Біоми островів. Специфіка острівних біот.

Биоты островов морей и океанов чрезвычайно разнообразны. Тесно связанные с условиями образования самих островов, они, однако, не имеют ни одной черты, которая была бы свойственна всем островам без исключения. Разнообразие биоты острова зависит от его происхождения, возраста, размеров, удаленности от материка и свойственных ему природных условий. По своему происхождению острова в морях и океанах разделяются на две основные группы – материковые и океанические. Материковые представляют собой отделившуюся в ту или иную геологическую эпоху часть континента. Они выступают над уровнем воды в пределах подводной окраины материков и сложены обычно коренными породами (Великобритания, Гренландия, Мадагаскар, Новая Зеландия, Новая Каледония, Гавайские и др.). Мелкие могут образовываться в результате аккумулятивной деятельности волн и прибоя. Океанические острова распространены в пределах ложа океанов и на срединно-океанических хребтах. К ним относятся коралловые (атоллы и рифы) и вулканические острова (Галапагосские, Кергелен, Маскаренские, Канарские, Пасхи и др.). Между этими двумя группами островов, материковых и океанических, встречаются промежуточные формы -- геосинклинальные острова, или острова переходной зоны и островных дуг. Они отличаются наибольшим разнообразием природных условий и имеют более сложную структуру, ландшафтов -- от равнинных до горных территорий. Как правило, все геосинклинальные острова формируются в архипелаги или образуют островные дуги (Большие Зондские, Филиппинские, Японские и др.). По сложности экосистем острова могут быть низкими, включая биогенные (атоллы, рифы и мангровые) и шельфовые, и высокими (вулканические, геосинклинальные материкового склона, или шельфовые). Высокие острова, в свою очередь, могут иметь слабо или хорошо выраженную высотную поясность.

38. Біоми океанівМоря й океани як середовище життя. Біологічна структура океану і продуктивність морських екосистем. Релікти фауни моря.

Велике об'єднання біотопів, розміщених в однотипних кліматичних умовах, утворю­ють біом. Наприклад степи — це біом, але аргентинська пампа — це біотоп, який характеризується тільки їй притаманними кліматичними умовами, тваринним та рослинним світом чи біоцинозом. У свою чергу і в цьому середовищі проживання можна виділити місця, що відрізняються умовами та організмами, які живуть там, наприклад темні впадини біля скелястого берега річки чи озера в глухих лісових хащах — це мікробіотопи. Океани — це найбільші з біомів. У цьому біомі виділяються різні біотопи, залежно від температури, солоності води чи від того, наскільки глибоко проникає у воду сонячне світло. Умови життя в різних біотопах зале­жать від географічного розташування: на­приклад біотоп теплого Карибського моря відрізняється від біотопу Північного Льо­довитого океану. В прикордонній смузі між морем і сушею утворюються особливі біотоми — коралові рифи, кам'янисті й піща­ні береги та гирла річок.

Моря і океани як середовище життя

У морях-океанах, як у горах, виражена вертикальна зональність. Особливо сильно розрізняються по екології пелагіаль - вся товща води, і бенталь - дно.

Товща води - пелагіаль, по вертикалі ділиться на кілька зон: епіпелігеаль, батіпелігеаль, абіссопелігіаль і ультраабіссопелігіаль (рис. 2). У залежності від крутизни спуску і глибини на дні теж виділяють кілька зон, яким відповідають зазначені зони пелагіалі:

- Літоральної - крайка берега, що заливається під час припливів.

- Супраліторальная - частина берега вище верхньої приливної риси, куди долітають бризки прибою.

- Субліторальній - плавне зниження суші до 200м.

- Батіальні - круте зниження суші (материковий схил),

- Абісальна - плавне зниження дна океанського ложа, глибина обох зон разом досягає 3-6 км.

- Ультраабіссальная - глибоководні западини від 6 до 10 км.

Екологічні групи гідробіонтів

Найбільшою різноманітністю життя відрізняються теплі моря й океани (40000 видів тварин) в області екватора і тропіках, на північ і південь відбувається збіднення флори і фауни морів у сотні разів. Що стосується розподілу організмів безпосередньо в морі, то основна маса їх зосереджена в поверхневих шарах (епіпелагіаль) і в субліторальній зоні. У залежності від способу пересування і перебування в певних верствах, морські мешканці поділяються на три екологічні групи: нектон, планктон та бентос.

Нектон (nektos - плаваючий) - активно пересуваються великі тварини, здатні долати великі відстані та сильні течії: риби, кальмари, ластоногі, кити. У прісних водоймах до нектону відносяться і земноводні і безліч комах.

Планктон (planktos - блукаючий, повітряним) - сукупність рослин (фітопланктон: діатомові, зелені і синьо-зелені (тільки прісні водойми) водорості, рослинні жгутиконосци, перідінеі тощо) і дрібних тварин організмів (зоопланктон: дрібні ракоподібні, з більших - крилоногі молюски, медузи, гребневики, деякі черв'яки), що мешкають на різній глибині, але не здатних до активних пересуванням і до протистояння течіям. До складу планктону входять і личинки тварин, утворюючи особливу групу - нейстон. Це пасивно плаваюче «тимчасове» населення самого верхнього шару води, представлене різними тваринами (десятиногі, вусоногі і веслоногие ракоподібні, голкошкірі, поліхети, риби, молюски та ін) в личинкової стадії. Личинки, дорослішаючи, переходять в нижні шари пелагелі. Вище нейстону розташовується плейстона - це організми, у яких верхня частина тіла зростає над водою, а нижня - у воді (ряска - Lemma, сифонофори та ін.) Планктон грає важливу роль у трофічних зв'язках біосфери, тому що є їжею для багатьох водних мешканців, у тому числі основним кормом для вусатих китів (Myatcoceti).

Бентос (benthos - глибина) - гідробіонти дна. Представлений в основному прикріпленими або повільно пересуваються тваринами (зообентос: форамінефори, риби, губки, кишковопорожнинні, черви, плеченогие молюски, асцидії, тощо), більш численними на мілководді. На мілководді у бентос входять і рослини (фітобентос: діатомові, зелені, бурі, червоні водорості, бактерії). На глибині, де немає світла, фітобентос відсутня. У узбереж зустрічаються квіткові рослини зостера, рупія. Найбільш багаті фітобентосу кам'янисті ділянки дна. В озерах зообентос менш багатий і різноманітний, ніж в морі. Його утворюють найпростіші (інфузорії, дафнії), п'явки, молюски, личинки комах і ін Фітобентос озер утворений вільно плаваючими діатомеямі, зеленими та синьо-зеленими водоростями; бурі і червоні водорості відсутні.

Укореняющиеся прибережні рослини в озерах утворюють чітко виражені пояса, видовий склад і вигляд яких узгоджуються з умовами середовища в прикордонній зоні «суша-вода». У воді біля самого берега ростуть гідрофіти - напівзанурені у воду рослини (стрілолист, образки, очерети, рогіз, осоки, тріщетіннік, очерет). Вони змінюються гідатофітамі - рослинами, зануреними у воду, але з плаваючим листям (лотос, ряски, кубушки, чилім, Такла) і - далі - повністю зануреними (рдести, елодея, хара). До гідатофітам відносяться і плаваючі на поверхні рослини (ряска).

Релікти фауни морів

Реліктові (залишок)— рослини і тварини, види, що входять до складу рослинного покриву або тваринного світу даної країни або області, як пережитки флори і фауни минулих геологічних епох, і які знаходяться в деякій невідповідності з сучасними умовами існування.

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: