SAQ (The strategy and atribution guestionnaire) запропонований фінськими психологами Jari-Erik Nurmi, Katarina Salmela-Ago u Tarja Haavisto.

SAQ грунтується на уявленні про те, що спосіб мислення і поведінки людини в певних ситуаціях впливає на ступінь успіху. Ці когнітивні та поведінкові моделі почали характеризуватися як когнітивні і атрибутивні стратегії (стратегії дописування), такі як “самоперешкода”, “обманливий підйом” оптимізму і захисний песимізм. Типовими для цих стратегій є те, що вони відрізняються за числом психологічних компонентів, таких як провал надій, рівень зусиль і цілей, планування завдання, яке нерелевантне (невідповідне) завданню поведінки, відповідна каузальна атрибуція. Під каузальною атрибуцією розуміється система поглядів, оцінок, суджень і т.д. суб’єкта, які впливають на його сприймання ситуації. При цьому здійснюється дописування деяких особливостей ситуації людям. Іншими словами, люди схильні дописувати один одному і самим собі як причини поведінки, так інколи і самі зразки поведінки чи якісь більш загальні характеристики. Дописування здійснюється або на основі схожості поведінки особи з певним зразком, який є у минулому досвіді суб’єкта, чи на основі аналізу власних мотивів, припускаючих в аналогічній ситуації.

У психологічній літературі пропонується багато різний типів стратегій. Наприклад, Джонс і Берглас розглядають самоперешкоди як приклад стратегії непристосованості в ситуації досягнення. Люди, які ставлять собі перепони, чекають невдачу, тому часто зосереджуються на поведінці, невідповідному завданні, щоб оправдати себе. Пізніше, якщо їх посягає невдача, вони використовують цю поведінку як атрибутивне оправдання (тобто знаходять “причину” своєї невдачі і таким чином оправдовують себе.

Кантор виділяє два типи адаптивних стратегій у навчальній ситуації. Оптимістична стратегія характеризується цілеспрямованою боротьбою за успіх, яка грунтується на високому рівні очікувань, що виходять з попереднього досвіду, і бажанням підвищити уже наявний імідж компетентності. Для студентів з песимістичною стратегією були установка захисного низького рівня очікувань, почуття сильної тривоги і вихід з під контролю перед виступом. Але ці негативні очікування не оправдовуються, а служать своєрідним атрибутивним прикриттям і мотивом перед виступом, таким чином приводячи в результаті до успіху. Вчені допускають, що на вибір різних типів стратегій впливають деякі особистісні характеристики, такі, як самооцінка, впевненість в “Я-концепції” (в загальному уявленні про себе), підвластність депресіям. Наприклад, наявність позитивного Я-іміджу передбачає застосування в основному стратегій самоперешкод і захисного песимізму. Люди з нестабільною самооцінкою застосовують частіше стратегію самоперешкоджень, ніж ті, у яких самооцінка більш стійка. Крім того, самоперешкодження (очікування невдачі і нерелевантна поведінка) більше появ’язані з низькою і нестабільною самооцінкою, ніж з високою самооцінкою.

SAQ включає 10 шкал. П’ять з них відноситься до ситуації досягнення (ситуація, в якій людина поставлена в такі умови, за яких їй необхідно чогось досягти), а інші п’ть – до афіліативної ситуації (афіліація – це прагнення до собі подібних).

Шкали SAQ для ситуації д о с я г н е н н я: (1) шкала очікування успіху (вимірює ступінь, в якому люди надіються на успіх і не хвилюються з приводу можливих невдач), (2) шкала нерелевантної поведінки (вимірює ступінь, в якому люди більш схильні до поведінки, яка перешкоджає виконанню завдання, ніж до поведінки, яка допомагає виконати завдання. Ця шкала вимірює поведінкову самоперешкоду та поведінку, яка веде до оправдання невдач.), (3) шкала пошуку соціальної підтримки (вимірює ступінь нахилу індивіда до пошуків соціальної підтримки у інших людей), (4) шкала рефлексивного мислення (вимірює нахили суб’єкта до рефлексії, тобто планування, обдумування наперед своїх дій, зважуювання різних варіантів розв’язку при зіткненні з вибором чи проблемою. Шкала вимірює орієнтацію на когнітивне планування у ситуації досягнення), (5) шкала орієнтації на підкорення собі ситуації (вимірює ступінь впевненості людей в тому, що вони особисто контролюють ситуацію, а не зовнішні фактори, випадки чи інші люди впливають на неї. У протилежність цьому може бути описана безпомічність).

Шкали SAQ для афіліативної ситуації: (6) шкала очікування успіху в ситуації міжособистісної взаємодії, (7)шкала нерелевантної поведінки в ситуації міжособистісної взаємодії, (8) шкала уникнення (вимірює ступінь, в якому люди мають тенденцію уникати соціальних ситуацій та відчувати хвилювання і дискомфорт у них. Шкала уникненя вимірює соціальну втечу чи віддалення, в той же час шкала нерелевантної поведінки спрямована на виявлення тенденції створювати поведінкове оправдання, щоб уникнути ситуації.), (9) шкала орієнтації на підкорення собі ситуації (вимірює ступінь впевненості в особистому контролі над ситуацією і більшому впливові на ситуацію, ніж впливові зовнішніх факторів, випадків і інших людей. Знову ж таки, протилежністю цьому є безпомічність), (10) шкала песимізму вимірює ступінь, в якому люди піклуються і постійно думають про можливі невдачі.

Як свідчать автори питальника, нерелевантна поведінка і уникнення повинні бути присутні одним і тим же людям, і обидва ці компоненти повинні сприяти самоперешкодженню у соціальних ситуаціях. Крім цього, для ідентифікацій різних стратегій необхідно брати до уваги всі рівні окремих шкал SAQ одночасно.Наприклад, люди, які схильні до самоперешкод, повинні проявляти низький рівень очікування успіху і високий рівень нерелевантної поведінки.

Оптимісти повинні мати високий рівень очікування успіху, рефлексивного мислення і низький рівень нерелевантної поведінки. З іншого боку, песимісти повинні мати середній рівень очікування успіху, високий рівень рефлексивного мислення і низький рівень нерелевантної поведінки. У безпомічних людей присутній низький рівень очікування успіху, нерелевантної поведінки і орієнтаціїї на підкорення собі ситуації. Люди, які дотримуються стратегії соціальної скованості, повинні мати високий рівень уникненя і низький рівень пошуку соціальної підтримки.

Цей питальник може бути корисний для різних цілей. Його можна використовувати для діагностики психологічних проблем, які мали нахили у минулому у зв’язку з нахилами до невдач в різних ситуаціях. До таких проблем можна віднести тривожність, невпевненість, сором’язливість і т.д.

Нижче подані різні твердження. Уважно їх прочитайте. Оцініть, наскільки вони підходять до вас, і виберіть відповідний варіант відповіді. Варіанти відповідей на кожне питання наступні:

Коли я починаю виконувати завдання, я, як правило, впевнений, що успішно його закінчу.

Коли перед мною стоїть важке завдання, часто трапляється так, що у мене знаходиться ще якась робота.

Мені здається, що не варто жалітися іншим на свої неприємності.

Коли я стикаюся з труднощами, то часто думаю про те, як їх подолати.

Мої успіхи в справах залежать від випадку.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: