податку, ніж податок інфляції" (З заяви Президента України Віктора Ющенка щодо ситуації у ВР // СВ, 5.09.2009); "більш" − зайве слово.

У більшості випадків слід обрати один із цих двох способів утворення вищого ступеня, не змішуючи їх і все ж віддаючи перевагу простій формі порівняння.

2. Пропуск прийменника

більше мінімального: “... якщо вона (зарплата) менше мінімальної” – менша за мінімальну, менша ніж мінімальна.
3. Пропуск суфікса іш -, -жч-, -щ- у прислівнику

"Як вірменинові мені вдвічі боляче й соромно за загибель молодого міліціонера" (Роман Балаян, кінорежисер. День, 10.07.2009) − вдвоє тяжче (тут доречнішою є суплетивна форма, оскільки " болячіше " не вельми добре − неживомовне)
4. Вживання прислівника замість прикметника (теж рос. взірець)

“Принцеса Канді стала ще краще” (на кількох каналах ТБ протягом місяців)– стала ще кращою

“Хто з них найкраще?” ("1+1") найкращий

Там, де в рос. вживається прислівник у вищому ступені порівняння, в українській має бути прикметник з належним сполучником (ніж, чим, як):“брат моложе меня” − брат молодший від мене, або за мене, або ніж я. Тож помилкою буде: брат молодший мене, а тим паче брат молодше мене.
5. Не кращий вибір форми вищого ступеня порівняння

"Людина насправді не стала більш гуманною " (Мих. Сидоржевський. Уродилась рута, рута... // ЛУ, 26.06.2008) − гуманнішою. Контекстуально доречнішою тут є проста (синтетична) форма вищого ступеня порівняння.

Запозичення російських форм найвищого ступеня порівняння

1. З використанням слова "са́мий", якого немає в українській нормі.

Самий необхідний (самий кращий тощо). Дуже поширена похибка в усному мовленні, зокр. у ВР, а також у більшості масових газет − найпотрібніший, найдоконечніший.

"Але знаєте, саме неприємне в цій історії − що чорна справа руйнації демократичної коаліції прикривалася показним патріотизмом" (Зі Звернення Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко щодо політ. ситуації в Україні // СВ, 5.09.2009) − найнеприємніше.

"Ми гарантуємо проведення Євро−2012 на самому високому рівні..."; "у самий складний час..." (В. Ющенко, з приводу перебування М. Платіні в Києві з інспекційною поїздкою − синхрон на всіх телеканалах 3.07.2008) − на найвищому; у найскладніший час.

Іноді посилаються на СУМ, у якому подається одне із значень слова “самий” якраз для творення форм найвищого ступеня. Але (!) /1/ словник подає стилістичні обмеження розм., рідко; /2/ всі наведені приклади – з мови персонажів, тобто це мовна характеристика героя.

2. Рос. "высший" − є для української мови не вищий, а найвищий; як і "лучший" − це не кращий, а найкращий.

Слід знати відмінності у вживанні прикметників, дієприкметників та прислівників вищого і найвищого ступенів порівняння в укр. і рос. мовах. Тут − одна зпричин помилок у нашому мовленні. Напр., рос. “лучшие люди” українською буде не кращі, а найкращі люди, “высшая мера наказания” – найвища міра покарання; “высшее качество” – найвища якість, “высший законодательный орган” – найвищий законодавчий орган, “высшая аттестационная комиссия” – найвища атестаційна комісія. (Ця помилка в назві установи за інерцією з радянських часів залишається й донині).

Цих простих правил не дотримуються наші автори, мовці:

"Живий хліб − кращий товар року (Заголовок у СВ 18.09.2008) − найкращий.

“Джона Кеннеді вона вважала кращим католиком на світі” (ICTV, 9.08.2001, фільм “Тієї ночі”) − найкращим у світі.

"Багато хто (і на жаль, не безпідставно) запитував: 'навіщо у цій російській агітці зго́дився грати кращий український актор'?" (Тетяна Поліщук. Інт. з Богданом Ступкою − про фільм "Тарас Бульба" // День, 26.06.2009) − найкращий.

"Назва 'Зелена гостиниця' або 'Зелений трактир з нумерами' пов’язана з пофарбованим у зелений колір дахомі зеленими кахельними печами, тому готель і вважали «найкращим» та «оригінальнішим». (З рук. кн. про Шевченка, − К., 2012. − С. 84) − "найоригінальнішим".

3. Пропуск суфікса (–іш-, -щ-, -жч-)у формах з префіксом най-.

найнапружений: “У найнапружену пору фінансової кризи, коли господарства вимушені були брати кредити під 400-450 проц., “Світанку[ові]” урядовим рішенням (!) виділили величезну суму під 0,04 проц., яку отоварили пально-мастильними матеріалами за державними цінами” (СВ, 25.12.2003. Про Тетяну Засуху) − найнапруженішу

найрозповсюджений: “У найближчі два десятиліття психічні захворювання стануть найрозповсюдженими захворюваннями у світі (Р.Ера, 10.10.2002) − найрозповсюдженішими., набудуть найбільшого розповсюдження

найвеселий та найвідчайдушний "Капітана Джона Доджа це не бентежить, адже він найвеселий та найвідчайдушний капітан флоту США, справжній морський вовк..." (День, 22.08.2008. Анонси програм, про фільм "Опустити перископ") − найвеселіший і найвідчайдушніший.

найцілющі: “Троїцькі трави є найцілющими” (УР, 5.07.2003) − тут 'трави найцілющіші' або на диво цілющі.

найпроцвітаючий: "Напр., за словами Президента, найнижчі темпи погашення заборгованостей спостерігаються в найпроцвітаючих галузях капіталістичного господарства” (Яр. Грушевський, Укрінформбюро. Чому зростають борги із зарплатні // Грані, 24-30.05.2004) − в найуспішніших (в цій синонімічній, суплетивній формі уникаємо й зрусифікованої форми акт. дієприкм-ка теперішнього часу)

4. Ступенюють відносні прикметники, чого немає в природі мови.

"Світоч" випускає шоколад ще більш вершковіший (з реклами на "Інтері" 4.03.2008) − з більшим вмістом вершків

місцерозташування закладу − центральніше не буває... (Хр., 1.04.2008) − зручне місце − в самому центрі.

Слід користуватися й іншими засобами вираження міри якості, крім ступенювання. Це суфікси, префікси, відповідні прислівники: білявий, чорнявий, солодкуватий; прегарний, дуже сильний (вітер), надзвичайно талановитий. З цією ж метою у поєднанні з простою формою вищого ступеня вживаються слова (присл.) багато, набагато, значно, далеко, ще, якомога тощо: багато впливовіший, набагато давніше, далеко ліпше (цього разу вийшло), значно вужчі (рамки дослідження), ще гучніше (вдарили тулумбаси), “якомога швидше утікай”. Про ці стилістичні можливості української мови іноді забувають.

Вузлики на пам'ять

(для кращого засвоєння норм ступенювання)

Вищий ступінь:

1. Проста (синтетична) форма: додавання до прикметника, прислівника, дієприкметника суф. – ш-, -іш- (новіший, молодший); можливе чергування звуків (с+ш = щ: вищий; г, з, ж +щ = жч: дорожчий).

2. Рідше використовують складену форму, додаючи до прикметника /прислівника, дієприкметника/ слова більш або менш (більш доступний, менш зрозумілий), Найчастіше цю форму використовують до прикм. і дієприкм.: (район більш населений). Поми́лки припускаються ті, хто поєднує ці слова з формою вищого ступеня (більш лагідніший, менш ризикованіший – тр. лагідніший, менш ризикований); на ц. прикл. можна помітити, що лексема “менш” вживається частіше, ніж “більш”.

3. Деякі прикметники утворюють вищий ступінь за допомогою суплетивних /утворених від різних коренів або основ/ форм (гарний − кращий, поганий − гірший).

Найвищий ступінь творять:

1. За допомогою префікса най-, який додають до форми вищого ступеня: найшвидший. Ця форма може підсилюватися частками щонай-, якнай- (щонайдорожчий, якнайменший).

2. Додаванням слів найбільш, найменш до нульової форми: найбільш прогресивний, найменш рентабельний, найбільш переконливо.

Процесові поняття

Система процесових понять є однією з особливостей української мови, які свідчать про її багаті словотвірні (дериваційні) можливості. Це особливо важливо для розвитку термінологічних систем усіх галузей науки та ділової мови. Але засоби наукового стилю неухильно засвоюються всією мовою. Тим паче, що ці норми не є вигадкою вчених; вони виведені зі способів роботи зі словом у живій мові.

Однак ця традиційна система, яку наші філологи інтенсивно і творчо розвивали в роки українізації, була занедбана і просто переслідувана після 1933 року. Її практично забули і послуговувалися формами російської мови, часом двозначними, омонімічними і неточними. Таким чином і тут було широко культивовано суржиковий матеріал, який засмічує мову й понині.

Нижче будуть наведені приклади з сучасних публікацій.

Але зважаючи на те, що й нині ще система процесових понять не виписана в більшості шкільних та університетських підручників, що нею достатньою мірою не володіє більшість авторів і редакторів, стисло подамо відомості про цей розділ мовознавства, опишемо основні механізми словотворення. Скористаємося при цьому джерелами [ 27−31 ], виклавши їх фрагментарно.

За останні роки багато зроблено для повернення в мову цих напівзабутих протягом 30 − 90-х років мин. ст. форм словотворення. Лексикографи дедалі ширше повертають їх у словники. А головне − для наукового і ділового стилю встановлено засадничі національні стандарти (27, 28), якими мають користуватися у своїй творчості журналісти, письменники, викладачі.

Що тут треба знати авторові і редактору?

Незважаючи на спорідненість, російська та українська мови мають значні (а часом навіть і принципові) відмінності в стилістиці, синтаксисі та фразеології. Йдеться, зокрема, й про процесові поняття.

Зазначимо насамперед, що там, де в російській мові є лише видове розрізнення дієслів і віддієслівних іменників (доконаний − недоконаний), в українській мові є близько двох десятків процесових понять. Основні з них − дія, подія і наслідок дії. Їх слід розмежовувати.
І це є перша група правил щодо процесових понять:
1). Розрізняймо дію, подію і наслідок дії
Кардинальна відмінність [за 28 і 30 ] полягає у творенні віддієслівних іменників. Зазвичай від двох російських дієслів, що утворюють видову пару /доконаний − недоконаний/ можна утворити тільки один віддієслівний іменник для позначення процесу, тоді як від українських відповідників − два віддієслівних іменники:

недоконаний: рос. изменять − изменение; укр. змінювати – змінювання

доконаний: рос. изменить − изменение: укр. змінити − змі́нення

В укр. мові, як бачимо, віддієслівні іменники зберігають розмежування за видовою ознакою, тоді як російські її втрачають. Напр.,

українським знищувати, знищити відповідають дві форми в російській − уничтожать і уничтожить;

а парі українських віддієслівних іменників знищування, знищення − лише один уничтожение.

Ця особливість термінологічного словотворення в українській мові відповідає одній з головних вимог до терміна щодо однозначної його відповідності поняттю. Не можна одним терміном позначати як процес, так і його наслідок. Тому в нашій парадигмі процесових понять ми маємо таку картину:

Дія Подія Наслідок
випускання ви́пущення випуск
згинання зігнення згин
змінювання змінення зміна
нарізування нарізання на́різь
повертання повернення поворот
розтягування розтягнення ро́зтяг
сполучання сполучення сполука
устатковування устаткування устатко́вання


Ще приклад:

У російському слові “ соединение ” без контексту ви не розрізните, що це: дія (закінчена чи незакінчена), чи це стик труб, чи математична група; український же ряд − чіткий: дія − це з’єднування, сполуча́ння; подія − з’є́́днання, сполу́чення; а місце, де що-небудь з’єднано, − з’єдна́ння; математична група − сполука. А російською все це − соединение (один омонім).

Таку ж розгортку процесових понять дадуть омонімічні російські слова новообразование, преобразование, определение та под.

З того, що ми спостерігаємо в живому мовленні і ЗМІ, редакторові, філологові мало навчитися розрізняти ці три основні процесові поняття. Слід зосередитися на низці інших різновидів дериватів від дієслів.

І тут маємо засвоїти ще кілька правил.

Друга група правил:

2. Розрізняймо дійові ознаки учасників дії

1. Тут є дві групи ознак: а) ті, що спричинені перебуванням у дії, та б) ознаки дійових властивостей.

а) Ознаки, спричинені перебуванням у дії

Згідно з вимогами держстандарту [ 28] ознаки стану об'єктів, зумовленого діянням на них суб'єктів (перебуванням у дії), треба позначати пасивними дієприкметниками недоконаного виду, утвореними від основи інфінітива недоконаного виду за допомогою суфіксів (ий), (ий): змінюва н ий тиск деформова н е тіло

виліковува н а хвороба ми т ий ґрунт

коригова н ий напрям пришвидшува н ий рух

Ознаки стану об'єктів, спричиненого подіянням на них суб'єктів (подією), треба позначати пасивними дієприкметниками доконаного виду, утвореними від основи інфінітива доконаного виду, утвореними від основи інфінітива доконаного виду за допомогою суфіксів (ий), (ий):

зміне н ий тиск здеформова н е тіло

вилікува н а хвороба вими т ий ґрунт

скоригова н ий напрям пришвидше н ий рух

б) Ознаки і назви дійових властивостей

Ознаки активних дійових властивостей учасників дії (їхньої здатності чи призначеності виконувати дію, спрямовану на пасивного учасника дії) треба позначати віддієслівними прикметниками, утвореними за допомогою суфіксів –льн (ий), –івн (ий), ч (ий) від основи інфінітива недоконаного виду:

вбира льн ий матеріал гальм івн ий пристрій

вимірюва льн ий прилад виконав ч ий орган

Назви активних дійових властивостей позначають іменниками, утвореними від відповідних прикметників за допомогою суфікса –ість: вбира льн ість (вбира льн а здатність) матеріалу

гальм івн ість (гальм івн а здатність) пристрою

виконав ч ість (виконав ч а здатність) о́ргану управління тощо.

Ознаки пасивних дійових властивостей учасників дії (їхню здатність чи призначеність виконувати пасивну роль у дії − виявляти вплив на себе активного учасника дії) треба позначати віддієслівними прикметниками, утвореними за допомогою суфіксів (ий), -овн (ий), енн (ий), -анн (ий) від основи інфінітива доконаного виду:

розтяж н ий матеріал здеформ овн е тіло

вилік овн а хвороба здійсн енн а процедура

скориг овн ий напрям здол анн а перешкода

Назви пасивних дійових властивостей позначають іменниками, утвореними від відповідних прикметників за допомогою суфікса –ість:

розтя́ж н ість матеріалу здеформ о́вн ість тіла

вилік о́́вн ість хвороби здійсн е́нн ість процедури

скориг о́вн ість напряму здол а́нн ість перешкоди тощо.

Ознаки неперехідних дійових властивостей учасників неперехідної дії (їхню здатність чи призначеність виконувати неперехідну дію) треба позначати віддієслівними прикметниками, утвореними за допомогою суфіксів (ий), -лив (ий), -уч (ий), -ав (ий), -ив (ий) від основи інфінітива недоконаного виду:

лет к а́ олія вертикально зліт а́в ий апарат

мін ли́в ий відтінок світ и́в ий об'єкт

плав у́ч ий док

Назви неперехідних дійових властивостей позначають іменники від відповідних прикметників за допомогою суфікса –ість:

ле́т к ість олії вертикальна зліт а́в ість апарата

мін ли́в ість відтінку світ и́в ість об'єкта тощо

плав у́ч ість доку.

Не можна активні та неперехідні дійові властивості суб'єктів дії позначати активними дієприкметниками. Треба вживати для цього засоби прямої призначеності. Наприклад:

неправильно: ріжучий інструмент, плаваючий док, літаючий апарат;

правильно: різа льн ий інструмент, плав уч ий док, літа льн ий апарат.

Не можна дієприкметники недоконаного виду як засіб позначання стану, зумовленого перебуванням у дії, вживати для передавання: ознак стану, спричиненого подією, або пасивних дійових властивостей. Такі поняття треба позначати засобами прямої призначеності. Наприклад, /уявімо собі ситуації в керуванні літаком чи морським кораблем/:

кориго́ваний напрям − напрям /руху судна/, що перебуває у процесі коригування;

скориго́ваний напрям − напрям, що його вже скориговано;

скориго́вний напрям − напрям, який може бути скоригований;

кориго́ваність напряму − характеристика стану напряму, що перебуває в процесі коригування, наприклад: поточна швидкість коригування напряму;

скоригованість напряму − характеристика стану напряму, що його вже скориговано, наприклад: величина, на яку скориговано напрям;

скориговність напряму − характеристика здатності на́пряму піддаватися коригуванню, наприклад: максимально можлива швидкість коригування напряму.

Згідно з вимогами ДСТУ [ 28] треба вживати за прямою призначеністю спільнокореневі віддієслівні прикметники та дієприкметники:

Віддієслівні прикметники, що означають призначеність чи здатність суб'єкта виконувати діяння Дієприкметники, що означають стан об'єкта, спричиненого спрямованим на нього Віддієслівні прикметники, що означають призначеність чи здатність об'єкта піддаватися діянню
діянням поді́янням
відтво́рювальний відтво́рюваний відтво́рений відтво́рний
коригува́льний кориго́ваний скориго́ваний скориго́вний
модифікувальний модифіко́ваний змодифіко́ваний змодифіко́вний
напружувальний напружуваний напружений напру́жний
обро́бчий оброблюваний оброблений обро́бний
обслуговувальний обслуговуваний обслугований обслуго́вний
ремонтувальний ремонтований зремонтований зремонто́вний
редагувальний редагований зредагований зредаго́вний
         


І третя група правил:

3. Розрізняймо назви учасників дії та наслідків

Назви активних учасників дії

Назви активних учасників дії (суб'єктів дії), здатних чи призначених виконувати дію, спрямовану на об'єкт дії, треба позначати віддієслівними іменниками, утвореними за допомогою суфіксів –ач (-ачка), -льн ик (- льн иця), - івн ик (івн иця ), ник (-ниця), -ар (-арка), -яр (-ярка) та ін. від основи інфінітива недоконаного виду:

подрібнювач пальник

копіювальник писар

гамівник кресляр

Не рекомендовано вживати прикметники чи дієприкметники в іменниковому значенні́ для познача́ння учасників дії:

неправильно: напрямна чи напрямляюча, комплектуючі чи комплектуюча, складова

правильно: напрямни́к чи напрямни́ця, комплекто́вання чи комплекті́вка, складни́к

Терміни, що означають назви виконавців дії та засобів і способів виконування дії, у розгорнутій формі мають таку структуру:

<родова назва суб'єкта> + "для" + <назва дії> (<назва об'єкта>),

наприклад: прилад для вимірювання тиску,

алгоритм розв ' язування задачі

Щоб утворити коротший термін, можна:

− конструкцію "для" + <назва дії> (<назва об'єкта>) передати прикметником:

прилад для вимірювання − вимірювальний прилад

прилад для вимірювання тиску − тисковимірювальний прилад;

− частково чи повністю конструкцію "для" + <назва дії> (<назва об'єкта>) передати іменником:

прилад для вимірювання тиску − вимірювач тиску, тисковимірювач.

Назви пасивних учасників дії

Назви пасивних учасників дії (об'єктів дії), що перебували чи перебувають у процесі, треба позначати віддієслівними іменниками, утвореними за допомогою суфіксів –аник (-анка), -еник (-енка), -унок, -юнок, -ок, -анець та ін. від основи інфінітива доконаного чи недоконаного виду:

плу́танка малюнок
кре́сленик дода́нок
пле́тенка зліпок
паку́нок ви́ливок


Наслідки подій

За ДСТУ [ 28] наслідки подій треба позначати відповідними однокореневими щодо назв дії і події віддієслівними іменниками із суфіксами, відмінними від –ння, (-ття), без суфіксів і на –о́вання, напр.

Дія Подія Наслідок
відхиля́ння відхи́лення ві́дхил, відхи́леність
розтя́гування розтя́гнення ро́зтяг, розтя́гненість
устатко́вування устаткува́ння устатко́вання,устатко́ваність
познача́ння позна́чення позна́чка, позна́ченість
виробля́ння ви́роблення ви́ріб
малюва́ння намалюва́ння малю́нок
писа́ння написа́ння на́пис
розко́лювання розко́лення розко́лина
вирі́зування виріза́ння ви́різ
покрива́ння покриття́ по́крив


́

Наслідком події можуть бути:

− стан пасивного учасника дії, спричинений подією: відхиленість, розтягненість, устаткованість, позначеність тощо;

− величини, що характеризують цей стан: ві́дхил, ро́зтяг тощо;

− об'єкти, за допомогою яких досягають цього стану: устатко́вання, позна́ка тощо;

− пасивні учасники дії: ви́ріб, малюнок, напис тощо;

− інші об'єкти, які характеризують пасивних учасників дії: розко́лина, ви́різ, по́крив.

Віддієслівні іменники із суфіксом -к(а) можна вживати лише для позначання наслідків події, об'єктів, суб'єктів, але їх не можна вживати на позначення дії чи події, наприклад:

Неправильно Правильно
дія дія подія наслідок події
оці́нка оці́нювання оці́нення оці́нка
ви́крутка викру́чування ви́кручення ви́крутка


У термінологічних словосполуках, якими позначають виконавців дії, засоби і способи виконування дії, а також інші характеристики дії, треба завжди вживати іменник, утворений від дієслова недоконаного виду, тобто іменник, що означає загальну назву дії. Не можна в таких випадках уживати іменники, що означають подію, їх треба сполучати з іменниками, що означають наслідок чи інші характеристики події, наприклад:

Словосполуки з іменниками, що означають дію Словосполуки з іменниками, що означають подію
засіб пакува́ння свідоцтво про впакува́ння
засоби вико́нування звіт про ви́конання
метод розв'я́зування час (момент) розв'яза́ння
настанови щодо впрова́джування дата впрова́дження
правила прийма́ння акт прийняття́
процедура подава́ння день пода́ння
спосіб готува́ння довідка про підготува́ння
технологія склада́ння посвідка про скла́дення
тривалість створювання момент ство́рення
швидкість виявля́ння імовірність ви́явлення


Докладніше про процесові поняття див. дж. [ 27−31 ]

Ця система стосується насамперед науково-технічної термінології. Однак правила термінотворення взяті з живої української мови, спираються на літературну традицію. Тому їх слід знати не лише науковцям. Це важливо для всіх стилів.

Бачимо, що методика формотворення процесових понять має практичне значення для всієї літературної мови, насамперед у текстах художньої і публіцистичної літератури.

−−−

А тепер поглянемо на сучасні публічні виступи − як усні, так і у ЗМІ. Тут, до речі, побачимо, що помилки у процесових словоформах /деривативах/ можна широко спостерегти і в інших стилях, особливо в публіцистичному.

1. розробка − розробляння

"Україна мало робить для розробки і продажу зброї" (Р. Ера, 17.12.2006) − мало займається розробля́нням і продажем зброї (тут ми уникаємо й тавтології " робить для розробки ").
2. сполу́чення, словосполу́чення − сполу́ка, словосполу́ка

"Але щоразу це словосполучення ("відкриті списки") вживається всує..." (Маша Томак. "Задуха" в атмосфері TV-"Свободи" // День, 6.03.2009) − словосполука. Дія − сполуча́ння слів, подія − сполу́чення слів, а наслідок − /утворена/ словосполу́ка).
3. ро́зв'язок − розв'я́зування

“Ефективність технічної підготовки вчителів суттєво зростає, коли на дисципліни фундаментальної підготовки покладають додаткові функції − це прикладне використання змісту курсів цих навчальних дисциплін для розв’язку конкретних технічних задач” (з рук. до ВОУ № 1 - 2006) − розв'я́зування (тут процес, а не наслідок події).
4. пра́вка-обробі́ток − пра́влення-опрацьо́вування

" Правка композиції, структури тексту − один з перших етапів правки-обробітку. Не виправивши її, безцільно виправляти інші огріхи, наприклад стилістичні, з чого часто починають новачки-редактори" (З дипломної роботи, тр







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.