Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підруч. – К.: Либідь, 2001. – С. 169-304.





Бродецький О. С. К’єркегор: теологія відчайдушної свободи // Людина і світ. – 2004. – № 7. – С. 29-34.

Евлампиев И.И. Неклассическая метафизика или конец метафизики? Европейская философия на распутье // Вопр. философии. – 2003. – № 5. – С. 159-171.

Скирбекк Г., Гилье Н. История философии: Учеб. пособие: Пер. с англ. – М.: Владос, 2001. – С. 645-683.

Современная западная философия: Словарь. – М.: Политиздат, 1991. – С. 212-214, 253-256.

 

Т е м а 7. Українська філософія: традиції

та особливості

 

П л а н

 

1. Філософська думка у духовній культурі Київської Русі.

2. Філософія українського Відродження та Просвітництва.

3. Філософія Г.Сковороди.

4. “Філософія серця” П.Юркевича.

5. Українська філософія ХІХ – початку ХХ ст.

6. Українське філософське відродження 20-х і 60-х рр. ХХ ст. і сучасний розвиток філософії в Україні.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Валявко І.В. Стан дослідження філософських студій Дмитра Чижевського в Україні // Філософ. думка. – 2004. – № 6. – С. 119-133.

Волинка Г. Дещо про філософські орієнтації Михайла Петровича Драгоманова // Пам’ять століть. – 2003. – С. 30-33.

Гнатюк Я. Філософсько-науковий кордоцентризм П. Юркевича // Людина і політика. – 2002. – № 1. – С. 107-114.

Закідальський Т. Поняття серця в українській філософській думці // Філософ. і соціол. думка – 1996. – № 8. – С. 25-38.

Ткачук М. Києво-Могилянська академія і становлення академічної філософії в Україні // Філософ. думка. – 2000. – № 4. – С. 37-56.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К.: Вищ. шк., 1992. – С.44-45.

Шейко С., Марусич В. Духовні засади поліцентричного характеру української філософії // Філософ. обрії. – Вип. 3. – К.; Полтава: Б.в., 2000. – С. 38-51.

 

 

Р о з д і л II. онтологія, гносеологія, соціальна філософія

 

Т е м а 8. Філософський зміст проблеми буття

 

П л а н

 

1. Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визначення. Типи онтології.

2. Основні форми буття. Особливості людського буття.

3. Категорія “субстанція” та її роль у визначенні онтологічних основ світу.

4. Формування науково-філософського поняття матерії. Матерія як субстанція.

5. Матерія і рух. Класифікація форм руху.

6. Простір і час як форми існування матерії.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Аляєв Г. Металогічність буття як першопринцип метафізики життя // Філософ. думка. – 2001. – № 6. – С. 97-122. – 2002. – № 1. – С. 84-89.

Канак Ф. Перехідний стан буття: поняття і місце в трансформаціях // Філософ. думка. – 2001. – № 4. – С.14-19.

Караульна Н. Духовність: сфера сутності чи існування людини? // Вісн. НАН України. – 2002. – № 11. – С.46-50.

Рубашкин В.Ш., Лахути Д.Г. Онтология: от натурфилософии к научному мировоззрению и инженерии знаний // Вопр. философии. – 2005. – № 1. – С. 64-69.

Сиров В. “Картина світу” в сучасній науці і філософії // Людина і світ. – 2004. – № 9. – С.31-35.

 

Т е м а 9. Свідомість як філософська проблема

П л а н

 

1. Проблема свідомості в історії філософської думки: античне, середньовічне, новоєвропейське й сучасне розуміння свідомості.

2. Сутність відображення. Генезис форм відображення.

3. Походження свідомості: біологічні й соціальні передумови. Ідеальна природа свідомості.

4. Свідомість у структурі психіки людини. Основні компоненти свідомості. Свідомість і несвідоме.

5. Функції свідомості.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Васильев В.В. Мозг и сознание: выходы из лабиринта // Вопр. философии. – 2006. – №1. – С. 67-79.

Иванов А.В. К проблеме онтологического статуса явления сознания // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. – 2002. – № 2. – С. 15-29.

Кутняк І. Субстанційність свідомості в модусах життєвого світу індивіда // Філософ. обрії. Наук.-теорет. часоп. – Вип.11. – К.: Б.в., 2003. – С.148-162.

Лобастов В.Г. К логическим определениям сознания: Э.В.Ильенков и И.Кант // Вопр. философии. – 2004. – № 3. – С.56-66.

Таланов В. Сознание, открытое новым смыслам жизни // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2003. – № 10. – С. 18-25.

Т е м а 10. Діалектика та її альтернативи

П л а н

 

1. Діалектика як вчення про розвиток і метод пізнання. Історичні форми діалектики. Об’єктивна й суб’єктивна діалектика.

2. Діалектика як система принципів, законів, категорій.

3. Основні закони діалектики та їх методологічне значення.

4. Категорії діалектики. Значення законів і категорій діалектики для теоретичної і практичної діяльності юристів.

5. Альтернативи діалектики: класичні й некласичні концепції.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Гурій Т.О. Діалектична єдність філософських категорій загального, особливого та одиничного як головна передумова з’ясування сутності кваліфікації адміністративного правопорушення // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2002. – Вип.18. – С.179-183.

Катречко С.Л. Как возможна метафизика? // Вопр. философии. – 2005. – № 9. – С.83-94.

Коротких В.И. Система философии Гегеля как предмет историко-философского рассмотрения // Вестн. Моск. ун-та. Сер.7. Философия. – 2002. – № 6. – С.3-19.

Крисюк Ю. Синергетична інтерпретація соціального порядку // Право України. – 2005. – № 7. – С.30-33.

Ровинский Р.Е. Самоорганизация как фактор направленного развития // Вопр. философии. – 2002. – № 5. – С. 67-76.

Т е м а 11. Сутність і структура пізнавального процесу

та методологія наукового пізнання

 

П л а н

 

1. Пізнання як предмет філософського аналізу. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

2. Види пізнавальної діяльності: чуттєве й раціональне, емпіричне й теоретичне та їх взаємозв’язок.

3. Практика як основа всіх форм життєдіяльності людини. Функції практики.

4. Проблема істини у філософії і науці.

5. Методи наукового пізнання. Рівні методології.

6. Основні форми наукового пізнання та їх взаємозв’язок.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Зажицкий В.И. Истина и средства ее установления в УПК РФ: теоретико-правовой анализ // Гос-во и право. – 2005. – № 6. – С. 67-75.

Ивакин А.А. Система методологии научного познания // Акт. пробл. політики. – Вип.15. – О.: Юрид. літ., 2002. – С. 246-254.

Кірюхін Д. Наука і релігія: нові принципи взаємовідносин // Людина і світ. – 2002. – № 4. – С.10-15.

Норманн Г.Э. Карл Поппер о ключевых проблемах науки ХХ века // Вопр. философии. – 2003. – № 5. – С.96-102.

Петрушенко В.Л. Межі знання і знання меж // Філософ. думка. – 2005. – № 3. – С. 3-17.

Пироженко В.О. Поняття істини в суспільствознавстві у контексті ситуаційного аналізу // Вісн. НАН України. – 2005. – № 11. – С. 19-31.

 

Т е м а 12. Філософський аналіз суспільства

 

П л а н

 

1. Соціальна філософія: основні підходи до розуміння суспільства.

2. Суспільство як система, що самоорганізується й саморозвивається.

3. Соціальна структура суспільства. Характеристика складових соціальної структури.

4. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального.

5. Суспільні відносини, їх сутність і зміст.

6. Суспільні закони, їх особливості, класифікація та механізм дії.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Андрущенко В.Л., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Генеза, 1996. – С. 94-155.

Васильчук Ю.А. Социальное развитие человека. Фактор социума // Обществ. науки и современность. – 2003. – № 6. – С. 28-40.

Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К: Либідь. – 2001. – С. 117-133.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М.: Политиздат, 1992. – С. 373-392.

Філософський словник соціальних термінів. – Х.: ТОВ “Р.И.Ф.”, 2005. – С. 571-574.

Хантингтон С. Зіткнення цивілізацій // Філософ. і соціол. думка. – 1996. – № 1-2. – С. 9-29.

Т е м а 13. Людина як предмет філософського аналізу.

Особистість і суспільство

П л а н

 

1. Проблема людини у філософії. Основні концепції походження людини.

2. Антропосоціогенез та його основні фактори.

3. Сутність людини. Взаємозв’язок біологічного й соціального в людині.

4. Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства. Соціальне буття людини як єдність індивідуального й суспільного.

5. Сенс життя людини. Проблема життя і смерті у філософії. Дискусія про “право на смерть”.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Андрущенко В.Л., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Генеза, 1996. – С. 174-220.

Касиррер Э. Опыт о человеке / Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 3-30.

Семенов В.С. О перспективах человека в ХХІ столетии // Вопр. философии. – 2005. – № 9. – С. 26-37.

Соболь О. Свобода особистості в інформаційному соціумі // Філософ. думка. – 2002. – № 5. – С. 40-58.

Філософський словник соціальних термінів. – Х.: ТОВ “Р.И.Ф.”, 2005. – С. 43-52, 425-426.

Фейгенберг И.М. Человек Достроенный и биосфера // Вопр. философии. – 2006. – № 2. – С. 151-161.

Т е м а 14. Духовне життя суспільства

П л а н

 

1. Духовне життя суспільства та його структура.

2. Суспільна свідомість, її структура. Суспільна свідомість й індивідуальна свідомість.

3. Форми суспільної свідомості та їх взаємозв’язок.

4. Культура як специфічна соціально-духовна реальність. Функції культури.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Бергсон А. Два источника морали и религии: Пер. с фр. – М., 1994.

Духовне оновлення суспільства. – К., 1990. – 245 с.

Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Твори. – Т. 3. – С. 7-521.

Тойнбі А. Дослідження історії. – К.,1995. – С. 418-512.

Українська культура: історія і сучасність. – К., 1994. – С. 288 – 412.

 

Т е м а 15. Сенс і спрямованість історії

 

П л а н

 

1. Філософія історії, її предмет, функції та особливості.

2. Сучасні концепції та напрямки філософії історії.

3. Проблема спрямованості історичного процесу (теорії історичного кругообігу, локальних культур і цивілізацій, уявлення про лінійну спрямованість історії).

4. Сенс історії та ідея історичного процесу.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Бранский В.П., Пожарский С.Л. Глобализация и синергетическая философия истории // Обществ. науки и современность. – 2006. – № 1. – С. 109-120.

Хантингтон С. Зіткнення цивілізацій // Філософ. і соціол. думка. – 1996. – № 1-2. – С. 9-29.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – С.141-165.

Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия. – 1989. – С. 700.







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.