|
Що означало у давніх греків слово “космос”?- безповітряний простір; - безконечність; - нерухомі зірки; - порядок. Хто з названих філософів є представниками мілетської школи? - Геракліт; - Анаксимен; - Піфагор; - Парменід; - Фалес; - Анаксимандр. Яким уявлялось Фалесу начало світу? - атоми – основа всіх речей; - боги – творці усього існуючого; - вода – начало усього існуючого; - чотири елементи – начало усіх речей. Що є началом світу, згідно з вченням Анаксимандра? - повітря; - вогонь; - матерія; - апейрон. Що, на думку Анаксимена, є началом усього? - ефір; - вогонь; - повітря; - безкінечність. З чим, на думку Піфагора, узгоджуються всі речі? - з душею; - з космосом; - з простором; - з числом. 8.Піфагор вважав, що після смерті душа … - переселяється в інше тіло; - припиняє існування; - розчиняється в світовому дусі; - існує окремо від тіла. 9.Кому належать наступні слова: “ Цей космос, один і той же для всіх, не створив ніхто з богів, ніхто з людей, але він завжди був, є і буде вічно живим вогнем, що рівномірно спалахує, рівномірно згасає”? - Емпедоклу; - Фалесу; - Анаксимену; - Геракліту; - Парменіду. Як у Геракліта називається те, що керує усіма речами, є критерієм істини, існує вічно? - апейрон; - космос; - логос; - квінтесенція. 11.Хто першим в історії філософії поставив питання про буття? - Геракліт; - Парменід; - Сократ; - Фалес. Як слід розуміти думку Парменіда: “Мислення та буття - одне і те ж”? - існує світ, який чуттєво сприймається; - буття є, а небуття немає; - існує лише те, що можна мислити; - існує лише умоглядний світ. Хто з філософів стверджував, що неможливий поділ речей до безкінечності? - Анаксагор; - Демокрит; - Зенон Елейський; - Парменід. Яке знання Демокрит називав “справжнім” на відміну від “темного”? - інтуїтивне; - містичне; - раціональне; - чуттєве. Хто з філософів відноситься до досократичного періоду? - Аристотель; - Геракліт; - Анаксагор; - Емпедокл; - Епікур; - Демокрит; - Зенон з Елеї. 16.Який вислів належить Протагору: - “В одну і ту ж річку не можна увійти двічі”; - “Я знаю, що я нічого не знаю”; - “Людина є міра усіх речей”. Чого шукав Діоген, ходячи містом вдень із запаленим ліхтарем? - мудрості; - справедливості; - щастя; - людину. 18.Сократ основну увагу у своїх міркування приділяв: - космосу та закону його розвитку; - політичному устрою держави; - людині та внутрішнім чинникам її дій; - атомістичній теорії; - співвідношенню світу ідей та світу речей. 19.Наполягання на тому, що справжнє знання є основою правильних моральних вчинків було характерним для: - Геракліта; - Сократа; - Демокрита; - Марка Аврелія; - Сенеки. 20.Кому з античних філософів належить вислів: “Заговори, щоб я побачив тебе!” - Діогену; - Геракліту; - Платону; - Сократу. Хто з античних мислителів поділяв філософію на практичну і теоретичну? - Піфагор; - Геракліт; - Платон; - Аристотель. Хто із названих філософів відноситься до школи софістів? - Горгій; - Сократ; - Епікур; - Парменід; - Протагор; - Діоген. Кому належить вислів: “Я знаю, що нічого не знаю”? - Аристотелю; - Ксенофану; - Епікуру; - Платону; - Сократу; - Протагору. Що означає сократівське поняття “майєвтика”? - мистецтво суперечки; - пізнання; - міркування; - сповивальне мистецтво. Хто з давньогрецьких філософів використовує образ бранців у печері для ілюстрації сутності процесу пізнання? - Демокрит; - Зенон з Елеї; - Платон; - Аристотель; - Піррон. Якому типу філософствування віддавав перевагу Платон? - наївному стихійному матеріалізму; - об’єктивному ідеалізму; - скептицизму; - суб’єктивному ідеалізму. Яка ідея, згідно з Платоном, є найважливішою? - ідея блага; - ідея істини; - ідея краси; - ідея справедливості. Хто з названих філософів стояв біля витоків “лінії матеріалізму”? - Сократ; - Демокрит; - Сенека; - Аристотель; - Платон; - Епікур. Хто з названих філософів стояв біля витоків “лінії ідеалізму”? - Сократ; - Демокрит; - Сенека; - Аристотель; - Платон; - Епікур. 30.Які якості, згідно з Платоном, притаманні ідеям: - вічність; - первинність; - тимчасовість; - недосконалість; - тілесність; - надчуттєвість, умосяжність; - мінливість; - вторинність. Що являє собою, за Платоном, пізнання? - конституювання світу в свідомості суб’єкта; - відображення об’єктивної реальності; - пригадування того, що відомо ще до народження. Який чином пояснював Платон те, що душі притаманне знання ідей? - душа споглядає ідеї в період безтілесного існування; - ідеї виникають шляхом узагальнення чуттєвого досвіду; - ідеї осягаються завдяки містичній інтуїції; - ідеї осягаються завдяки раціональній інтуїції. Хто із названих античних філософів є автором концепції ідеальної держави? - Демокрит; - Платон; - Геракліт; - Аристотель; - Сократ. Як називалась перша філософія у Аристотеля? - діалектика; - аналітика; - логіка; - метафізика. Кого із античних філософів К.Маркс назвав О.Македонським грецької філософії? - Сократ; - Платон; - Аристотель; - Епікур. В чому полягає, за Аристотелем, благо людини? - в апатії, відсутності страждань і незворушності духу; - в діяльності душі відповідно до доброчинності; - в любові до вищих неземних цінностей; - в задоволенні. 37.За визначенням Аристотеля людина є: - міра всіх речей; - мікрокосмос; - суспільна істота; - боже творіння. Які форми держави, за Аристотелем, реалізують загальне благо? - тиранія; - аристократія; - демократія; - монархія; - олігархія. Які з зазначених філософів відносяться до класичного періоду? - Епікур; - Парменід; - Сократ; - Геракліт; - Платон; - Плотін; - Аристотель; - Епіктет. Які з зазначених філософів відносяться до пізньоантичного періоду? - Піфагор; - Плотін; - Сенека; - Фалес; - Марк Аврелій; - Діоген; - Аристотель; - Піррон; - Епіктет; - Епікур. 41.Філософські школи пізньої античності: - опікувалися докладним удосконаленням античної натурфілософії; - розробляли вчення про найкращу державу; - намагалися надати кожному окремому індивіду засоби життєвого самоствердження; - прагнули підпорядкувати філософію теології. Яка, з точки зору Епікура, основна мета розсудливої людини? - апатія, безпристрасність; - безтурботність духу; - очишення душі; - задоволення. Кому з філософів належить думка про те, що боги безсмертні і блаженні, в силу чого зовсім бездіяльні і тому ніяк не впливають на людське життя? - Емпедоклу; - Епіктету; - Епікуру; - Аристотелю. Для чого, з точки зору Епікура, потрібні наукові знання? - для незворушності духу; - для підкорення природи; - для дотримання істини; - для справедливого облаштування суспільства. Кому з філософів належить вчення про три види бажань? - Епіктету; - Епікуру; - Піррону; - Сократу; - Аристотелю. Що таке доля в розумінні стоїків? - бездушний, закономірний хід механізму природи; - дія розуму природи як одушевленої істоти; - здійснення замислу трансцендентного божества; - випадковий збіг обставин. Кому з філософів належить вислів: “Того, хто бажає, доля приваблює, того, хто не бажає – штовхає”? - Епікуру; - Сенеці; - Сократу; - Марку Аврелію; - Протагору.
ПЕРШОДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
Платон. Государство …Ты можешь уподобить нашу человеческую природу в отношении просвещенности и непросвещенности вот какому состоянию … Люди как бы находятся в подземном жилище наподобие пещеры, где во всю ее длину тянется широкий просвет. С малых лет у них там на ногах и на шее оковы, так что людям не двинуться с места, и видят они только то, что у них прямо перед глазами, ибо повернуть голову они не могут из-за этих оков. Люди обращены спиной к свету, исходящему от огня, который горит далеко в вышине, а между огнем и узниками проходит верхняя дорога, огражденная…невысокой стеной вроде той ширмы, за которой фокусники помещают своих помощников, когда поверх ширмы показывают кукол… — Так представь же себе и то, что за этой стеной другие люди несут различную утварь, держа ее так, что она видна поверх стены; проносят они и статуи, и всяческие изображения живых существ, сделанные из камня и дерева. При этом, как водится, одни из несущих разговаривают, другие молчат. — Странный ты рисуешь образ и странных узников! — Подобных нам. Прежде всего разве ты думаешь, что, находясь в таком положении, люди что-нибудь видят, свое ли или чужое, кроме теней, отбрасываемых огнем на расположенную перед ними стену пещеры? — Как же им видеть что-то иное, раз всю свою жизнь они вынуждены держать голову неподвижно? — А предметы, которые проносят там, за стеной? Не то же ли самое происходит и с ними? … Если бы узники были в состоянии друг с другом беседовать, разве, думаешь ты, не считали бы они, что дают названия именно тому, что видят? … Далее. Если бы в их темнице отдавалось эхом все, что бы ни произнес любой из проходящих мимо, думаешь ты, они приписали бы эти звуки чему-нибудь иному, а не проходящей тени? … Такие узники целиком и полностью принимали бы за истину тени проносимых мимо предметов. — Это совершенно неизбежно. — Понаблюдай же их освобождение от оков неразумия и исцеление от него, иначе говоря, как бы это все у них происходило, если бы с ними естественным путем случилось нечто подобное. Когда с кого-нибудь из них снимут оковы, заставят его вдруг встать, повернуть шею, пройтись, взглянуть вверх — в сторону света, ему будет мучительно выполнять все это, он не в силах будет смотреть при ярком сиянии на те вещи, тень от которых он видел раньше. И как ты думаешь, что он скажет, когда ему начнут творить, что раньше он видел пустяки, а теперь, приблизившись к бытию и обратившись к более подлинному, он мог бы обрести правильный взгляд? — Обдумай еще и вот что: если бы такой человек опять спустился туда и сел бы на то же самое место, разве не были бы его глаза охвачены мраком при таком внезапном уходе от света Солнца? — Конечно. — А если бы ему снова пришлось состязаться с этими вечными узниками, разбирая значение тех теней? Пока его зрение не притупится и глаза не привыкнут — а на это потребовалось бы немалое время,— разве не казался бы он смешон? О нем стали бы говорить, что из своего восхождения он вернулся с испорченным зрением, а значит, не стоит даже и пытаться идти ввысь. А кто принялся бы освобождать узников, чтобы повести их ввысь, того разве они не убили бы, попадись он им в руки? — Непременно убили бы. — Так вот, дорогой мой Главкон, это уподобление следует применить ко всему, что было сказано ранее: область, охватываемая зрением, подобна тюремному жилищу, а свет от огня уподобляется в ней мощи Солнца. Восхождение и созерцание вещей, находящихся в вышине,— это подъем души в область умопостигаемого. Если ты все это допустишь, то постигнешь мою заветную мысль — коль скоро ты стремишься ее узнать,— а уж богу ведомо, верна ли она. Итак, вот что мне видится: в том, что познаваемо, идея блага — это предел, и она с трудом различима, но стоит только ее там различить, как отсюда напрашивается вывод, что именно она — причина всего правильного и прекрасного. В области видимого она порождает свет и его владыку, а в области умопостигаемого она сама — владычица, от которой зависят истина и разумение, и на нее должен взирать тот, кто хочет сознательно действовать как в частной, так и в общественной жизни. — Я согласен с тобой, насколько мне это доступно. — Тогда будь со мной заодно еще вот в чем: не удивляйся, что пришедшие ко всему этому не хотят заниматься человеческими делами; их души всегда стремятся ввысь. Да это и естественно, поскольку соответствует нарисованной выше картине. — Да, естественно.
Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам... ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры... Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|