Кальковані сталі словосполуки

(Спотворені /калькуванням/ звичайні сталі словосполуки)
60 найпоширеніших спотворених фразеологізмів

− більше вього на світі він хотів спати (Вітч., до № 5-6 – 2003) − понад усе, найбільше, більше за все

− бути правим − мати рацію; мати слушність; у контексті − ваша правда

− варто було лише (тут залежність від рос. "стоило")“Торговець, що за час подорожі трохи закуняв, прокинувся, варто було лише колесам почати підскакувати на бруківці” (Вітч., до № 5-6 – 2003) – тільки-но колеса почали підскакувати

− вертілося в голові − снувало(ся), роїлося в голові

− взяти себе в руки (чи й узяти себе до рук) − опанувати себе; перемогти себе (в інших контекстах − "владати собою", "панувати над собою", "керувати собою")

− виходити з себе − втрачати (втратити) витримку (самовладання); дратуватися (роздратуватися). Прислухаймося до філолога 20-х років Миколи Гладкого: " Здається, всі слова, зокрема виходити з себе, такі звичайні, такі зрозумілі... Проте в нашій мові цей російський метафоричний шабльон вражає своєю невідповідністю, своєю якоюсь безґрунтовністю; далеко ясніше й зрозуміліше питоме нашій мові "із шкури вилазить", "із себе пнеться", "аж нетямиться", бо тут є готові образи, знайомі асоціяції, те, що не затримує даремне нашої уваги, а легко й вільно домальовує цілу картину в нашій уяві" (2, 93)

− виходу не було (Валентин Чемерис. Я − Чемерис... − з рук. до Вітч. № 1−2, 2007) − іншої ради не було

− віддавати собі звіт (відповідь − Інна Богословська, “Вікна опівночі”, 17.01.2002), варіант − здавати собі справу − усвідомити /собі/ що, бути свідомим чого, розуміти, зрозуміти що.

"Хоча я й віддаю собі звіт, що за всі роки незалежності українське село жило і виживало не завдяки "турботі" влади, а, скоріше, всупереч їй" (Із звернення Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко до міських голів щодо організації сільськогосподарських ярмарків // СВ, 22.05.2009) − я добре знаю; розумію, цілком усвідомлюю.

− віднялись ноги: “у спортсмена внаслідок травми хребта віднялись дві ноги” (УР-1, 23.02.2003) – відібрало ноги (або відібрало обидві ноги / бо не дві ж з чотирьох /)

− в усіх відношеннях (+ у тому відношенні) “Найвигідніше в усіх відношеннях місце для битви” (З рук до Вітч., № 5-6 − 2003) − з усіх поглядів. Відомий філолог 20-х років О.Курило: "Чужим бренить в українській мові зворот із прийменником в усіх відношеннях. Кажуть усіма сторонами або з усіх поглядів" (подає ілюстр. мат-л) (15, 195). Замість звороту у тому відношенні краще тією стороною, з того погляду. також тим. Замість казати: Це дуже корисно у тому відношенні що... Тр.: Це дуже корисно тим що... (Там само, с. 195−196)

− для виду і для вигляду: Він робив це для вигляду (УР, 14.01.2004) − для годиться, про людське око

− до місця “Пригадали, до місця, й про національні традиції бальзамування” (День, 23.01.2004) − доречно, до діла, до ладу, вчасно; може бути й між іншим. “ До місця, спілкування з гриванями [ кіньми ] дуже позитивно впливає на характер людини, перевиховує її ” (Хр., 14.12.2004) − до речі,.. на характер людини, її поведінку (вихованість). Очев., невдалий переклад рос. "кстати"

− за допомогою чого (рос. "посредством чего, при помощи чего"). − "Проте Павло Петрович зумів успішно вирішити особисте питання, яке турбувало його, за допомогою дипломатичних каналів" (Волод. Горак. Незвичайна жінка в долі незвичайної людини. Павло й Олександра Скоропадські: вибрані сторінки // День. − 2008. − 28 березня) − дипломатичними каналами

О.Курило: "українська мова вимагає тут інструменталя / орудного відмінка /: сіяти сіялкою (а не за допомогою сіялки); взяти кого хитрощами. Російська фраза "Посредством одного химического элемента определить другой" буде в українському перекладі: одним хемічним елементом визначити другий. Замість − За допомогою казок тр. розвивати дитячу фантазію, − Слід: " казками треба розвивати дитячу фантазію" [ 15, 195 ]

− залишився в живих − по-нашому має звучати уцілів або вижив, чи залишився серед живих

− залишитися ні з чим, залишитися на бобах, залишатися в дурнях (від рос. оставаться в дураках, о. на бобах, о. с носом) − пошитися в дурні, опинитися в дурнях, піймати облизня, вхопити шилом патоки, маком сісти, дзьобом сісти

− йти своїм чередом ("А в селі життя йде своїм чередом" // ТСН на 1+1, 11.09.2009) − іти своїм звичаєм (своєю чергою); іти (піти) собі

− і в голову не приходило – і на думку не спадало. [ 2]; а у О. Забужко − "щось таке їм і до голови б не стрелило"[ 7, 306 ]

− кидатися в очі − впадати в очі; але можливі й інші контекстні варіанти. “Не одразу кидається в очі розпорядження” (Ірина Погорєлова, “Грані-плюс”, 24.03.2003) − тут можна "не одразу завважуєш" “ Кинувся в око один рядок...” (ВК, 1.08.2002) – впав у око, запам’ятався. Про щось гарне − очі вбирає. Досвідчені літредактори кажуть молодим журналістам: “Кидається в очі кішка...” − для запам'ятовування, як мнемонічний прийом.

− ламати голову (з рук. до Вітч. № 5-6 – 2003) − сушити голову; "над цим треба поламати голову " − /по/поморочити собі голову

− на перевірку, іноді й на повірку: “Проте заяви Чубайса виявилися на перевірку чи то піною, а чи погано розрахованим піаром” (День, 6.12.2004) − “...заяви Чубайса насправді (тут можливо і “в дійсності”) виявилися...”; “ Уряд Ющенка запропонував народові програму дій, яка на перевірку й за чесною характеристикою прем’єра є не зовсім програмою, а “філософією” (ДТ, 16.07.2005) − насправді (калькований фразеологізм)

− на поразку стріляти (з рук. до Вітч., № 3−4, 2008). Як здивовано запитує Петро Федотюк, стріляти так, щоб зазнати поразки? Можна б "на влучання" або, за Караванським, "на знищення"

− на слуху́ "Його ім'я на слуху у львів'ян уже багато років" (Єгорова Ірина. Чому в країні до цього часу говорить "калашников"? // День, 30.11.2009) − не сходить з язиків; на язиках львів'ян

− на чолі кута: “Одні ставлять за основу дидактичний елемент, інші ставлять на чолі кута особистість”, тобто виховний елемент (з рук. до ВОУ № 1 − 2004) − одні ставлять в основу дидактичний елемент, інші − особистість..; на перше місце ставлять. Отже, ставити (класти) в основу (в основу основ), на перше місце

− немає іншого виходу (з рук. до Вітч. № 5-6 − 2003) − нема іншої ради; синонімічений фразеологізм − нічого не поробиш (з рук. до Вітч. № 5-6 – 2003) − нічого не вдієш, на це нема ради.

− не по собі: “Їй було не по собі від учорашнього” (з рук. до Вітч. № 5-6 – 2003) − / про самопочуття, здоров'я /було погано, недобре почувала себе, їй було зле; / в етичному плані / їй було неприємно, прикро, вона почувалась ніяково

− нічого не поробиш (див. "немає іншого виходу")

− носити характер (наклепу, епідемії і под.) – мати характер чого, бути схожим, скидатися на що. "Походи по сіль часто носили військовий характер" (УР-1, Нат. Земна, 18.02.2007) − мали військовий характер, набували (набирали) військового характеру; СУМ, РУС ще давали і “носити характер”, сучасна ж літературна практика віддає перевагу наведеним вище зразкам, фахові автори і редактори повністю відмовились від цієї рос. кальки. Можливі й не буквальні варіанти: "На мій погляд, доповідь носить швидше констатуючий характер " (Нардеп. Ганна Герман // День, 28.03.2008) − доповідь переважно констатувальна (чи лише констатує)

− “ ..оволодів собою, зробивши вигляд, ніби нічого такого не помітив...” (Борис Старчевський. “Провінціал з країни дурнів” − з рук. до Вітч. № 1-2 − 2005) − опанував себе, удавши... Інші варіанти:запанувати над собою; перемагати (перемогти) себе

− оголити зброю – видобути (добути) зброю, вийняти зброю.

− підведення підсумків "Нарада з питань підведення підсумків роботи" (День, 2.02.2008) − нарада для підбиття підсумків роботи; можна: для підсумовування зробленого

− під відкритим небом "Концерт мав відбутися під відкритим небом " (ДТ, 7.07.2007) − просто неба

− підняти питання − порушити питання (Крим. рекомендує й здійняти питання)

− пішла в діло зубна паста (з рук. до Вітч. № 7-8, 2003) − пішла в хід.

− попала в поле його зору − навернулася на очі, впала в очі

− привести в порядок (у належний стан) − упорядкувати що, дати лад чому, довести до пуття що

− прикладати зусилля (від рос. прилагать усилия) − докладати зусиль (усіх сил)

− приходити в голову: “Ця ідея вже тоді прийшла мені в голову” (З рук. до Вітч. № 5-6 − 2003) − спала мені на думку; "Якось прийшла йому в голову прикра думка…" − якось йому запала в голову прикра думка. М.Гладкий (3) осн.овним відповідником рос. ідіомі теж вважає "мені спало на думку" з варіантами: "спливло", "зійшло", "набігло на думку". У Марка Вовчка маємо ще на думку навертається". У Крим.: мені спало на думку (спливло, зійшло, набігло); мені здумалося, і ще зовсім нестандартне − мені впало /і навіть стрілило/ в голову. ("Вже як їй що впаде /стрілить/ в голову, то…").

− приходити до свідомості Аналізує Микола Гладкий: "… Спостерігаємо у Йвана Ле: "Одарка вже не впада у нестямність, де неологізм "нестямність" утворено може й цілком слушно від живих у нашій мові кореневих основ ("тяма", "тямок", "тямити"…), але дієслово "впадати " тут опинилося тільки під впливом російських фразеологічних зворотів типу: "впасть в обморочное состояние", "впасть в бессознательное состояние" тощо.

Навпаки,− продовжує дослідник,− в Б.Антоненка-Давидовича у звороті: "Нарешті Копачиха прийшла до свідомости" − цілком слушно бачимо дієслово "прийшла", але зовсім не до речі тут іменник "свідомість", що його сполучні асоціяції в українській мові вужчі, ніж російське "сознание", і не поширюються на такі словосполучення, як "приходить в сознание". В українській мові "людина має свідомість своїх обов'язків", вчинок може бути "свідомий", себто з цим словом зв'язане уявлення певної розумової акції без поширення на відчуття чи відчування як окрему категорію психічних явищ; тим то рос. "приходить в сознание" віддаємо в укр. мові: " приходити, прийти до пам'яті ", " приходити до притомности, до розуму "; нарешті, можна це віддати й одним словом: 'опритомніти', 'отямитися', 'очунятися' і т. ін." (1, 92)

− приходити до себе − "Рудьковський просто стривожений і не прийшов до себе після відходу з мерства Чернігова" (Ліля Григорович на 5 кан. ТБ, 29.06.2006) − не отямився; після відмови від посади голови міста. У прямому знач. − опритомніти

− рости не по днях, а по годинах, недобре й: рости не щодня, а щогодини, як писав Олексій Кундзіч, "бо рости не можначерез день чи через годину" − рости як з води, рости на очах[ 14, 161 ]

− скінчити життя самогубством: "Трохи не скінчив життя самогубством " (Газ по-укр.) − трохи не заподіяв був собі смерті, мало не вкоротив собі віку (за 3, 101), наклав на себе руки

− справляти глибоке враження на кого (від рос. " производить глубокое впечатление") − западати глибоко в душу. [9, 17 ]

− тільки тим і займатися: “То ми тільки тим і будемо займатися, що їсти, спати та сприймати [інформацію лектора]?” (з рук. до Вітч. № 5-6 − 2003) − тільки те й робитимемо.

− тішити себе думкою (від рос. тешить себя мыслью) (калька!) − багатіти думкою

− того і гляди (5-й канал ТБ, 19.06.2004) − так і дивись. (за контекстом ось-ось, от-от)

− той чи інший: "Віддаючи рос. 'тот или иной', наші газетярі вельми полюбили ' той чи інший ': 'заїжджали в те чи інше село'; 'від тих чи інших військових агентів', 'тієї чи іншої кампанії' і т.д., а в українській мові можна чудово обійтися без цього незграбного витвору: 'заїжджали в яке-небудь село', 'від котрогось з військових агентів', 'якоїсь кампанії' [ 2]

− тут як тут − "У найвідповідальніші моменти утвердження української козацької державності Іван Сірко, як кажуть, був тут як тут, і робив так, що Україна від цього програвала" (Микола Сірук. Інт. з істориком, проф. Вол. Сергійчуком // День 16−17.03.2012) − Ів. Сірко, як кажуть, тут і вродився

− у великій мірі − найчастіше це штамп, зайві слова: "Це у великій мірі виправдує затрати..." Якщо ж ідеться не про єдину причину, то "зчаста (частково) виправдує" /чи й великою мірою виправдує/;

− увійти (вступити) в силу (про закон, ін. правовий документ) − набрати (набути) чинності, сили закону

− уводити в оману Караванський [ 9, 26-27 ] кваліфікує як українізовану копію рос. вводить в заблуждение. “Жива мова, пише він, не має такого звороту... Чи ж наші лексичні одиниці забивати баки кому, замилювати очі кому, збивати з пантелику кого, наводити полуду на очі кому, заводити на манівці кого і багато ін. не годні заступити кальки вводити в оману?” [ Омана, завважує далі Караванський, абстрактне поняття, яке не викликає в нашій уяві жодного образу. Рос. заблуждение під цим оглядом набагато образніше ]. Наведені ще деякі літературні зразки і можливі відповідники: “Ворога завжди треба вводити в оману ” (Л.Смілянський) – збивати з пантелику; “Я... дивуюся інженерові... Вводить в оману і мене, і вас” (І.Ле) – забиває баки; “..я видав книгу, яка.. вводила читача в оману” (Ю.Смолич) – збивала з пантелику

− у свою чергу У Крим.: своєю чергою, і собі, знов, і собі знов, на свій пай

− у тому числі − найчастіше зокрема (“Сучасна ситуація в Україні загострила багато проблем науки і освіти, в тому числі й питання викладання та дослідження історії” (з рук. до ВОУ № 3, 2003) − зокрема, серед інших − і питання...

− я був у жасі (у шоці) − мене взяв жах (я був шокований)

− як ні в чім не бувало `”Він, як ні в чім не бувало, продовжив обірвану тему” (Борис Старчевський. “Провінціал з країни дурнів” − з рук. до Вітч. № 1-2 − 2005) − наче й не було нічого, наче нічого й не сталося, наче й не він

− якщо вам буде завгодно (Вітч., до № 5-6 − 2003) − якщо хочете; як собі хочете /від рос. если вам будет угодно, тобто як ви забажаєте/

Тобто, як бачимо, культивовано було і у великих кількостях засвоєно нинішніми авторами фразеологію теж кальковану, наближену до російських зразків. А то й просто користуються російськими зразками без перекладу − це своєрідне "ледаче мовлення" авторів:

"Історія не знає сослагательных наклонений − если бы да кабы …" (УР-1, 16.02.2010; гість редакції − відомий гідролог) − чому б же не сказати по-українськи: "не знає умовного способу − якби та якби"? Чи граматична термінологія є тільки в російській мові?

"Але не обольщайтесь, колеги, ми від свого не одступимося..." (ВР, 16.02.2010, н.д. Іван Кириленко) − не тіште (чи не колишіть...) себе надіями...

"Я зараз говорю, як кажуть російською мовою, " нелицеприятные вещи ", але їх треба говорити" (Наталія Ромашова та ін. Як "вилікувати" парламент? /з інт. з Л.Кравчуком/ // День, 5−6.03.2010) − кажу думки, "які не дуже приємно слухати". Чим же гірші українські відповідники?
Трапляється й чимало спотворених фразеологізмів, контамінацій у них, що призводить до макаронічності в текстах:

− "Вернувся на круг свій " (СТБ, т/с "Синя борода", 28.02.2010) − на круги свої (31), можна й на круги своя (як старослов'янізм).

− "Закордонні гастролі, про які полюбляють розповідати наші музичні діячі, часто є туристичними поїздками, а анонсовані контракти із зарубіжними продюсерами − маячнею сивої кобили" (Тижевик "Коментарі", № 8, 25.02.2011. − С.28) − сном рябої (або "сивої") кобили; можна було й синонімічні: "вигадками" або "побрехеньками".

−"Ніякої послідовності. З капустою нібито все гаразд, так вскочили в гречку. А що на черзі? (з "Думок уголос", надіслав Борис Балацький з м. Херсона, СВ 22.10.2010) − оскільки йдеться про підвищення цін, то напр., " підскочили ціни на гречку"... (бо "вскочити в гречку" − зовсім інший смисл) Побічний смисл фразеологізму

Тобто дуже вже часто подибуємо в наших публікаціях і спотворені сталі словосполуки, і контамінації у фразеологізмах, і просто "ледаче мовлення". Як і в лексиці. Одне слово, як каже старшина в гумористичній добірці "Сільських вістей" − "Ви що, не розумієте, що ходите по лезу порохової бочки?" (СВ, 22.01.2010):
І ще таке зауваження.

У фразеології, як і в лексиці, важливо дбати про різноманітність. І тут не слід забувати про синонімічні фразеологічні варіанти:

" З вогню та в полум'я " (себто з однієї скрути в іншу, часом іще більшу) − можливий і такий варіант, але ми маємо й інші, суто наші − "з дощу та під ринву", "уникав диму та й упав в огонь", які чомусь забувають.

" Не втрачаючи присутності духу " (УМ) − не розгубившись, не втрачаючи самовладання; (рос. невозмутимо) без найменшого зворушення, спокійно, спокійнісінько; (равнодушно) байдуже, байдужісінько.

" Приступати до роботи" − ставати до роботи (до праці), розпочати (почати) роботу (працю), братися,(узятися) за роботу.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: